Місяць ООС: просування "сірими зонами" і загибель "Мамая"

Минув місяць з дня переформатування антитерористичної операції на Донбасі в Операцію об'єднаних сил (ООС). Протягом усього травня з фронту приходили повідомлення про запеклі бої і обстріли, а також про просування українських військ на певних ділянках. Водночас експерти досить обережно говорять про якісь успіхи.

В очікуванні наступу

Операція об'єднаних сил, що почалася на Донбасі, змінила АТО, яке тривало протягом чотирьох років. Головна відмінність ООС від АТО полягає в тому, що командування операцією перейшло від Антитерористичного центру СБУ до військових. Це повинно було поліпшити керованість операцією. Адже офіцери СБУ не були навчені планування військових операцій – у них зовсім інша специфіка роботи.

Командувачем АТО був призначений генерал-лейтенант Сергій Наєв. З початком переформатування збіглася інформація про прибуття до України американських протитанкових комплексів Javelin. Всі ці чинники змусили бойовиків посилити кількість обстрілів українських позицій, побоюючись, що початок ООС приведе до рішучого наступу ЗСУ на Донбасі. Наприклад 6 травня противник 80 разів порушував режим припинення вогню, 9 і 12 травня – по 73 рази, а 16 травня було зафіксовано 66 обстрілів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Раніше "Сегодня" повідомляла про те, що в результаті бойових дій в травні загинуло 11 українських військовослужбовців і 81 особа отримала поранення.

"Але раніше, коли ми не давали "отвєтки", така кількість загиблих за місяць – це було дуже погано. А тепер уже можна говорити про якісь результати", – зазначив військовий експерт Михайло Жирохов.

"Жаб'ячі стрибки"

Що це за результати? У травні українська армія продовжила практику заняття "сірих зон" – простору, що знаходиться між позиціями протиборчих сторін. Оскільки поняття "сіра зона" не існує в Мінських угодах – там йдеться лише про лінії розмежування, отже, просування в цьому просторі не порушує "Мінськ-2". Ці території повинні повернутися до України, що і здійснює наша армія. Цей процес військові називають передислокацією або заняттям зручніших позицій, а також тактикою "жаб'ячих стрибків".

Заняття "сірих зон" в травні відбувалося зі змінним успіхом. Так, 17 травня штаб ООС повідомив про взяття під контроль селища міського типу Южне (Південне), який знаходиться в безпосередній близькості від окупованої Горлівки. Пізніше з'ясувалося, що йшлося скоріше про невеликий район цього селища, який місцеві називають Чигарєв. Справжньою метою просування були розташовані неподалік шахтні терикони. Заняття цих териконів дозволяло б української армії тримати під контролем всю Горлівку.

20 травня поширилися чутки про танковому прорив ЗСУ в районі селища Гольмівський з іншого боку Горлівки. І, нарешті, в ніч на 21 травня стало відомо про руйнування важливого для бойовиків автомобільного моста в районі селища Іванівка, що є частиною траси Хрустальне (Красний Луч) – Луганськ. З цього мосту противник постачав свої формування, що діють неподалік Горлівки. Структури "ЛНР" заявили, що міст був підірваний. Причому настільки акуратно, що перекрив залізницю на Дебальцеве, що проходить під ним.

Підриви мостів для створення логістичних складнощів противнику – одна з ознак підготовки до наступу. Чутки про це швидко поширилися серед бойовиків. Але наступу не відбулося. Головним результатом боїв в районі Гольмівського стало те, що українські військові взяли в полон трьох бойовиків, ліквідувавши одного російського бойовика.

Не вдалося взяти терикони і в Південному. На думку Жирохова, це могло бути пов'язано з тим, що противник переніс артилерійський вогонь вглиб українських позицій, "накривши", зокрема, склад з боєприпасами біля села Стара Миколаївка (раніше – Правдівка) в районі Костянтинівки. Крім того, ворог почав артилерійські обстріли позицій української морської піхоти в околицях Маріуполя, зав'язавши бої на Приморському напрямку.

Як зазначив координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець, таким чином противник намагався забезпечити вогневу перевагу.

"Для цього противник намагається застосовувати весь спектр озброєння. Все починається зі стрілецького озброєння, йдуть в хід гранатомети. Іноді підключаються БМП і ЗУ-23-2. Також періодично використовуються важкі 120-мм міномети, а також ствольна артилерія великого калібру", – зазначив Машовець.

Загибель "Мамая"

Проте повільне просування в районі Горлівки триває. Про успіхи час від часу повідомляє український волонтер Юрій Мисягін. Так, 30 травня Мисягін повідомив про знищення бійцями 54-ї бригади передової позиції бойовиків "Прищ", в результаті чого було ліквідовано мінімум 15 терористів. А 9 червня волонтер повідомив про чергове просуванні приблизно на 1 км, згадавши про боях під Новотошківкою (Луганська область).

Ще однією гарячою точкою в травні став район міста Докучаєвськ, на південь від Донецька. Цей населений пункт контролюється "ДНР", хоча ще 2014 року, згідно з "Мінськом-1", повинен був відійти під контроль України. Так, 25 травня представник "ДНР" на переговорах в Тристоронній контактній групі в Мінську Денис Пушилін заявив, що ЗСУ зайняли селище Петровське. Інформацію про це поспішили спростувати самі бойовики в особі свого "спікера" Едуарда Басуріна. Однак Юрій Мисягін підтвердив, що просування в районі Петровського все ж відбувається. За його словами, 93-тя бригада "помацала і пощипала" позиції бойовиків в тому напрямку. Наслідки цього "жаб'ячого стрибка" можуть виявитися неприємними для бойовиків, оскільки українська армія може взяти Докучаєвськ в оперативне оточення.

У підсумку в травні бойовики зазнали відчутних втрат. Як уже повідомляла "Сегодня", вони становлять 115 осіб загиблими і 149 пораненими. Найрезонанснішою втратою стала ліквідація ватажка так званої "п'ятнашки" ("15-та інтербригада") Олега Мамієва ( "Мамай"). Повідомляється, що ця людина прибула на війну "з самого початку" і був соратником "Гіві" і "Мотороли". Ліквідація Мамієва сталася 17 травня, в районі Авдіївської промзони. Бойовик загинув в результаті розриву осколкової гранати. За словами російського "волонтера" Андрія Морозова (kenigtiger), Мамієв "демонстративно нехтував засобами індивідуального захисту".

Старт ООС. Бойовики втратили свою агентуру і тепер більше покладаються на дані дронів

Моральний дух зріс

Незважаючи на певні успіхи української армії, експерти з великою обережністю оцінюють ситуацію.

"Жодних особливих змін немає. Фіксуються коливання ескалації бойових дій в бік посилення або ослаблення", – говорить Костянтин Машовець.

Михайло Жирохов, втім, відзначає зростання ефективності вогню української армії:

"Це добре видно і за збільшеними втратами противника. Поліпшився режим секретності, через що противник втратив майже всю агентуру на прифронтових територіях, більше тепер покладаючись на безпілотники. А після того як ми почали давати "отвєтку", зріс моральний дух наших бійців на передовій".

Але і формування бойовиків підвищили свою ефективність, зазначає Машовець:

"Відчувається направляючий перст товаришів "з-за поребрика". Якщо раніше так звані 1-й і 2-й армійські корпуси" ДНР "і" ЛНР "більше нагадували парамілітарні утворення, то тепер там активно ведеться бойова підготовка, щоб вивести їх на нормальний армійський рівень".

Незважаючи на старання російських кураторів, більш-менш активні бойові дії привели до того, що на передовій у бойовиків додалося кількість "відмовників".

"Тобто їхати "на нуль" бажаючих мало. Фарбувати кущики в місцях постійної дислокації – будь ласка. А ось коли заходить мова про "передок", відразу починаються відмовки", – зазначив Жирохов.