Новий політичний сезон: деоккупація Донбасу, велика приватизація і антикорупційний суд

Сьогодні, 16 січня Верховна Рада збереться на перше в 2018 році пленарне засідання, яке самі депутати охрестили стартом нового політичного сезону. Правда, за календарним планом пленарний тиждень з 16 по 19 січня останній в цій сесії: 19 січня на Водохреща депутати закривають 7-му сесію, а на нову 8-му урочисто зберуться лише через два тижні, 6 лютого. Сьогодні свою роботу народні обранці почнуть з розгляду закону №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях", який в кулуарах називають "законом про деокупацію Донбасу".

Документу планують присвятити майже цілий день, так як, за словами спікера Андрія Парубія, до нього подано більше 600 поправок. У четвер в Раді буде економічний день: на порядку денному – приватизація і законопроекти, необхідні для продовження співпраці з МВФ, серед яких проект про створення антикорупційного суду. А ось в п'ятницю під час традиційної години запитань до уряду прем'єру Володимиру Гройсману пропонують розповісти, у скільки українському бюджету обійшлася торішня блокада Донбасу, а також заслухати главу НБУ Валерію Гонтареву.

Реінтеграція Донбасу і велика приватизація

Відкриваючи перше в цьому році засідання Погоджувальної ради спікер Андрій Парубій заявив, що вівторок Рада почне з розгляду питань національної безпеки і оборони. Першим на порядку денному стоїть законопроект №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях". Його голосування в першому читанні на початку жовтня, нагадаємо, закінчилося зламаними мікрофонами, заблокованою трибуною і бійкою. Горіла навіть димова шашка, яку під купол проніс "свободівець" Юрій Левченко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Все через те, що законопроект про деокупацію йшов в пакеті з ще одним президентським законопроектом №7164, який продовжив дію закону про особливий статус Донбасу ще на рік. Мало хто пам'ятає, що в його початковій редакції була згадка про Мінські угоди, що і викликало найбільшу кількість суперечок і скандалів під куполом. Деякі нардепи прямо говорили, що це спроба легалізувати Мінськ, який офіційно в українському законодавчому полі не згадується. Це стало головним каменем спотикання в дискусіях БПП і НФ: соратники Арсенія Яценюка не хотіли давати свої голоси, поки з законопроекту не прибрали статтю про Мінські домовленості. Та й прийняли в двох читаннях відразу лише законопроект №7164, а №7163 відправили на доопрацювання.

Тоді в жовтні багато говорили, що законопроект про деокупацію Донбасу потрібен був для відволікання уваги громадськості, щоб прийняти закон №7164, на якому наполягали наші міжнародні партнери. Плюс джерела сайту "Сегодня" в пропрезидентській фракції стверджували, що прийняття законопроекту №7163 перенесли на початок 2018-го, так як побоювалися зірвати довгоочікуваний обмін полоненими.

"Нагадую, що законопроект (№7163 – Авт.) прямо визнає Росію агресором, вводить на законодавчому рівні поняття "російська окупаційна влада" і "російські окупаційні війська", – сказав у понеділок на засіданні Погоджувальної ради голова фракції БПП Артур Герасимов.

Але країною-агресором Росія визнавалася і раніше, наприклад, в січні 2015-го, коли Рада прийняла постанову з закликом до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, ПА НАТО і ПА ГУАМ зробити те ж саме. Ще одна норма, якою так пишаються наші законодавці, – перехід від АТО до військової операції. Насправді в преамбулі законопроекту йдеться про самооборону з відсилаючи на ст. 51 Статуту ООН, що військовою операцією не є.

За 4 місяці комітетської роботи до законопроекту про деокупацію Донбасу (хоча про деокупацію там немає ні слова) подали 673 правки, 374 з яких вже відхилили. "І разом з цим законопроект досить об'ємний. Відповідно складно припустити, скільки часу піде на розгляд. Очевидно, це займе кілька годин і пропоную, щоб ми з нього почали наше засідання (у вівторок – Авт.), а вже в ході обговорення будемо бачити, наскільки багато часу це займе. З нашого досвіду, до обіду ми повинні вийти на ухвалення рішення", – припустив учора Андрій Парубій.

В цілому підтримати законопроект про деокупацію готові як в БПП і НФ, так і "радикали" і деякі позафракційні. Тобто, потрібних 226 "за" набереться. Але є кілька наріжних позицій, від яких фракції не відступляться. Наприклад, НФ не дасть голоси, якщо в ст.7 проекту №7163 залишиться згадка про Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року і "Комплекс заходів" від 12 лютого 2015 року. У цьому "фронтовиків" підтримують і "радикали". А БПП, навпаки, за словами джерел сайту "Сегодня" в пропрезидентській фракції, буде наполягати на цій нормі. Інші пропонують, щоб норми законопроекту про деокупацію Донбасу поширювалися і на анексований і окупований Росією Крим. Все це, за словами нардепів, буде обговорюватися в залі під час розгляду поправок до законопроекту.

Кадри, блокада і звіт Гонтаревої

У середу в парламенті традиційно день ратифікацій. Всього в порядку денному, за словами Андрія Парубія, їх п'ять. А ось після обіду на засіданні парламентського комітету з нацбезпеки і оборони генпрокурор Юрій Луценко відзвітує про хід спецконфіскаціі грошей побіжного Віктора Януковича і його оточення. Нагадаємо, раніше начальник департаменту спецрозслідування ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що офшорні фірми можуть відсудити назад конфісковані 1,5 млрд грн "злочинного режиму". За інформацією телеканалу Al Jazeera, який 7 січня оприлюднив ціле розслідування, нардеп-втікач Олександр Онищенко та бізнесмен Павло Фукс купили у "молодоолігарха" Сергія Курченко, який втік до Росії, компанію, яка володіє $ 160 млн заморожених активів Януковича (натякаючи, що саме вони і можуть відсудити назад конфісковані гроші). Онищенко вже подав до суду на Al Jazeera позов на $ 20 млн, заявивши, що все це брехня.

А ось четвер у Раді пройде під знаком економіки. На порядку денному два дуже об'ємних законопроекти: про приватизацію держмайна (до якого депутати подали 731 поправку) і про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (503 поправки). Також четвер останній день, коли Рада може прийняти президентський законопроект про антикорупційний суд. Документ – один з головних маркерів МВФ для отримання чергового траншу. Правда, відповідний президентський законопроект №7440 вже встиг розкритикувати МВФ.

Головна умова Фонду – щоб АП виконала рекомендації Венеціанської комісії. У МВФ наполягають на включенні в Склад міжнародних експертів з відбору суддів представників донорів з правом блокувати призначення недоброчесних суддів. Для цього, на думку Фонду, законопроект про антикорупційний суд потрібно писати заново. У БПП і НФ вважають це неприйнятним, запропонувавши представникам міжнародних організацій та донорів приєднатися до розробки поправок до другого читання.

"Тільки президент міг внести законопроект про створення антикорупційного суду, але яким буде остаточний текст, залежить саме від парламенту. Тому всі питання про підсудність справ і повноважень іноземних посольств і міжнародних організацій тепер вирішувати профільний комітет і голосування на сесії", – пояснює нардеп від НФ Леонід Ємець.

У наполеонівських планах парламентаріїв на цьому тижні також, нарешті, призначити аудитора НАБУ. Таку пропозицію озвучили в БПП. Плюс, за словами представника президента в ВР Ірини Луценко, вже на цьому тижні в парламенті може з'явитися подання президента про призначення нового складу Центральної виборчої комісії. Нагадаємо, попередній проект постанови, який Петро Порошенко зареєстрував у Раді в червні 2016 року, посварив депутатський корпус. За словами представників фракцій, які не були враховані їхні кандидати, а мало не половина із запропонованого складу ЦВК були креатурами Адміністрації президента.

Правда, за словами джерел сайту "Сегодня" в НФ, новий склад Центрвиборчкому та Рахункової палати, як і аудитор НАБУ, омбудсмен і нове керівництво НБУ ("фронтовики" хочуть собі крісло заступника голови Нацбанку) йдуть в одному пакеті домовленостей. "Консультації тривають ніколи, але домовленостей ми не досягли. Так що до зміни складу ЦВК справа навряд чи дійде", – сказав "Сегодня" один з нардепів від НФ.

А ось в п'ятницю під час традиційної години запитань до уряду Ірина Луценко пропонує заслухати звіт прем'єра про суму збитків від блокади Донбасу. А ось "радикали" пропонують запросити в Раду для звіту голову НБУ Валерію Гонтареву, яка 8 місяців не то у відпустці, не то звільняється. У БПП давно обіцяли, що президент ось-ось внесе подання на її звільнення і призначення нового керівництва Нацбанку. Зараз же в пропрезидентській фракції навіть не беруться і приблизно прогнозувати, коли це може статися.

Натомість пропонують створити робочу групу з написання законопроекту про протидію фейкам. "Не можу не згадати про один факт, який мав місце в останні дні. Одне дуже поважне електронне ЗМІ знайшло в собі сили вибачитися за поширення фейків, які країна повним ходом читала в останні дні. Але я б хотів, щоб парламент подивився на цю ситуацію ширше. Я закликаю розробити і прийняти законопроект про протидію фейкам. Вибачте, ми знаходимося на передовій і ми повинні переймати досвід тих, хто в Європі, а це і Франція, і Німеччина, і США, навіть Європарламент дуже серйозно цією проблемою займаються", – запропонував Артур Герасимов.

Приводом для заяви глави фракції БПП, в чому його підтримала і представник президента в ВР Ірина Луценко, і перший віце-спікер Ірина Геращенко, стала публікація "Українською правдою" новини телеканалу "Руставі-2" (який в Грузії належить Міхеілу Саакашвілі) про копії звернень Петра Порошенка до ФСБ РФ від 2007 року. В АПУ оприлюднені документи назвали "низькопробним фейком", а головний редактор "Української правди" вибачилася за поширення неперевіреної інформації.