Анастасія Іщенко
оглядач Нещодавно у Верховній Раді з'явився законопроєкт про обов'язкову реєстрацію та ідентифікацію домашніх тварин. Розмови про цю ініціативу ведуться давно, адже вона може посприяти вирішенню проблем з безпритульними тваринами. Сайт "Сьогодні" з'ясував, навіщо потрібна ідентифікація і реєстрація тварин і що пропонують нардепи.
Що пропонують у законопроєкті
На початку червня у Верховній Раді з'явився законопроєкт №3593, яким пропонується врегулювати ідентифікацію та реєстрацію домашніх тварин в державній базі даних. Це відповідає Європейській конвенції про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала 18 вересня 2013 року. Йдеться про кішок, собак та диких тварин, які перебувають у неволі чи в напіввільних умовах, а також про сільськогосподарських тварин.
По суті, всіх тварин потрібно буде чіпувати, а дані внести в єдину базу. Це допоможе зменшити кількість безпритульних тварин, адже велика частина котів і собак, які опинилися на вулиці, були домашніми. Чіпи та реєстрація допоможуть дізнатися, чий вихованець позбувся будинку.
У законопроєкті пропонують створити Єдиний держреєстр з інформацією про тварин. Їм будуть присвоювати ідентифікаційний номер. Оплата лягає на юридичних або фізичних осіб – власників вихованців, а реєстрацію бездомних тварин хочуть проводити за рахунок місцевих бюджетів.
Якщо ж тварина не буде зареєстрована, власникам загрожують штрафи – від двох до чотирьох мінімальних заробітних плат (від 9446 до 18 892 грн станом на червень 2020 року). У той же час у законопроєкті не сказано, як швидко потрібно зареєструвати тварин, які перехідні періоди передбачені і в які терміни взагалі буде проходити ця процедура.
Навіщо потрібна ідентифікація тварин
У Європі та США ідентифікація і реєстрація тварин давно працює. В Україні ж права тварин на законодавчому рівні захищені слабо, а прописані в законодавстві норми на ділі майже не виконують. Так, викидати тварин заборонено, але винуватців не карають, тому що відстежити їх просто неможливо. Реєстрація тварин, якщо вона буде працювати, повинна допомогти впоратися з цією проблемою.
Адвокати та зооюрісти з організації IAB (Information and analytical offices animal advocates) пояснюють, що ідентифікація дозволяє встановити індивідуальні особливості тварини за допомогою чіпування, клейма і т.д. Реєстрація – це юридичне поняття, яке дозволяє державі бачити власників тварини.
"Ідентифікація тварин і реєстрація власників тварин – дуже важлива процедура. Так, наприклад, ідентифіковану тварину легше знайти і повернути власнику, якщо вона загубилася. Але це, звичайно, в тому випадку, якщо ідентифікація і реєстрація будуть вписані в систему, а обмін інформацією між правоохоронними та контролюючими органами буде швидким і зручним", – розповідає Людмила Луцюк, адвокат з прав тварин.
Олександр Тодорчук, ініціатор руху UAnimals, пояснює, що реєстрація підвищує відповідальність власників тварин.
"В Україні, згідно зі статистикою, третина бездомних тварин – це тварини першого і другого покоління. Тобто вони були викинуті на вулицю або ж народилися на вулиці. Це пов'язано з тим, що в Україні, по суті, відсутня відповідальність власників тварин. Немає ніякої прив'язки тварини до власника. Якщо людина виганяє тварину на вулицю, ніхто навіть не дізнається, чия це тварина", – каже Тодорчук.
Щоб ідентифікувати тварину, використовують різні методи, найчастіше чіпування. На сьогоднішній день чіпувати вихованця в київських ветлікарнях коштує від 150 до 500 гривень. Також використовують таврування і татуювання, але це поступово відходить в минуле через ненадійність і болючість процедури.
Ще є QR-жетон, на якому розташований код, пов'язаний з профілем вихованця в спеціальній базі. У Києві такі жетони можна отримати при реєстрації в муніципальній системі і у міжнародного сервісу Animal ID. Вартість жетона муніципальної системи – 35-100 грн, залежно від виду тварини, паспорта від міжнародної системи, і 99-149 грн, залежно від дизайну.
До слова, не варто плутати ідентифікацію та реєстрацію тварин з отриманням ветпаспорта. Ветпаспорт зараз потрібен в основному для того, щоб проїжджати з тваринами за кордон, або ж таким документом обзаводяться професійні заводчики. Але в ветпаспорт все ж вносяться дані про ідентифікацію тварин. У законопроєкті про те, чи будуть ветпаспорти обов'язковими, нічого не сказано. Тому поки що мова тільки про вживляння чіпа і внесення інформації про тварину і власника в загальну базу.
Що не так з законопроєктом
Проте впровадити повноцінну ідентифікацію та реєстрацію тварин в Україні непросто. Експерти IAB кажуть, що у вищезгаданому законопроекті вводиться єдиний державний реєстр і розділяється тільки поняття юридичнго та фізичного власника тварини (відсутнє розуміння державної власності, наприклад, при конфіскації), а ідентифікація і реєстрація має здійснюватися за рахунок власника тварини або за рахунок місцевого бюджету територіальної громади.
"В Україні вже діє з 2009 року Закон "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", який регулює відносини в сфері реєстрації та ідентифікації сільськогосподарських тварин. Водночас названий закон так і не зміг вибудувати чітку і зрозумілу систему реєстрації сільськогосподарських тварин. Положення про цінову політику ідентифікації і реєстрації тварин повинні знайти розвиток у підзаконних актах, де має бути чітко прописано, скільки буде коштувати ідентифікація і реєстрація тварин усіх категорій і форм власності. Відповідно, економічні наслідки зараз прорахувати неможливо через відсутність таких актів", – зазначає Олена Кисличенко, зооюрист IAB.
Також експерти додають, що досі незрозуміло, які документи будуть підтверджувати власність на конкретну тварину, в законопроєкті ця інформація відсутня.
Віктор Копач, засновник міжнародного проєкту Animal ID, зазначає, що в багатьох європейських країнах ідентифікація і реєстрація тварин обов'язкові.
"Ідентифікація – це вживлення чіпа тварині. Сам чіп в Україні зараз коштує від 50 грн, що досить дешево порівняно з європейськими країнами. В Україні близько 10% тварин чіпованих. Мова про собак, котів чіпірують набагато рідше. Це безболісна процедура, яка прийнята світовою спільнотою. Реєстрація – це внесення інформації про тварину і власника в базу. Тому що на чіпі є тільки 15 цифр, які ніколи не повинні повторитися, іншої інформації там немає", – говорить Копач.
Він додає, що істотним недоліком законопроєкту №3593 є надання доступу до баз даних тільки ліцензованим лікарям ветеринарної медицини, які пройшли навчання в системі адміністратора Єдиного державного реєстру. Це створює нерівні можливості на ринку послуг, що спричиняє додаткові грошові навантаження на одних ветеринарних лікарів і усуває конкуренцію для інших.
"Ми проти, щоб реєстрація тварин йшла тільки через Держспоживслужбу. Повинна бути державна база даних, але потрібно зробити так, що вносити туди інформацію можна тільки через асоційовані бази даних, і такими базами даних можуть бути як державні, так і приватні майданчики. У законопроєкті ж пропонують зробити монополію і дозволити вносити дані про реєстрацію тварин тільки державним ветеринарам", – каже Копач.
Експерт додає, що їхня ініціативна група написала листа голові Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Миколі Сольському про те, що запропонований законопроєкт монополізує ідентифікацію та реєстрацію тварин, а також підніме вартість процедури. До того ж зооактівісти розробляли свій законопроєкт про обов'язкову ідентифікацію та реєстрацію тварин, в якому прописали тривалий перехідний період.
"Штрафи і відповідальність власника – це правильно. Але в тому законопроєкті, який пропонувала наша робоча група, був передбачений великий перехідний період, щоб не було масового викидання тварин", – підсумував Копач.
Про те, чи можуть тварини хворіти коронавірусом, дивіться в сюжеті "Сьогодні":
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми