"Він пішов у пітьму і назавжди": дружина пілота про трагедію збитого Іраном лайнера МАУ

Сьогодні світ разом із Україною відзначає сумні роковини – 8 січня 2020 року Іран збив в небі над Тегераном лайнер "Міжнародних авіаліній України". В результаті загинули всі 176 осіб на борту, включаючи дев'ятьох членів екіпажу, які були українцями.

"Сьогодні" дізналися, як цей рік пережили родичі загиблих.

Про катастрофу з літаком рейсу PS752, де командиром екіпажу був її Володя, Катерина Гапоненко дізналася з ранкових новин.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Зателефонувала до льотної служби, запитала: це правда, що сталося? Мені сказали, що не зрозуміло, наразі з'ясовують", – каже вдова загиблого пілота.

Напередодні вильоту вона просила чоловіка залишитися вдома, адже знала, що в Ірані неспокійно. Але Володимир відмовився навідріз – не міг підвести колег.

"Він каже: якщо я не полечу, полетить хтось із резервного екіпажів, я не хочу наражати на небезпеку когось ще. Потім сказав таку фразу (це була його остання фраза): якщо не я, то ніхто більше. І все. Розвернувся, зачинив двері, пішов у темряву і назавжди", – говорить Катерина.

20 грудня йому б виповнилося 52. У день народження Володимир приносив у будинок ялинку і прикрашав її разом із дочками. Цього року ялинка теж є, а центральною прикрасою стала іграшка у вигляді літака як пам'ять про батька.

"Нині, як минув рік, Вірочка – старша дочка – каже: мам, я не хочу їздити до тата на цвинтар, бо він зі мною, він зі мною весь час, я його відчуваю", – додала Гапоненко.

Досі оговтуються від трагедії і колеги "золотого" екіпажу. Загиблих вони зустрічали на колінах. Але, не дивлячись на пережите, ніхто не звільнився, стверджує директор авіакомпанії МАУ Євген Дихне. Його голос злегка тремтить, коли згадує день катастрофи.

"Чесно, серце просто зупиняється, коли про таке дізнаєшся. Таке відчуття, що цього не може бути, що це фейк", – зізнається він.

Коли першою причиною падіння літака назвали займання двигуна, в компанії цю версію одразу спростували – борт був справним, а пілоти – професіоналами. Уламки ракети на місці трагедії підтвердили, що літак дійсно збили.

Згодом з'ясується, що ракет було дві, а кількома днями пізніше відповідальність на себе візьмуть іранські військові. Вони стверджують, що помилково прийняли український літак за ворожий.

"Вони мають відповісти на питання: чому в цій ситуації не било закрито авіаційний простір в області посилення конфлітку? Вони в принципі не мають підстави на те, аби на 100% виключити ризики того, що це може трапитися ще раз", – дивується Дихне.

Розслідування затягнулося, і лише напередодні Нового року Іран оголосив, що остаточний звіт готовий, але про що в ньому йдеться – невідомо. Тим часом у Тегерані заявили, що виплатять сім'ям загиблих 150 тисяч доларів.

Нагадаємо, що раніше нам вдалося поспілкуватися з матір'ю загиблого бортпровідника Ігоря Матькова. Під час телефонного дзвінка жінка розплакалася.