"Три кола пекла". Як я здавав тест на коронавірус

Визнаю, я досить часто порушував правила, які стосуються коронавірусу. Я їздив до офісу на роботу, хоча без проблем міг залишатися вдома. Носив одну маску двічі-тричі, тиснув руку колегам і друзям при зустрічі.

І ось на початку вересня я відчув біль у горлі, а на наступний день у мене підвищилася температура до 38,2, а голова боліла, ніби хтось намагався в неї забити цвях. Природно, перша думка: "У мене коронавірус".

Це було єдине пояснення, оскільки навіть не пам'ятаю, коли востаннє хворів, а від грипу прищеплювали щороку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На щастя, ПЛР-тест на COVID-19 виявився негативним, але щоб отримати направлення на тест довелося витратити чимало часу.

Отже, три простих, але не дуже коротких кроки для проходження тесту на коронавірус.

При перших симптомах МОЗ радить відразу записуватися до лікаря, з яким підписано декларацію.

Швидко записатися до свого сімейного лікаря я не зміг – найближчий вільний час у нього був через тиждень. За цей час могло трапиться що завгодно. Тому я записався до приватного терапевта наступного ранку.

В день походу до лікаря горло у мене вже не боліло, а температура впала до 37,2 і з'явився нежить. Терапевт мене оглянув і сказав, що це респіраторне захворювання, але не COVID-19 і направив до отоларинголога. А ось ЛОР збентежився і порадив здати ПЛР-тест. Він пояснив, що симптоми коронавірусу занадто розкидані і не однакові, щоб вірус повністю виключити з діагнозу.

Два дні я намагався здати тест в амбулаторії, де працює мій сімейний лікар.

Температура продовжувала триматися на позначці 37,2 і наступного дня. Я почав цікавитися, як здати ПЛР-тест. Було два варіанти. Перший – отримати направлення у сімейного лікаря і здати тест безкоштовно, але проблема в тому, що невідомо, коли цей тест буде готовий. Другий варіант – пройти тест в приватній лабораторії і отримати результат того ж дня. Вартість тесту в київських лабораторіях починається від 700 грн до 2500.

Я був готовий заплатити 700 грн і налаштувався здавати тест в приватній лабораторії. Але це виявилося неможливим – в таких лабораторіях приймають тільки здорових, кому потрібен результат тесту перед операцією і для тих, хто їде за кордон. У мене все ще була температура і нежить. До того ж, виявилося, що в таких лабораторіях беруть тільки мазок з носа, а щоб результат вважався достовірним потрібен ще мазок з рота.

Я прийшов на тест о 8:00 ранку, за півгодини до початку. У черзі я вже був шостим. В основному, тут були бабусі. Деякі спілкувалися між собою, не особливо дотримуючись дистанції, періодично покашлюючи, але в масках.

Чим ближче час, коли розпочнуть тестування, тим більше приходило людей з важким кашлем. Тоді спало на думку, що якщо і здоровий, то можеш заразитися тут, просто в поліклініці.

Дві жінки, єдині без масок, зайняли чергу за мною. Вони почали між собою розмовляти про те, що не вірять в коронавірус і прийшли здавати тест, тому що контактували з хворим. Через хвилин 10 за моєю спиною пролунав кашель від однієї з них. Дотримуватися дистанції ставало все складніше, оскільки людей більшало.

Я помітив дівчину в червоній масці, яка стояла в середині площини і на її очах були помітні сльози. Через метр праворуч від неї навпочіпки сидів хлопець і дивився фільм з телефону, максимально включивши гучність. Перед ними туди-сюди ходив дід, бурмочучи щось під ніс, перериваючи свій монолог періодичним кашлем.

Тестувати почали із запізненням на годину. Коли з "чорного" входу до нас вийшла медсестра зі списком, вся черга з'юрбилася перед входом.

Після прохання медсестри люди не особливо далеко відійшли від неї.

Перевіривши, присутніх за списком, нарешті запустили першу людину. Через десять хвилин підійшла і моя черга.

Я зайшов до кабінету метр на два, де був один лаборант, обличчя якого я не побачив через захисну маску, що нагадувала скафандр. Він швидко взяв два мазки з носа і рота, і сказав, що результат буде у мого сімейного лікаря, але коли – не знає.

На третій день я зателефонував до сімейного лікаря, але той відповів, що отримали тільки результати, які люди здавали ще сім днів тому. Мого результату не було ані через сім, ані через вісім, ані через дев'ять днів.

Мій тест був готовий через 10 днів після того, як я його здав. На той момент у мене вже не було ніяких симптомів і я відчував себе повністю здоровим. Це було 17 вересня, коли МОЗ оголосив черговий "рекорд" нових хворих – понад 3500 людей. Але мій тест був негативним.

Такі затримки з тестуванням через те, що лабораторії перевантажені. Вони не встигають обробляти всі отримані зразки і складують їх в холодильник, поки не підійде їхня черга.

"За моєю інформацією, в деяких лабораторних центрах Харкова, Одеси на початку вересня не вистачало тест-систем. Тільки останніми днями вони отримали досить тест-систем, а до цього всі проби складали в холодильник. І звичайно, кількість позитивних результатів накопичувалася і ми маємо в статистиці великий приріст, і це треба враховувати", – пояснив інфекціоніст Юрій Жигарев.

Чому я взагалі з легкими симптомами вирішив проходити тест?

Мені було важливо знати, що я не інфікую коронавірусом інших людей. У мене може бути перебіг вірусу легким, а інша людина може померти через мене.

Заплатити 2000-2500 грн за тест я не був готовий. Тому зайшов на Helsi.me перевірити, чи не з'явився у сімейного лікаря вільний час для запису. Ні. До того ж, мій лікар пішов у відпустку, а його заміняла інша терапевтка. Я подзвонив на номер, вказаний в її профілі і відразу зрозумів, що отримати направлення буде не так вже й просто.

"ЩО ВИ ХОЧЕТЕ? У МЕНЕ НЕМАЄ ЧАСУ ", – прокричала вона в телефон і відключилася, не вислухавши, що ж я хочу.

Я зателефонував до реєстратури, але там порадили звертатися до терапевта в порядку загальної черги.

Окремого кабінету, де приймають хворих з підозрою на COVID-19, в поліклініці немає, а вільний час запису у терапевта тільки на наступному тижні.

Я про всяк випадок записався. Подумав, якщо стане гірше, то подзвоню на 103.

Однак, наступного дня температура все ще трималася на позначці 37,2 і я знову спробував пройти тест швидше, ніж через тиждень. Я зателефонував на "гарячу лінію" Міністерства охорони здоров'я і мені знову порадили зв'язатися зі своїм сімейним лікарем або викликати "швидку", якщо стане дуже зле.

"Якщо "швидка" відмовиться їхати, викликайте поліцію, але не пускайте в будинок, нехай вони на місці викличуть "швидку", – порадила працівниця МОЗ.

Я ще раз зателефонував терапевтці, яка замінювала мого лакаря, дізнатися, як же мені пройти ПЛР-тест. Вона вже спокійніше відповіла, що не може мене прийняти і попросила записуватися через реєстратуру.

На Helsi.me я побачив, що в найближчий час можна потрапити на прийом до завідувачки амбулаторії. До неї я і рушив.

Завідувачка виявилася набагато приємнішою, ніж її підлеглі, з якими я спілкувався телефоном. Я розповів їй, що вже другий день намагаюся дізнатися, як мені пройти ПЛР-тест через сімейного лікаря. Виявляється, що я не єдиний за день, кому довелося звертатися до завідувачки амбулаторії.

Зрештою, мене все ж таки записали на ПЛР-тест. У мене взяли контактні дані і попросили підписати угоду про те, що я не буду виходити з дому 14 днів або до результату тесту і усвідомлюю відповідальність за порушення самоізоляції.

"На тест йдете через чорний вхід, там будуть люди – побачите. Одягайтеся тепло, бо в черзі вас буде 200 людей. Якщо результат буде позитивний – ми самі вас знайдемо", – попередила лікарка.

Раніше "Сьогодні" писав, що в Україні впровадили індивідуальні обмеження для "червоних зон" карантину.