Новий Виборчий кодекс: чи зможуть депутати скасувати скандальну мажоритарку

Чим ближче до парламентських виборів, які за Конституцією повинні пройти в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради (а це 27 жовтня 2019 року), тим більше з'являється різноманітних і іноді фантастичних соцопитувань. То несподівану популярність набирають далекі від політики шоумени і коміки, то відомі співаки, які ніколи не говорили про можливу участь в президентській чи парламентській кампанії. 

На щастя, про ідею дострокових парламентських виборах на Печерських пагорбах вже забули, хоча нерідко з екранів телевізорів політики різних політичних забарвлень про це говорять, паралельно "окучуючи" ті  виборчі округи, які сподобалися. Це ще раз підтверджує, що змінювати скандальну мажоритарку, коли виборців підкуповують то гречкою, то грошима, ніхто не збирається. Хоча 7 листопада минулого року Рада дивом (самі депутати називали це чистою випадковістю) в першому читанні прийняла проект нового Виборчого кодексу, який передбачає скасування мажоритарки і перехід на пропорційну систему голосування за відкритими виборчими списками.

Нові виборчі правила

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На дострокових парламентських виборах 2014 року в програмах всіх партій був пункт про необхідність ухвалення нового закону про вибори (а в ідеалі цілого Виборчого кодексу), який би, нарешті, скасував корумповану мажоритарку і ввів пропорційну систему голосування за відкритими списками. Кріммтого, відразу після перемоги на дострокових парламентських виборах в першому турі Петро Порошенко закликав Верховну Раду змінити виборчі правила. Але у старого складу парламенту руки до цього так і не дійшли, хоча скасування мажоритарки була однією з вимог Революції Гідності.

Обіцянка "відмовитися від змішаної пропорційно-мажоритарної виборчої системи і ввести пропорційну" протягом першого кварталу 2015 року політики записали в Коаліційній угоді Але парламентська більшість розпалась, втративши три фракції, так і робоча група, яку спікер Андрій Парубій створив в кінці 2015 року, з написання єдиного Виборчого кодексу, так і не прийшла до спільного знаменника. У підсумку, шість напрацьованих ними законопроектів вирішили винести в зал, мовляв, нехай самі депутати вирішують, який з них підтримувати.

У статті "Прощай, мажоритарка: як може змінитися система парламентських виборів в Україні" сайт "Сьогодні" вже писав, що три з рекомендованих робочою групою законопроекти Рада провалила ще 19 жовтня минулого року. Ще один не зібрав необхідних 226 "за". Найбільш реформаторським і прогресивним як експерти, так і самі нардепи називали проект №3112-1 авторства Андрія Парубія, і нардепів від БПП і НФ Олександра Черненка та Леоніда Ємця. Його прийняття в першому читанні 7 листопада, коли на табло було рівно 226 голосів, стало сюрпризом для провладних партій коаліції. Голови фракцій БПП і НФ напередодні дали відмашку голосувати депутатам на свій розсуд (хто б там що не говорив про "свободу" голосувань у кожній фракції).

Прийнятий у першому читанні новий Виборчий кодекс дійсно скасовує мажоритарку і вводить пропорційну систему голосування за відкритими списками. У виборчому бюлетені буде всього два рядки: "Підтримую виборчий список політичної партії під порядковим №" і "Підтримую кандидата в народні депутати України від цієї політичної партії під порядковим №". Загальнодержавний виборчий округ поділять на 27 регіональних, а щоб перемогти на виборах кандидату потрібно буде не тільки пройти по своєму регіональному округу, а й домогтися того, щоб за його партію в цілому по країні віддали голоси не менше 4% виборців. До речі, сам прохідний бар'єр пропонують знизити з 5% до 4%, правда, це ще предмет дискусій.

Депутатський "спам" і шанси на прийняття

До другого читання проекту Виборчого кодексу, за словами Парубія, депутати подали 4400 поправок. І тут не потрібно бути великим експертом, щоб зрозуміти, навіщо нардепи займаються відвертим законодавчим "спамом". Парламентська практика показує, що робиться це тоді, коли прийняття законопроекту хочуть "завалити".

Розглядом поданих поправок займається парламентська робоча група на чолі з Олександром Черненком. Чергове засідання відбудеться 14 травня, і до осінньої сесії підготувати Кодекс до другого читання цілком реально.

"Тим, хто зараз кричить, що новий Виборчий кодекс потрібен до літніх канікул, насправді важливий не результат, а процес. Дискусії будуть вже в залі, а на рівні робочої групи йде нормальна експертна робота. Хочу відразу підкреслити: імплементувати в цей Виборчий кодекс іншу виборчу систему крім відкритих списків, як би кому не хотілося, неможливо. Або ми його ухвалюємо з відкритими списками, або ні. Будь-які спроби в межах цього кодексу повернути мажоритарку просто зламають логіку всього документа", – сказав сайту "Сьогодні" Олександр Черненко.

За інформацією Громадянської мережі "ОПОРА", з 4400 поданих поправок за два засідання парламентська робоча група опрацювала лише 10%. На минулому засіданні 3 травня вдалося пройти лише 100 поправок. Багато в чому процес пробуксовує через небажання депутатів, які входять до робочої групи (а їх там 24 людини), ходити на засідання. Наприклад, на першу зустріч 16 квітня було лише четверо народних обранців. За словами Олександра Черненка, можна робити і виїзні засідання та практика показує, що за 6 годин такої роботи можна пройти і тисячу поправок. Але зручніше, звичайно, зустрічатися під час пленарних тижнів, коли всі депутати з'їжджаються до Києва. 

Судячи з настрою депутатського корпусу, питання прийняття проекту Виборчого кодексу в другому читанні і в цілому нардепи відклали в довгий ящик. По-перше, ні в провладних БПП і НФ, ні в інших, які називають себе опозиційними, фракціях немає впевненості, що робоча група Черненка встигне опрацювати всі 4400 поправок навіть до наступної осінньої сесії. По-друге, за словами глави Комітету виборців України Олексія Кошеля, активність роботи депутатів над кодексом вкрай низька і потрібно подвоїти, а то й потроїти зусилля.

"Але головний ризик неприйняття Виборчого кодексу я бачу не в роботі робочої групи або профільного парламентського комітету, а в заявах політиків. По-перше, деякі народні депутати вже прогнозують, що Виборчий кодекс провалять. По-друге, за їхніми словами, деякі голоси, віддані за Кодекс в першому читанні, депутати дали помилково. У цілому ж ризики неприйняття нового Виборчого кодексу подвоює і той факт, що в парламенті вже зареєстровано вісім (альтернативних – Авт.) проектів про вибори народних депутатів", – сказав сайту" Сьогодні "Олексій Кошель.

Хоча прийняти новий Виборчий кодекс максимум на осінній сесії (за рік до чергових парламентських виборів) Верховної Ради закликають навіть депутати Європарламенту. "ОБСЄ, Бюро з демократичних інститутів і прав людини і Венеціанська комісія постійно рекомендують – законодавство для всіх типів виборів в Україні має бути гармонізоване, і це повинно бути зроблено не менш як за рік до проведення чергових виборів", – підкреслює депутат Європарламенту від Литви Лайма Андрікене.

Правда, судячи з активності деяких політиків і нинішніх нардепів, вони вже пригледіли ласі для себе округи і активно їх "окучують". У неофіційних розмовах з сайтом "Сьогодні" нардепи від БПП і НФ розповідають, що не впевнені в прийнятті нового Виборчого кодексу, тому і починають потроху придивлятися, який округ ще не зайнятий. Але, так чи інакше, навіть якщо Кодекс таки приймуть, за новими виборчими правилами регіональна активність і популярність кандидата відіграватиме не останню роль у загальному заліку партії по країні. 

Але є ще один не дуже обнадійливий нюанс. Справа в тому, що політики, аргументуючи непотрібність зміни виборчої системи, можуть зіслатися  на результати недавнього соцопитування, проведеного 28 жовтня – 14 листопада 2017 року відразу чотирма службами. На питання "Скажіть, яку виборчу систему для виборів депутатів до Верховної Ради України Ви підтримуєте", 29,5% опитаних висловилися за чисто мажоритарну, ще 26,5% – за сьогоднішню змішану, і лише 18,7% підтримали пропорційну систему з відкритими списками.

Як бути із заробітчанами?

В інтерв'ю з послом України в Польщі Андрієм Дещицею сайт "Сьогодні" вже частково порушував проблему голосування українців, які проживають за кордоном. Останнім часом це питання особливо актуальне – тільки в Польщі проживають і працюють українців близько 2 млн осіб. У прийнятому в першому читанні Виборчому кодексі є норма, яка дозволяє відкривати закордонні виборчі дільниці і за межами офіційних дипломатичних установ. Адже на всю Польщу на 2 млн українців буде лише чотири виборчі дільниці.

"Звичайно, треба збільшувати кількість виборчих дільниць, щоб створити кращі умови для виборців. Це можна зробити за рахунок збільшення кількості консульських установ, або внесення змін в український виборчий закон, які б дозволяли створювати виборчі дільниці поза консульських установ", – говорив в інтерв'ю сайту "Сьогодні" Андрій Дещиця.

Але в Росії, де також живуть і працюють українці, тоді теж можна буде відкривати виборчі дільниці за межами офіційних дипломатичних представництв. А це загрожує не тільки масовими провокаціями в день виборів, а й фальсифікаціями і навіть зривом процесу голосування. Ситуацію могла б докорінно змінити систему електронного голосування, яка вже давно діє і за Океаном, і майже у всіх європейських країнах. Голосувати там можна навіть по імейлу, але всі ці високі технології далекі від українських реалій.

По-перше, на впровадження системи електронного голосування потрібні великі гроші, левова частка яких піде на закупівлю дорогого обладнання. Але, за словами експертів, все це швидко окупиться, адже тільки на зарплати спостерігачів і членів комісій за одні вибори витрачається близько мільйона гривень. По-друге, необхідно надійно захистити персональні дані виборців від посягання хакерів і третіх країн. Втручання Росії у вибори в Америці, Франції, Німеччини та референдуми в Британії і Нідерландах наочно показали, що навіть супер-захищені європейські та американські системи не дають 100% гарантії від злому.