Непопулярні рішення: на що Порошенко може піти "заради миру на Донбасі"

6 квітня 2016, 15:55

Олександр Литвин

На Сході України готуються провести вибори, а президент обіцяє "непопулярні кроки"

В Україні за кілька років так і не вдалося вирішити конфлікт на Донбасі. Як повідомляє Штаб військової операції, тільки за минулу добу бойовики 76 разів порушили режим припинення вогню. Сьогодні президент Петро Порошенко під час свого візиту до Японії заявив, що світ на Донбасі буде забезпечений навіть за рахунок застосування непопулярних у суспільстві кроків. "Сегодня.ua" з'ясовував, на які кроки може піти українська влада і до чого це призведе.

Реклама

"Непопулярні" кроки президента: амністія бойовиків, вибори і Конституційна реформа

Як зазначає політолог Андрій Золотарьов, найімовірніше президент, говорячи про непопулярні рішення, мав на увазі виконання тих пунктів Мінських угод, які, за словами експерта, не підтримує частина українського суспільства. "Того, що міститься в Мінських угодах, досить, щоб викликати загострення політичної кризи. Саме тому українська влада не поспішала з імплементацією, розуміла, що це може розколоти Раду. Цілком можливо, що саме це і мав на увазі президент. І амністію, і проведення виборів, тобто, те, що міститься в Мінських домовленостях", – говорить політолог.

Мінські угоди підписали учасники Тристоронньої контактної групи по врегулюванню конфлікту на Донбасі ще в лютому минулого року і, як зазначив на своїй прес-конференції президент України, їх повинні були виконати ще в наприкінці 2015-го. Однак, за рішенням Нормандської четвірки, термін реалізації угод продовжили і на 2016-й.

1198194

Реклама

Контактна група в Мінську. Фото: архів

Екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко зазначає, українська сторона наполягала – в першу чергу потрібно реалізувати пункти угоди, пов'язані з безпекою (припинення вогню, повернення контролю над українсько-російським кордоном, виведення іноземних збройних формувань), а вже після займатися виборами і Конституційною реформою .

До слова, в примітках до Мінським угодами передбачено закон про особливий статус Донбасу. Коли закон набуде чинності, Україна дасть гарантію, що учасники "подій на окремих територіях Донецької та Луганської областей" звільняються від кримінальної відповідальності. Крім цього, права учасників "подій на окремих територіях", які раніше підтримували "республіки" захищаються законом.

Згідно 4 статті закону, кожен житель території з "особливим статусом" має право самостійно обирати мову спілкування. Також захищається право використовувати російську мову в освіті, засобах масової інформації, органах місцевої влади, суді, економічній і соціальній сферах діяльності.

Крім того, місцева влада отримує право брати участь в призначенні співробітників прокуратури і суддів. Україна зобов'язується щороку виділяти з бюджету кошти на відновлення і розвиток окремих територій Донецької і Луганської областей.

Реклама

Як вважає Ігор Романенко, цілком ймовірно, що заява президента означає, що питаннями безпеки можуть займатися паралельно з виборами на окупованій території.

"Раніше українська сторона жорстко дотримувалася питань безпеки. Тобто спершу безпеку, а після всіх питань (вибори, Конституційна реформа). Можливо, зараз будуть розглядатися ймовірність йти на вибори і паралельно вирішувати питання безпеки. Порушувалося питання, щоб в ОБСЄ з'явилася поліція зі зброєю. Вони б могли контролювати кордон, збройні сили", – вважає військовий експерт.

"Можливо, зараз будуть розглядатися ймовірність йти на вибори і паралельно вирішувати питання безпеки. Порушувалося питання, щоб в ОБСЄ з'явилася поліція зі зброєю. Вони б могли контролювати кордон, збройні сили", – вважає військовий експерт.

До слова, представники "ДНР" та "ЛНР" Денис Пушилін і Владислав Дейнего заявили, що створення на Донбасі міжнародної поліцейської місії обернеться справжньою війною. Вони також підкреслили – щоб вибори відбулися, треба ввести "узгоджені з нами поправки до конституції України і в закон про особливий статус, а також спільно розробити закон про вибори".

При цьому Петро Порошенко заявляв, що він має намір найближчим часом на переговорах в "нормандської форматі" підняти питання з приводу ініціативи розміщення на Донбасі збройної поліцейської місії ОБСЄ.

До слова, деякі військові експерти вважають, Мінські угоди не приведуть до врегулювання конфлікту на Донбасі. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник упевнений: "Теоретично – буде поставлений цей" пунктик "для європейців – Україна все виконала. Але будуть і інші наслідки. Це, як мінімум, легалізація "плотницьких-захарченків" або тих, хто буде поставлений їм на заміну. де-юре це будуть представники української влади, де-факто – ставленики Москви".

Реклама

03

Бойовики в Мінську. Фото: архів

"Наступним кроком стане перетворення двох армійських корпусів, на озброєнні яких стоїть, за даними української розвідки, 450 танків, 950 бойових броньованих машин, 370 артилерійських систем, 200 реактивних систем залпового вогню, в народну міліцію "ДНР" та "ЛНР", яка стане, за фактом, 40-тисячною силовою структурою, яка буде міститися бюджетом України, але буде непідконтрольна Києву", – пише Мельник у своїй колонці для "Сегодня.ua".

Повноцінна війна або заморожування конфлікту

Ігор Романенко вважає, крім Мінських угод є ще один варіант врегулювання конфлікту – силовий. Правда, за словами експерта, до подібного сценарію Україна на даний момент не готова.

"Є ще військовий варіант. Зараз ми до нього не готові. Потрібно краще підготувати збройні сили і вибрати момент, як це зробила Росія, коли буде ослаблений противник", – говорить експерт.

Політолог Андрій Золотарьов відзначає, військове рішення тільки призведе до загострення мультиполітичної ситуації. При цьому можливий також варіант, коли конфлікт на Донбасі буде заморожений.

"Є ще варіант заморожування конфлікту. Як ми спостерігали між Карабахом і Азербайджаном. Конфлікт 20 років був заморожений, і тут поїхав Алієв в США, повернувся і конфлікт розморозився. Цілком політично успішно для Алієва. Кілька кілометрів відвойовано вірменами і це створює грунт для політичних переговорів. Найбільш прийнятна для української влади лінія якраз полягала в заморожуванні конфлікту", – упевнений політолог.

01

Експерт вважає, Україна не готова до військового вирішення конфлікту. Фото: архів

До слова, як зазначає політичний експерт, цілком ймовірно, зараз президент порушує питання "світу на Донбасі" в тому числі для того, щоб відвести увагу українців від офшорних скандалів.

"Це лягає в логіку класичного" вирівнювання "інформації. Коли потрібно перефокусовувати суспільну увагу на інші проблеми. Увести полюс обговорення на інші питання. Це цілком лягає в канву інформаційних технологій", – говорить експерт.

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти