Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Зустріч "Нормандської четвірки", що відбулася у понеділок, 9 грудня, в Парижі, очікувано викликала великий резонанс не тільки в українських, але і в західних ЗМІ. Як оцінили результати переговорів європейські та американські мас-медіа, розбирався сайт "Сьогодні".
Німеччина: прогрес є, але санкції знімати рано
Логічний інтерес зустріч викликала в Німеччині. П'ять років тому, коли був створений "нормандський формат", саме ця держава – точніше, лідер Німеччини Ангела Меркель – грала "першу скрипку" в переговорах з Росією. Сьогодні цю роль намагається перебрати на себе молодий президент Франції Еммануель Макрон, і німці з ревнощами стежать за спробами Парижа стати лідером Європи. Крім того, політика Німеччини щодо будівництва "Північного потоку-2" викликала серйозну критику в Євросоюзі. Переговори в "нормандському форматі" давали Берліну шанс довести, що Німеччина не "здає" Україну – ні щодо питання агресії Росії на Донбасі, ні щодо питання газового транзиту.
Втім, з Берліна ситуація сприймається дещо по-іншому, ніж з Києва. Може, тому німецька преса, коментуючи підсумки саміту, більше уваги приділяла германо-російським відносинам в контексті останніх подій – вбивства в Берліні громадянина Грузії (німецька прокуратура підозрює, що за замовленням державних органів РФ), висилку російських дипломатів і т. д. Але, звичайно, в матеріалах німецької преси знайшлося місце і для України.
Мюнхенська "Вечірня газета" зазначає, що в Німеччині в цілому позитивно розцінюють результати зустрічі. "Меркель була "дуже задоволена" результатами: "Сьогодні ми подолали час простою". Були узгоджені "реалістичні речі". "Звичайно, ми продовжимо йти цим шляхом", – цитує канцлера Німеччини видання. Як пише газета, прорив у відносинах між Києвом і Москвою побачив і зовнішньополітичний представник парламентської групи ХДС/ХСС Юрген Хардт. А ось депутат Бундестагу від Партії зелених Мануель Саррацин прокоментував виданню підсумки зустрічі стриманіше: "Саміт в Нормандії принесе поліпшення для людей на лінії зіткнення". Прорив не той, якого хотілося б. Ще невідомо, чи зміниться щось на краще, пише видання.
Відзначається, що результати не задовольнили також українського президента. "Зеленський був незадоволений після саміту: "Мої колеги сказали мені, що це дуже хороший результат для першої зустрічі, але, чесно кажучи, цього недостатньо для мене", – цитує українського лідера "Вечірня газета".
"Люди знову розмовляють один з одним. Це головний підсумок паризького саміту, на якому обговорювалося майбутнє Донбасу в понеділок. Глави держав і урядів України, Росії, Франції та Німеччини не тільки вели переговори до ночі, а й домовилися зустрітися через чотири місяці. Іншими словами , тільки що відродився "нормандський формат"... Після трьох довгих років мовчання це важливий результат. Всі інші результати Паризького саміту є лише невеликими кроками. Прорив дуже далекий – але його реально і не очікували", – пише, в свою чергу, "Шпігель".
При цьому видання висловлює певний скепсис щодо готовності Росії йти на компроміс. Видання зазначає, що через чотири місяці – до наступної запланованої зустрічі "четвірки" – стане зрозуміло, чи працює тактика Зеленського "за допомогою керованих поступок і примирних жестів" домогтися світу. "Це повинно допомогти йому гнучкіше оформити для Києва неприйнятні пункти Мінської угоди. Але варто побоюватися, що Володимир Путін не буде готовий до цього", – зазначає видання.
Впливова ділова щоденна газета Handelsblatt розглядає результати саміту в тому числі з точки зору скасування санкцій щодо Росії (за що виступає частина німецького бізнес-лобі). Зазначаючи, що в боротьбі за мир на Донбасі після багатьох років намітився прогрес, видання констатує, що говорити про зняття санкцій ще рано. "Федеральний міністр закордонних справ Гейко Маас застеріг від надмірно великих надій на швидке припинення європейських економічних санкцій проти Росії. "Було б непогано, якби ми прийшли до цього в якийсь момент", – сказав політик СДПН в Брюсселі. Поки, по його думку, немає змін, з яких можна було б зробити висновки", – цитує видання голову МЗС.
Зачіпає питання санкцій і інтернет-журнал Telepolis (Heise Media Group). Видання нагадує, що незадовго до зустрічі "Нормандської четвірки" Володимир Путін прийняв у Сочі делегацію німецьких підприємців, менеджерів і бізнесменів, в тому числі генерального директора Siemens Йозефа Кезера.
"Після цього виробник комбайнів Катріна Клаас-Мюльхойзер (Claas KGaA GmbH – машинобудівна компанія, великий виробник сільськогосподарської техніки, – авт.) висловила надію, що "після зустрічі в Парижі може початися зниження санкцій. "Мільярди, які втрачені через санкції, можуть піти на відновлення економіки і підвищення конкурентоспроможності на континенті". У цьому контексті вона пропонує "Європейський пакт стабільності і зростання для України", в якому галузеві асоціації хотіли б консультувати державу", – зазначає видання.
Крім того, в статті приділяється увага "газовому питанню". "Обіцянка, що російський природний газ продовжить транспортуватися через Україну, залишає відкритим обсяги транзиту. Тому Юрій Вітренко, керуючий директор державної української енергетичної компанії "Нафтогаз", розглядає, як можна використовувати лінії "Дружба", якщо Німеччина більше не залежатиме від них. один із способів, який він бачить, – постачати більше газу до таких країн, як Словаччина і Румунія", – пише видання.
Франція: цього мало
Не менш важливою зустріч була і для Франції. Успіх переговорів якщо не гарантував, то серйозно збільшував шанси на лідерство Парижа в Європі. Проте французька преса змушена була констатувати, що зустріч закінчилася з набагато скромнішим результатом, ніж очікувалося.
"Путін і Зеленський розмовляють не домовляючись" – під таким заголовком вийшов матеріал в журналі Le Point. "Володимир Зеленський, обраний у квітні на підставі обіцянки покласти край конфлікту, навіть зробив "Victory", коли він прибув до президентського палацу. Під час пресконференції він детально виклав свою позицію. Його російський колега... був набагато лаконічнішим, його обличчя часто було закрите", – пише видання.
Журнал зазначає, що над українським президентом тяжіла громадська думка: народ побоювався, що президент не витримає тиску і перейде "червоні лінії". "Україна ніколи не відмовиться від своїх територій, анексованих Росією Донбасу і Криму, не прийме "федералізацію" і не дозволить нікому "впливати на вектор розвитку", – сказав Зеленський. Щодо змісту цих зауважень протестувальники, які зібралися в понеділок увечері в Києві, порахували, що глава держави "не перейшов жодної червоної межі" в Парижі", – пише видання.
Водночас журнал зазначає, що Зеленському не вдалося домогтися поступок, "які він вимагав для організації місцевих виборів на територіях, контрольованих сепаратистами". "Він закликав до попереднього роззброєння всіх "незаконних" збройних груп, включаючи проросійських сепаратистів... і повернення під контроль України частини її кордону, що зараз перебуває в руках сепаратистів", – нагадує Le Point.
У підсумку, на думку видання, найкраще підсумки саміту висловив саме український президент. "Для мене, чесно скажу, цього мало. Більше хотілося розв'язати проблем", – цитує Володимира Зеленського французьке видання.
У свою чергу, Le Monde зазначає, що всі учасники зустрічі констатували прогрес у досягненні миру. Але при цьому політичні позиції як України, так і Росії не змінилися порівнянно з тими, що були раніше.
"Конкретні результати, однак, як і раніше, обмежувалися гуманітарними і військовими питаннями, тоді як основний предмет розбіжності – контроль над східним кордоном України і роззброєння сепаратистів – був перенесений на ще один саміт в Нормандії, через чотири місяці", – зазначає видання.
La Croix пише, що президенти Росії і України Володимир Путін і Володимир Зеленський на своїй першій зустрічі в понеділок у Парижі домовилися про серію заходів щодо пожвавлення мирного процесу в Україні, "але переважно відзначили свою незгоду з політичною позицією іншої сторони, надавши собі чотири місяці, щоб спробувати подолати протиріччя".
Як зазначає видання, чотири лідери принаймні погодилися з одним пунктом після трирічного паралічу в мирному процесі: "Той факт, що ми поруч, сам по собі є важливим результатом", – цитує La Croix Еммануеля Макрона, який охарактеризував війну на Донбасі як "відкриту рану в серці європейського континенту".
США: Путін не переміг
Напередодні саміту США надавали Україні, мабуть, найдемонстративнішу підтримку. Та й в цілому питання, пов'язані з нашою державою, сьогодні актуальні за океаном. Тому американська преса приділила достатньо уваги зустрічі "Нормандської четвірки".
Авторитетна Los Angeles Times зазначає, що "саміт став найбільшим випробуванням для Зеленського, комедійного актора і політичного новачка, який виграв президентство цього року частково завдяки обіцянкам припинити війну". "Хоча США ніколи не брали участь в цьому мирному процесі, підтримка США в минулому зміцнила загальну переговорну позицію України з Росією". "Тепер ця підтримка стає все сумнівнішою, після того, як адміністрація Трампа заморозила військову допомогу цього року і все більше уваги приділяє переобранню Трампа. В умовах ослаблення впливу США по всьому світу багато хто в Києві бачить одного явного переможця – Росію", – пише видання.
The New York Times характеризує саміт як "надзвичайно нерівні змагання". "Колишній офіцер КДБ і досвідчений майстер безперешкодної глобальної інтриги проти колишнього коміка, позбавленого будь-якого досвіду в силовій політиці... Але перша зустріч віч-на-віч у понеділок між президентом Володимиром Путіним, який править Росією протягом майже 20 років, і Володимиром Зеленським, президентом України, виявилася для Путіна не стільки перемогою, скільки нічиєю", – зазначає видання.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми