Як виростити патріота: в Україні намічена п'ятирічка національно-патріотичного виховання

8 грудня 2015, 08:14

Олександр Панченко Олександр Панченко

Молодь хочуть водити в українські театри і музеї, а в козацьких таборах навчать любити і захищати Батьківщину

З 2016 року в Україні, за Указом президента, повинна початися п'ятирічка національно-патріотичного виховання молоді. Цільову програму, розраховану до 2020 року, доручено розробити і затвердити Кабміну до кінця року нинішнього. Необхідність у єдиних ідеологічних стандартах викликана тим, що у багатьох молодих людей відсутнє почуття гордості за свою країну, вони не розуміють, як правильно оцінити історичні події.

Реклама

Наприклад, не знають, чому прийнятий закон про декомунізацію і навіщо називають вулиці на честь людей, які раніше вважалися ворогами України, пояснюють в уряді. Стратегію національно-патріотичного виховання готують Мінмолоді та спорту, Міносвіти і науки, а також громадські організації, головна з яких – Інститут національної пам'яті (ІНП). Експерти до стратегії відносяться в цілому позитивно. А от батьки невдоволені.

ЗМІСТ. Як розповів нам заступник директора ІНП Володимир Телищак, основна суть "стратегії патріотизму" – не в тому, щоб змусити дітей ненавидіти ворогів.

"Головне – донести їм правду, засновану на відкритих архівних документах, про те, яким насправді було історичне минуле України за останні 100 років: це і Голодомор, і боротьба за незалежність як у 1917-20-ті, так і в роки Другої світової війни. Зробити це повинні дорослі: вчителі, вихователі, ветерани", – пояснює Телищак.

За його прогнозами, реальні заходи в школах і вузах почнуться з вересня 2016, разом з новим навчальним роком, а підсумки виконання стратегії планується підводити щорічно 14 жовтня, у День захисника Вітчизни. Складатися стратегія буде із багатьох пунктів: дітей будуть не тільки навчати історії, але також відправляти на пару тижнів в козачі та інші воєнізовані табори, де в активній ігровій формі їх навчать поводитися зі зброєю.

Реклама

РЕЗУЛЬТАТИ. В Адміністрації президента, що розробила стратегію, вважають що оцінювати результати НПВ треба по таким основним критеріям: розширення сфери використання української мови; збільшення кількості патріотичних громадських організацій (воєнізованих, козачих); зростання відвідуваності молоддю музеїв, популяризують традиції українського народу і його боротьбу за за незалежність (історичні, краєзнавчі, художні, військові); збільшення підписки на україномовні дитячі та молодіжні друковані видання та зростання кількості глядачів на фільмах і спектаклях про героїчне минуле та сьогодення України; зростання числа зустрічей дітей з ветеранами воєн, борцями за незалежність та інших заходів, пов'язаних із вшануванням героїв.

ЕКСПЕРТИ. На думку політолога Олександра Палія, захоплення статистикою результатів приведе на першому етапі до того, що школярів і студентів почнуть масово, в примусовому порядку, водити по музеях і театрам, де йдуть українські вистави, змусять виписувати українські журнали і влаштовуватимуть зустрічі з ветеранами, в тому числі тими, хто зараз воює на сході країни.

"Але з часом кількість перейде в якість, і діти самі почнуть більше говорити по-українськи, цікавитися історією своєї країни, бути готовими її захищати. Але це відбудеться не за 5 років, і навіть не за 10, – каже Палій. – Головне, щоб були підготовлені кадри патріотів-вчителів, які зможуть без ідеологічного тиску (наприклад, ті, хто воював на боці СРСР, – негідники, а бандерівці – герої), аргументовано розкласти інформацію по поличках, пояснити дітям, ніж був поганий комуністичний режим і чому нам треба позбутися його спадщини, а також чому треба любити свою країну і пишатися нею".

В тренді
На Україну насувається новий циклон Kai: де зіпсується погода

"НИНІ У ДІТЕЙ В ГОЛОВАХ КАША"

Думки вчителів і батьків збігаються: патріотизму дітей вчити потрібно. Але в деталях є розбіжності.

Реклама

"У школи пару років тому повернули військову підготовку, цей курс називається "Захист Вітчизни", хлопчиків навчають азам військової справи: ходіння строєм, стрільба з малокаліберних гвинтівок, дівчатка вивчають медичну підготовку, – розповіла нам учитель київської школи Людмила Петрик. – А от з патріотичним вихованням – хто на що здатний, все на розсуд директора. Одні школи вітають до Дня Перемоги ветеранів Радянської армії, інші – воїнів УПА, треті і тих, і інших. У головах у дітей – ідеологічна каша, тому єдина стратегія необхідна".

На сході країни настрій інший. "Ми розповідаємо дітям про подвиги партизанів нашого земляка генерала Сидора Ковпака, який, бився з військами УПА. Як тепер пояснити дітям, що і ті, й інші – патріоти України?" – Дивується вчитель однієї зі шкіл міста Суми Ірина Немченко.

Батько 12-річного школяра Андрій Кондратьєв (Київ) вважає, що школярів-хлопчиків потрібно навчати на практичних козацьких традиціях: вони повинні вміти розпалити багаття, поставити намет, зварити куліш, освоїти основи єдиноборств. Вже зараз є такі платні 2-3-тижневі табори, один з них знаходиться на річці Рось, біля села Яблунівка на Черкащині.

А мати 10-річного Вадима – Валерія Мазуренко проти нових ідеологічних стандартів: "Боюся, що принцип" наше краще всіх "призведе до того, що діти засвоять тільки українську культуру. Патріотизм – це добре, але не можна робити вигляд, що у нас не існує, наприклад, російської культури".

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти