Звільнення через карантин: чи законно це і що робити українцям

4 квітня 2020, 07:00

Анастасія Іщенко Анастасія Іщенко

Звільнити співробітників просто через те, що ввели карантин, роботодавці не можуть

Через карантин, який діє по всій Україні, безліч підприємств, магазинів, кафе, ресторанів і кінотеатрів закрилося, залишивши тисячі людей без роботи. Але якщо одні начальники просто відправляють своїх співробітників у відпустку або переводять на дистанційну роботу, інші просто всіх звільняють, не зважаючи на уклінні рекомендації влади цього не робити. Сайт "Сьогодні" розповідає, чи мають роботодавці право звільняти людей під час карантину і що робити в такій ситуації.

Що означає форс-мажор

Реклама

Нещодавно в Раді ухвалили законопроект, згідно з яким введений карантин віднесли до форс-мажорних обставин. Так, форс-мажор – це надзвичайні і невідворотні обставини, які роблять об'єктивно неможливим виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо.), обов'язків щодо законодавчих та інших нормативних актів.

Ми вирішили розпитати юристів про те, як така форс-мажорна ситуація впливає на звичайних працівників. Сергій Тарасюк, керуючий партнер АО "Тарасюк і партнери", пояснює, що відповідно до закону, де карантин визначили як форс-мажорну ситуацію, співробітники можуть виконувати свою роботу вдома.

"Роботодавець може доручити працівникові, в тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати впродовж певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівникові – в тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування – з його згоди відпустку", – говорить Тарасюк.

Він додав, що на період карантину власники різних підприємств і установ можуть змінювати режим роботи. Так, на думку юриста, змінився тільки режим роботи співробітників з можливістю працювати вдома з використанням телекомунікаційних засобів.

Крім цього, на офіційному сайті Київської торгово-промислової палати зазначено, що в зв'язку з введенням карантину, жодним нормативно-правовим актом на території України не передбачена можливість відмови у виході на роботу без оформлення відпустки, лікарняного, отримання згоди керівництва працювати за дистанційним графіком без шкоди для роботи.

"Як бачимо, у співробітника немає ніякого права у зв'язку з введенням карантину не виходити на роботу (крім прямої заборони на роботу певних закладів: громадське харчування, фітнес, салони краси тощо.). Співробітникам форс-мажор не дає абсолютно нічого, крім як сподіватися на усвідомленість керівництва компанії. І це незважаючи на обмеження в роботі громадського транспорту тощо", – пояснює Тарасюк.

Реклама

Олександр Щукін, адвокат, молодший партнер ЮК "Де-юре", додає, що, на його думку, визнання карантину фор-мажором, ніяк не впливає на трудові відносини. Проте адвокат вважає, що куди більш цікавим виглядає питання про те, що ж дає форс-мажор роботодавцю.

"Очевидно, що роботодавець буде оптимізувати свої витрати заробітної плати в період карантину шляхом надання працівникам позачергових щорічних та інших видів відпусток, надання відпусток без збереження заробітної плати, встановлення неповного робочого часу. Наголошую, що всі ці дії можливі тільки за згодою працівника і на підставі його попередньої письмової заяви", – пояснює Щукін.

Він також говорить, що роботодавець може визнати період карантину простоєм, але не з вини працівника. У цьому випадку роботодавець повинен буде виплачувати співробітникам тільки 2/3 заробітної плати.

"Але простій у роботодавців підприємств і закладів, діяльність яких заборонена в період карантину, пов'язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для життя і здоров'я працівників та оточуючих їх людей, і має оплачуватися в розмірі середньої місячної заробітної плати працівників", – каже Щукін.

Читайте також: Карантин за власний рахунок: мільйони українців припинили ходити на роботу

Як захищені працівники

Як ми бачимо, те, що карантин визнали форс-мажором, ніяк не захищає працівників від раптових звільнень. Щоправда юристи відзначають, що співробітники все також захищені нормами КЗпП, а додаткових підстав для звільнень не з'явилося.

Сергій Тарасюк додає, що на даний момент діють положення КЗпП, які свідчать, що про скорочення необхідно повідомити за два місяці, і ніяких змін до даної статті не було внесено.

"Поки зарано говорити про тотальний форс-мажор, і співробітникам більшості сфер не варто боятися скорочень, відповідно до закону, це неможливо. Не варто забувати про зобов'язання роботодавця виплачувати 2/3 зарплати на період вимушеного простою. Зворотний бік цієї медалі – гряде фактичний дефолт більшості підприємств, відсутність будь-якої фінансової підтримки з боку держави призведе до неможливості здійснити всі належні виплати найманим працівникам з чисто об'єктивних причин", – зазначив Тарасюк.

Реклама

І якщо скорочувати працівників зараз незаконно, то "м'яко" попросити їх написати заяви роботодавці все ще можуть і часто це практикують. Олександр Щукін каже, що недобросовісний роботодавець може штучно створювати і підшукувати підстави, що дозволяють звільнити працівників у період карантину.

"Найбільш очевидні випадки – це систематичне невиконання працівником трудових обов'язків без поважних причин і прогули – відсутність на роботі більше 3-х годин впродовж робочого дня без поважних причин", – зазначив Щукін.

Адже, незважаючи на карантин, трудовий договір ніхто не відміняв, і співробітники повинні виконувати те, що прописано у них в договорі, чим і можуть скористатися роботодавці, які хочуть заощадити і звільнити працівників. Також адвокат додав, що працівники повинні письмово повідомити роботодавця про початок періоду простою. В іншому випадку простій вважатиметься подією з вини працівника і, як наслідок, не підлягає оплаті.

"Тому якщо роботодавець не приймає будь-яких рішень щодо режиму роботи в період карантину, то рекомендую працівникам самостійно і письмово ініціювати постановку перед роботодавцем питання про видання наказу, в якому врегулювати обов'язковість відвідування працівниками приміщень місця роботи; проведення за рахунок роботодавця додаткових санітарних заходів в приміщеннях місця роботи; можливість дистанційної роботи; доставку працівників до місця роботи; оприлюднення періоду простою для всього трудового колективу або його частини тощо", – пояснює Щукін.

Що робити, якщо звільнили в період карантину

Звільнити працівників просто тому, що ввели карантин, роботодавці не можуть. Але як ми зазначали вище, роботодавці знаходять лазівки і просять своїх співробітників написати заяви. Тарасюк радить: якщо вас все ж хочуть звільнити, не забувайте, що у вас є право на відпустку, в реалізації якого вам не можуть відмовити.

"У разі відсутності повідомлення про роботу на дому, повідомте роботодавця про неможливість бути на робочому місці з такого-то числа і запросіть обсяг завдань, який ви можете виконувати вдома. І зробити це необхідно якомога раніше", – зазначив Тарасюк.

Юрист додав, що все спілкування з роботодавцем про такі важливі питання краще вести письмово, щоб, в разі чого, мати доказову базу в суді. Мається на увазі, що якщо вас все ж незаконно звільнять, ви зможете показати всі листи тощо.

"Далі, вам намагаються повідомити про скорочення, це повинно бути зроблено під підпис або знову ж – поштою. Тут ми пам'ятаємо про заборону скорочення під час відпустки або лікарняного. Зрештою до кінця карантину звільнити точно не зможуть, а після цього вже можна звертатися до суду. Як мінімум – з позовними вимогами 2/3 зарплати за період простою або про незаконне звільнення та компенсації недоотриманої зарплати за період незаконного звільнення", – підсумував Тарасюк.

У свою чергу Олександр Щукін каже, що в цій ситуації виникає безліч питань, яких ще не було в судовій практиці. Наприклад, чи буде вважатися прогулом самоізоляція людини, якщо у неї є підозра на коронавірус, яка може і не підтвердитися.

"Моя думка: якщо працівник перебуває в зоні очевидного ризику захворювання коронавірусом COVID-19, визнаного органами охорони здоров'я (прибув з-за кордону, контактував з особами, хворими коронавірусом COVID-19 тощо), то в даному випадку причини відсутності на роботі є поважними і порушення трудової дисципліни не сталося. Обов'язково повідомляємо про самоізоляцію роботодавця і бажано повідомляти сімейного лікаря", – зазначив Щукін.

Реклама

А ось якщо людина не виходить на роботу через те, що побоюється захворіти – це вже може бути порушенням трудової дисципліни. Також є питання і з транспортом. Наприклад, чи буде вважатися порушенням трудової дисципліни те, що співробітник не зміг дістатися на роботу через відсутність громадського транспорту.

"Якщо пересування в громадському транспорті відбувається не за спеціальними перепустками, то запізнення на роботу слід визнати порушенням трудової дисципліни – в даній ситуації працівник повинен раніше виходити з дому з урахуванням ситуації, яка фактично складається на дорогах", – вважає Щукін.

Якщо ж співробітника все ж таки звільнили, він може звернутися до суду із заявою і вимагати відновити на роботі і оплатити період вимушеного прогулу.

"Також у разі незаконного звільнення працівник може подати скаргу в територіальне управління Держпраці України, яке може прийти до роботодавця з інспекційним відвідуванням, за підсумками якого застосувати до роботодавця штрафні санкції", – підсумував Щукін.

Нагадаємо, що порушникам карантину загрожують серйозні штрафи. Детальніше в сюжеті:

Всі подробиці в спецтемі Адаптивний карантин в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти