Ігор Рець
Випусковий редактор Коронавірус – "подарунок" людству до 2020-го. Хоча небезпечний вірус почав поширюватися на початку грудня минулого року, Китай повідомив світові про спалах захворювання 31 грудня, в останній день 2019-го року, що минав. До початку лютого епідемія коронавірусу здавалася далекою, як SARS, що лютував 18 років тому в Китаї, і південнокорейський MERS 2013-го. Як тільки стало відомо, що українці повертаються з охопленого епідемією Уханя додому, стало ясно: розвиток технологій і великий доступ до інформації не завжди вносять ясність, а страх перед невідомим може навіть змусити людей перекривати дороги тим, хто просто повертається додому.
Вранці 20 лютого літак з українцями з Уханя приземлився в Борисполі. Там всіх евакуйованих, членів екіпажу і медиків оглянули співробітники ГосЧС, після чого авіалайнер був дозаправлений і відправлений до Харкова. А в МВС повідомили, що евакуйованих доставлять в медичний центр Національної гвардії України "Нові Санжари" в Полтавській області. Місцеві жителі, проте, не дуже цьому раді – повідомляється про протести і зіткнення з поліцією.
Згадаймо, з чого все почалося, і дізнаємося, чи виправдані побоювання громадян.
Від лікувальної паніки до блокпостів: особливості національної профілактики
У перші тижні нового року Всесвітня організація охорони здоров'я зайнялася роз'яснювальною роботою. На сайті організації з'явилися повідомлення про те, що "народні засоби" проти коронавірусу не діють, а через посилки з Китаю заразитися неможливо. В Україні незабаром також з'явилися роз'яснення від лікаря Євгена Комаровського і колишнього в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Як виявилося, їх поради почули не всі.
31 січня близько 200 українців повернулися з китайського курорту Санья без карантинних заходів і особливих перевірок (люди, які поверталися з Китаю, навіть розповідали, що виміри температури, які проводилися в салоні літака, легко можна було обійти за допомогою таблетки аспірину). Відсутність особливого інтересу до прибулих з боку МОЗ, очевидно, була обумовлена тим, що Санья знаходиться за 1780 кілометрів від охопленого коронавірусом Уханя. (Для порівняння, відстань від Києва до Берліна становить приблизно 1400 км)
Про карантинні заходи заговорили, коли зібралися повертати українців з охопленого вірусом Уханя. 14 лютого прем'єр Олексій Гончарук в ефірі "Свободи слова Савіка Шустера" вказав, що після евакуації українці 14 днів перебуватимуть під наглядом фахівців, для цього "є 3-4 об'єкти, кожен з яких готується, щоб прийняти наших громадян уже наступного тижня".
Вже з початку зазначеного "наступного тижня" на Львівщині почалася локальна паніка. Жителів селища Шкло стривожила увага комісії з Києва до їх санаторію. Того ж дня заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко зазначив, що йдеться про повернення 49 громадян України і 25 іноземців, уточнивши, що в "до України везуть здорових людей".
Тим часом пристрасті наростали. Директор санаторію "Медобори" на Тернопільщині Василь Мартинюк 18 лютого заявив, що "ніколи не піде проти своїх працівників", і якщо люди вирішать, що розміщення хворих в "Медоборах" недоцільно, туди нікого не пускатимуть. Жителі Микулинецької громади, на території якої знаходиться санаторій, пообіцяли чергувати на об'їзних дорогах і на в'їздах до санаторію, щоб не допустити приїзду евакуйованих з Китаю.
Слід зазначити, що ніхто не вказував "Медобори" як місце розміщення людей. Голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель заявив, що офіційного підтвердження цьому немає, а місця для карантину шукають по всій Україні. (Про те, що інформації про місце розміщення немає, говорив і головний поліцейський області Олександр Богомол).
Тему підігріли і заявою міністра охорони здоров'я Зоряни Скалецької, яка повідомила, що визначені чотири місця для ізоляції евакуйованих українців, але не стала називати їх, вказавши, що охорону розміщених осіб здійснюватиме Нацгвардія без зброї. На ранок після заяви жителі Конопківки неподалік "Медоборів" стали втілювати попередження в життя – будувати барикади з шин і бетонних блоків на в'їзді до села. А в розмовах мешканці Тернополя висловлювали побоювання через те, що тим, хто перебуває в карантині, не зможуть організувати належне медобслуговування.
Чи варто піддаватися паніці? Дамо можливість відповісти на це запитання експертам.
Фахівці знають, що і як робити, все давно розписано
Епідеміолог Олександр Карловський вважає вірус серйозним викликом і не береться давати поспішні висновки. Але науковий потенціал нашої держави, на його думку, дозволить тримати ситуацію під контролем.
"Заходи проти епідемії є комплексними. Їх (евакуйованих з Китаю українців. – Ред.) не просто потрібно кудись поселити. Потрібен лікар, який за ними спостерігатиме; якщо хтось захворіє, його потрібно відправляти до лікувального закладу. Карантин повинен бути ізольований. Вірус виявляється в сечі і калі, відповідно, повинно проводитися знезараження каналізації в карантині.
Ніхто не говорить про конкретні заходи, тому складно говорити про те, чи достатні ці заходи.
Епідемія за півтора місяця поширилася на 80 тисяч осіб, понад 2 тисячі загинуло. Звичайно, кажуть, що від грипу теж вмирають. Але на грип хворіють мільйони, а не 80 тисяч осіб. У коронавірусу є ускладнення – дихальна недостатність. Таке ускладнення вимагає реанімаційного ліжка. Треба порахувати, скільки у нас в країні реанімаційних ліжок і фахівців. Ми не знаємо, що це за вірус і як він себе поведе, а у нас немає такої кількості засобів захисту і можливостей їх виробництва, як в Китаї.
Звичайно, погано, що вони там так довго перебували. Але чи будуть серед них хворі – невідомо. Тут можна врахувати, що за межами Китаю хворих значно менше.
Інформація мізерна. Може, це і правильно. Весь перелік заходів обивателю і не потрібен, адже він їх не зможе зрозуміти, а якщо людина не розуміє, вона починає додумувати.
Є епідеміологічний процес, фахівці знають, що і як робити, це все розписано ще з часів СРСР. Якщо все буде виконано фахівцями, то все буде нормально.
Приїзд 50 осіб – не єдиний можливий шлях зараження. Якщо епідемія розвиватиметься по всьому світу, то вона неминуче потрапить і до України. Умовно, англійці побували в Китаї на курорті, приїхали до Франції, там заразили людей, ті приїхали до іншої країни і заразили людей там. Зараз подорожують мільйони людей і простежити все складно", – розповів нам Олександр Карловський.
Всі держави повертають своїх громадян
Директор напрямку охорони здоров'я Українського інституту майбутнього Олександр Торгун закликає не піддаватися паніці, а довіритися досвіду фахівців-епідеміологів.
"Всі держави здійснюють заходи щодо повернення своїх громадян. Хтось це вже зробив, хтось ще не зробив, ми ж – в процесі, на фінальному етапі. Ці дії є єдино правильними, адже держава повинна піклуватися про своїх громадян. Цей процес організований відповідно до рекомендацій ВООЗ.
В опорі процесу є раціональна складова: вірус небезпечний, епідемія вийшла за межі континенту, зафіксовано багато випадків захворювань. Але є і ірраціональна складова – на коронавірусі дехто хоче заробити бали і піар.
Наша держава не вперше працює з інфекційними захворюваннями. Наші інфекціоністи вміють вживати карантинні заходи проти хвороб, які мають таку ж або вищу заразність. Спеціалізована інфекційна лікарня в Україні може прийняти хворих з суперконтагіозністю (заразністю. – Ред.) і здійснити в їх відношенні необхідний комплекс заходів.
Важливо, що ми забираємо не хворих. Ми забираємо наших громадян, які підписали відповідний документ про готовність пройти карантинні заходи. Перед вильотом їх перевірять, після прильоту вони перебуватимуть протягом потенційного інкубаційного періоду в карантині, щоб зменшити ризик.
Людей можна якимось чином зрозуміти, адже паніка підігрівається деякими ЗМІ. Ми б оцінили ситуацію реальніше, якби не було "інформаційного бомбардування".
Кордони Китаю не закриті для світу, вірус є в 30 країнах. Якщо хтось захоче дістатися до якоїсь точки світу, він це зробить і в цьому контексті "неприйняття" наших громадян не спрацює позитивно. У плані ризиків найбезпечніший шлях – забрати наших громадян з Китаю і провести карантинні заходи", – розповів Олександр Торгун в коментарі сайту "Сьогодні".
Питання держави і правовий нігілізм
Голова правління ГО "Інститут правових досліджень і стратегій" Андрій Роханський нагадує, що боротьба з епідемією – функція держави, і втручання людей не йде на користь.
"Внутрішнє законодавство України регулює надання допомоги людям, які хворіють на соціально-небезпечні або інфекційні захворювання. Держава може накладати певні обмеження на поширення небезпечних інфекційних захворювань і вдаватися до заходів тимчасової ізоляції цих людей.
Але це питання держави, і заходи щодо боротьбі з коронавірусом – в компетенції профільних фахівців. Жодної ініціативи громадян з цього приводу не повинно бути. Це – відображення правового нігілізму населення, яке, на жаль, не довіряє нашим держструктурам в рішенні цього питання, хоча МОЗ, як я бачу, стежить за рекомендаціями світових організацій, компетентних в боротьбі з вірусом.
Оскільки це нова інфекція, ще немає чітких і зрозумілих заходів і методів боротьби з її розповсюдженням. Однак в інших країнах ізоляція застосовується повсюдно. Громадяни можуть висловлювати свою думку, але не мають права самостійно вирішувати питання щодо поширення захворювання, крім дотримання рекомендацій ВООЗ і МОЗ України.
Обмеження права на свободу і особисту недоторканність є тільки у держави, але ніяк не у звичайних громадян. Страх, звичайно, дещо перебільшений; так, є статистика смертності від звичайного грипу, але ніхто (через нього. – Ред.) не перекриває доріг. В цілому, те, що ми спостерігаємо, стається і в інших країнах. Правовий нігілізм є і за кордоном. На престиж нашої держави ці акції сильно не вплинуть. Але потрібно проводити роз'яснювальну роботу – що таке карантин, скільки він триває, які ускладнення бувають", – говорить Андрій Роханський.
Виключити мас-медіа, які нагнітають ситуацію
Психолог Олена Лук'яненко зазначає, що в ситуації, що склалася, потрібно берегти не тільки фізичне, а й емоційне здоров'я, в іншому випадку нас може чекати масова паніка.
"Страх – найдавніша і сильна емоція. Коли людина відчуває страх, вона не може контролювати себе, а коли група людей відчуває страх, включаються неконтрольовані панічні моменти. Люди, які перебувають в стані групової панічної атаки, можуть не включати здоровий глузд, тоді приймаються дурні і безглузді рішення; переконати людину в такому стані складно. І це можуть бути жорсткі рішення. Передбачити, як перелякані люди будуть себе вести, – дуже важко.
Передусім, це дуже погано для людей, які схильні до панічних атак, навіювань, тривожності, мають слабку нервову систему. Їм потрібно просто вимкнути мас-медіа, які нагнітають ситуацію. Контролювати тривожність дуже складно. Такі люди можуть "накручувати" себе, додумувати, тоді включаються різного роду фобії.
Слід чітко дотримуватися правил гігієни – мити руки, носити маску в місцях великого скупчення людей, і все. Нічого більше. Нагнітання ситуації шкідливо, адже багато у нас самі не підозрюють про свій високий поріг тривожності. Ми сяк-так обстежимося у лікарів, а до психологів ходить ще менше людей", – пояснює для читачів "Сьогодні" Олена Лук'яненко.
Нагадаємо, що говорив про коронавірус президент України Володимир Зеленський.
Необхідність повернути додому наших співвітчизників, які опинилися в складному становищі, не може викликати сумнівів. У момент, коли українцям потрібно об'єднуватися, згадаємо, як зовсім нещодавно прості громадяни, громадські активісти та влада країни проявили єдність в питанні боротьби за звільнення з російського полону українських моряків. Подробиці того, як це відбувалося, читайте в спецпроекті "Сьогодні" "Своїх не кидаємо".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми