Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Пандемія коронавірусу торкнулася буквально усіх сторін життя громадян, зокрема духовної. Звісно, тільки у фізичному її прояві: вірити громадянам не може перешкодити ніхто і ніщо, та виконувати звичні й необхідні обряди через карантин стало важко.
Кабінет міністрів України у п'ятницю, 3 квітня, ухвалив рішення посилити карантин. Зокрема, заборонивши з 6 по 24 квітня будь-які масові заходи,зокрема релігійні – незалежно від кількості учасників.Водночас, заборона на масові заходи не означає заборону на служби у церкві. Так, наприклад, на зустрічі з главою УГКЦ Блаженнішим Святославом президент України Володимир Зеленськийзазначив, що влада ухвалила принципове рішення дати можливість здійснювати великодні богослужіння і транслювати їх наживо. Президент також акцентував на нагальній необхідності переконати людей залишатися вдома і відсвяткувати Великдень, не наражаючи своє здоров'я і життя на небезпеку.
У складній ситуації опинилися християни. Поширення пандемії відбувається напередодні найбільш шанованого і "народного" свята – Воскресіння Христового. Переважна більшість українців уявити собі Великдень без традиційного походу до церкви, Великодньої літургії, освячення пасок просто не можуть. До того ж для глибоких вірян Великдень – це не просто один день святкування, після якого держава надає громадянам додатковий вихідний. Це ціла низка послідовних євангельських подій, відзначати які потрібно за чіткими і досить жорсткими канонами. Це здебільшого передбачає відвідування церкви. Але що робити під час карантину?
Для вірян така ситуація стала великим викликом. Насамперед тому, що більшість зіткнулися з подібним вперше. Благо, на відміну від простих людей, церква як організація має тисячолітню історичну пам'ять. За час існування вона приймала та гідно долала й не такі виклики. Тож і нині усі християнські конфесії України проявили достатню гнучкість і розуміння ситуації. Запропонувавши парафіянам нехай для багатьох незвичні, але водночас такі, що повністю відповідають усім канонам форми участі в обрядах.
Як церква проводить богослужіння і обряди зараз, як відбуватимуться служби в Страсний тиждень, сайт "Сьогодні" розпитав представників найбільших християнських церков України – ПЦУ, УПЦ (МП), УГКЦ.
Відзначимо, що інтерв'ю було записано до того, як з'ясувалося про рішення уряду заборонити релігійні збори. Тому співрозмовники розглядали різні варіанти розвитку ситуації. Певні церкви, як, припустимо, ПЦУ, приймуть остаточне рішення про формат проведення богослужінь ближче до свята.
Українська православна церква. Безпека людей – передусім.
Українська православна церква (Московський патріархат) з початком поширення епідемії коронавірусу в Україні приділила дуже серйозну увагу безпеці громадян. Причому йдеться не тільки про парафіян, які відвідують храми і церкви УПЦ. З благословення предстоятеля церкви митрополита Київського і всієї України Онуфрія, єпархії УПЦ (МП) почали самотужки здобувати або виготовляти захисні маски, які безкоштовно роздають усім громадянам. Безумовно, масками забезпечуються й парафіяни, що приходять до церкви.
Як розповів сайту "Сьогодні" митрополит Ніжинський та Прилуцький, глава Синодального інформаційно-просвітницького відділу Української православної церкви (Московського патріархату) Климент, після введення карантину присутність парафіян на службах церква не забороняла. Однак обмежила кількість людей у храмах, відповідно до норм, що рекомендуються Міністерством охорони здоров'я. Водночас бути присутнім на службі можна поза храмом – у дворі, на вулиці поруч з церквою. Головне, щоб люди дотримувалися дистанції у півтора-два метри.
"Вже зараз в багатьох храмах люди присутні на богослужінні, перебуваючи біля церкви – воно транслюється на вулицю", – розповів митрополит Климент.
Ухвалили в церкві низку заходів, що дозволяють прихожанам виконувати необхідні обряди, не наражаючи своє здоров'я і здоров'я людей довкола на небезпеку.
"Церква звернулася до вірян з таким закликом: оскільки кількість прихожан під час служби може бути обмежена, ми організували роботу так, що священики мусять перебувати у храмі протягом дня, особливо у великих містах. Це дасть можливість причаститися і сповідатися не тільки на літургії, а й в інший час", – зазначив митрополит Климент.
Вінчання через Великий піст церква не проводить. А хрестини проводяться з обмеженою кількістю присутніх. Зі слів митрополита, у церквах дотримуються усіх санітарно-гігієнічних норм. Є розчини для дезінфекції рук, для дезінфекції поверхні святинь, ікон, після прикладання вірянина до святині вона щоразу дезінфікується.
"І немає жодної проблеми, якщо вірянин не прикладатиметься до святині, а просто благоговійно постоїть біля неї, поклониться, поцілує натільний хрестик. Ніхто людину за це засуджувати не буде", – зазначає митрополит Климент.
"Ми закликаємо своїх прихожан: якщо хтось, не дай Боже, звичайно, але відчуває температуру, біль, кашель, інші ознаки застуди – не приходити до храмів. Думаю, можна за допомогою засобів зв'язку попросити священика, щоб за нього помолилися. Священик може сповідувати і причастити вдома, з дотриманням усіх норм безпеки. Людина в жодному разі не залишається без пастирської опіки", – говорить митрополит Климент.
У церкві вирішують не загадувати, в якому форматі муситимуть святкувати Великдень.
"До Світлого Воскресіння Христового ще багато часу. Ситуація розвивається дуже стрімко, щодня приходять нові дані і все може бути. Тому не будемо забігати наперед", – говорить митрополит Климент.
Дивіться повне відео інтерв'ю з митрополитом Ніжинським та Прилуцьким Климентом:
Українська греко-католицька церква. Богослужіння онлайн
Українська греко-католицька церква наразі сформувала, мабуть, найбільш докладні і грунтовні інструкції для священнослужителів і прихожан на час карантину. 24 березня глава УГКЦ Блаженніший Святослав направив до парафій лист з універсальними порадами. Як наголошується в листі, страсні і великодні служби поточного року у всій католицькій церкві служаться без участі прихожан – заради безпеки, щоб зменшити контакт між людьми та не поширювати вірус. Богослужіння, однак, слід правити в кафедральних соборах і парафіяльних церквах, щоб створити людям можливість брати участь в них за допомогою соціальних мереж в прямому ефірі (live streaming), відзначається в листі.
"Перша реакція церкви на пандемію – це молитва. Щодня о 12:00 у нас триває молебень за хворих і за Боже милосердя для України та всього світу. Десятки тисяч людей приєднуються до молитви під час прямої трансляції, і сотні тисяч дивляться її протягом дня", – розповів сайту "Сьогодні" керівник Департаменту інформації УГКЦ, протоієрей Ігор Яців.
Серед інших змін: єпископи у своїй єпархії можуть продовжити час великодньої сповіді на місяць після завершення карантину. У Великий четвер поточного року обряд вмивання ніг не виконуватиметься. А у Велику п'ятницю не буде традиційних процесій при винесенні плащаниці.
"Плащаниця буде виставлена, але процесій не буде, і не буде можливостей припасти до неї – прикладатися, цілувати. Вона буде огороджена. Людям, щоб приступити до плащаниці, досить просто перехреститися і вклонитися", – говорить протоієрей Ігор Яців.
Згідно з листом Блаженнішого Святослава, освячувати лозу в Вербну неділю і святити паски та великодні страви на Великдень будуть тільки на вулиці, просячи до того ж вірян тримати відстань між собою. Освячувати страви можна буде у Великодню суботу, причому освячення проводитиметься стільки часу, скільки знадобиться, щоб безпечно для себе й оточення продукти освятили всі бажаючі.
"Безумовно, Великоднє богослужіння – традиційно найбільш масове богослужіння. Але в умовах карантину воно таким бути не може. Проводитися воно буде залежно навіть від локальних ситуацій, обмежень, наведених владою держави і окремих регіонів. Оскільки наша церква присутня на всіх континентах, рекомендації мають універсальний характер. Та щодо України, то, де це можливо, де дозволяють місцеві обставини, проводитиметься освячення великодніх кошиків у суботу, протягом дня і дуже часто, не допускаючи скупчення громадян. Буквально: прийшли кілька людей, священик прочитав молитву, освятив кошики, люди розійшлися по домівках. Але, підкреслюю, це там, де можливо", – розповів протоієрей Ігор Яців.
Нарешті, УГКЦ просить своїх священнослужителів пояснити прихожанам, що в цей день церква здійснює сакраментальний намір для освячення страв також і для тих, хто фізично не присутній у храмі, але приніс великодні страви для освячення у своїх будинках під час молитви онлайн, обов'язково вислухавши при цьому трансляцію Великоднього Божественної Літургії. Тобто там, де карантинні та обмежувальні заходи не дозволяють прийти до церкви, кошик можна освятити вдома, онлайн.
"Ми маємо унікальну ситуацію, яка вимагає унікальних, особливих рішень. І такої можливості – Благословення онлайн – також. Якщо людина має святу воду вдома, вона може посвятити кошик онлайн", – говорить протоієрей Ігор Яців.
З його слів, церква також "дуже наполегливо" просить, щоб люди старшого віку, діти, люди, які відчувають ознаки захворювання, взагалі не йшли до церкви. Під час Страсного тижня всі богослужіння, передбачені церковним статутом УГКЦ, транслюватимуть в режимі реального часу, щоб люди, сидячи вдома, мали можливість об'єднатися в молитві.
Дивіться повне відео інтерв'ю з протоієреєм Ігорем Яцівим:
Православна церква України. "Загальне святкування Великодня можна перенести"
Православна церква України досить оперативно і адекватно відреагувала на нові виклики. Вже 24 березня Священний Синод ПЦУ (який відбувся, до речі, в режимі відеоконференції) ухвалив низку рішень щодо формату роботи в ситуації, що склалася. По-перше, Синод дозволив священикам проводити богослужіння в храмах без особистої присутності прихожан. По-друге, закликав прихожан приєднатися до загальної молитви, "використовуючи можливості віддаленого зв'язку (медіатрансляції)". Церква також закликала вірян одночасно підносити молитву – щодня о 21:00. Суворі приписи були дані для священиків, які проводять обряди сповідування і причастя вдома, і прихожан. Зокрема, священик "мусить використовувати одноразове взуття (бахіли) і санітарну маску, мити руки з милом і водою, використовувати дезінфікуючий засіб". Якщо карантин зовсім жорсткий (наприклад, вірянин перебуває на лікуванні в лікарні), церква дозволила священнослужителям провести духовну бесіду і помолитися за здоров'я хворого, використовуючи засоби зв'язку.
"З перших днів карантину ми закликали прихожан, які погано почуваються, мають якісь ознаки захворювання, не приходити до храмів, поберегти себе і оточення. Тому що іноді ми своїм "геройством" або "ревністю", нерозумно можемо накоїти більше біди, ніж принести добра на славу Божу. І, Слава Богу, у нас в соборі парафіяни свідомі і законослухняні, вони прислухаються до всіх порад і рекомендацій", – розповів сайту "Сьогодні" митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко).
Зі слів митрополита, трансляції богослужінь на вебсторінці Собору і його особистій в Спасо-Преображенському соборі ведуться як зі стаціонарних відеокамер, так і з особистого гаджета вже багато років. Тому для нього такий формат приєднання вірян до молитви не новий, а лише актуально затребуваний.
"Звичайно ж, у наших храмах за особистої присутності прихожан на богослужіннях дотримуються всіх санітарно-гігієнічних норм і правил. Для тих, хто не зміг потрапити до храму, нескладно увімкнути гаджет, телевізор, радіоприймач і приєднатися до молитви. Найболючіше питання, звичайно, – проведення Таїнств. Але відповіді й на це питання певною мірою знайдені. Якщо це не режим жорсткого карантину, то Причастя і Сповідь можна здійснити у храмі. Одноразовий посуд (стаканчики для запивання після причастя) у нас у храмі вже давно використовується. Загалом священик з благословення єпископа може підходити до форми, в якій відбувається причастя, у кожному окремому випадку індивідуально", – розповів митрополит Олександр.
На думку митрополита, прогнозувати, як проводитимуться великодні богослужіння і освячення великодньої їжі, сьогодні складно. Все залежить від того, в якому напрямку розвиватиметься епідситуація і якими будуть рекомендації МОЗ та правоохоронних органів. До того ж владика Олександр зазначив, що ПЦУ цілком може обговорити можливість перенесення загального святкування Великодня (але, безумовно, не самого календарного дня свята Воскресіння Христового) за прикладом Елладської Церкви.
"Основне, звичайно, що ми мусимо зробити на свято Великодня, – це відвідати храм, помолитися і причаститися. Якщо ми такої можливості сьогодні не маємо, то я запропонував би Синоду ухвалити рішення перенести святкування. Самого свята Воскресіння Христового ми не скасуємо і не перенесемо, і права на те не маємо. Великоднє богослужіння відбудеться, як і передбачено, 19 квітня. Але загальне святкування ми можемо перенести. Свято Великодня святкується не один день, а сорок днів. Тому ми цілком можемо урочисте богослужіння, яке відбувається на Великдень, повторити в ніч з суботи на неділю відразу після завершення карантину", – розповів митрополит Олександр.
На сам Великдень, 19 квітня, ті парафіяни, хто через обмежувальні заходів не зможе відвідати службу і освятити паски, можуть зробити це вдома.
"Продукти, які освячуються в день Святого Великодня, можна освятити у церкві. А можна і вдома, окропивши з молитвою Господньою "Отче наш" святою водою. Саме так чинили наші бабусі і дідусі в богоборчий період – за часів СРСР. До того ж, ми маємо сьогодні можливість слухати молитву онлайн. Тобто за неможливості відвідати церкву ви могли б поставити перед іконою свічку, зібрати великодній кошик з продуктами, а потім після молитви, яку прочитає священик онлайн, окропити їх святою водою. Потрібно пам'ятати, що освячення відбувається не окропленням тільки святою водою, а насамперед молитвою. Окроплення – це вже видимий знак, а головне – участь у богослужінні і молитві, навіть дистанційно", – розповів митрополит Олександр.
Щодо поминальних днів, то тут також все залежатиме від ситуації. Зокрема від ситуації в конкретних регіонах. В окремих областях священики ПЦУ вже закликали прихожан утриматися від відвідувань кладовищ в конкретний поминальний день: прийти пом'янути рідних і близьких можна в будь-який день тижня після Великодня.
Дивіться повне відео інтерв'ю з митрополитом Переяславським і Вишневським Олександром (Драбинко):
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми