Як просувається ЗСУ в "сірій зоні" Донбасу: експерти розповіли, що відбувається насправді

Із зони бойових дій на Донбасі надійшли повідомлення про просування української армії в так званих сірих зонах. Повідомлялося також про охоплення підрозділами ЗСУ важливих населених пунктів – Горлівки і Докучаєвська, які зараз контролюються самопроголошеною "ДНР". Експерти заявляють, що ЗСУ поводиться законно, намагаючись лише максимально стримати противника.

"Сірі зони" – наші

Повідомлення про бої під Горлівкою, яка перебуває під контролем окупантів, стали надходити з 17 травня. Тоді штаб Операції об'єднаних сил (ООС) повідомив про взяття під контроль селища міського типу Південне. Це селище знаходиться в безпосередній близькості від Горлівки. Йшлося як мінімум про частини смт Південне – невеликого району, який місцеві називають Чигарі. Ця місцевість перебувала в так званій сірій зоні – просторі, що знаходиться між позиціями протиборчих сторін.

Практику заняття "сірих зон" українська армія намагається проводити протягом останніх двох років – це передислокація для заняття вигідніших позицій. На відміну від застосування противником важкого озброєння, наші маневри не порушують Мінських домовленостей. Як пояснюють експерти, в угодах взагалі немає поняття "сіра зона".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Цю тезу нещодавно підтвердив і спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер: "Це правда, що Україна намагалася відновити контроль над деякими територіями. Київ діє в рамках Мінських домовленостей, оскільки території, на яких відзначається просування збройних сил України, за Мінськими угодами, належать до територій, підконтрольних Києву". Ця заява дало привід бойовикам стверджувати, що США санкціонували просування українців у "сірих зонах".

Головний редактор сайту "Інформаційний спротив" Юрій Карін впевнений, що дії української армії не можна вважати наступом.

"Це поліпшення тактичного положення, заняття пануючих висот і придушення вогневих точок ворога в "сірій зоні", – зазначив Карін.

"Горлівку беруть в півкільце"

Метою просування в районі Горлівки були не стільки самі Чигарі, скільки ще одна частина селища Південне – шахтні терикони, які контролювали формування бойовиків. Заняття териконів дозволяло контролювати всю Горлівку. Інформація про бої за ці висоти носить суперечливий характер. За повідомленнями сепаратистських джерел, дві штурмові групи ЗСУ спробували зайняти один з териконів, але були змушені відступити, бо місцевість не дозволяла провести наступ без підтримки бронетехніки.

У ніч на 21 травня бойовики повідомили про "танковий прорив" ЗСУ в районі селища Гольмівський, з іншого боку Горлівки. Гольмівський також знаходиться на височині – 203 м над рівнем моря. Це повідомлення навіть породило серед бойовиків чутки про швидку евакуацію Горлівки. На ділі ж настання як такого не було. Найпомітнішим результатом боїв в районі Гольмівського стало взяття в полон трьох бойовиків і ліквідація ще одного – громадянина Росії.

На початку минулого тижня з'явилося повідомлення про руйнування важливого для бойовиків автомобільного моста в районі селища Іванівка, що є частиною траси Хрустальне (Красний Луч) – Луганськ. З цього мосту противник міг постачати свої формування, що діють неподалік Горлівки і в районі Світлодарської дуги, яка утворилася 2015 року після відступу українських частин з Дебальцевого та досі є ареною запеклих боїв.

Міст біля Іванівки звалився настільки "вдало", що акуратно перекрив залізничну гілку на Дебальцеве, що проходить під ним. Деякий час існували дві версії обвалення цього моста: втома конструкції, яка в якийсь момент не витримала навантаження, а також підрив українськими диверсантами. Через деякий час структури так званої "ЛНР" заявили про підрив. В середині минулого тижня, коментуючи факт обвалення моста, військовий експерт Михайло Жирохов зробив припущення про можливе загострення ситуації на фронті.

І нарешті, військовий оглядач Олексій Арестович, підсумовуючи всі факти, заявив про те, що "Горлівку беруть в півкільце":

"Основні маршрути забезпечення окупантів в цьому районі, і навіть на схід від самої Горлівки, потрапляють під вогневий контроль наших військ... А Горлівка – ключ до всього фронту, бо розвалює "ДНР" і "ЛНР" навпіл", – вважає Арестович.

Втім, українська сторона поки не поспішає скористатися плодами руйнування моста. Що ж стосується "жаб'ячих стрибків" (так називається тактика наступу в "сірих зонах"), то в цей же час Чигарі, як частина Південного, залишаються під контролем ЗСУ. Це дає підстави припускати, що гра на цьому напрямку ще не закінчена. До речі, 28 травня в штабі ООС повідомили про зменшення інтенсивності бойових дій.

Гарячий Докучаєвсьск

Ще однією гарячою точкою минулого тижня стали околиці міста Докучаєвськ. Цей населений пункт перебуває під контролем "ДНР", але, згідно з Мінськими угодами, укладеними в вересні 2014 року, повинен був відійти під контроль України.

Власне кажучи, Докучаєвськ ще з осені 2016 року перебуває в напівкільці українських військ. Тоді координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук відзначав лише відсутність прямого наказу на те, щоб провести остаточну зачистку Докучаєвська, який і без того мав відійти під контроль української влади.

А 25 травня представник так званої "ДНР" на переговорах Тристоронньої контактної групи в Мінську Денис Пушилін заявив, що ЗСУ нібито зайняли селище Петровське, причому саме ту його частину, яка раніше контролювалася формуваннями "ДНР".

"Там знаходяться нові траншеї, зміцнення, яких не було раніше. Більш того, зафіксована техніка", – зазначив Пушилін, посилаючись на звіти ОБСЄ.

А ось український волонтер Юрій Мисягін заявив, що 93-тя бригада всього лише "помацала і пощипала" позиції бойовиків в тому напрямку. 26 травня бойовики в особі свого "спікера" Едуарда Басуріна заявили, що Петрівське все ще перебуває під контролем "ДНР".

Наслідки падіння Петровського і взагалі просування ЗСУ в районі Докучаєвська докладно описав житель окупованого Севастополя кремлівський пропагандист Борис Рожин (colonelcassad). За його словами, захоплення Петровського дозволить ЗСУ створювати загрозу населеному пункту Стила – на південний схід від Докучаєвська, а також трасі на Старобешеве, посилюючи охоплення Докучаєвська.

"У разі удару по Оленівці (населений пункт на північний захід від Докучаєвська, на трасі Маріуполь – Донецьк. – Авт.) з її заняттям і удару на Стилу, через Вікторівку і Петровське, Докучаєвськ фактично опиняється в оперативному оточенні, зберігаючи можливість постачання лише пересіченою місцевістю і дорогою через Комунарівку".

27 травня Юрій Мисягін повідомив, що на Світлодарській дузі бійці 54-ї бригади "зайняли нову стратегічну висоту, "розширилися" на кількасот метрів в ширину і додатково просунулися ще на стільки ж вперед". "В результаті, крім поліпшення своїх тактичних позицій, батальйон взяв під повний контроль залишену бойовиками свою передову позицію, яка фактично виявилася укріпленим підземним бункером", – розповів на Facebook Мисягін.