Огляд ІНОЗМІ про Україну: граната під Радою, "загибель 2 тисяч солдатів РФ" і судилище над Сенцовим

Посилення ескалації на Сході і теракт під Верховною Радою в понеділок стали головними темами. Також ЗМІ писали про європейське турне Порошенка, яке завершилося черговими обіцянками безвізового режиму.

Практично всі європейські видання широко висвітлювали заворушення під Верховною Радою і протести проти законів про децентралізацію влади. У статтях наводили позицію влади, що пояснюють необхідність виконання мирних угод, і слова протестуючих про "здачу інтересів України".

"Біля будівлі парламенту в столиці України Києві пройшли серйозні масові заворушення. Ультранаціоналістичні демонстранти атакували будівлю парламенту і кинули гранату", – пише бельгійське видання De Morgen.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"За словами нідерландського журналіста Стефана Хайбома, який знаходиться на місці, демонстранти перекривають шлях пораненим до "швидких". Камерамен агентства "Ройтерс", який був поруч, коли вибухнула граната, каже, що їх буквально відкинуло вибухом. Двом поліцейським допомагали прямо на місці, всюди були великі калюжі крові на вулиці", – пише видання.

Воно зазначає, що голосування в понеділок не було вирішальним, адже зміни в Основний закон ще має підтримати конституційна більшість, тобто 300 голосів.

Про те, що в самій коаліції є багато противників законів про децентралізацію пише французька Le Figaro. "На думку супротивників (закону), він послаблює Україну в її боротьбі проти проросійських сепаратистів, у той час, як перемир'я, досягнуте в лютому, постійно порушують. "Ці зміни до Конституції – антиукраїнські, вони служать інтересам Путіна в його прагненні зруйнувати Україну", – говорить голова "Радикальної Партії" Олег Ляшко. "Ця децентралізація не є шляхом до миру, навпаки вона змушує нас відмовитися від частини нашої території", – говорить колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, пише видання. І надає позицію уряду: "Прийняття цього закону дозволить нашим європейським партнерам натиснути на Росію з метою виконання трьох елементів Мінських домовленостей – припинення вогню, відведення російських військових з української території і відновлення контролю за кордоном", – говорить Максим Бурбак, депутат від Народного Фронту, партії прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

Нідерландське видання De Volkskrant пише, що після подій під Верховною Радою в Європі знову постане питання діяльності праворадикальних партій в Україні. "Після кривавих заворушень у Києві безсумнівно піднімуться питання про вплив екстремістських партій в Україні. У плані кількості вони не численні, але у них великий вплив, оскільки вони є основою багатьох добровольчих батальйонів і відіграють важливу роль проти проросійських сепаратистів. Останнім часом уряд змусив багато батальйонів підкоритися його владі, проте бійці Правого сектору досі цьому опираються", – повідомляє видання.

Ця ж газета написала про конфуз російського новинного порталу "Ділове життя", який випадково опублікував дані про російських військових, загиблих в Україні. Інформацію майже відразу прибрали, однак європейські ЗМІ встигли її розтиражувати.

"Російський діловий сайт з необережності написав, що більш ніж 2000 російських солдатів загинули в Україні. Ці цифри виникли в повідомленні про нові правила несення служби російських військових, проте їх вже прибрали", – пише видання.

Документ під назвою "Збільшення зарплат солдатам, які беруть участь у бойових діях в Україні" видання надрукувало ще в березні. Однак після того, як це повідомлення помітили українські ЗМІ, контраверсійні рядки зникли.

Однак журналістам вдалося побачити ці цифри. "Там написано, скільки отримують "контрактники" армії за кожен день перебування в Україні: 1800 рублів в день, це приблизно 23 євро. Родичі тих, хто там загинув отримують приблизно 50 тис. євро, і приблизно 25 тис. євро якщо солдат став там інвалідом. З лютого 2015 компенсацію надали близько 2 тис. солдатів і 3200 поранених", – пише видання і дає "скріншот" вихідної публікації.

Ще однією новиною став вирок українському режисерові Олегу Сенцову, якому присудили 20 років ув'язнення. Російський суд інкримінує йому спробу організації теракту.

"Суд у Росії засудив українського режисера Олега Сенцова до 20 років в'язниці. Його звинувачують у тероризмі. Amnesty International сумнівається в справедливості процесу", – пише бельгійське видання De Standaart. І додає: "Сенцов дав ясно зрозуміти, що виступає проти анексії Криму Росією. Він був одним з видатних постатей Майдану, протестного руху, що призвів до падіння режиму українського президента Віктора Януковича. Процес викликав також міжнародний протест. Правозахисники говорять про судилище з неправдивими звинуваченнями і доказами. Amnesty International заявила в липні "що звинувачення перебільшені і підняла питання про тортури під час допиту, організація сумнівається в справедливості судового розгляду", – пише бельгійське видання.

Журналіст зазначає, що на підтримку режисерові піднялися європейські художники, зокрема вони відправили відкритий лист на адресу президента Путіна з вимогою "негайного і безумовного" звільнення Сенцова.

Були для України й позитивні новини: зокрема в ЗМІ з'явилися оптимістичні повідомлення про візит Порошенка в Брюссель, який український президент відвідав наприкінці минулого тижня.

"Жан-Клод Юнкер (голова Європейської комісії) сказав, що він підтримає безвізовий режим з ЄС для України, незважаючи на політичний клімат навколо міграції", – пише впливове брюссельське видання EUObserver.

Воно цитує єврочиновника, який говорить, що Україна зробила "надзвичайний прогрес", проте головна перепона – антикорупційне законодавство. Юнкер каже, що все залежить від країн-членів ЄС, які повинні дати свою згоду, однак є всі шанси, що українці зможуть їздити в Європу без віз вже наприкінці року.

"Коли його запитали, чи не спричинить міграційна криза опір з візового питання в європейських столицях, він сказав: завдяки позитивній оцінці, яку дала комісія щодо прогресу України, я не сумніваюся, що країни-члени підтримають безвізовий режим. Немає зв'язку між безвізовим режимом для України і міграційною кризою", – цитує видання главу Єврокомісії.

У той же час, видання цитує джерела в дипломатичних колах ЄС, деякі з них досить скептичні щодо безвізових перспектив України.