Катерина Степаненко
редактор Українські правоохоронці вже втретє поставили на вуха всю країну і міжнародні організації. Увечері у вівторок, 29 травня, на порозі орендованої квартири в Києві застрелений російський журналіст і письменник Аркадій Бабченко. Але о 17:00 середи на брифінгу СБУ сталася сенсація – виявилося, що Аркадій живий, а все, що відбулося, було спецоперацією, щоб зловити замовника.
Деталі і версії
В СБУ спочатку заявили, що Бабченка "вбили" близько 20:00 – за словами члена колегії МВС Антона Геращенка, злочинець чекав його на сходовій клітці будинку неподалік станції метро "Лівобережна". Журналіста, який повертався з магазину, розстріляли в спину, коли він заходив до себе до квартири. На місці злочину поліцейські виявили три гільзи калібру 9 мм для пістолета "Макарова". За іншою версією, яку озвучив друг Бабченка, журналіст Айдер Муждабаєв, Аркадія вбили вже після того, як він зайшов додому. "Удари" пострілів почула дружина вбитого і, виявивши його тіло на підлозі в коридорі, викликала швидку допомогу. Та, за словами сусідів убитого, прибула близько 20:30.
"Від отриманих поранень потерпілий помер в кареті швидкої", – заявила речник столичного управління Нацполіції Оксана Блищик.
У свою чергу заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін навіть опублікував фоторобот і опис передбачуваного злочинця: чоловік 40-45 років зростом близько 175-180 см. Особливі прикмети: сива борода і помітний живіт. Кримінальне провадження відкрито за статтею "Умисне вбивство".
Ланцюгова реакція
Новина тут же підірвала соцмережі і ЗМІ. Друзі "убитого" почали публікувати спогади і висловлювати співчуття родині. Зазначалося, що Бабченко в лавах російської армії воював в двох чеченських війнах в 1990-х роках. 2008 року він, як військовий кореспондент, брав участь у війні в Південній Осетії, а в 2013-го прізвище Бабченко стала відоме і в Україні. Він був одним з небагатьох російських журналістів, які відкрито підтримали Євромайдан. Активно висвітлював події на Донбасі. Пізніше він займався волонтерством та допомагав ЗСУ. У грудні 2016-го слова журналіста про російський літак з військовим ансамблем, який летів до Сирії, що впав над Чорним морем, викликали хвилю обурення у нього на батьківщині. За словами Бабченка ті, хто летів у ньому, були "недостойні співчуття".
У лютому 2017-го журналіст через погрози покинув Росію і жив спочатку в Празі, а потім перебрався до Києва. З серпня минулого року по травень 2018 року він жив в Україні і працював на кримськотатарському телеканалі ATR. За словами Муждабаєва, росіянин намагався оформити посвідку на проживання в Чехії, але отримав відмову. При цьому вчора МЗС Чехії заявив, що Бабченко не просив притулку, і попросив не спекулювати на цій темі. З цікавого – колеги відзначили, що всього за кілька годин до "вбивства" Аркадій написав, що 29 травня – день його "другого народження", оскільки саме цього дня 2014 року він не сів у вертоліт під Слов'янськом, який згодом збили бойовики.
Третє народження
Увечері в СБУ зізналися – трагедія була постановочною. Голова відомства Василь Грицак заявив, що Аркадія цілком можна привітати з третім днем народження, і розповів деталі.
"СБУ була отримана інформація, що готується вбивство Бабченка. Ми вийшли на людей, які володіли цією інформацією та згідно з законодавством України встановили з ним таємне співробітництво. Вони допомогли нам попередити цей теракт. Було прийнято рішення про проведення оперативної комбінації, завдяки якій нам вдалося зібрати докази незаконної діяльності російських спецслужб в Україні", – заявив Грицак, і зізнався, що родина Бабченка також знала про спецоперацію.
В результаті силовики затримали "громадянина Г", який був організатором замаху.
Підтвердженням слів Грицака стала поява самого Аркадія Бабченка на брифінгу.
"Наскільки мені відомо, ця операція готувалася два місяці. Мене посвятили місяць тому. Я б хотів вибачитися за те, що всім вам довелося пережити. Але по іншому не можна було", – заявив Бабченко.
Без підсумку: репортер, ветеран, депутат
Вбивство Бабченка експерти порівнюють з іншими резонансними злочинами, які відбулися в Україні за останні роки. Багато хто проводить паралелі зі смертю журналіста Павла Шеремета, який загинув від вибуху 20 липня 2016- го в центрі Києва. На сьогодні слідство схиляється до версії про професійні мотиви вбивства, але наразі правоохоронці ні організаторів, ні виконавців злочину так і не знайшли.
Ще одним гучним злочином стало вбивство екс-депутата російської Держдуми Дениса Вороненкова, яке сталося в березні 2017-го. Його в центрі Києва розстріляв невідомий. Охоронець Вороненкова відкрив вогонь у відповідь і згодом нападник помер від отриманих поранень в лікарні. Пізніше в ГПУ оголосили, що підозрюють у організації його вбивства двох українців, які зараз перебувають в розшуку. Ще один злочин, який схвилював громадськість – вбивство ветерана АТО Аміни Окуєвої 30 жовтня минулого року під Києвом. Автомобіль, в якому вона їхала з чоловіком, обстріляли невідомі. Справа Окуєвої також наразі не розкрита.
Цитати: про ціну свободи, Майдан, війну і батьківщину
"Сегодня" зібрала найяскравіші цитати Аркадія Бабченка про Україну, РФ і війну на Донбасі.
Про Майдан
"Я довго не міг зрозуміти, з чим у мене асоціюється Майдан. Це і не революція, і не заворушення, і – вже тим більше – не Болотна (протести в Москві в грудні 2011 року. – Авт.). Це і не війна. і не протест як такий – в його чистому вигляді. І навіть не протистояння з владою, незважаючи на барикади і блокаду площі військовими вантажівками. Але сьогодні, дивлячись на концерт, багатотисячний натовп о третій годині ночі, який навіть і не збирається розходитися, чергування і перезміни на барикадах, напіввійськову організацію, армійські намети з написами "перша сотня", "друга сотня", барикаду, що перегороджує Хрещатик, яку тепер називають "Козацький редут"- зрозумів. Майдан – це Січ. Та сама Запорізька Січ, про яку ми всі читали у Гоголя".
Про війну
"Виявилося, українці – абсолютно незлобива, абсолютно неагресивна, невойовнича нація. Рівень агресії мінімальний. Рівень толерантності – на порядок вище (ніж в РФ. – Авт.). Мирне співіснування різних конфесій. Двомовний Київ. Цілком миролюбний до росіян Львів. Ніякої напруги . Менталітет дрібновласницького працьовитого господаря, якому займатися власним господарством цікавіше, ніж битися з сусідами. Загалом, те, що найкраще описується словом "ненька". Щось добре, м'яке, незлобиве. Коли це розумієш, розумієш, який раною для України виявився Майдан. Якою трагедією для неї виявилися ці сто життів (Небесна сотня. – Авт.). Це для Росії сто життів плюс-мінус – взагалі не питання, говорити нема про що. А для цієї країни це стало дійсно національною трагедією. Але те, що з нею зробив потім Путін... Як ця країна вчиться воювати... Як вона вчиться вбивати... Як іде ця м'якість, ця неагресивність... Як на її місце приходить ненависть... І така ненависть, якої Росія, я думаю, не знала ще ні від одного народу ніколи за весь час свого існування. Як, слідом за вмінням воювати і вбивати на місце добродушності і відкритості приходять цинізм і байдужість. Коли люди починають радіти смертям противника".
Про Росію
"Я обов'язково повернуся до Москви. Є у мене там ще одна справа. На першому ж "Абрамсі", який йтиме Тверською, в люку, під прапором НАТО, стирчатиму я. А вдячні росіяни, забувши про Крим, кидатимуть визволителям квіти і, опускаючи очі, проситимуть гуманітарної тушонки. І копатимуть ногами пам'ятник Путіну, кажучи, що вони не знали і в душі завжди були проти".
Про свободу
"Україна стала Україною саме тому, що вона скинула Януковича, а не тому, що він розвалився сам від маразму на своєму троні і все стало добре само собою. І ще тому, що вона скинула його за свободу, а не за ковбасу. І ще тому, що вона скинула його за свободу саме тоді, коли було треба, а не через 15 років. Диктатурі потрібно протистояти саме тоді, коли вона є. А не тоді, коли вона сама здохне. Цінуйте можливість скидати своїх диктаторів. Вона дає вам шанс зрозуміти цінність свободи".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми