Подробиці наступу на Мар'їнку: бойовики провалили розвідку боєм

У середу, 3 червня, бойовики здійснили наступ на селище Мар'їнка під Донецьком. Атака, за словами місцевих жителів, готувалася заздалегідь, а саме наступ супроводжувалося артилерійською підготовкою. У ньому, за даними військових, взяли участь до тисячі бойовиків, яких підтримували танки, але, отримавши відсіч, противник відступив з великими втратами. Бій в Мар'їнці став самим серйозним загостренням ситуації на фронті після завершення Дебальцевської битви. І, на думку експертів, це наступ було сплановано для того, щоб змусити українську сторону піти на вигідні для Кремля умови завершення війни на Донбасі. За російським сценарієм, окупованим районам повинна бути надана широка автономія у складі України, за якої Росія збереже політичний вплив на "ЛНР" і "ДНР". Експерти вважають, що військові провокації триватимуть, доки Україна не погодиться на ці умови. Але Україна погоджуватися не поспішає.

"ВСЕ ГОВОРИЛО, ЩО РАНОК БУДЕ ЖАХЛИВИМ". Боям за Мар'їнку передувало поступове наростання напруженості практично по всій лінії фронту. Рано вранці 3 червня бойовики відкрили артилерійський вогонь по позиціях української армії в селищі – де, серед інших, дислокувалися підрозділи одеської 28-ї окремої механізованої бригади та добровольчого батальйону "Київ-1". Лідер самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко заявив, що "ополчення" "контратакувало" нібито для того, щоб зірвати наступальні плани ЗСУ. Місцеві жителі спростовують цю інформацію: один з них розповів, що техніка, призначена для наступу, збиралася в суміжному з Мар'їнкою Петровському районі Донецька ще за два дні до атаки: "Все вирішилося несподівано, буквально за якісь пару днів". Місцеві "ополченці" "ДНР" не приймали участь у наступі, кажуть мешканці. "Це були приїжджі. А ви знаєте, хто у нас приїжджі"- сказав чоловік, натякаючи на "російський слід". За його словами, таких "приїжджих" було приблизно з півтисячі.

Ще один очевидець повідомила в соцмережі, що техніка бойовиків слідувала по вулиці Петровського в сторону Мар'їнки практично всю ніч на 3 червня: "Все говорило про те, що ранок буде жахливим. Кілька танкових колон проїхали з центру міста на захід. Гул стояв немислимий". Всі ці свідчення підтверджують, що наступати готувалися саме бойовики.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Жителі Петровського району Донецька були розбуджені канонадою о 4:30: вогонь вівся в сторону Мар'їнки, що знову ж виключає версію провокації з боку ЗСУ. Куратор батальйону "Київ-1" Євген Дейд також підтвердив, що бойовики почали артпідготовку о 4:30: "Після цього пішли танки, і почався фактично прямий контакт". За даними українського Генштабу, наступ почався приблизно о 4 годині ранку: в ньому взяли участь до 1000 бойовиків за підтримки як мінімум 10 танків.

До середини дня бойовики відрапортували, що над Мар'їнкою вже майорить прапор "ДНР", а Дейд повідомив, що противник захопив 70% селища, яке знаходиться в кільці: "Там хлопці з 28-ї бригади та батальйону "Київ-1" героїчно тримають позиції". Дейд пояснив, що ворог рветься в Курахове, де знаходяться теплоелектростанція і водосховище, а також стратегічна висота.

Місцеві, втім, кажуть, що наступ велося з Петровського району, а траса Н15, по якій можна напряму потрапити в Курахово, пролягає південніше. Також, за їхніми словами, бойовики зайшли в Мар'їнці недалеко: захопили будівлю інтернату, розташовану поблизу від меж населеного пункту, і почали обстрілювати центр селища. Загроза захоплення всієї Мар'їнки минула після того, як Генштаб "для зупинки ворожого наступу і щоб уникнути втрат серед військовослужбовців" дозволив застосувати артилерію, відведену відповідно до Мінських угод.

Уже після 14:00 прес-офіцер 28-ї бригади Павло Омельченко заявив, що українські бійці відбили наступ бойовиків. Потім противник зробив ще дві спроби штурму, які також провалилися, оскільки артилерія ЗСУ била по раніше пристріляних точках. Про те, що бойовикам довелося туго, зрозуміло з їх же свідчень. "Контужених багато, операція починалася занадто гладко, а потім почалася бійня. Укри пристріляли все так, що я три рази попрощався з життям", – заявив командир так званої ДРГ "Рязань" Едуард Гілазєв.

Зазнавши важких втрат, противник відступив на вихідні позиції, і до вечора 3 червня бій під Мар'їнкою закінчився.

ВТРАТИ СТОРІН. Те, що наступ бойовиків на Мар'їнкою захлинувся, стало ясно вже після першого штурму. Ще вдень 3 червня помічник міністра оборони Юрій Бірюков заявив, що втрати нападників склали не менше 24 чоловік убитими і 91 пораненими. "Контррозвідкою СБУ також встановлено, що втрати спецназу ГРУ Генштабу ЗС Російської Федерації, залучених до цієї операції, складають як мінімум 4 "двохсотих", – заявив радник глави СБУ Маркіян Лубківський.

Олександр Захарченко, в свою чергу, заявив, що в боях у Мар'їнки були вбиті 400 українських силовиків, до тисячі осіб поранені і знищено близько 60 одиниць техніки. Але навіть інформаційні ресурси, що підтримують політику бойовиків, вважають, що Захарченко сильно перебільшує. За словами ж Юрія Бірюкова, під Мар'їнка загинули чотири українських військовослужбовців, а 39 – отримали поранення. Також ВСУ втратили один автомобіль ГАЗ-66 та два автомобілі УАЗ-452.

Дії "ополчення" у Мар'їнки ватажок терористів Слов'янська Ігор Гіркін (Стрєлков) назвав провальними. "Навіть повному дилетанту ясно, що якщо атака не носила ніякого відволікаючого характеру і завершилася відходом на вихідні позиції при великих власних втратах, то вона провалилася. Моя оцінка цієї атаки викликана тільки її тактичним результатом. До речі, з глибоким жалем вимушений сказати, що я анітрохи не здивований. Військове "будівництво" в збройних силах "Новоросії" (принаймні, згідно з тим, що мені повідомляли з місць) ні до чого іншого привести не могло. На папері є "армія", а на ділі – чорт знає що", – підсумував бойовик.

"РОЗВІДКА БОЄМ". Підсумок подій під Мар'їнкою може викликати враження, що бойовики просто кинули своїх людей в самогубну атаку на підготовлені оборонні позиції ЗСУ. Втім, експерти вважають, що наступ на Мар'їнку являв собою "розвідку боєм". Такої думки дотримується, наприклад, координатор групи "Інформаційний опір" Дмитро Тимчук: за його словами, бойовики діяли не в повну силу і кинули в бій тільки 1000 осіб, хоча угруповання в цьому районі становить близько 6 тисяч. При цьому Тимчук хвалить дії командування і бійців української армії, яка на сьогоднішній день "вміє воювати, і воює добре".

Версію "розвідки боєм" підтримує і старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк: "Якби атака під Мар'їнкою вдалася, бойовики змогли б відсунути фронт від Донецька. Я думаю, що далі напруженість буде тільки наростати, адже Росія хоче створити для себе позитивні зміни в переговорному процесі щодо виходу з війни на Донбасі".

За словами Октисюка, РФ прагне зберегти політичний вплив на "ДНР" і "ЛНР", одночасно домігшись надання їм статусу широкої автономії у складі України.
Колишній глава служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж вважає, що наступ під Мар'їнкою було сплановано, щоб звинуватити Україну в зриві Мінських угод напередодні саміту G7: "Після цього західні країни повинні були натиснути на керівництво України, щоб вона виконувала домовленості, але вже за сценарієм Росії" . Але ці плани провалилися: представники місії ОБСЄ, що працюють на Донбасі, підтвердили, що обстріл вівся з боку бойовиків. І на саміті G7 світові лідери прийняли рішення продовжити санкції проти РФ (про підсумки саміту читайте на стор. 2).

На думку експертів, щоб домогтися своїх цілей, Кремль буде продовжувати шантажувати українське керівництво новими атаками. "Як мінімум протягом найближчого місяця слід очікувати точкових атак. Наприклад, під Станицею Луганською або навіть під Маріуполем", – припустив Анатолій Октисюк.