Як виглядає газове серце України: рекордні глибини і унікальні технології

9 вересня 2016, 08:30

Бунецький Дмитро Бунецький Дмитро

Газ очищають за допомогою хай-тека, а на території виробництва живуть кошенята

Що ви уявляєте собі, коли чуєте слово "газовидобуток"? Високі вежі; похмурі люди в брудних спецівках з темними обличчями; іржаві, вкриті мазутом, механізми; а навколо – сірі випалені поля? Адже навряд чи хтось очікує побачити невисокі арматури свердловин, оздоблені в яскраво-червоний і синій кольори, що потопають у зелені, і ставки з коропами на території виробництва. А між тим, як переконалися кореспонденти "Сегодня" напередодні Дня працівника нафтогазової промисловості, сучасне газовидобування в Україні може бути саме таким: ефективним, високотехнологічним і стерильно чистим.

Реклама

Збоку буріння свердловин нагадує копання колодязя і свердління дрилем одночасно: на трубу кріплять бурове долото і "свердлять" землю. Коли вона йде в отвір повністю, за допомогою бурової вишки її нарощують ще однією трубою. І ще, поки не виходить телескопічна вудка завдовжки в кілька кілометрів. Після свердловину цементують для повної герметичності. Коли долото досягає передбачених геологами покладів газу, до свердловини опускають обхідну колону, в якій проробляють за десяти отвір, щоб відкрити доступ для блакитного палива. Якщо все добре, газ під тиском заходить до свердловину і піднімається на поверхню. Але нерідко трапляється, що зі свердловини йде вода, а то й зовсім нічого. Втім, фахівці "Нафтогазвидобування", частини енергетичного холдингу ДТЕК, виявилися везучими: за останні три роки вони святкували перемогу більше десяти разів. І все це свердловини, які нафтогазовики називають "глибокими" – більше п'яти, а то й шести кілометрів.

Незважаючи на глибину майже в шість кілометрів, "наземна частина" свердловини №68 Семиренківського родовища Полтавської області виглядає досить скромно: кілька з'єднаних між собою різнокольорових труб висотою в півтора людських зрости. Офіційно це називається "фонтанною арматурою", на сленгу – "ялинка". Її, ніби новорічні іграшки, прикрашають датчики, які показують параметри роботи свердловини: тиск, температуру і так далі. За допомогою телеметричних систем всі дані передаються до диспетчерської газодобувної компанії.

А ось 17-та свердловина схожа на те, що ми бачили в кіно: прямо посеред кукурудзяного поля встановлено високий, розміром з багатоповерхівку, верстат капітального ремонту, що нагадує бурову вишку. Цей об'єкт – український і європейський рекордсмен, глибина його – 6750 метрів. На цьому горизонті відкрили промислові поклади газу.

- Ця свердловина – параметрична, бурилась з метою дослідження родовища, – розповідає начальник цеху з видобутку газу і газового конденсату Олександр Фесак. – І свою роль вона виконала, довівши, що поклади газу є навіть у відкладеннях девонського періоду, який був 400-350 млн років тому. Свердловина дала серйозний матеріал для науки, який може перевернути деякі уявлення про процеси формування газових покладів і привести до нових відкриттів.

Реклама

__boy_8333_1__

Свердловина №17. Європейський та український рекордсмен – 6750 метрів! Фото: А. Бойко

В робочому стані 17-та свердловина нічим не відрізняється від 68-ої – та ж "ялинка". Але зараз тут міняють зношені з часом труби, навколо спеціального верстата багато людей – ремонтники, геологи, буровики. Гудуть генератори, напоготові запасне обладнання. Пізніше, коли ремонт закінчиться, вишку демонтують, майданчик розрівняють і рекультивують, повернувши їй первозданний вигляд. Навіть родючий шар грунту відновлять, так що там можна буде щось сіяти і садити.

Сучасне газовидобування: від розвідки до АСОДУ

0__1__

Реклама

У 2014-2015 роках геологи провели унікальну широкоазимутальну сейсморозвідку і створили 3D-модель Семиренківського і Мачухського родовищ. Фото: А. Бойко

1__68_1

Це гирлова фонтанна арматура газової свердловини. Глибиною 5730 метрів. Її немов "висвердлюють", опускаючи вниз труби і цементуючи їх для герметичності, а потім роблять отвори для притоку газу. Фото: А. Бойко

4____1__

Зі свердловини газ йде не до магістралі, а на спеціальну установку очищення і підготовки. Він потрапляє туди через масив труб, який називається "вузол вхідних ниток". Фото: А. Бойко

Реклама

_3___1__

У свою чергу, з установки назад на свердловини подаються спеціальні речовини – інгібітори корозії і гідроутворення, тобто, по суті, мастило і антифриз. Фото: А. Бойко

_2___1__

Подачу інгібіторів на свердловини забезпечують дозувальні насоси. Фото: А. Бойко

5__1__

Тим часом газ від вузла вхідних ниток потрапляє на сепаратори, які очищають його від домішок. У першому місці центрифуги розкручують газ і прибирають рідину. Повне очищення (осушення) газу від рідин – води і газового конденсату – забезпечується в сепараторах 2-го ступеня, які охолоджують його до мінусових температур. Фото: А. Бойко

7___1__

После сепараторов газ греют в теплообменниках и он, через "синий ящик" прибора учета, уходит в магистральный газопровод. Фото: А.Бойко

Після сепараторів газ гріють в теплообмінниках і він, через "синій ящик" приладу обліку, йде до магістрального газопроводу. Фото: А. Бойко

8__1__

Свердловини і установки обладнані різними датчиками, деякі – відеокамерами. Дані сходяться на головний диспетчерський пункт, обладнаний автоматичною системою оперативно-диспетчерського спостереження (АСОДУ). Фото: А. Бойко

В тренді
Тупицький буде судитися за зарплату голови КСУ: Відсторонення – це помилка
Олександр Тупицький. Фото: ccu.gov.ua
В тренді
Медведчук розповів, де знаходиться підслідний депутат Козак
В тренді
ОАСК змусив моряків знову платити хабарі і побори українським чиновникам – Саакашвілі

Установка: "системний блок"

Перед тим, як потрапити до магістрального газопроводу, а потім – до наших будинків, газ йде на очистку та підготовку: в ньому занадто багато домішок. Роблять це на спеціальних установках, зокрема, на "Олефірівці", яка нагадує великий системний блок комп'ютера. Переважно завдяки шлейфам кабельних комунікацій – їх тут близько 60 кілометрів, акуратно упакованих в кожухи і елегантно прокладених між будівлями.

boy_7994_1__

Шлейфи. На "Олефірівці" прокладено 60 км проводів автоматики. Фото: А. Бойко

Тут же – хитросплетіння труб, створені з суто математичною логікою. Труби чисті, блискучі, різнокольорові: жовті, червоні, сині, сріблясті. До неба встромляється частокіл громовідводів. Вночі, кажуть співробітники, все освітлюється прожекторами і ілюмінація перетворює "Олефірівку" на футуристичну станцію для видобутку гелію-3 десь на Місяці. Втім, і зараз, яскравого дня, враження приголомшливе. Що не дивно – це унікальне промислове спорудження, аналогів якому за рівнем обладнання і технологій в країні немає. Установка розпочала роботу в 2014-му році, а будували її з використанням буквально всіх можливих інновацій у галузі.

Біля входу до адмінбудівлі граються кошенята. Одну кішечку тут же підхоплюють на руки, друга грається під сходами і позує, уявляючи себе великим хижаком.

boy_7914_1__

На території живуть кошенята. Фото: А. Бойко

- Тут взагалі багато тварин, – ділиться майстер Олефіровскої ділянки з видобутку газу Микола Заїка, який працює в галузі вже 37 років. – За останні два роки бачив навіть лосів, яких раніше зустрічав, напевно, в дитинстві. У вільховому гаю – кабани. А зайців і кіз не злічити.

Оглядова екскурсія по об'єкту показує весь шлях газу на установці, від вузла вхідних ниток, через який він надходить сюди, до приладу обліку магістрального газопроводу (ви можете побачити його в таймлайні. – Авт).

- Коли я починав працювати, за радянських часів, на установках зазвичай засувки протікали, все капало, під трубами були калюжі мазуту. А тепер – самі бачите. Порівнювати "Олефірівку" з тим, що було раніше – все одно, що "Мерседес" з "Запорожцем", – каже Микола Кирилович. – А ще зверніть увагу на форму співробітників. Вона світло-сіра, практично біла, і залишається такою довго. У колишні часи ми носили чорну, та й ту примудрялися забруднити задовго до кінця робочого дня.

_1___09

Співробітник перевіряє роботу. Фото: А. Бойко

Система автоматизації установки дозволяє контролювати весь процес видобутку та підготовки газу оператору, диспетчеру і головному інженеру. За масивом сепараторів, теплообмінників і роздільників розташовані ємності з пластовою водою (її потім закачають назад до свердловин) і газовим конденсатом – сировиною для отримання бензину і дизельного палива. З протилежного боку об'єкта – ставок з вгодованими шестикілограмовими коропами.

АСОДУ: "Комп'ютерний мозок"

Центральний офіс "Нафтогазвидобування" – суміш скла і металу, густо приправлена високими технологіями. Тут розташовується свята святих – центральна інженерно-технологічна служба, тобто головний диспетчерський центр. Світло-сірий зал з величезною шестиекранною відеостіною, півколо столу, за яким сидить змінний інженер, монітори з актуальною інформацією, штучний газон під скляними стінами.

Сюди стікається вся інформація. Телеметрія свердловин, установок з підготовки газу, вузлів обліку рідин і газу; концентрація метану на об'єктах; географічна карта, яка за допомогою GPS-навігаторів показує весь транспорт компанії; онлайн-трансляція з усіх відеокамер. Спеціальне програмне забезпечення аналізує дані і готує графіки і звіти. Це – АСОДУ, автоматична система оперативно-диспетчерського управління, комп'ютерний мозок, що керує складним сучасним обладнанням.

_boy_8371_1__

Диспетчерська. Сюди стікаються онлайн всі дані з об'єктів. Фото: А. Бойко

Система дозволяє відстежити роботу будь-якого механізму за період від хвилини до декількох років. Так можна побачити динаміку зміни параметрів в роботі систем підготовки газу. А ще, жартують інженери, вона здатна передбачати майбутнє. Говорячи простіше, АСОДУ прогнозує, як працюватиме свердловина чи установка найближчим часом, і сигналізує операторові про всі можливі відхилення "жовтим" сигналом попередження або "червоним" тривоги. Більш того, вона навіть... "розмовляє". У разі необхідності система подає на об'єкт звуковий сигнал попередження і розсилає повідомлення відповідальним фахівцям – аж до генерального директора.

- Одного разу на одній з установок з підготовки газу в громовідвід влучила блискавка, спрацював датчик, і АСОДУ відразу відправила всім повідомлення на мобільні телефони, – згадує заступник начальника інженерно-технологічної служби Дмитро Гриб. – Небезпеки не було, виявилося, сам датчик через попадання дав збій, але перевірку система пройшла.

У диспетчерській працюють чотири людини, забезпечуючи цілодобове чергування. Зміни тривають 12 годин, після чого – 48 годин відпочинку. А система продовжує "вчитися" і розвиватися – постійно вводиться нове обладнання, буряться нові свердловини, і все це обладнується датчиками і підключається до єдиного "мозкового центру".

Дивлячись на всю цю технічну пишність, легко уявити, що ще 50 років тому Україна видобувала стільки газу, що сама продавала його за кордон. Тож потенціал до енергонезалежності є. Потрібні лише умови для інвестування в галузь, які дозволять вже 2020 року практично повністю забезпечити потребу в блакитному паливі.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти