Віталій Андронік
Провідний оглядач 
Сергій Комісаренко впевнений, в Україні можна розробити мРНК-вакцину не гірше ніж у Pfizer. І Інститут біохімії ім. Палладіна, який очолює академік, вже проводить експериментальні дослідження. Вже є компанія, яка готова профінансувати і виробляти українську вакцину.
Також у цьому інтерв’ю читайте:
- Що Комісаренко як радник президента радить Зеленському?
- Чи доведеться вакцинованим колоти третю дозу через мутацію вірусу?
- Про загрозу українського варіанту вірусу SARS-Cov-2
- Чому в найвакцинованішій країні світу новий спалах захворюваності?
- Що з розробкою українських вакцин і хто збирається робити мРНК-вакцину?
Що радить президенту радник з питань біобезпеки?
— Ви очолюєте Комісію з біобезпеки при РНБО. Як вона працює? Ваші рекомендації враховують при прийнятті рішень?
— Президент після обрання має своїм указом або розпустити комісію і затвердити нову, або підтвердити склад існуючої. Коли обрали Зеленського я писав листи і зустрічався спочатку з одним секретарем РНБО, а потім уже з Олексієм Даніловим, щоб вийшов указ президента. Цей указ вийшов лише у грудні 2020 року. Тобто пандемії COVID-19 було вже майже рік, але указу про комісію з біобезпеки не було.
Я є фактично радник президента з питань біобезпеки, але я його бачив лише один раз.
Та я сказав Зеленському, що я мав би бути як Ентоні Фаучі. Це директор Інституту алергології та інфекційних захворювань у США, який був завжди біля Трампа. Зараз Фаучі головний радник Байдена з питань, які стосуються коронавірусу. Формально я є таким радником, але ніколи не радив.
На жаль, комісія не має великих повноважень, а носить консультативний характер. Ми можемо збирати інформацію, обробляти і давати поради. Є положення, згідно якого комісія збирається раз на квартал. Але все залежить від необхідності.
Після 10 грудня ми збиралися двічі. Одне зібрання було присвячене поширенню пандемії. А останнє наше зібрання було присвячене створенню національної вакцини.
— Якби у вас все ж була можливість бути радником президента не формально, а насправді, то що б ви порадили Зеленському на цей момент?
— Якомога швидше купувати ефективні вакцини і якомога швидше вакцинувати людей. Найбільший успіх у боротьбі з епідемією у тих країн, які проводять масову вакцинацію населення ефективними вакцинами. Є чудовий приклад Ізраїлю – вони вже провакцинували майже все населення і дуже близькі до колективного імунітету. Велика Британія, яка була на першому місці з захворюваності та за смертями минулого року, зробила великий наголос на вакцинацію і щепила понад 50% населення і зрештою домоглися зменшення в п’ять-шість разів кількості хворих і померлих.
— Нещодавно парламент відправив міністра охорони здоров’я Максима Степанова у відставку. Як ви оцінюєте його роботу?
- Я думаю, ви знаєте відповідь. Якщо в Британії вакцинували понад 50%, наші сусіди – Польща, Угорщина, Румунія – уже щепили по 4-5 млн людей, а у нас ще 1 млн повністю щеплених немає.
В Україні вакцинація фактично зірвана. А вакцина – це єдиний ефективний засіб у боротьбі з коронавірусною інфекцією.
Вже є досвід, що невакциновані хворіють дуже тяжко і уражається центральна нервова система, серцево-судинна система, легені, печінка… Захворювання не таке летальне як SARS (12%) і MERS(34%), але ці епідемії швидко локалізували і їх побороли. А теперішній вірус охопив всю планету.
Про мутацію вірусу та чи доведеться колоти вакцинованим третю дозу
— SARS і MERS все ж зникли через вчасну реакцію чи через зміну вірусу?
— І через вчасну локалізацію, і через зміни у вірусі. У першому SARS випала частина геному вірусу – 29 нуклеотидів, і, зрештою, він зник. Але й локалізували його дуже добре і в Китаї, і в сусідніх країнах, і у США та Канаді, куди він встиг потрапити.
— Минулого року більшість говорила, що SARS-Cov-2 також має зникнути шляхом мутацій.
Ми не можемо передбачити, як поведеться вірус, бо мутації випадкові. Ці зміни для нас можуть бути як добрими так і поганими. Для вірусу краще збільшувати свою контагіозність, бо інакше він зникне. Тому поведінка вірусу визначається його агресивністю і мутаціями, які у ньому будуть.
Взагалі мутації у цьому вірусі трапляються досить зрідка — раз на 10-12 днів. Це значно рідше, ніж у вірусу грипу, який мутує на три-чотири рази частіше.
Фактично, мутації відбуваються у кожній людині, яка є носієм вірусу. Якщо людина хворіє 20 чи 30 днів, то за цей період у вірусі відбудуться три-чотири мутації. Але вони швидко зникають. Мільйони людей хворіють і відбуваються мільйони мутацій, а коли людина одужує, то вірус зникає у цієї людини.
Та якщо людина хворіє довго, то у неї накопичуються мутації. Деякі з них стають стабільними, які розповсюджуються швидше ніж інші, тоді виникають варіанти мутацій. Ми вже знаємо британський, бразильський, південноафриканський, тепер вже є середньоафриканський, є каліфорнійський, нью-йоркський та інші.
— Деякі дослідження показують зниження ефективності вакцин проти нових варіантів. Чи не виникне проблеми до кінця року, чи будуть нові мутації, які ще більше послаблюють дію вакцини? Зараз все більше розмов, що доведеться колоти вакцинованим третю дозу через мутації.
— Це можливо. Побачимо, все буде залежати від поведінки вірусу. Це не просто мутації, а варіанти мутацій, які досить стабільні. Зазвичай, ми спостерігаємо за тими мутаціями, які впливають на поведінку вірусу, а це зміни в s-протеїні, шипоподібному білку, який відповідає за зав’язування вірусу з клітиною людини. У індійському варіанті вірусу 13 мутацій і сім із них в s-протеїні, але дві мутації відбулися саме в рецептор-зв’язувальному домені. Тобто в індійському варіанті об’єдналися дві мутації, які відбулися у південноафриканському і бразильському варіантах. Тому цей вірус став ще більш контагіозним.
— З часом в Україні теж може виникнути український варіант вірусу, враховуючи теми вакцинації?
— Теоретично, може. Але варіанти вірусів визначаються за допомогою секвенування, за рахунок визначення первинної структури геному цього вірусу. У нас можливості геномного аналізу дуже обмежені. Наприклад, Велика Британія має у своєму банку сотні тисяч даних про мутації вірусу, у США – мільйони варіантів мутацій. А ми можемо тільки підтвердити, що так – це британський варіант. В Україні дуже слабкі можливості з секвенування геному. Хоча це треба обов’язково робити. Навіть невеликі країни, значно менші ніж Україна, мають у себе геномні центри.
— На Сейшелах на початку місяця був спалах захворюваності, хоча це найбільш вакцинована країна. Чи можемо ми очікувати, що нові хвилі захворюваності будуть навіть там, де зараз триває активна вакцинація?
— Ні, не думаю. Але це питання досить неоднозначне. Досить часто говорять про колективний імунітет. Навіть була така ідея – нехай люди хворіють, нехай буде природний імунітет. Це виявилося пагубною ідеєю, яку спробувала Швеція і як наслідок багато людей померло.
Колективний імунітет хотіли зробити навмисно чи ненавмисно в бразильському місті Манаус. Там перехворіла величезна кількість людей – понад 70%. Дуже багато померло. Здавалося, що перехворіла достатня кількість людей для колективного імунітету і нібито припинилося поширення вірусу. Але потім виявилося, що велика кількість людей залишилися зараженою, відбулася мутація – це бразильський варіант і люди знову почали хворіти, але по-новому.
Тобто треба бути дуже обережним з варіантами, які можуть виникнути. Звичайно, тепер при створенні вакцини і науково-дослідні установи й компанії, які створюють вакцини намагаються передбачити розвиток вірусу і створювати вакцини, які будуть працювати з новими варіантами. Наприклад, Moderna пропонує другу вакцинацію проводити модифікованою вакциною, а Pfizer говорить про те, що вони підготують третій варіант для третьої вакцинації. Та покищо всі вакцини допомагають боротися з новими варіантами мутацій.
Про створення української вакцини
— Інститут біохімії розробляє прототип вакцини від коронавірусу. На якому вона етапі і за якою технологією розробляється?
— Це субодинична вакцина. Вона робиться з цілого S-протеїну і його частин, зокрема з рецепторзв’язувального домену. Плюс до них приєднана молекула дифтерійного анатоксину для підсилення імуногенних властивостей і для індукції більшої імунної відповіді. Створені конструкції, уже отримані частини цих протеїнів.
Але наскільки реально створення цієї вакцини? Справа у тому, що наша наука функціонує за умов фантастичного недофінансування. Не вистачає ані реагентів, ані устаткування і, звичайно, украй складно конкурувати із західними фармкомпаніями. У нас узагалі припинено розробки і виробництво вакцин.
А виробництво складається з кількох етапів, спочатку потрібно створити прототип вакцини, потім масштабувати і масово випускати.
Зараз ми працюємо над прототипом вакцини.
Я думаю, що досить швидко… Знаєте, інколи думаєш, що ось-ось результат буде, але це робота з живими системами і передбачити результат досить складно.
— В Україні розробляють ще дві вакцини. Що ви про них думаєте?
— Подібну субодиничну вакцину також роблять в Інституті біології клітин у Львові. Але у них продуцентом є дріжджі. Тобто дріжджі продукують S-протеїн, який вони хочуть використати як вакцину. Чи буде вона працювати чи ні – покажуть клінічні випробування. Я маю певні сумніви, але побачимо.
Є ще вакцина, яка створюється україно-американським концерном. Займається нею Михайло Фаворов – американський вчений російського походження, який 30 років тому емігрував з Росії до США. Він створив концорціум з українською компанією "ДіапрофМед", яка відома діагностикумами. Вони готують унікальну вакцину, тому що вона спрямована не проти S-протеїну, як усі інші вакцини, а проти протеїну нуклеокапсиду. Це протеїн, який прикриває нуклеїнову кислоту, геном вірусу. Вони вважають, що цей протеїн може бути основою для вакцини.
Можливо, буде ще створено четверту вакцину, яку я вважаю вкрай перспективною. Ми обговорювали її на засіданні комісії РНБО. Це вакцина, яка дуже нагадує мРНК-вакцину Moderna або Pfizer.
Я вважаю її дуже перспективною. Її робить приватне акціонерне товариство "Індар", яке відоме тим, що випускає інсулін в нашій країні. Вони вирішили вкласти інтелектуальні, фінансові, матеріальні можливості в створення мРНК вакцини разом з нашим Інститутом. Я дуже би хотів, щоб нам вдалося це зробити.
— Вже є конкретні домовленості чи це лише ідея?
— Ми підписали меморандум про співпрацю і вже ведуться певні експериментальні дослідження.
— Як швидко можна зробити мРНК вакцину?
— Ми маємо структуру РНК, маємо структуру навіть деяких модифікацій, що вкрай важливо, оскільки ця РНК має певні властивості. Дуже позитивним є те, що США підтримали відкриття інтелектуальної власності, тобто розкрили інформацію про те, як робилася мРНК-вакцина. Та чи відбудеться це чи ні – побачимо.
— А саме виробництво в Україні можливо організувати? Якщо навіть зберігання мРНК вакцини потребує дуже низьких температур.
— Можливо, але треба кошти. Коли вакцина розробляється і коли вона працює в живих клітинах – вона не потребує низьких температур. Але потім, звичайно потім для її збереження потрібна низька температура.
— У вас була зустріч з Віктором Ляшком щодо мРНК-вакцини. Держава або МОЗ готові підтримувати розробку?
— Мені здається, пан Ляшко дуже позитивно налаштований на створення вітчизняної вакцини. Я сподіваюсь, що так і буде. Звичайно, на створення такої вакцини потрібне фінансування – без цього ми не можемо нічого зробити.
— Скільки це може коштувати?
— Це складне питання. Вакцина буде коштувати дешевше ніж за кордоном. Хоча там вакцина робиться вже в установах, які дуже добре оснащені технологіями та інтелектуальним ресурсом. У мене є статті, де я підрахував, скільки може коштувати розробка вакцин без урахування третьої стадії випробувань. За кордоном це коштує 2-3 млрд доларів. У нас це може коштувати 2-4 млрд грн – це в 20-25 разів менше.
— Біля сотні вакцин від коронавірусу зараз на етапі випробувань. А ті, які затверджені можна порахувати на пальцях. Чи не витіснять ці затверджені вакцини Pfizer, AstraZeneca, Moderna та ще кілька решту інших? На ці вакцини вже замовлення на роки вперед і вони зайняли основні виробничі потужності.
— Вони доклали величезних наукових, матеріальних зусиль і звичайно захопили ринок. Але якщо з’являться інші виробники, які запропонують кращі вакцини, то буде конкуренція. А кращі – це значить викликатимуть більш сильний імунітет, не матимуть побічних реакцій тощо. Якщо з’явиться вакцина невідомої компанії, яка буде дешевшою і якіснішою, то її будуть купувати. Так було з багатьма ліками. З’являються нові ліки, більш специфічні, більш чисті з меншою кількістю побічних ефектів. Наприклад, з діабетом можна було боротися за допомогою інсуліну. Спочатку використовували свинячий інсулін. Потім з’явилася модифікація свинячого інсуліну, який перетворився на людський, та все одно був досить брудним. Потім почали робити очищений інсулін, а згодом з’явився генно-інженерний тощо. Тобто це еволюція у створенні ліків і нормальний процес.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми