Крістіна Зеленюк
політичний оглядач У середу, 18 вересня, в Мінську відбудеться чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ). В Україні кажуть, що головне питання порядку денного – терміни відведення військ в Петровському і Золотому, щоб в подальшому вийти на розведення сил по всій лінії розмежування. Обговорять і обмін полоненими за формулою "всіх на всіх". У Москві від зустрічі ТКГ очікують письмового закріплення українською стороною "формули Штайнмайєра". Це, за словами помічника президента РФ з міжнародних справ Юрія Ушакова, головна умова зустрічі лідерів Нормандської четвірки, з якою так поспішають в Києві і Парижі. Відповідати на ультиматум Росії в Україні не поспішають. А коли мова заходить про горезвісну "формулу Штайнмайєра", в заявах українських політиків і дипломатів починається повний хаос. І поки в Києві говорять, що готові зустрітися в Нормандському форматі хоч завтра, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков повторює, що дата не буде визначена, поки Київ не виконає взяті на себе зобов'язання.
Неіснуюча "формула Штайнмайєра"
Останні події на "фронті" мирного врегулювання війни на Донбасі показали, що у Офісу президента немає ні стратегії, ні тактики щодо взаємодії з Росією. Після успішного обміну полоненими в форматі "35 на 35", в Кремлі знову заговорили про "формулу Штайнмайєра". Але за красивою назвою на честь колишнього голови німецького МЗС, а нині – президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, нічого немає.
В інтерв'ю сайту "Сьогодні" колишній представник України в політичній підгрупі ТКГ Роман Безсмертний пояснював, що горезвісна "формула Штайнмайєра" народилася під час зустрічі Нормандської четвірки в Парижі 2015 року.
"Під час спічу тодішнього міністра закордонних справ Німеччини в залі для переговорів не було глав держав. Озвучено було, цитую: "Після ухвалення ВР закону про вибори і вступу його в дію проводяться вибори на окупованій території". Через деякий час, повернувшись додому, про це по-іншому почало говорити оточення президента Путіна, зовсім інше було сказано на прес-конференції канцлером Меркель і Олланд (тодішнім президентом Франції Франсуа Олландом. – Авт.), і зовсім інше було оголошено президентом Порошенком. Ще через три місяці до ТКГ дійшов лист міністрів закордонних справ Німеччини та Франції, де була викладена норма, яка звучала так: "Після того, як буде ухвалений закон України про вибори на Донбасі, проводяться вибори і закон про особливості місцевого самоврядування до 20:00 в день виборів задіюється на тимчасовій основі, а з моменту верифікації місією ОБСЄ відповідності виборів нормам ОБСЄ, закон про особливості місцевого самоврядування діє на постійній основі".
Москва вдало скористалася моментом, запропонувавши свою інтерпретацію "формули Штайнмайєра", яку зараз тиражують російські та українські ЗМІ, поки офіційний Київ мовчав. У Романа Безсмертного немає сумнівів, що ця позиція була розроблена в Кремлі і передана Берліну і Парижу. Але ніхто і ніколи з української сторони ні на ТКГ, ні на нормандських зустрічах не погоджував текст "формули Штайнмайєра". Те ж саме сайту "Сьогодні" сказав і колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін. За його словами, "формула Штайнмайєра" в інтерпретації Росії – це початок реалізації моделі з федералізації України.
У статті "Нормандська четвірка": що змінилося за три роки і які карти на столі" сайт "Сьогодні" вже писав, що насправді йдеться про розробку нової дорожньої карти щодо імплементації Мінських домовленостей з чіткими термінами імплементації. Це потрібно хоча б тому, що терміни виконання Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року давно минули.
Де "червоні лінії" України
Але Київ підхопив риторику Москви з "формулою Штайнмайєра", так і не запропонувавши, умовно, свою "формулу Зеленського". На спільній прес-конференції з президентом Фінляндії 12 вересня Володимир Зеленський вперше на своєму рівні анонсував обговорення "формули Штайнмайєра" на саміті лідерів Нормандської четвірки.
Вже наступного дня на полях 16-ої Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської стратегії (YES) щодо Нормандського формату і Донбасу посипалося стільки суперечливих заяв, що це явно свідчило про неузгодженість позицій в трикутнику Офіс президента-МЗС-ТКГ. Першим масла у вогонь підлив міністр закордонних справ Вадим Пристайко:
"Ми погодилися на Мінські домовленості 5 років тому, в тому числі і на проведення виборів. На нашу думку, ідеально було провести вибори, поки це неможливо, одночасно у всій нашій державі. У них вже було двоє виборів – фейкових (в ОРДЛО – Авт.), їх результатів ми не визнаємо. Зараз ми пропонуємо провести одночасно вибори по всій території, включаючи окуповану. Подивимося, чи спрацює це, за часом виключно".
Заява Вадима Пристайка здійняла великий галас. Виправдовуватися довелося представнику України в ТКГ Леоніду Кучмі: "Ну які вибори, коли люди ходять зі зброєю? Вибори можна проводити тоді, коли війська пішли з України і коли важка техніка пішла, коли українська влада з'явилася, коли можуть приїхати туди журналісти".
Того ж дня перед вечерею на YES, де виступав "95 квартал", висловився і сам Зеленський. За його словами, вибори на окупованому Донбасі можуть відбутися тільки за українським законодавством після виведення військ. Однак від своїх попередніх слів про те, що Нормандська четвірка обговорюватиме "формулу Штайнмайєра", президент України не відмовився. Не відмовилася і Росія. Юрій Ушаков заявив, що "формулу Штайнмайєра" потрібно зафіксувати письмово в рамках ТКГ, яку лідери затвердять на саміті в Нормандському форматі. У понеділок вранці аналогічну позицію озвучив і Олексій Чеснаков – політолог помічника президента РФ Владислава Суркова – архітектора анексії Криму та подальшої інтервенції на Донбасі.
На це Леонід Кучма відповів, що рішення щодо "формули Штайнмайєра" повинні прийняти лідери Нормандського формату. На велику прес-конференцію вже 14 вересня на полях YES, щоб зняти всі питання, вийшов і Вадим Пристайко. Причому, не сам, а в компанії спецпредставника Держдепу Курта Волкера. За словами дипломатів, "формула Штайнмайєра" стосується виключно закону про "особливий статус Донбасу", а її застосування можливе лише після проведення там місцевих виборів, які, в свою чергу, можливі тільки після виконання безпекових пунктів Мінська.
Коли буде саміт лідерів
Володимир Зеленський квапить події, підганяючи своїх колег по Нормандському формату, нарешті, провести повноцінний саміт. Мовляв, Київ не може сидіти склавши руки три роки (востаннє лідери зустрічались 31 жовтня 2016 року в Берліні), тому що кожен день гинуть наші хлопці. У цьому його цілком підтримує Еммануель Макрон. Але, за словами експертів, тут президент Франції може переслідувати особисті інтереси, заграючи у себе вдома з проросійським електоратом Марін Ле Пен, і одночасно показуючи Дональду Трампу, що може вибудовувати з Москвою свою історію відносин.
У Кремлі не поспішають погоджуватися на саміт в Нормандському форматі. За словами Дмитра Пєскова, в Москві ознайомилися з позицією української сторони і на даному етапі здійснюються контакти, щоб прояснити можливі перспективи продуктивності майбутньої зустрічі.
У Ангели Меркель менше ілюзій щодо Росії і Путіна. Свого часу саме німецького канцлера вдалося переконати в підході України: "спочатку безпека, потім вибори". І, за словами джерел сайту "Сьогодні" в українських дипколах, стійким перемир'я вважатиметься при дотриманні режиму тиші протягом мінімум 60 днів.
Однак, за словами німецького дипломата, голови Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганга Ішингера, Росія хоче протестувати позицію Зеленського після того, як останніми роками відмовилася мати справу з Порошенком.
"Для танго потрібні двоє. Обидві сторони повинні танцювати. Подивимося, чи захоче Путін танцювати. Ні, це не пастка Росії. Але все це, звичайно, зажадає поступок з боку України. Думаю, що "формула Штайнмайєра" – це лінія, яка трактує Мінські домовленості. Але я не буду першим, хто скаже, що все, що записано в Мінських домовленостях – це не переваги для України", – сказав сайту "Сьогодні" Вольфганг Ішингер.
Водночас, перший заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий підкреслює, що наші міжнародні партнери здатні чути сильні і здорові аргументи української сторони.
"Зараз, на жаль, ми тільки можемо здогадуватися про суть самої "формули Штайнмайєра". Але, очевидно, що в Україні вона викликає жорстке неприйняття. Можливо, справа і в недовірі до самого Штайнмайєра, якого сприймали як проросійського політика. Безсумнівно в Україні проти односторонніх поступок, які можуть бути передбачені цією формулою. До цього моменту Україна зробила вже чимало кроків, які показують налаштованість на мирне врегулювання. При цьому Росія продовжує говорити тільки мовою ультиматумів і зброї. Про це потрібно постійно нагадувати партнерам на Заході. Після того, як на Донбасі ми побачимо стабільне перемир'я, можна починати говорити про формули. Краще щоб це був новий документ – без негативного шлейфу минулого. Скільки має пройти часу до проведення місцевих виборів? Від учасників переговорів можна почути про два місяці від встановленого перемир'я. Наше дослідження показує, що потрібно хоча б два роки, інакше залишається високою загроза відновлення збройного конфлікту. Тому тут краще відштовхуватися, в першу чергу, не від термінів, а від конкретних індикаторів підготовки виборів.
Якщо українська влада підкреслює, що вона виконує рішення, які були досягнуті їх попередниками, тут я б не вбачав якихось ризиків. Позиція попередньої влади якраз і передбачала, що потрібно спочатку домогтися режиму тиші на лінії фронту, а тільки потім можемо говорити про політичну частини.
Якщо Росія наполягає на тому, що потрібно перевернути процес врегулювання, тут, звичайно, виникає багато питань", – підсумовує Сергій Солодкий.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що президенти України і Словаччини обговорили в Києві санкції на адресу Росії.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми