Чи потрібен план Сайдіка Україні: експерти про плюси і мінуси нової ідеї

План мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, запропонований Спеціальним представником голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі Мартіном Сайдіком, від початку містить в собі певні компроміси. Але ось які підводні камені містить план для України, і чи погодиться на його реалізацію Росія – питання. При цьому сам план є, скоріше, рамковою пропозицією, покликаною підстьобнути переговори щодо механізмів реалізації Мінських домовленостей.

Такі висновки можна зробити за підсумками круглого столу, що відбувся днями в редакції сайту "Сегодня". До участі в дискусії про те, чи здатний план Сайдіка в результаті припинити агресію Росії на Донбасі і привести до миру, були запрошені радник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватія та Боснії і Герцеговині Олександр Левченко, генерал-лейтенант запасу, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко і політолог Володимир Фесенко.

Що таке план Сайдіка

Нагадаємо, що спеціальний представник голови ОБСЄ в Україні Мартін Сайдік представив своє бачення мирного врегулювання конфлікту на Донбасі в інтерв'ю австрійській газеті Kleine Zeitung. План містить кілька ключових моментів. По-перше, Сайдік пропонує об'єднати зусилля ООН і ОБСЄ на Донбасі. При цьому передбачається задіяти як військову, так і поліцейську компоненту сил ООН. Саме під контролем ООН і за стандартами ОБСЄ на Донбасі повинні відбутися місцеві вибори. Також Сайдік пропонує створити Перехідну цивільну адміністрацію ООН, яка контролюватиме виконання домовленостей сторонами на всій території конфлікту. Крім того, Євросоюзу пропонується створити спеціальне Агентство з відновлення Донбасу. Агентство працюватиме під контролем Перехідної цивільної адміністрації і вирішуватиме питання щодо подолання наслідків конфлікту. Нарешті, ще одним ключовим моментом є необхідність ратифікації плану парламентами держав Нормандської четвірки.

В ході круглого столу експерти зазначили, що запропонований план, скоріше, рамковий і має на увазі, як мінімум, подальше обговорення і коригування сторонами. Однією з цілей автора якраз і було нав'язати обговорення, стимулювати активізацію переговорів і пошук виходу з положення.

"Понад рік немає жодного просування в переговорному процесі. Дуже багато критики щодо Мінських угод, особливо щодо можливості реалізувати політичні частини угод, не кажучи вже про проблеми з припиненням вогню і взагалі з питанням безпеки. Думаю, головним стимулом для Сайдіка було вийти з ситуації, що склалася", – зазначив, зокрема, політолог Володимир Фесенко.

При цьому експерти акцентували, що запропонований план не є чимось новим і не перекреслює Мінські угоди, а навпаки, пропонує механізм їх реалізації.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Що хорошого є в плані для України

На круглому столі йшлося про те, що певні пропозиції, які пролунали з вуст Сайдіка, можуть бути цікаві для нашої держави. Щоправда, як зауважив Олександр Левченко, варто уважно вивчити документ, оскільки диявол завжди криється в деталях.

Про які пропозиції йдеться? По-перше, це миротворча місія ООН і робота Перехідної адміністрації. Саме Україна сьогодні наполягає, щоб миротворці ООН були введені на окуповані території. При цьому позиція Росії полягає в тому, що якщо миротворці і будуть допущені на територію т.зв. "ДНР" і "ЛНР", то лише на лінію розмежування.

При цьому Олександр Левченко, який тривалий час пропрацював Надзвичайним і Повноважним послом України в Хорватії, а також Боснії і Герцеговини, впевнений, що миротворча місія – останній реальний шанс знайти мирний вихід з ситуації.

"Хорватський досвід чи не єдиний на 100 відсотків позитивний щодо мирної реінтеграції тимчасово окупованої території після 4,5 року окупації. Він полягає в тому, що Міжнародна адміністрація за два роки підготувала територію Східної Славонії для передачі Хорватії. У нас теж є можливість, використовуючи цей механізм, здійснити це в Україні", – зазначив Олександр Левченко.

Міжнародна перехідна адміністрація могла б взяти на себе найспірніше питання: підготовку та проведення місцевих виборів.

"Раніше однією з проблем при реалізації Мінських договорів було питання "хто організовуватиме проведення виборів?". Та сторона не погоджується, що це має бути ЦВК України, ми не погоджуємося, щоб це були сепаратисти. Нейтральний компромісний варіант – Міжнародна перехідна адміністрація... Я не впевнений, що погоджується на це Росія, але це може бути серйозним компромісом", – зазначив, зокрема, Володимир Фесенко.

При цьому Олександр Левченко акцентував, що, до речі, успішний хорватський сценарій передбачає можливість голосування на місцевих виборах переміщених осіб, біженців.

"Хорватський сценарій передбачає, що міжнародна перехідна адміністрація проводить ці місцеві вибори, вона їх організовує, вона контролює і веде підрозділ голосів – щоб не було фальсифікацій. Хорватський сценарій говорить про те, що до голосів тих, хто проголосував на тимчасово окупованій території, додаються голоси переміщених осіб. І це нормально, у нас їх 1,5 мільйона, і ці люди мають право на місцеві вибори. Це буде дуже правильно, якщо вони зможуть проголосувати за місцем нинішньої прописки. Хорватський досвід показує, що це дуже успішно", – сказав Олександр Левченко.

Нарешті, позитивною для України пропозицією можна вважати ініціативу щодо Агентства з відновлення Донбасу. Хоча б тому, що тягар подолання наслідків окупації не ляже цілком на Україну. Крім того, якщо Агентство акумулює значні ресурси, це буде додатковим стимулом для сторін шукати компроміс. 

Які небезпеки може таїти план

За словами Олександра Левченка, тонким моментом є запропонована Сайдіком необхідність ратифікації документа парламентами.

""Відразу насторожує складна процедура затвердження цього плану, ратифікація чотирма парламентами країн. Попередньо має бути консенсусне рішення в ОБСЄ. Це означає, що рішення повинно пройти в Раді Безпеки. Тобто сама процедура прийняття рішень складна. Вона унеможливлює оперативний розгляд питання про повернення тимчасово окупованих територій в конституційний простір України", – зазначив Олександр Левченко.

Експерти також сумнівалися в тому, що план Сайдіка (особливо якщо Україна за результатами розгляду внесе свої пропозиції до документа) підтримає Росія.

"Небезпека того, що Росія може заблокувати рішення про відправку миротворчої місії. Якщо вона блокує план щодо направлення Міжнародної операції, у нас фактично не залишається інструменту з мирного вирішення ситуації в Донбасі, і всі потуги, які стоять в Мінському документі, стають безперспективними", – зазначив, зокрема, Олександр Левченко.

Тому, за словами експертів, світовій спільноті, якщо вона рішуче налаштована мирно врегулювати ситуацію на Донбасі, потрібно бути готовою жорстко тиснути на Москву. Аж до постановки питання про невідповідність Росії статусу постійного представника Ради Безпеки ООН.

Генерал-лейтенант Ігор Романенко, в свою чергу, зазначив, що, незважаючи на наявні сьогодні розбіжності між державами Заходу в питаннях Росії проти України і врегулювання ситуації на Донбасі, наші союзники мають консолідовану думку. Як приклад він навів реакцію світової спільноти на агресію Росії в Керченській протоці.

Ігор Романенко звернув увагу на небезпеку того, що Росія може використовувати план Сайдіка для досягнення своїх цілей.

Росіян цікавить насамперед питання місцевих виборів, а також конституційних змін в Україні. Хто після завершення бойових дій і яким чином керуватиме на Донбасі. Вони і починали все це, щоб за рахунок тиску, використання війни і її наслідків впливати на стратегічні і політичні питання в Україні", – сказав Ігор Романенко.

При цьому експерти виключили, що план Сайдіка – в нинішній редакції чи доопрацьований з урахуванням думки сторін – може бути реалізований, якщо ним утискаються національні інтереси України.

"Ми повинні пам'ятати, що все, що говориться або робиться, має кінцевою метою одне: відновлення у мирний спосіб конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях. У Мінських угодах нічого не говориться про автономію або федерацію, а йдеться лише про розвиток місцевого самоврядування, розвитку громад, – зазначив Олександр Левченко. – Хорватський сценарій – це створення зони вільної торгівлі, звільнення від податків на якийсь час. А потім, коли територія через якийсь десяток років вирівняється з іншими територіями України, всі ці пільги знімаються. Ось це головні чинники, які повинні бути. Все інше, що йде на шкоду Україні, суперечить національним інтересам України, не думаю, що навіть може бути взагалі серйозним і прийнятним для міжнародного обговорення", – сказав експерт.

Нагадаємо, раніше політиками вже обговорювалися два плани щодо втілення Мінських угод – так звані "План Мореля" і "План Штайнмаєра". Більше про них читайте в матеріалі сайту "Сегодня" "Дорожня карта Донбасу: на яких умовах можливий мир і де червоні лінії для України і Росії".