Чи потрібно скоротити кількість вузів в Україні: за і проти

Думка про те, що в Україні занадто багато університетів, звучала вже не раз і не два. Причому від різних спікерів в діапазоні від лідера партії "Голос" Святослава Вакарчука і до нового міністра освіти і науки Анни Новосад, які з однаковою одностайністю наполягають на тому, що кількість вузів в країні потрібно скорочувати. До речі, попередні міністри Сергій Квіт та Лілія Гриневич були з ними солідарні в цьому питанні.

З іншого боку, для реформи вищої школи не обов'язково закривати колишні ПТУ, що стали університетами – є куди більш конструктивні варіанти реформи. Сайт "Сьогодні" пропонує ознайомитися з думками "за" і "проти".

Думки "за"

Згідно з різними рейтингами, наша країна стабільно входить в топ-20 країн з найбільшою кількістю вузів. Але при цьому, як ще влітку писав на своїй сторінці в Facebook колишній директор аналітичного центру CEDOS, а нині заступник міністра освіти Єгор Стадний, в 200 найбільших навчальних закладах України навчається понад 70% всіх студентів країни.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"241 заклад не має жодного студента, який би там натепер навчався. 117 закладів мають до сотні студентів. 810 закладів мають до 500 студентів. В принципі, якщо завтра зникнуть ці порожні 241, можна буде зробити гучну новину – за один день кількість вузів в Україні скоротилася на 18%. Але це жодним чином не вплине на ситуацію. і найголовніше – це позбавлене сенсу. Заклад може бути прекрасним, навіть якщо там 100 студентів, і дуже посереднім, навіть якщо там 10 тис. студентів", – писав Стадний.

Хороше запитання: звідки взявся надлишок вузів у країні? Правильну відповідь дає Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, завідуюча відділом філософії та історії релігії Інституту філософії ім. Сковороди НАНУ. Причина – корупція.

Багато філій на місцях відкривалося, ліцензувалося і взагалі існувало тільки за хабарі. Виникнення таких "університетів" було викликано декількома факторами, зокрема, необхідністю працевлаштування тих, кого вигнали за профнепридатність з центральних університетів, бажанням заробити гроші, зайняти посаду ректора, поширити свій вплив в регіоні з політичних мотивів; такі "університети" правильно масово голосують за правильних кандидатів тощо", – зазначає Филипович.

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього, називає ще одну причину надлишку вузів в країні – в 90-ті роки багато технікумів і професійних училищ ставали університетами . Таким чином вони підвищували свій престиж заради монетизації, а за рахунок відкриття філій самопроголошених університетів проблема розповзалася по всій країні. Сьогодні багато хто з таких вузів просто не можуть набрати студентів, а якість освіти там залишає бажати кращого.

"Потрібно оздоровлювати це середище, щоб не було девальвації вищої освіти. Тому що нам просто не потрібна така кількість людей з дипломами. Навіть якщо взяти статистику по безробітних, то величезна кількість людей з дипломами не можуть знайти собі роботу, не дивлячись на те, що вакансій в країні багато. Виходить, що люди з вищою освітою в Україні не задовольняють вимоги тих компаній, які пропонують робочі місця", – говорить експерт.

На думку Людмили Филипович, скорочувати кількість університетів в країні однозначно потрібно, але спершу необхідно провести аудит якості освіти, зробити прозорими конкурси на заміщення посад, омолодити викладацький склад.

Думки "проти"

Не всі експерти погоджуються з тим, що реформа вищої школи повинна бути настільки радикальною: взяти і закрити половину університетів – не вирішення проблеми.

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Алла Бойко впевнена, що важлива не тільки якість університетської освіти. На її думку, ефективність влади вимірюється ще й кількістю університетів у країні . Хоча реформи й потрібні, але вони не можуть передбачати скорочення кількості вчителів, викладачів вищої школи та закриття вищих навчальних закладів.

Микола Скиба вважає, що однією з моделей реформи без скорочення числа вищих навчальних закладів може стати добровільне об'єднання університетів з іншими методом поглинання: бренд популярнішого вузу поширюється на менш значущий.

"Інший варіант – університет може стати акціонерним товариством, де одним з акціонерів буде галузева асоціація або якась компанія, я яка буде впливати на навчальну програму, матеріально-технічне забезпечення тощо", – запропонував експерт.

Крім того, Алла Бойко пропонує перерозподіляти студентів за викладачами, скорочуючи кількість учнів в одній групі групі .

"У цьому році я була в Кембриджі, спілкувалася з бакалаврами цього славного університету. Так кількість студентів, які відвідують заняття одного викладача, не може перевищувати 9 осіб! А в коледжах може бути і ще менше. Це – запорука якості освіти. Так робиться в усьому цивілізованому світі", – каже Алла Бойко.

Більше про те, скільки в Україні вузів і що з ними робити, читайте в матеріалі сайту "Сегодня" "В Україні хочуть скорочувати кількість університетів: навіщо і що з цього вийде" .

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як в Україні обговорюють "оптимізацію середніх шкіл".