Олександр Панченко
Редактор Сьогодні 
Про що зазвичай починають розмову незнайомі люди, наприклад попутники у купе поїзда? Правильно, про погоду! Тому що погода – тема, яка турбує всіх.
Кого лають, якщо замість сонця йде дощ, а замість обіцяного тепла раптом холоднішає? Правильно, синоптиків!
Але мало хто знає, як працюють люди, котрі, вивчивши незрозумілі для невтаємничених лінії та цифри на папері чи екрані монітора, видають доступні прогнози про те, яка погода чекає нас завтра, післязавтра тощо.
В Україні з 19 листопада 1921 року, тобто вже 100 років (!), "робить погоду" Український гідрометеорологічний центр (Укргідрометцентр).
"Сьогодні" побували в його головному офісі на вулиці Золотоворітській у Києві, побачили, як народжуються прогнози погоди, відвідали "метеомайданчик номер один" країни, один із 164, звідки стікається інформація в цей офіс, де її опрацьовують, поспілкувалися з фахівцями-синоптиками.
І, звичайно, поговорили з незмінним за всі роки незалежності України директором "Укргідрометцентру", ім'я якого відоме всій країні, – Миколою Івановичем Кульбідою.
Читайте інтерв'ю з Миколою Кульбідою про погоду на грудень, на всю зиму та на 100 років уперед. А також про те, як лижі, подаровані дідом, допомогли йому вибрати професію і чому Кульбіда не любить, коли його називають "головним синоптиком України".
Синоптик – професія творча
Ми – у відділі метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру, тут фахівці-синоптики готують прогнози погоди на території України. Сюди надходять дані про температуру, напрям і силу вітру, опади, вологість повітря всіх метеостанцій України, супутникова інформація про атмосферні процеси по всій Європі, Атлантиці та Північній півкулі.
Як виявилось, робота синоптика аналітична і десь навіть творча. Вся інформація про погоду міститься на графіках, картах та діаграмах. На папері це дані на якийсь час доби, а на екранах моніторів вони постійно змінюються.
І так само, як поет пише вірші, використовуючи звичайні слова, художник – картину, використовуючи стандартний набір фарб, так і синоптик із цифр і хитромудрих кривих на папері чи комп'ютері складає картину того, що чекає українців завтра і на п'ять днів уперед.
Щоб будь-якої миті, клацнувши мишкою за посиланням, ми з вами побачили картинку: завтра, 19 листопада, у Харкові дощ зі снігом та мороз, у Львові злива, але тепло, а в Києві дощ та ожеледиця.
"Ми аналізуємо інформацію про стан атмосфери, ось карта на висоті 1,5 км, 3 км, 5 км, тобто всю товщу атмосфери ми бачимо, – каже заступниця начальника відділу метеопрогнозів Наталія Голеня. – Визначаємо, де циклон, де антициклон, як просуваються атмосферні фронти. Яка повітряна маса – холодна чи тепла".
Але такий прогноз можна скласти щонайбільше на 12 годин. Для довгострокових прогнозів, на 5 і навіть до 10 діб уперед, синоптики використовують погодні моделі. Їх розраховують провідні світові та європейські центри середньострокових прогнозів, які мають потужні суперкомп'ютери. Україна як член Всесвітньої метеорологічної організації, має доступ до них. Модель розраховує не тільки як рухатимуться циклони, а й де вони можуть з'явитися через 5 днів і більше.
Гірше, ніж у Європі, але краще, ніж в Африці
Після виконання Держпрограми модернізації обладнання Укргідрометцентру на 2022-2025 роки такі розрахунки проводитимуть у нас лише для України. Тоді вони стануть точніші. Україну покриють електронною сіткою з коміркою 1 кілометр (нині комірка на порядок більша), і, клацнувши на екран, можна буде точно визначити, наприклад, у якому районі Києва гроза, а в якому світить сонце.
Але головне завдання синоптиків – вчасно сповістити відповідні служби про природні катаклізми, щоб було вжито заходів: попереджено населення про грози, град та смерчі влітку, підготовлено снігоочисну техніку взимку тощо. Щодня до 13-ї години випускають погодний бюлетень у кожній області для ДСНС, органів влади.
Поки що українські метеостанції розміщено на відстані 50-60 км одна від одної. Покази оновлюються кожні три години. Це більше, ніж у країнах Африки та Азії, але незрівнянно з Європою, там станції через кожні 10-12 км. Причому вони передають показання автоматично і набагато частіше, ніж раз на три години. Ще одна важлива проблема: коли в Україні з'явиться мережа автоматичних станцій – як уберегти їх від вандалів та диких тварин.
Сто доларів за добу на "повітряні кульки"
Щоб розуміти, що відбувається в атмосфері над Україною, на метеостанціях двічі на добу за будь-якої погоди в той самий час, о 1:30 ночі та о 13:30 дня, запускають метеозонди – великі, понад метр у діаметрі, повітряні кулі з латексу, наповнені воднем. До кулі прикріплений контейнер із датчиками температури, вологості, вимірювач тиску.
Ось так запускають метеозонд
Ціна одного запуску – 1250 грн, з урахуванням видобутку водню, вартості оболонки, апаратури тощо. Тобто щодобово в атмосферу відлітає (у прямому значенні слова) майже 100 доларів.
Інформація від датчиків за допомогою радіохвиль передається на спеціальний пристрій – радіотеодоліт.
Ось один із них, схожий на "марсіанський триніжок" із відомої книги Герберта Веллса "Війна світів". Встановлений на Багриновій горі у столиці, де розміщена об'єднана гідрометеорологічна станція "Київ".
Як Янукович заборонив метеозонди
Начальник метеостанції "Київ" Надія Гапиченко працює тут уже 43 роки. Перші 23 роки роботи вона запускала ці кулі по дві штуки на добу, у будь-яку погоду. Тепер тільки підміняє за потреби своїх підлеглих. За весь час Гапиченко запустила близько п'яти тисяч таких зондів.
Метеозонди – одноразові, вони можуть підніматися на висоту до 30 км, іноді до 40 км (світовий рекорд – 53,7 км), потім у розрідженій атмосфері роздуваються до 8-10 метрів, лопаються і неконтрольовано падають. Клапті латексу розкладаються за 3-4 роки.
Зазвичай залишки зондів приземляються у лісі чи полі, але буває інакше. Співробітники метеостанції "Київ" розповіли нам, що у серпні 2010 року такий зонд упав на території дачі у Межигір'ї, де мешкав тодішній президент Віктор Янукович. "Замах" на президента!
Одразу ж запуски метеозондів у столиці заборонили до листопада. Зрештою гаранту роз'яснили, що таке метеозонди, для чого вони потрібні й що їхня небезпека перебільшена. Янукович заспокоївся і запуски зондів відновили.
Як "міряють погоду"
Метеозонди стежать за атмосферними процесами, а температуру, вологість повітря, швидкість вітру біля поверхні, кількість опадів тощо вимірюють на землі. Для цього будують метеомайданчики. Метеомайданчики всіх станцій світу мають однакове розташування приладів, спостерігачі виходять на проведення вимірювань в той самий час.
Також на Багриновій горі у Києві стоїть Центральна геофізична обсерваторія (ЦГО) імені Бориса Срезневського, відомого українського вченого-синоптика.
За словами директора ЦГО Андрія Куцого, глобалізація у метеослужбі відбулася багато десятиліть тому. Адже щоб скласти коректний прогноз погоди в одній країні, потрібен обмін даними з країнами-сусідами.
"Метеостанцію "Київ" називають "метеомайданчиком № 1" в Україні, – каже Андрій Куций. – Це неофіційна назва, бо вона є ще й дослідним полігоном для випробування нових приладів".
На метеомайданчиках визначають:
- швидкість вітру;
- температуру та вологість повітря.
Директор ЦГО Андрій Куций показує, які на вигляд механічні прилади для вимірювання температури та вологості повітря. В іншій такій же "будці" встановлені сучасніші, електронні. Вимірюють:
- кількість опадів (дощ);
- температуру на ґрунті;
- рівень радіації;
- забруднення повітря;
- температуру в глибині земної поверхні на п'яти різних рівнях, від 20 см до 3 м 20 см;
-висоту снігового покриву.
Це роблять мірною рейкою раз на добу о 8-й ранку (якщо, звичайно, випав сніг). Три рейки утворюють рівносторонній трикутник зі стороною 10 м, береться середнє значення.
Метеомайданчик станції "Київ", як і решта метеомайданчиків, обладнаний подвійною системою вимірювань в автоматичному режимі та за допомогою традиційних механічних приладів: флюгерів, термометрів, гігрометрів (вимірюють вологість), дощомірів. Їх використовують, якщо, наприклад, пропаде електроживлення чи вітер досягає такої ураганної сили, що "електроніка" зашкалює.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми