Дитяча праця на видобутку бурштину, челленж в TikTok і коронакриза: що загрожує юним українцям

12 червня 2020 15:41

Ігор Рець Ігор Рець

Щороку 12 червня правозахисники привертають увагу громадськості до жертв трудової експлуатації

Всесвітній день боротьби з дитячою працеювстановлений в 2002 році. Щороку 12 червня правозахисники привертають увагу громадськості до жертв трудової експлуатації. Цього року тема дитячої праці пов'язана з економічною кризою, викликаною епідемією коронавірусу, і хоча з 2000 року поширеність дитячої праці з року в рік знижувалася, зараз ситуація може змінитися на гірше.

Чим небезпечна дитяча праця

Реклама

Часто люди вкладають в поняття дитячої праці будь-яку роботу, яку виконує дитина. В такому випадку у людини виникає викривлене сприйняття проблеми. Виникає питання: "Що такого, якщо дитина допомагає батькам з покупками і прибиранням в будинку?". Насправді, поняття дитячої праці нерозривно пов'язане з трудовою експлуатацією.

За трактуванням ЮНІСЕФ, дитяча праця – небезпечна і шкідлива для дітей робота, яка позбавляє їх освіти. "Вона включає гірші форми дитячої праці та роботу дітей до досягнення ними мінімально допустимого для працевлаштування віку відповідно до національного законодавства", – пояснюють правозахисники.

Отже, правозахисники не виступають проти роботи, яку діти виконують вдома до тих пір, поки ця робота не загрожує їхньому здоров'ю, благополуччю, отриманню освіти.

"Коли ми говоримо про експлуатацію дітей, то говоримо про дитячу працю. Цей термін вже несе в собі негативну конотацію і включає в себе аспект трудової експлуатації неповнолітнього. Коли ми говоримо про працю дитини, то навіть в експертному середовищі стикаємося з претензією, мовляв, "що такого, щоб дитина зробила невелику роботу для сім'ї і отримав за це кошти?". Тут ми повинні розділяти поняття – безневинна робота, зроблена для загального домогосподарства, не може називатися дитячою працею. Дитяча праця супроводжується елементами фізичного або морального примусу, створення обставин, за яких має місце експлуатація.

У цьому ключі ми говоримо про гірші прояви дитячої праці, за яких життю, здоров'ю та моралі дитини завдається шкода. Проявом таких гірших форм є залучення дітей до секс-бізнесу, створення порнографічної продукції, участі у військових конфліктах, залучення до тяжкої праці, яка загрожує здоров'ю дитини", – пояснює в інтерв'ю сайту "Сьогодні" національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Сергій Савчук.

Правозахисники вказують ряд ризиків, при яких діти сьогодні виявляються недостатньо захищеними. Так, голова секції з питань захисту дітей ЮНІСЕФ Україна Наїра Аветисян в своїй презентації виділяє наступні ризики:

  • Ризики в сім'ї (наступають, коли батьки або члени сім'ї не хочуть або не можуть захистити дітей);
  • Ризики в зовнішніх економічних, соціальних і політичних факторах суспільства, в якому живуть сім'ї;
  • Ситуаційні ризики (надзвичайні події переривають щоденну рутину до такої міри, що діти опиняються в небезпеці).

COVID-19 і дитяча праця: правозахисники вказують на небезпечну тенденцію

Реклама

За спільним звітом Міжнародної організації праці (МОП) та ЮНІСЕФ, з 2000 року масштаб дитячої праці зменшився на 94 мільйони дітей. У той же час правозахисники висловлюють побоювання, що позитивна динаміка зараз під загрозою. Причина – економічні наслідки пандемії COVID-19.

"Оскільки пандемія надає нещадний вплив на статки сімей, чимало з них без підтримки можуть вдатися до дитячої праці", – сказав генеральний директор МОП Гай Райдер.

Ми вирішили дізнатися у національного координатора МОП про те, як коронакриза вплине на ситуацію з дитячою працею конкретно в Україні. Прогноз тривожний, але до нього потрібно ставитися як до важливого попередження.

"Коронакриза потенційно несе в собі загрози, про які говорить ЮНІСЕФ. Звичайно, прогноз дуже негативний. Ми ще не можемо зрозуміти повної картини впливу коронавірусуна економіку України, адже криза триває. Коронавірус не переможений, є лише деякі послаблення карантину, але ми знаємо, що вакцини і ефективного протоколу лікування, що гарантує 100% одужання, ще немає.

Тобто криза триває, і фахівці прогнозують, що буде ще одна хвиля, і, можливо, хвилі матимуть циклічний характер, поки не буде винайдена вакцина або ефективне лікування.

Реклама

Звичайно, в плані економіки коронавірус нічого хорошого нам не принесе, і вже зараз ми бачимо, що підприємства закриваються, відбуваються скорочення працівників, а це може призвести до того, що в контексті скорочення економіки, в контексті скорочення доходів домогосподарств є потенційна загроза для трудової експлуатації дітей.

Це тривожне повідомлення, яке нам шле ООН, і я б дивився на це як на імператив до дії. Мені здається, ситуація з подоланням наслідків коронавірусу знаходиться в наших руках. Нам потрібно прогресивно і наполегливо працювати над скороченням неформального сектору економіки. Це потрібно було робити до коронавірусу, це потрібно робити під час і після пандемії. Адже сам неформальний сектор є сприятливим середовищем для поширення будь-якої експлуатації, в тому числі і дорослих співробітників.

Потенційні загрози є, але їх можна нівелювати або істотно скоротити, якщо вживати попереджувальні заходи. Мій посил в тому, щоб не чекати, поки щось трапитися, а сприймати "тривожні дзвіночки", адже ООН робить свої прогнози на основі серйозної аналітичної роботи", – каже національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Сергій Савчук.

Дитяча праця і Україна: п'ять років тому і сьогодні

Сервіс коротких відео TikTok, запущений влітку 2018-го в Китаї, сьогодні популярний і в Україні. Пошук по запиту "Бурштин" видає безліч відео молодих людей, які хизуються здобутим янтарем, позують з сачками і мотопомпами біля бурштинових "кратерів", діляться враженнями про роботу.

Реклама

Хоча вік користувачів не вказується в їх профілях, в ряді випадків можна точно стверджувати, що особам на відео 12-14 років, що дозволяє ставити питання правозахисникам про трудову експлуатацію.

Олевський район Житомирської області входить у "бурштиновий пояс" України. Раніше час від часу фігурував у зведеннях і повідомленнях про незаконний видобуток бурштину. Ми зв'язалися із заступником голови Олевської міськради Олександром Ніколайчуком, щоб дізнатися, чи відомо йому про подібні факти.

"Я проживаю в Олевську, тримаю руку на пульсі. На щастя, зараз на Олевщині взагалі немає незаконного видобутку бурштину. Це пов'язано з тим, що була посуха, і немає "бандитської вертикалі". На Рівненщині, у суміжному з нашим районі, є відомі мені поодинокі факти видобутку бурштину, в тому числі і неповнолітніми, але якщо говорити про масовість – багато відео, про які ви говорите, не з цього року. Вони можуть бути відзняті в 2015-2017 роках.

На півночі Рівненщини поодинокі факти видобутку бурштину пов'язані з двома чинниками: через незайнятість діти на карантині сидять вдома. Це для них "хобі", стиль життя.

Я згоден, що на тлі кризи збільшуватиметься кількість неповнолітніх, які задіяні в незаконному промислі. Але я не схильний вважати, що їх до цього примушують. У сільській місцевості підлітки вже з 7 класу починають працювати, незалежно від волі батьків. Вони хочуть купити мотоцикл, погуляти, мати "вільні гроші".

Зараз на Поліссі сезон чорниці і на наступному тижні я прогнозую, що тисячі, десятки тисяч дітей у Поліській місцевості будуть задіяні в зборі ягід. Я ріс в небагатій багатодітній родині і теж в шкільні роки її збирав. Я не вважаю, що це трудова експлуатація, скоріше – взаємозалежність кризи і бажання людей заробити грошей", – пояснює для читачів "Сьогодні" Олександр Ніколайчук.

Правозахисники звертають увагу, що в Україні проводилося два масштабних дослідження проблеми дитячої праці за останні 20 років – в 1999 році і в 2014-2015 рр. Ми зв'язалися із завідувачем відділу Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України Олександром Цимбалом. П'ять років тому він керував аналітичною групою з обробки матеріалів національного проекту дослідження дитячої праці.

Вчений пояснює, в 2014-2015 рр в Україні було трохи більше 5 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років, з яких працювали близько 600 тисяч.

"У стані дитячої праці, яка загрожує розвитку і стану дитини, було 264 тисячі дітлахів. З них майже 80 тисяч працювали на небезпечних роботах, де є пряма загроза їх здоров'ю, моральності, психіці, можливості розвитку.

Ситуація суперечлива, особливо з іншими країнами, які брали участь у проекті. З одного боку, явище дитячої праці у нас існує, з іншого боку, воно не таке масштабне, як в інших країнах, що розвиваються. У нас складна картинка ще й тому, що участь в дитячій працій в більшій мірі, ніж в інших країнах, не усвідомлюється усіма сторонами-учасниками.

Переважна частина дітей була зосереджена в сферах жебрацтва, сільському господарстві, багато займалися кур'єрством, працювали розносцями, вантажниками, різноробочими, офіціантами, мийниками машин, прибиральниками, займалися торгівлею, збором вторсировини. Також, що було більше характерно для дівчаток, – "надання інших видів послуг", тобто, в тому числі і сексуальних послуг", – згадує Олександр Цимбал.

Правозахисники ще тоді хотіли звернути увагу на проблему видобутку бурштину та роботу незаконних шахт Донбасу. Провести дослідження в цих напрямках завадили бойові дії на сході і напруженість в "бурштинових регіонах".

"Планували досліджувати копанки і бурштин, але в 2014-2015 ми не змогли фізично дістатися до місць видобутку. За нашою інструкцією ми не могли наражати дітей та інтерв'юерів. Ми розуміли, що є загроза фізичної розправи, як ви розумієте, сама спроба розговорити дитину, яка бере участь у видобутку бурштину, небезпечна для дитини. Після проведення консультацій з фахівцями, а нас зазвичай супроводжували працівники МВС, представники соціальних служб, що працюють з цим або близьким контингентом, ми були змушені відмовитися", – пояснює Олександр Цимбал.

При цьому вчений вказує на тенденцію – працюючи з клієнтами, діти опиняються в більшій небезпеці, ніж на роботі на виробництві або в господарстві:

"Для нас було примітним, що робота з клієнтами завжди небезпечніша за працю на робочому місці. Якщо дитина постійно контактує з одними і тими ж людьми, вони або знаходять спільну мову, або дитина припиняє підтримувати контакти. Серед таких випадків ми зустрічали одиниці, щоб дитина не мала можливості покинути місце праці. В основному, вони були змушені цим займатися з економічних причин, але фізично могли покинути роботу, яка їх не влаштовує. А робота з клієнтами виявилася найнебезпечнішою. Клієнти – дорослі люди, іноді специфічні. Кур'єри, офіціанти, діти займаються наданням індивідуальних послуг та жебрацтвом, стикалися частіше з погрозами, побиттям, спробами наруги", – говорить учений.

Робота в тіні і нерозуміння процесів: що загрожує ситуації з дитячою працею сьогодні

Проблема дитячої праці призводить до серйозних наслідків для суспільства. Голова секції з питань захисту дітей ЮНІСЕФ Україна Наїра Аветисян наводить у своїй роботі приклад "порочного кола бідності".

Трудова експлуатація позбавляє дітей дитинства, впливає на їх майбутній розвиток. Без освіти діти не отримують навичок, необхідних у дорослому житті. Це може призвести до того, що їхні діти не будуть забезпечені, а значить також будуть змушені працювати замість того, щоб здобувати освіту.

"Бідні діти стають бідними дорослими, як і їхні власні діти. Потім спіраль бідності передається з покоління в покоління", – йдеться в презентації.

Вчений Олександр Цимбал вказує, що проблема часто не усвідомлюється ні однієї зі сторін трудових відносин. Про наслідки трудової експлуатації часто не знають не тільки діти, а й дорослі.

"Вивчаючи питання, ми вивчали ставлення до питання дітей, батьків, роботодавців. Всі сторони, як це не сумно, ставляться до питання переважно легковажно. У нас були випадки, коли ані батьки, ані дитина не розуміли, що дитина, задіяна в роботі, яка за міжнародними критеріями є дитячою працею, яка завдає шкоди.

Наведу приклад: племінники працюють у дядька на складі з хімічними реактивами без спеціального захисту, носять тяжкості, в тому числі і в навчальний час, але всі щасливі. Дядько щасливий, адже працівник не оформлений, соціалку платити не треба, зарплату теж. Племінники задоволені, адже причетні до важливої справи, займаються бізнесом, отримують досвід. Те, що вони пропускають школу, заробляють захворювання, можуть травмуватися – нікого не цікавить. Ніхто навіть не звертає на це уваги. Коли з ними про це говориш, всі сторони сповнені подиву. При цьому йдеться не про лиходія, це їх дядько. Цей яскравий приклад і відображає типове ставлення до питання, за принципом "а що тут такого?".

Насправді, за нашим дослідженням, 60% дітей, яких ми зустріли на вулиці, мають обох батьків. Приблизно 30% – з одним батьком, а сиріт, у яких немає обох батьків – близько 10%. Діти, у яких один з батьків, або взагалі без батьків – це діти, у яких реально скрутне становище, і ніхто їх не утримує. З тих, хто живе з обома батьками, лише приблизно 20% вказували, що статок сім'ї потребує допомоги. Решта це робили заради розваги, небажання вчитися, кишенькових грошей.

Потрібно пояснювати це по телевізору, це повинна бути робота журналістів. Потрібно пояснювати, що трудове виховання ніхто не скасовував, і не говорив, що це погано. Але є міра, коли трудове виховання на користь, а буває, що трудове виховання перетворюється на трудову деградацію. Коли ви підриваєте майбутнє своєї дитини, коли дитина надривається фізично, не вчиться, втягується в ганебні практики, які привчають жити або на межі закону, або поза законом. Що буде з ним потім? Чи потрібно розраховувати, що він буде порядним громадянином?

Служби, які займаються дітьми, теж мало поінформовані. У них роботи багато, а фінансування мало. Вони займаються кричущими випадками – там, де мають місце побої, голодування, рабство. Але це ж лише верхівка айсберга, а явище набагато масовіше. Коли ми з ними спілкувалися, вони знизували плечима і не знали про масштаб проблеми.

Якщо розібратися, в чому проблема, то виявляється, що питання системне. Створити окрему програму, скласти акт – це так не працює. Потрібно розробити систему, цей процес займатиме років 20. Щоб були структури, працювали організації, були кошти", – каже Олександр Цимбал.

Такі види діяльності як робота на копанках, видобуток бурштину, жебрацтво об'єднує їх незаконний характер діяльності. Національний координатор МОП Сергій Савчук пояснює, що вплинути на ситуацію може і боротьба з "тіньовим бізнесом":

"Що стосується інших проблем – дуже поширена тіньова зайнятість. Ми називаємо це "незадекларованою працею". Йдеться про тіньовий сектор, який є осередком, що сприяє розквіту залучення дітей до трудової діяльності, дитячої праці. Звичайно, сфера нелегальної діяльності вже сама по собі перебуває за рамками закону. Яскравий приклад – видобуток бурштину", – говорить Сергій Савчук.


Нагадаємо, раніше журналісти "Сьогодні" розбиралися, де підлітку знайти легальну роботу в Україні.

Також ми розповідали історію українки, яка опинилася в рабстві:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти