Криза у відносинах: навіщо Варшава знову нагнітає обстановку навколо спільного історичного минулого

В українсько-польських відносинах новий виток ескалації або, як його називають експерти, взаємного нерозуміння і претензій. Після деякого потепління на історичній ниві на початку осені листопад ознаменувався низкою нових скандальних заяв з польської сторони. У вже звичній скандальній формі негативні висловлювання посипалися від голови МЗС Польщі Вітольда Ващиковського, який раніше говорив, що з Бандерою і ОУН-УПА на Україну в ЄС не чекають. Але на подив українських експертів і політиків, цього разу до Ващиковського приєднався і президент Польщі Анджей Дуда. Від українських прем'єра і президента він зажадав не призначати на керівні посади людей з відверто антипольськими поглядами.

Джерела в українських дипколах натякнули сайту "Сегодня", що йдеться про Володимира В'ятровича, відставки якого Варшава домагається вже давно. Польський МЗС навіть розробив списку санкцій українців, яким буде заборонений в'їзд до Польщі, і, за чутками, одне з прізвищ у списку – В'ятрович. Щоб розставити всі крапки над "i", Петро Порошенко запропонував провести засідання Консультаційного комітету президентів України і Польщі. Уже навіть погодили дату і місце – 17 листопада в Кракові. Але експерти попереджають, що мова ультиматумів не працює – це повинні зрозуміти як в Києві, так і в Варшаві.

Згадати все

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Польсько-українські відносини за останні два роки після чергових парламентських і президентських виборів в Польщі 2015 року і приходу до влади партії "Право і справедливість" не можна назвати безхмарними. Вже давно експерти зазначають, що політики ПіС грають на темі "зовнішніх ворогів", мобілізуючи таким чином свій електорат, поперемінно сварячись то з українцями, то з німцями. У вересні міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський заявив, що полякам з німцями варто зібратися на серйозну розмову і подумати про виплату Польщі репарацій за Другу світову, які голова МВС Польщі Маріуш Блащак оцінив в 840 млрд євро. "На польсько-німецьких відносинах лежить тінь німецької агресії 1939 року й невирішених післявоєнних питань. Можливо, йдеться навіть про більшу суму, адже точних підрахунків не проводили більше 70 років", – заявляв Вітольд Ващиковський.

Не обійшли стороною політики ПіС і спірні моменти українсько-польської історії. Все почалося в липні 2016-го, коли Сейм офіційно визнав Волинську трагедію 1943-1945 рр. "геноцидом, здійсненим українськими націоналістами проти жителів II Речі Посполитої", а 11 липня встановив Національним днем пам'яті жертв геноциду. Це стало відповіддю Варшави на наш закон про декомунізацію і перейменування в Україні вулиць на честь Степана Бандери і Романа Шухевича. Україна, на думку Польщі, таким чином, прославляє ОУН-УПА, яких Варшава вважає винуватцями Волинської трагедії. Хоча ще 2013-го за президентства Броніслава Коморовського польський Сейм відмовився визнавати події на Волині геноцидом поляків. Верховна Рада "пасти задніх" не стала: у вересні 2016 року український парламент прийняв заяву-звернення до Варшави із закликом припинити політизацію трагічних сторінок спільної історії.

"Верховна Рада підкреслює, що прийняття постанови Сенату і Сейму Польщі відбувалося в супроводі антиукраїнської акції зі знищенням українських пам'яток на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурно-мистецьких заходів та шовіністичною риторикою", – йдеться в заяві Верховної Ради.

За даними Українського інституту національної пам'яті, тільки в 2015-2016 рр. на території Польщі було пошкоджено, розмальовано або зруйновано 9 українських пам'яток. А в грудні минулого року в Перемишлі на "Марші орлят перемишльських і львівських", який патронував мер міста Роберт Хома, учасники акції кричали "Смерть українцям". За це в січні цього року СБУ не пустила Хому до України, оголосивши персоною нон ґрата і заборонивши в'їзд на п'ять років. Згодом Служба безпеки скасувала своє рішення на прохання польського МЗС.

Але на цьому провокації не закінчилися: 26 квітня в Грушовичах польські націоналісти зруйнували пам'ятник УПА – його демонтаж офіційно дозволила місцева влада. Відразу після цього під час телефонної розмови Дуда особисто пообіцяв Порошенку розглянути інцидент і дати йому належну оцінку, щоб не допустити повторення подібного в майбутньому. Але офіційної реакції, як і покарання винних, так і не послідувало, а на місці знесеного пам'ятника воїнам УПА тепер красується металевий хрест, присвячений українцям, які захищали поляків від УПА. У відповідь на це, за словами віце-голови польського Інституту національної пам'яті Кшиштофа Швагжика, влади України відкликали дозвіл, виданий польським історикам на пошук і ексгумацію поляків, похованих на Волині.

Не допомогла українсько-польським відносинам і домовленість МЗС Польщі та України сприяти спільній роботі істориків на рівні Українсько-польського форуму партнерства, який відновив свою роботу восени 2015-го після дворічної перерви. Після цього Україна почула заяви Вітольда Ващиковського і голови правлячої ПіС Ярослава Качинського про те, що з Бандерою і УПА Україну в ЄС не чекають. У відповідь на це в інтерв'ю сайту "Сегодня" третій президент України Віктор Ющенко резонно запитав, чому полякам з Пілсудським (Юзеф Пілсудський, перший голова відродженої Польської держави і засновник польської армії. – Авт.) є місце в новій Європі, а українцям з лідерами національного визвольного руху, якщо ми говоримо про Петлюру, Бандеру, Мазепу, – немає.

"У роки Другої світової війни на одній території народилося два визвольних рухи. Польський, який очолювала Армія Крайова. Для поляків вони герої. З української сторони цей рух очолювала УПА. Як ви знаєте, Бандера жодного дня в роки війни ні з ким не воював, він сидів в концтаборі. Тому говорити, що з Бандерою український визвольний рух був не таким, це значить не розуміти права нації на самовизначення. Чому ми один рух поважаємо і зводимо до святого, що я, наприклад, розумію, але чому не дають право мені і моїм землякам гордо, ясно, однозначно говорити про велич українського визвольного руху?" – говорив в інтерв'ю сайту "Сегодня" Віктор Ющенко.

На неформальній вечері в Варшаві, організованій за підтримки Центру "Нова Європа", "Сегодня" поцікавився у Броніслава Коморовського, що стоїть за нинішньою риторикою Варшави. Адже багато українських експертів, та й сам Віктор Ющенко в бесідах запевняли, що ПіС просто спекулює на націоналістичній риториці, граючи на темі зовнішнього ворога в гонитві за рейтингами. Але, на подив "Сегодня", Броніслав Коморовський не бачить у заявах польських політиків власне політики і спекуляцій.

"Не чекайте, що в Польщі всі полюблять і пробачать Бандеру. Ми говоримо про життя близько 200 тис поляків. Люди стали жертвами етнічних чисток, і це було спровоковано УПА. Ми не очікуємо, що ви зводитимете пам'ятники Армії Крайовій на Волині. Але ви також повинні розуміти чутливість Польщі до цього питання. Буде простіше бути друзями, якщо ви візьміть до уваги польську чутливість до певних питань. Але історія не повинна нас розділяти, є речі, які нас можуть згуртувати", – відповів "Сегодня" Броніслав Коморовський.

Санкції проти України

На думку директора Центру "Нова Європа" Олени Гетьманчук, новий виток непорозумінь між Києвом і Варшавою спровокував цілу низку факторів. По-перше, те, що на рівні уряду Польщі посилилися в силу різних причин спроби зробити партнерство України і Польщі, принаймні, в публічній площині, залежним від історичного діалогу.

"Є активна співпраця між Україною і Польщею на багатьох напрямках, і питання історичного діалогу, наскільки мені відомо, не заблокували жодну важливу двосторонню ініціативу або проект на інших напрямках. Але є токсичний фон, який створюється "завдяки" певним заявам і деклараціям. В минулому ми бачили, що такий фон створювався, насамперед, "завдяки" депутатам Сейму та Верховної Ради. Але сьогодні це з подачі міністра Ващиковського відбувається вже на рівні урядів, тоді як ВР і Сейм, навпаки, демонструють конструктив. Наприклад, нещодавно спікери парламентів двох країн разом інспектували інфраструктуру на кордоні, і це хороший знак і хороший приклад", – сказала сайту "Сегодня" Олена Гетьманчук.

За її словами, непорозуміння можуть бути пов'язані з досить чутливим процесом реконфігурації нинішнього уряду Польщі, де збереження Ващиковським посади міністра закордонних справ давно під питанням. "Є також підстави припускати, що з польської сторони були деякі очікування, пов'язані з низкою недавніх візитів польських офіційних представників до України, зокрема польського віце-прем'єра Глинського, що не були зустрінуті на офіційному українському рівні так, як цього очікували поляки. Тому ці очікування і вийшли в публічну площину з польської сторони", – говорить Гетьманчук.

Цікаво, що черговий виток ескалації українсько-польських відносин збігся з візитом польського віце-прем'єра до Києва. Джерела сайту "Сегодня", наближені до переговорного процесу з Польщею, розповіли, що мало не головною метою візиту Петра Глинські було домогтися відставки Володимира В'ятровича з посади голови Українського інституту національної пам'яті та повернення польським історикам права проводити пошукові та ексгумаційні роботи на Волині. Як потім прокоментував це заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлин, Україна довірила вести історичний діалог з Варшавою Інституту, який очолює "безвідповідальна особа з нав'язливими антипольськими ідеями".

Відразу після цього на адресу Києва посипалася чергова порція образливих заяв. Несподівано для офіційного Києва висловився Анджей Дуда, який раніше намагався займати нейтральну позицію. "Я очікую від президента Петра Порошенка, від прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, що люди, які відверто проголошують націоналістичні і антипольські погляди, не займатимуть важливих посад в українській політиці (натякаючи, мабуть, на В'ятровича. – Авт.)", – заявив Анджей Дуда.

Під час візиту до Львова Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" – йому не сподобалася відповідь директора музею, який сказав, що 1918 року Польща окупувала Західну Україну. Там же у Львові Ващиковський сказав, що Київ постійно використовував Варшаву в своїх особистих інтересах, а після цього в польському МЗС і зовсім заявили, що підготували список українців, яким буде заборонений в'їзд до Польщі.

Хоч Ващиковський і уникнув відповіді на запитання польських журналістів про те, чи опиниться в такому списку санкцій В'ятрович (про це повідомило польське видання Dziennik з посиланням на свої джерела), Павло Клімкін заявив, що український МЗС захищатиме кожного, хто займається примиренням, включаючи Володимира В'ятровича. "Польська сторона намагається розглядати примирення як якусь політику. Для мене примирення, і в Писанні так сказано, і, до речі, Іоанн Павло II, який, я вважаю, напевно, найвідоміша польська фігура в історії, він же говорив: "Вибачте , і отримаєте прощення". Для мене примирення, це про людей, а не про політиків і інтереси. Польща повинна зрозуміти, що якщо вона хоче в своїй політиці відійти від логіки християнського примирення, християнських цінностей, цей шлях нікуди не веде", – відповів Ващиковському Клімкін.

Сам Володимир В'ятрович назвав можливу заборону на в'їзд тиском з боку Польщі. А експерти вважають, що масла у вогонь могла підлити реакція в Україні на недавню статтю Ващиковського в Rzeczpospolita, де він писав про важливість українсько-польського партнерства. "У мене склалося враження, що у Варшаві не всі залишилися задоволені тим, як цю статтю сприйняли і проінтерпретувати в Києві. А саме – як певний сигнал того, що Польща цією публікацією демонструє: історія відходить на другий або третій план, а на перший повинні , як того завжди хотіли в Києві, вийти питання безпеки. тобто, практично Варшава продемонструвала певну слабкість у відстоюванні своєї позиції. Заяви, зроблені Ващиковським пізніше, виглядали спростуванням того, що історичний діалог відходить на другий план в польській політиці щодо України. Навпаки, він і далі залишається принципово важливим питанням для нинішнього польського уряду, і в цьому Варшава не особливо готова йти на будь-які компроміси", – вважає директор Центру "Нова Європа".

З ініціативи Порошенка вже цієї п'ятниці, 17 листопада, в Кракові на рівні зовнішньополітичних радників відбудеться засідання Консультативного комітету президентів України і Польщі. Також, всупереч негативним заявами Ващиковського, Анджей Дуда не став скасовувати свій візит до Харкова в грудні, щоб відвідати там могили поляків і провести переговори з Петром Порошенком. При цьому, як зазначив Дуда, 17 січня Польща вступить в права непостійного члена Ради безпеки ООН, де може бути розглянуто питання про миротворців на Донбасі. Тому, за словами польського президента під час його візиту до Харкова потрібно детально обговорити це питання з українською стороною.

При цьому деякі польські ЗМІ, зокрема Rzeczpospolita, радять польській владі не сильно вже й нагнітати історичні протиріччя, посилаючись на українських "заробітчан". Мовляв, якби не більше 2 млн українців, які працюють в Польщі, віце-прем'єр Матеуш Моравецький не зміг би хвалитися настільки швидким економічним зростанням – будівництво, садівництво, ринок оренди квартир і домашніх послуг б просто зупинилися.

На думку Олени Гетьманчук, сьогодні ми перебуваємо в ситуації, коли як в Києві, так і в Варшаві повинні розуміти: мова ультиматумів не працює і не спрацює. Тому, як і раніше, потрібен діалог і врівноважена дискусія про те, які заяви шкодять партнерству, і можливо, є сенс навіть подумати про свого роду "мораторій" на певні заяви на офіційному рівні на певний період часу. "Я не закликаю до того, щоб припинити діалог на історичну тематику. Навпаки, його потрібно поглиблювати і суттєво розширювати, але також його потрібно максимально оберігати від зловживання тими, хто, піднімаючи історичні питання, викликає тільки додаткову конфронтацію в наших відносинах і закладає основи для подальшої дестабілізації ситуації всередині наших країн, особливо Польщі", – підсумувала експерт.