Віталій Андронік
Провідний оглядач Чи не щотижня захворюваність на COVID-19 б'є рекорди. За найбільш песимістичними прогнозами, до кінця року від вірусу може загинути 20 тисяч українців.
Як діятиме МОЗ в умовах неухильного зростання числа хворих на коронавірус, в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.
У цьому інтерв’ю ви дізнаєтесь:
- про наміри американської компанії Johnson & Johnson провести масштабні випробування вакцини від коронавірусу в Україні;
- про другого претендента на вакцину українського виробництва;
- скільки коштуватимуть вакцини для України з міжнародного фонду COVAX;
- про перетворення Палацу спорту в Києві на великий шпиталь та розгортання польових шпиталів по Україні для хворих на ковід;
- як часто головний державний санітарний лікар України проходить тест на коронавірус;
- чому "Ремдесивір", який ВООЗ визнала неефективним проти COVID-19, призначатимуть для лікування хворих в Україні;
- в якому випадку медичну допомогу надаватимуть вибірково.
Все про вакцину від COVID-19 для України
- Нещодавно стало відомо про те, що українська вакцина пройшла першу фазу доклінічного дослідження. Надалі ця вакцина буде проходити верифікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я?
- Ми зараз говоримо не про вакцину, а про кандидата на вакцину. Поки не пройшли всі клінічні випробування – вакцини немає. Так, дійсно є доклініка, проведена українськими компаніями, яка дає певні позитивні результати, щоб запускати процес реєстрації, виробництво кандидата-вакцини і проведення клінічних досліджень.
На зустрічі у президента говорили, що держава буде підтримувати розробку за відкритості досьє, публікації результатів досліджень в міжнародних наукових виданнях і залучення експертів ВООЗ. Є програма ВООЗ – Solidarity, де відкриваються всі розробки імунобіологічних препаратів, бо проблема коронавірусної хвороби – глобальна, і всі об’єднуються для пошуку шляхів вирішення.
- Чи буде в Україні розроблятися ще друга вакцина? У вересні Фонд національних досліджень надав грант Інституту біології клітин для розробки вакцини від ковіду – це ж інший кандидат.
- Так, це інший кандидат. Це була ідея, і ця ідея профінансована через державний грант. Зараз починаються тільки перші доклінічні дослідження, які покажуть, є в неї подальший шлях розвитку чи немає. Тобто там ще досить довгий шлях, щоб назвати це продуктом, який згодом можна буде назвати кандидатом на вакцину.
- Американська компанія Johnson & Johnson має намір провести третю фазу дослідження вакцини від ковіду в Україні. На якому етапі ці наміри?
Так, такі домовленості були з Державним експертним центром. Johnson & Johnson може запустити випробування третьої клінічної фази в Україні також. За наявною у мене інформацією, жодне клінічне дослідження імунобіологічних препаратів в Україні наразі не зареєстровано. Перед тим як його проводити, потрібно подати в Державний експертний центр досьє. Там оцінюють дизайн цього проєкту, всі підходи і лише після цього допускають на клінічне дослідження на певних клінічних базах, які визначаються Державним експертним центром спільно із замовником.
- Але загалом ця компанія може зайти для дослідження своєї вакцини?
- Таке можливо, але наразі дослідження не проводиться. В Україні є проблема: у нас досить рідко проводяться випробування саме вакцин. Це пов’язано з тим, що у нас втрачено виробництво імунобіологічних препаратів.
- Україна приєдналася до фонду COVAX. Чи передбачає це те, що Україна має надати базу для тестування вакцин або зробити свій внесок у фонд, якщо виробляє свою вакцину?
- Для чого створений COVAX? ВООЗ виступає за рівний доступ до послуг в системі охорони здоров’я. Є величезна кількість країн з різноманітною економічною ситуацією. Якщо будуть тільки ринкові відносини у питаннях вакцини, то найбагатші країні отримають найбільше вакцини. Найбідніші країни – не отримають взагалі. Тому об’єднали велику кількість країн, визначили пул коштів, щоб забезпечити вакцинами країни щонайменше на 20% населення.
Якщо ми говоримо про Україну, то ми отримаємо вакцину для 8 млн людей. Це можуть бути 8 млн або 16 млн доз, залежно від того, скільки разів потрібно вводити вакцину.
COVAX поділили країни на кілька груп. Є група з 92 країн зі слабким економічним розвитком. У цій групі теж виділяють кілька груп країн: ті, які отримають вакцину повністю безплатно, і ті, які заплатять нижче за ринкову ціну. Попередньо говорять, що ціна вакцини, яка буде реалізована через COVAX, – 1-2 долари. Україна є в цьому списку з 92 країн. Якщо нам потрібно буде доплачувати за вакцину, то для 8 млн людей це близько 1 млрд грн. Це значно нижче, ніж ціни у виробників, з якими Україна веде прямі переговори для додаткових постачань.
Про карантин у "червоних зонах", польові шпиталі та "Ремдесивір"
- Нині збільшується кількість "червоних зон", але після їх запровадження місцеві органи влади одразу вводять пом’якшення: дозволяють роботу громадського транспорту, ТРЦ, кінотеатрів. По суті, у цих регіонах так само, як і в інших, лише місць у лікарнях менше.
- Є чотири рівні епідемічної небезпеки: зелений, жовтий, помаранчевий і червоний.
Зелений, жовтий, помаранчевий – працюють повністю. Перехід з рівня на рівень і обмеження не обговорюються.
За червоного рівня є 10 сфер з обмеженнями. У постанові чітко сказано, що ці обмеження обираються спільно органами місцевого самоврядування, а Державна комісія ТЕБ і НС підтримує або не підтримує.
На останньому засіданні комісії були пропозиції, поки що виключити з обмежень транспорт. На це були об’єктивні причини: людям потрібно було пересуватися, щоб забезпечити безперебійний процес місцевих виборів. Далі була пропозиція вилучити кінотеатри, оскільки з’явились нові дані: якщо в кінотеатрі 50% заповненості, то ризик інфікування мінімальний за дотримання всіх норм. Було питання шкіл – на деяких територіях діти пішли на канікули, на деяких – ні.
Було питання з ресторанами. Міста, в яких ситуація не критична, попросили, щоб ресторани працювали не до 22-ї години, а до 20-ї. Комісія ТЕБ і НС пішла на поступки, щоб подивитися, як цього будуть дотримуватися і який буде результат – продовжуватиметься зростання чи ні. Місцева влада не пом’якшує, а просить про послаблення, які розглядаються на національному рівні.
- Чи не вилізе це потім боком – зростанням захворюваності?
- Питання в тому, що все потрібно оцінювати, і ми дали тиждень часу. Якщо буде стрімка динаміка збільшення випадків, то повернемо обмеження назад. Якщо побачимо стабілізацію процесу і що обмеження працюють, то такі обмеження мають право на життя.
- Є дані, що вже 12 лікарень Києва заповнені на 90% і більше, а вільних ліжок лишилось 768… (на 26.10.20).
- Ось станом на сьогодні (27 жовтня) є 2806 ліжок, з них зайняті 1856 хворими на ковід і 178 з підозрою. Всього відсоток зайнятості 76%. Тобто ще в запасі в нас 24% ліжок.
Плюс, ми додатково залучаємо лікарні "Укрзалізниці" в Києві. Готується переформатування деяких багатопрофільних лікарень повністю під надання допомоги хворим з ковідом, а всі інші хворі із соматичними хворобами, не ковідні, будуть направлятись в інститути Академії медичних наук.
Ми планували підключити Академію медичних наук для надання допомоги хворим на ковід, але в результаті об’їздів, оцінки стану і спілкування вирішили віддавати хворих з інсультом, з ургентними хірургічними втручаннями в профільні інститути.
Але потрібно розуміти, що система охорони здоров’я не безмежна і головним має бути дотримання протиепідемічних норм.
- Якщо Київ опиниться в "червоній зоні", то метро і громадський транспорт припиняє роботу?
Якщо ми говоримо про червоний рівень епідемічної небезпеки, то там два пункти, які стосуються громадського транспорту. Перший – обмеження роботи громадського транспорту. Другий – заборона посадки на міжобласний і міжрегіональний транспорт. Маршрути, які їдуть з Києва, також можуть бути заборонені. Не скажу, що це буде відразу введено, але такий варіант ймовірний.
- Раніше говорили, щоб Палац спорту і виставкові центри перетворити на шпиталь. Ця ідея ще розглядається?
Так, уже є попередні кошториси, які доопрацьовують. Ми зібрали потреби щодо обладнання, дали завдання ДП "Медичні закупівлі", щоб там проаналізували ціни, і запускаємо постанову, якою виділимо на це кошти, й починаємо розгортати шпиталь у Палаці спорту.
- Цікавить ще, що за польові шпиталі збираються розгортати і особливо те, як вони працюватимуть у зимовий період?
Це шпиталі, які мають бути розгорнуті в пристосованих приміщеннях, що мають опалення, вентиляцію, санітарно-технічні умови. Тобто це великі площі, на яких додатково розміщуються ліжка таким чином, щоб була велика блокова система, де можна буде підвести кисень до ліжко-місць, забезпечити реанімаційні відділення, кімнати для медичного персоналу.
- А ось на такі великі площі є додаткове обладнання, лікарі, ліжка?
На цей конкретний момент – ні. Але на цей час ми знаємо кількість цього обладнання, є табелі оснащення; ми знаємо, скільки обладнання є на ринку, як його купити і поставити.
Питання не так в обладнанні, як у забезпеченні медичним персоналом. Зі збільшенням кількості медичних ліжок проблема збільшення кількості медичного персоналу не вирішиться сама собою, адже лікар – це професія, яка здобувається роками.
- Не можу не запитати про "Ремдесивір". Він буде призначатися хворим на ковід?
- Так. Він є у протоколі лікування, який затверджений Міністерством охорони здоров’я. Вже проведені закупівлі, і наданий дозвіл МОЗ на його ввезення. На цей момент його не будуть передавати в аптеки, а розподілять в лікарні й призначатимуть за показаннями під контролем лікаря.
Після заяви Всесвітньої організації охорони здоров’я, через два дні, препарат зареєстровано FDA в США як перший, що має специфічну дію проти коронавірусної хвороби. Далі я коментувати не можу, оскільки не являюсь інфекціоністом чи клініцистом. Препарат є в протоколі лікування, купівля відбулась, а його ефективність оцінюють інші спеціалісти.
Довідка . Препарат "Ремдесивір" "майже не впливає" на ризик померти через ускладнення COVID-19 і не допомагає швидше одужати. Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала відповідний звіт про дослідження цих ліків. Через кілька днів Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) на основі власних досліджень вирішило включити "Ремдесивір" в перелік ліків від коронавірусної хвороби. Задовго до звіту ВООЗ Штати викупили 90% вироблених запасів препарату. Читайте більше в матеріалі Чому "Ремдесівір" вважали ліками від COVID-19, а тепер визнали неефективним?
Як Віктор Ляшко сам тестується на коронавірус та яким чином МОЗ забезпечить понад 1 млн тестувань на місяць
- Як часто ви особисто проходите тестування на ковід?
- Лише один раз робив тест.
- Результат був негативний чи позитивний?
- Негативний. Річ у тім, що не було такого, щоб мені телефонували епідеміологи і повідомляли, що я – контактний. Один раз була підозра в людини, з якою мав контакт, тоді й здавав тест. Приїжджала мобільна бригада в міністерство, і ми здали тест, паралельно здали ІФА-тест. Антитіл не виявили, і ПЦР-тест був негативний. У подальшому підстав для здачі ПЦР-тесту в мене не було. Тобто у мене не було симптомів коронавірусної хвороби, і епідеміологи не повідомляли, що я був у контакті із хворим на коронавірус понад 15 хвилин без засобів індивідуального захисту.
- Чому в лабораторіях так багато неопрацьованих зразків збирається щодня? Ось за даними Центру громадського здоров’я, на 25 жовтня було проведено близько 27 тисяч тестів, ще стільки ж вказано як неопрацьовані. Це продовжується щонайменше із серпня.
- Тут потрібно пояснити. Перше. Щоб зменшити навантаження на лабораторії, треба дотримуватися протиепідемічних норм. Що менше будемо інфікуватися, то менше буде підстав здавати зразки для дослідження.
Друге. Коли ми говоримо про кількість досліджень, то маємо дивитись на це в динаміці. У березні ми могли проводити лише 200 досліджень на добу, у червні – понад 16 000, у жовтні маємо 41 430 досліджень на добу станом на 24 жовтня.
Що можемо обіцяти? Що будемо робити 50 тисяч досліджень на добу в листопаді і дійдемо до 75 тисяч до кінця року тільки методом полімеразної ланцюгової реакції. Для цього закуповуємо автоматичне обладнання для лабораторій, яке зменшує навантаження на лікарів-лаборантів. Збільшуємо потужності шляхом впровадження автоматичних систем. Нашим завданням на початок епідемії було оснащення лабораторій хоча б тест-системами, реактивами, ампліфікаторами та напівавтоматичними станціями або обладнанням для ручної екстрації.
Паралельно із цим ми розвиваємо мережу лабораторій при лікарнях. Раніше в лікарнях не було лабораторій, які могли б робити полімеразну ланцюгову реакцію. Тепер кількість таких лікарень збільшується. Додатково зібрано потребу ще на 200 млн, куди входять ампліфікатори та станції для виділення РНК. Це дасть змогу збільшити кількість досліджень
Щодо залишків. На понеділок (26 жовтня) у 12 областях не було взагалі залишків, там працюють із сьогодні на сьогодні. Водночас є проблема в Харкові, Сумах, Донецькій та Одеській областях, а також у Києві. Щоб вирішити це питання, до того, як буде модернізоване обладнання, ми дозволили держлабораторіям контрактувати приватні лабораторії.
Крім того, нині тривають закупівлі 800 тисяч експрес-тестів на антиген, і найближчим часом відбудеться додатково закупівля експрес-тестів на суму 80 млн гривень, також паралельно просимо уряд виділити кошти на забезпечення 1 млн експрес-тестувань на місяць.
Маємо велику надію саме на цей вид діагностики – адже він може бути прирівняний за достовірністю до ПЛР-тесту, проте не потребує лабораторного обладнання та високоспеціалізованих навичок і може бути здійснений швидко і безпосередньо на місці проведення консультації сімейним лікарем або мобільною бригадою.
- Але попри збільшення кількості тестів, фактично зменшується кількість тестів на один виявлений випадок. Є регіони, де, здається, на кожні два ПЛР-тести виявляють одного хворого (уточнення: на 28 жовтня середній показник по країні – 3,7 теста на один випадок, відсоток виявлення – 26,97%). Тобто виявляються лише очевидні хворі, а контакті чи безсимптомні – ні.
У середньому на рівні країни так званий коефіцієнт виявлення, тобто частка позитивних серед усіх проведених досліджень, стабільний уже протягом останніх 3 тижнів і коливається в межах 18-19 %. Так, в окремих регіонах були коливання і понад 30%. Передовсім це пов'язано із чіткими критеріями тестування та пріоритетністю досліджень – ми тестуємо першочергово осіб з підозрою, хворих на пневмонію та близьких контактних. Насправді подібна динаміка спостерігається і в інших країнах Європи, які перебувають в активній фазі розвитку епідемії. У Чехії цей показник становить понад 31%, у Польщі та Бельгії також вище, ніж в Україні, – 21%.
Довідка. Кількість ПЛР-тестів, яка витрачається на одного нового інфікованого в Україні, становить у середньому 5,2 (протягом тижня 16–22 жовтня), що відповідає відсотку виявлення 19,1% для України в цілому. Всесвітня організація охорони здоров'я вважає, що максимальний відсоток позитивних тестів має становити 4%.
Якщо показник низький, наприклад 1%, то це означає, що зі ста протестованих людей в одного виявили коронавірус. Тобто тестується велике число людей. Якщо відсоток великий, наприклад 20%, то це показує, що тестування неефективне, тестуються переважно явно хворі.
Про майбутню зиму і можливе санітарне сортування хворих
- Як ми пройдемо цю зиму?
- Зима буде важкою, і про це свідчить динаміка, яку ми маємо. Особливе занепокоєння викликає динаміка захворюваності в європейських країнах. Наприклад, Франція, де фіксують 50 тисяч випадків на день. Якщо такі тенденції продовжаться і не буде пікового навантаження, після якого йде спад або плато, то ми побачимо, до якого рівня буде підніматися кількість хворих. Карантинні заходи на початку весни дозволили розтягнути захворюваність у часі, і в нас не було просідання кількості випадків, ми трималися певний період. Коли всі повернулися з відпусток, розпочався навчальний процес – змінилось соціальне середовище, в якому люди були три літніх місяці, то все це дало приріст кількості випадків коронавірусної хвороби. Це ще раз підтверджує, що вірус підступний і непрогнозований.
- Міністерство розглядає сценарій, за яким може бути 20 тисяч хворих на добу. Що буде в такому разі ?
- Так, ми розглядаємо такий сценарій. Наше завдання – готуватися до найпесимістичніших сценаріїв. Коли ми говоримо, що вийшли на цифри 6-7 тисяч на добу, то тут питання вже перепрофілювання системи охорони здоров’я від запобігання до зменшення смертності. Що більше буде хворих, то більше система охорони здоров’я буде зациклена на санітарному сортуванні й на порятунку життів.
- Кому санітарне сортування надає пріоритет у медичній допомозі – найтяжчим хворим чи…
- Давайте так: ми будемо робити все можливе, щоб алгоритми санітарного сортування не потрібно було затверджувати і публікувати. Нині система охорони здоров’я надає медичну допомогу всім, хто її потребує: COVID, інфаркт, інсульт та ін. Так, є певні складнощі, і вони будуть, бо ми працюємо під час непрогнозованої епідемії. Вимагати від системи, якої не було до епідемії, роботи на рівні США чи Франції буде зухвальством. Це стосується тих заяв, які лунають від експертів та політиків. Тільки дотримання протиепідемічних норм може стримати подальше поширення епідемії.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми