"Він хотів вибачитися за заподіяне горе": інтерв'ю з патрульним, який п'ять годин рятував хлопця від суїциду на Майдані

Київський патрульний Олексій Оленін, який тиждень тому п'ять годин рятував на Майдані Незалежності від необдуманого кроку самогубця, дав інтерв'ю "Сьогодні" і розповів, як тепер опікується своїм несподіваним підопічним.

Нагадаємо, НП сталася 29 вересня – 23-річний хлопець виліз на дах багатоповерхівки на Хрещатику (будинок №7/11) і намагався покінчити життя самогубством. Про те, як все відбувалося і як зараз допомагає цьому бідоласі, докладно нам розповів безпосередньо сам поліцейський, 33-річний комбат батальйону Олексій Оленін.

- Олексію, яку картину Ви застали, приїхавши на виклик рятувати самогубця?

- Все почалося з того, що надійшов виклик до поліції. Підтвердилася інформація про те, що на даху перебуває людина і має намір зістрибнути вниз. На землі ми захистили територію спеціальною стрічкою, викликали допоміжні сили, включно з медиками і рятувальників. Після цього я попрямував на дах. З хлопцем на даху намагалися спілкуватися мої колеги, але він не захотів йти на контакт. Перебуваючи від мене за метрів десять, він раз у раз вигукував, щоб я до нього не підходив. Я представився йому, а він, навпаки, спочатку не захотів називати свого імені. Лише пізніше сказав, що його звуть Євген.

- Чого він зажадав?

- Через якийсь час він почав просити мікрофон і колонку. І пояснив, що нібито заподіяв багато горя людям, тому хоче публічно вибачитися. Я йому сказав, що технічно це неможливо, тому що ми перебуваємо на даху і електроживлення тут немає. Після цього він поставив умову: дає нам сім хвилин на вирішення питання, інакше стрибне з даху. Я запропонував йому альтернативу – спуститися до патрульного автомобіля і сказати в поліцейський рупор все, що хотілося. Він на це не погодився. В цей час приїхав начальник управління Юрій Зозуля. Почав рекламувати можливості поліцейського рупора. Коли рупор доставили на дах, то Євгенія і це не влаштувало. Хлопець нецензурно вилаявся і сказав забрати його. Пізніше сказав, що з начальником управління спілкуватися не хоче і вигнав його з даху.

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Наскільки великою була ймовірність того, що він стрибне?

- Великою. Він сидів на даху так, що його ноги були на самому краю. Через кілька годин я зробив тактичний хід. Сказав, мовляв, що все – замерз і спускаюся вниз. Я бачив, що він і сам втомився, тому моя імпровізація виявилася вдалою. Хоча рятувати самогубців ніхто не вчив.

- Що його штовхнуло на такий крок?

- Він виглядав як загнаний звір, але, скоріше, безпорадним. При цьому розповів, що хоче дах над головою, мати улюблену жінку поруч, дітей, нормальну роботу, нормальних друзів. Розповів, що є мама, але з нею він мало спілкується. Також сказав, що тяжко хворий.

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

- Після події бачилися з ним?

- Так, я провідував його. І найголовніше в усій цій історії те, що бажання закінчувати життя самогубством у нього відпало. Так він мені відповів при спілкуванні. Мені він пообіцяв, що пройде медогляд, щоб вирішити питання зі здоров'ям. Я ж йому сказав, що якщо він чогось хоче добитися, то повинен йти до своєї мети.

- Чи опинялися Ви до цього в подібних ситуаціях?

- Так, і не один раз. Був випадок, коли в Оболонському районі на конструкцію під Північний міст залізла жінка, яка мала намір стрибнути звідти в Дніпро. Приїхавши на виклик, я побачив жінку середніх років з пляшкою пива в руках. При цьому вона ридала і розповідала, що життя не вдалося і вона стрибне. Пізніше настав момент, коли вона однією рукою трималася за сходинку сходів, а другий тримала пиво. Тобто, повисла на одній руці. Мій колега, Олег, встиг її схопити, щоб вона не впала вниз. Підбіг я і ми відтягнули її в безпечне місце.

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

- Як давно Ви в поліції? Можете пригадати Ваш перший робочий день?

- У нас династія військових. Батько, дід прадід і прапрадід – люди в погонах. Мені завжди хотілося допомагати людям. Перша робоча зміна була 4 липня 2015 року, на день запуску патрульної поліції. Це був просто армагеддон! Більше тисячі дзвінків мені на телефон від колег. Я тоді прийшов на посаду заступника командира роти. Тому в будь-який незрозумілій ситуації підлеглі телефонували мені. Був навіть такий випадок, коли громадяни принесли поліцейським голуба з підбитим крилом і просили врятувати. Були випадки, коли люди викликали поліцейських навіть заради того, щоб просто подивитися на нових правоохоронців, дізнатися, як ми виглядаємо. Уявляєте? Дехто викликав нас, щоб просто привітати...

Нагадаємо, на початку вересня в Києві стався схожий випадок. Патрульні врятували чоловіка, який хотів зістрибнути з даху будівлів районі станції метро "Житомирська".