Кінець епохи хостелів, вбивство поліцейськими малюка і довічне за тортури: головні новини тижня

8 червня 2019, 14:21

Президент Володимир Зеленський здійснив перший офіційний візит в якості глави держави

Глава держави обговорював у Брюсселі новий транш і перспективи вступу України в НАТО, а генпрокурор розкрив схему великих розкрадань в оборонному комплексі. Читайте ТОП-5 найбільш важливих новин з життя країни тижня, що минає.

Зеленський здійснив перший закордонний візит у статусі президента

Реклама

У вівторок, 4 червня президент Володимир Зеленський прилетів до Брюсселя з першим закордонним візитом, де були заплановані зустрічі українського лідера з керівництвом Європейського Союзу і НАТО. Зеленський озвучив головну тему на переговорах на своїй сторінці в Facebook: обговорення російської агресії і тиску на Москву.

"Прилетів до Брюсселя. Попереду – низка зустрічей на вищому рівні. Але з голови не виходить 5-річний Кирило (5-річний хлопчик, убитий п'яними поліцейськими у Переяславі-Хмельницькому – Ред.). І ще сотні дітей, які загинули від куль дорослих на сході України. За даними моніторингової місії ООН, на 1 червня цього року на Донбасі втратили життя 147 маленьких українців – 98 хлопчиків, 49 дівчаток. Поранено 363 дитини. Близько 200 тисяч дітей є внутрішньо переміщеними особами. Статус жертв війни отримали майже 23 тисячі дітей. для десятків тисяч ця війна обернулася насильством – психологічним, сексуальним, фізичним", – написав Зеленський.

Першу зустріч у Брюсселі Зеленський провів з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. На наступній зустрічі, вже з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, Зеленський заявив про готовність до переговорів з Росією і назвав умови. Іншою важливою зустріччю в Брюсселі стала зустріч Зеленського з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Реклама

Читайте всі подробиці візиту в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Діалог з НАТО і новий транш: що потрібно знати про перший закордонний візит Зеленського"

Під Києвом п'яні поліцейські застрелили дитину

У понеділок, 3 червня, у лікарні помер хлопчик, якого підстрелили поліцейські у Переяслав-Хмельницькому. За життя тяжко пораненої дитини боролися кілька діб, але дива не сталося. Незважаючи на кілька операцій, 5-річний Кирило Тлявов помер у реанімації лікарні №7. Медики констатували смерть хлопчика після 18:00.

"На жаль, медики не змогли врятувати життя дитині, вона померла в понеділок увечері у лікарні", – повідомили "Сьогодні" в поліції Київської області.

А у середу, 5 червня, у Переяславі-Хмельницькому Кирила Тлявова поховали. На похорон хлопчика зібралися понад сто осіб, приїхало багато журналістів. Священик відслужив панахиду за загиблим.

Нагадаємо, що у суботу, 1 червня, стало відомо, що під Києвом у місті Переяслав-Хмельницький сталася жахлива подія – п'ятирічна дитина отримала вогнепальне поранення в голову.

Як повідомили по гарячих слідах в прес-службі обласного управління Нацполіції, у постраждалого хлопчика відкрита черепно-мозкова травма. У той самий момент, коли з'явилося повідомлення про інцидент, хлопчика якраз оперували.

Реклама

Поліцейські провели комплекс заходів, щоб встановити обставини трагедії. Були виявлені речові докази, які підтверджують, що дитина отримала травму голови в результаті пострілу.

Також були встановлені люди, які можуть бути причетні до інциденту. Над розслідуванням обставин події працювали поліцейські, співробітники Державного бюро розслідувань і обласної прокуратури.

Уже в той же вечір в Держбюро розслідувань повідомили шокуючу деталь: у п'ятирічного хлопчика під Києвом могли стріляти поліцейські. За повідомленням прес-служби Бюро, розслідується кримінальне провадження за фактом умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень працівниками Переяслав-Хмельницького ОП ГУ НП.

Всі подробиці цієї історії читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Стріляли по банках, а вбили малюка: всі подробиці інциденту з копами під Києвом".

Луценко розповів про розкрадання в оборонному комплексі

Генеральний прокурор Юрій Луценко розповів про корупційну схему на Харківському бронетанковому заводі: як знімали приціли з танків і самі собі продавали.Одна така деталь коштує мільйон гривень.

Реклама

За словами генпрокурора, продаж йшов через фірму, ціна обладнання в результаті росла. Розмір розкрадання, за даними ГПУ, становить 9,7 мільйона гривень.

І це, кажуть в Генпрокуратурі, не один епізод. Слідство ще триває.

"Стоять танки на консервації, з них знімали приціли, пропускали через комерційні структури і оформляли їх, ніби придбані. Сам такий виріб коштує близько мільйона гривень", – розповів Луценко.

Як повідомлялося ще у 2016 році, прокуратура розслідує шахрайство з продажем танків на 22 мільйони. У військовій прокуратурі повідомляли, що протягом 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю проводило роботи з оцінки вартості надлишкового майна Збройних сил України, а саме танків Т-64Б1 та Т-64Б1В, призначених для продажу.

В Україні запропонували ввести довічне ув'язнення за військові злочини

6 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які передбачають довічне ув'язнення за військові злочиниі акти агресії. За прийняття законопроекту у четвер проголосували 228 депутатів при 226 необхідних.

Ініціатором проекту закону виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Даним законопроектом пропонується "гармонізувати українське законодавство з міжнародним правом". Пропонується збільшити максимальний термін за акти агресії та військові злочини з 15 років до довічного ув'язнення.

"Положення проекту закону спрямовані на забезпечення криміналізації основних злочинів з міжнародного права (геноцид, агресія, злочини проти людяності і військові злочини), забезпечення виконання міжнародних зобов'язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів", - сказано в пояснювальній записці.

Крім того, законопроект спрямований на вдосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування.

Більшість хостелів в Україні скоро можуть закритися

У законодавстві України немає визначення хостел. Через це проблеми мають як бізнес, так і мешканці багатоквартирних будинків – тому що поза законом.

В українському законодавстві нічого не говориться про хостели, але йдеться про права мешканців. Спираючись на норми, можна закрити практично будь-який хостел.

Згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу, квартира призначена для постійного проживання. Відповідно до другим пунктом статті, всі власники квартир і нежитлових приміщень – співвласники багатоквартирного будинку. При цьому стаття 383 говорить, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Але при цьому, в ч. 7 ст. 41 Конституції України та п. 5 ст.319 Цивільного кодексу громадянина зобов'язують використовувати власність такими способами, при яких не будуть порушуватися права інших осіб, і співвласників в тому числі.

"Розташування "хостела", як і готелі, гуртожитку в квартирі багатоквартирного житлового будинку незаконне. По-перше, це нецільове використання квартири, яка призначена для постійного проживання однієї сім'ї. По-друге, квартира технічно не пристосована для розміщення такої кількості людей. Дії власників хостелів у квартирах багатоквартирних будинків порушують норми цивільного і житлового законодавства, порушують житлові права інших мешканців таких будинків", - йдеться в одному з рішень Печерського районного суду Києва ротів власників хостелів.

Держава візьме хостели під контроль. У Раді вже лежить два законопроекти щодо врегулювання їх роботи.

Законопроект №10237 пропонує:

  • підняти штраф за використання квартири не за призначенням до 34 000-51 000 грн; а за повторне порушення – 85 000 грн;
  • хостел може перебувати в будинку, якщо це не суперечить інтересам мешканців.
  • на одну людину в хостелі має бути не менше 8 кв. м площі квартири.

"Передбачається розміщення лише на першому поверсі будинку. На одну людину в хостелі має бути не менше 8 кв м. І, найголовніше, планується збільшити розмір штрафів. Про дозвіл мешканців точної норми не міститься, але сказано, що хостел не може перешкоджати правам і інтересам мешканців, а, отже, виникає пряма норма на оскарження дії хостелів", – пояснила адвокат Діна Дрижакова.

Альтернативний законопроект № 10237-1 більш докладний. Наприклад, в ньому йдеться про те, що хостел повинен мати окремий вхід і евакуаційний вихід. А розміщення хостела в багатоквартирному будинку допускається за рішенням мешканців будинку – мінімум 70% підписів.

Саме другий законопроект загрожує хостелам. Якщо депутати підтримають його, то закриється близько 80% хостелів, оскільки вимоги неможливо виконати, вважає Олена Моцна, голова Асоціації хостелів Києва.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти