Кримський міст Путіна як військова загроза для України: чи велика небезпека

24 грудня 2019, 09:31

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Відкриття пасажирського залізничного сполучення між РФ і окупованим Кримом змусило згадати, що міст будувався не для туристів

У понеділок, 23 грудня президент Росії Володимир Путін урочисто відкрив пасажирське залізничне сполучення з окупованим РФ Кримом, проїхавши в рейковому автобусі новим Кримським мостом. Слідом за Путіним на півострів вирушив пасажирський потяг із Санкт-Петербурга. Відкриття залізничного сполучення, безумовно, полегшить життя російським туристам, що віддають перевагу відпочинку в Криму. Хоча, звичайно, міст будувався не для них.

Реклама

Вже на етапі проектування моста стало очевидним, що Москва надає споруді надзвичайну ступінь важливості відразу в декількох площинах: ідеологічній, економічній, військовій. І яка з них має більшу перевагу для Росії – неясно.

З економікою все зрозуміло. Забезпечувати острів фактично з двохмільйонним населенням через повітря і за допомогою морських перевезень – можна, але клопітно. Будівництво моста забезпечить, як мінімум, диверсифікацію поставок. З ідеологією також більш-менш зрозуміло. Кримський міст – матеріалізував символ "скреп", покликаний показати всьому світу, що Росія прийшла до Криму всерйоз і надовго. До речі, на Заході прекрасно зрозуміли цей меседж. Наприклад, в заяві Європейської служби зовнішніх зв'язків за фактом відкриття пасажирського сполучення відзначається, що "Залізничне сполучення є ще одним кроком на шляху до примусової інтеграції незаконно анексованого півострова з Росією".

Військове ж значення моста Москва намагається не афішувати. Але в Україні чудово розуміють, яку потенційну загрозу несе безпеці нашої країни цей об'єкт.

Стратегічний військовий об'єкт

Як розповів в коментарі сайту "Сьогодні" військовий експерт Олег Стариков, залізниця в Росії завжди мала стратегічне значення.

"Так було і за часів Російської імперії і за часів СРСР, так є й зараз. Ще в царській Росії будівництво ключових залізничних шляхів, наприклад, Транссибірської магістралі, розглядалося не тільки з господарської точки зору, але й з військової. У Збройних силах РФ навіть є такий рід військ, як залізничні війська. В Україні вони теж, до речі, були до початку 2000-х, потім їх перетворили на Державну спеціальну службу транспорту і передали у підпорядкування Мінтрансу. Кілька років тому служба знову була підпорядкована Міноборони. Тобто цей факт демонструє, яке значення має залізничне сполучення для військових цілей", – розповів експерт.

Реклама

За його словами, логістика військового постачання в РФ сьогодні зав'язана на залізниці.

"По-перше, тому що так дешевше. По-друге, тому що швидше. Залізницею перекидаються війська з одного округу в інший, плани передислокації військ завжди враховують наявність або відсутність залізничного сполучення між відправною і кінцевою точкою", – розповів експерт.

Тому, за словами Олега Старикова, міст, який з'єднав анексований Крим з Росією, має стратегічне значення не тільки для народного господарства Російської Федерації, але й стратегічне військове значення.

З такою думкою згоден і координатор групи "Інформаційний опір" Костянтин Машовець.

"Зважаючи на те, що Російська Федерація розгорнула в Криму досить таки потужне багатофункціональне угруповання військ, потреби в їх забезпеченні досить великі. Міст здатний забезпечити істотне скорочення плеча підвезення. А тому логістика постачання кримського військового угруповання істотно покращилася. Також цей міст підвищує мобільність і маневреність угруповання, дає можливість оперативно перекидати війська. Раніше все це потрібно було вантажити на пороми, відносно довго перевозити. З відкриттям залізничних перевезень мостом ця проблема істотно зменшиться. Отже міст цілком можна назвати не тільки цивільним об'єктом, а й військовим"- зазначає експерт.

Загроза не збільшилася

Які ж особливі військові загрози несе з собою відкриття залізничного сполучення мостом для України? У мирний час це, в першу чергу, можливість прихованої і швидкої передислокації великої маси військ і техніки з території Російської Федерації на окупований півострів. Залізниця тут має певну перевагу перед тим же морським сполученням. Якщо відстежити навантаження військ на пороми в чорноморських портах сучасними засобами розвідки (в тому числі, які є у наших союзників) ще реально, то склади з військами і технікою можна формувати в будь-якій точці Росії. А потім під виглядом вантажних приховано доправляти їх на півострів, збільшуючи "ударний кулак" російського угруповання військ. До речі, ще в грудні 2018 року Генеральна асамблея ООН у своїй резолюції засудила будівництво і відкриття моста, оскільки він "Сприяє подальшій мілітаризації Криму".

Втім, експерти "Сьогодні" не схильні переоцінювати військове значення споруди з точки зору загроз для України в мирний час.

"Я б не сказав, що з введенням в дію моста і навіть із запуском залізничного сполучення загрози Україні збільшилися. Справа в тому, що вони і без того вже були досить великі. Росія в достатній мірі забезпечувала потребу своїх військ на окупованій території, налагодивши поставки морем. Це дешево, але недостатньо швидко. Але зміщення акценту в логістиці на залізничне постачання, звичайно, додасть мобільності окупаційним військам. Таким чином, для України загроза не збільшилася. Але для Москви ціна утримання угруповання збройних сил в окупованій Автономній республіці Крим зменшилася. Тобто тримати окупаційні війська в Криму Росії стало дешевше", – говорить Олег Стариков.

Реклама

У свою чергу Костянтин Машовець зазначає, що "стратегічне значення мосту може різко зрости в разі серйозного військового протистояння в регіоні".

"У разі бойових дій, конфлікту в районі Азово-Чорноморського басейну ця споруда вимагатиме, звичайно, від Росії певних зусиль для захисту. Тому що існує ряд способів нейтралізувати переваги, які дає російському командуванню міст. Тут можливі і асиметричні засоби, досить ефективні", – каже Костянтин Машовець.

"Непун" не допоможе?

Відзначимо, що на наявність в українському Генштабі розуміння військового значення моста, а також бачення способів його "нейтралізації" побічно натякав нещодавно екссекретар Ради національної безпеки України Олександр Турчинов. Так, розповідаючи про нову українську розробку – крилату ракету "Нептун", Олександр Турчинов зазначив, що ці ракети здатні "знищувати військові кораблі РФ будь-якого класу не тільки в Чорному і Азовському морі, але й в портах їх базування, а при необхідності, протягом декількох хвилин знести міст, яким так хизується Росія".

Втім, експерти сумніваються, що "знести міст" насправді можна так легко.

"Якщо об'єкт є стратегічним, він завжди захищається не тільки ВОХР і внутрішніми військами, а й тактичними підрозділами засобів ППО. Тобто зазвичай такі об'єкти добре захищені як від цілей, що високо летять , – тобто авіації, так і від тих, що летять низько – крилатих ракет. Наприклад, всі атомні станції в Україні захищені ППО. Аналогічний захист Росія забезпечила і для кримського моста – з огляду на його стратегічне значення. Вразити, звичайно, можна все що завгодно. Але навряд чи міст в разі гіпотетичної війни стане об'єктом, який можна буде легко знищити", – каже Олег Стариков.

Дійсно, якщо судити з доступної публічної інформації, Росія вже забезпечила надзвичайно потужний захист моста. Так, в різних ЗМІ говориться, що прикриває стратегічне спорудження власна система ППО, що включає комплекси "Панцир", "Тор", "Бук-М2", С-400 "Тріумф". З повітря міст патрулюють винищувачі Су-27 і протичовнові Іл-38, з моря-сторожові катери прикордонної служби ФСБ Росії, військові кораблі. Крім того на самому мосту встановлено 20 посилених постів "протидиверсійної" охорони, міст охороняють спеціально сформована бригада Національної гвардії РФ і протидиверсійні частини Чорноморського флоту.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти