Пенсійна криза: чи можуть українці залишитися без пенсій і як врятувати ситуацію

В Україні дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) сягнув рекордної позначки в 145 мільярдів гривень. Зараз в країні діє солідарна система – працюючі українці платять податок в ПФ (ЄСВ), а після ці гроші перерозподіляються між діючими пенсіонерами. В результаті того, що багато роботодавців приховують реальний рівень зарплат і платять внески тільки з мінімалки, грошей в Пенсфонда катастрофічно не вистачає. Крім того, на початку року відсоткову ставку ЄСВ знизили з 36 до 22% від зарплати.

Уже кілька років в Україні обговорюють можливість введення другого рівня системи – накопичувального. Додатково кілька відсотків від зарплати можуть акумулюватися на індивідуальному рахунку, скористатися якими можна буде після виходу на пенсію. Однак і це, як упевнені експерти, кардинально ситуацію не змінить. Уже зараз левова частина державного бюджету йде на пенсії, і ситуація, пояснюють економісти, буде погіршуватися і далі. Сайт "Сегодня.ua" зібрав думку експертів у сфері пенсійного забезпечення та з'ясував, як українцям подолати кризу.

До обіду десятки шахтарів збираються під землею на лавочках і чекають кліть, яка підніме їх на поверхню. Головний інженер шахти "Алмазна" Олександр викликав наш транспорт і розташувався поруч з колегами. Після п'ятигодинної зміни під землею шахтарі обговорюють пенсійну реформу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Іванич, а ти коли на пенсію? – Цікавиться головний інженер у брудного з голови до ніг молодого чоловіка.

- Думав в наступному році, п'ять років додали ж, поки працюємо, – відповідає шахтар

- Скоро будемо з паличками до лави ходити, – жартує фахівець з геодезичних зйомок Світлана.

Ще в кінці червня Кабінет міністрів України прийняв рішення скоротити перелік спеціальностей і посад, працівники яких мають право виходити на пенсію на пільгових умовах. Під скорочення потрапили і деякі шахтарі – їм додали п'ять років загального стажу. Міністр соцполітики Андрій Рева тоді пояснив: середній вік виходу на пенсію чоловіка – 49 років. Через два списки з переліками пільгових спеціальностей сотні тисяч українців виходять на пенсію ще молодими людьми, а це в нинішній ситуації – недозволена розкіш. Але на цьому нововведення в пенсійній системі не закінчаться.

Думка демографа: скільки українців доживають до пенсії

Якщо говорити про пенсійну систему, потрібно враховувати не середню тривалість життя, а тривалість життя після 60 років, розповідає на лекторії "Ключові аспекти пенсійної реформи" директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Елла Лібанова, багато українців до пенсії просто не доживають. Так, ймовірність в українського чоловіки померти у віці від 20 до 60 років – 40%, в той час як в Швейцарії не доживають до 60 років всього 8% чоловіків.

У середньому чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 років, а жінки – 19,9 років. У зв'язку з цим, впевнена вчений, підвищувати пенсійний вік чоловікам не можна. "Якщо у нас пенсійний вік 60 років, то наші чоловіки мають шанси прожити на пенсії майже 15 років. Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, – прикл.ред.) до 65 років, їм залишиться прожити всього 12 років. Це дуже мало, якщо вважати, що 40 років вони десь працюють і сплачують внески, це просто жорстоко. У жінок ситуація краща, у них були всі демографічні підстави підвищувати пенсійний вік до 60 років", – впевнена Елла Лібанова.

"Якщо ми пенсійний вік піднімемо (чоловікам, – прикл.ред.) до 65 років, їм залишиться прожити всього 12 років. Це дуже мало, якщо вважати, що 40 років вони десь працюють і сплачують внески, це просто жорстоко", – впевнена Елла Лібанова.

У 1959-му українців старше 60 років було всього 11%, в 2001-му – 21%, а в 2036-му, за оцінками інституту демографічних досліджень, буде 28%. Пенсіонерів стає більше, а молодих людей – менше. Такими темпами вже в 2032-му українців віком від 20 до 60 років буде менше, ніж українців старше 60 років.

"Солідарна пенсійна система побудована на тому, що працюючі люди платять внески до Пенсійного фонду або бюджет і з цих внесків фінансуються пенсії. Є певний договір поколінь. Ясна річ: чим більше працюючих і чим менше пенсіонерів – тим краще. Якщо подивитися на чисельність і віковий склад населення, ми бачимо, що дуже сильно виросте питома вага тих, хто старше 60 років", – розповідає демограф.

До 2030-го року платників ЄСВ буде менше, ніж пенсіонерів. Це не підйомна навантаження, впевнена експерт. "Навантаження, коли пенсіонерів буде більше, ніж платників внесків до Пенсійного фонду, витримати неможливо", – відзначає Елла Лібанова.

"Навантаження, коли пенсіонерів буде більше, ніж платників внесків до Пенсійного фонду, витримати неможливо", – відзначає Елла Лібанова.

При цьому демографічна ситуація в Україні, вважає головний демограф країни, "абсолютно нормальна". Щоб покоління дітей повністю замінило покоління батьків, 100 жінок повинні народжувати 230 дітей. Жодна з країн Європи цей показник не досягла. В Україні на 100 сімейних пар доводиться всього 150 дітей, в 2001-му цей показник був ще гірше – 108 дітей на 100 сімей. 2000-ий був високосним роком, менше пар узаконили свої стосунки, і в результаті на наступний рік народилося менше дітей.

"У процесі знищення нашої пенсійної реформи важливіше не демографічна складова, а економічна активність", – розповідає Елла Лібанова. Велика частина роботодавців частина зарплати виплачують у конвертах, а декларують мінімальний дохід (на даний момент 1450 гривень). З офіційного доходу і платять внески до Пенсійного фонду. Крім того, частина українців взагалі не оформляється на роботі. "У цьому контексті заява прем'єра про двократне підвищення мінімальної заробітної плати відіграє на користь пенсійної системи", – додає Елла Лібанова.

Як змінити ситуацію:

Скоротити смертність у віці від 20 до 60 років. "Іншого варіанту у нас немає. Особливо небезпечний відрізок життя від 40 до 60 років. Це просто національна катастрофа, при цьому ситуація абсолютно не змінюється з 1985-го", – розповідає головний демограф країни. Чоловіки помирають рано не тільки через шкідливі умови праці, а більше через недбале ставлення до свого здоров'я. "Чоловіки повинні, перепрошую, менше вживати алкоголь, менше курити, раціональніше харчуватися. І повірте мені: здорове харчування – це не дороге харчування", – впевнена Елла Лібанова.

Створювати робочі місця і детінізувати економіку. При цьому робота повинна бути високооплачуваною, а ЄСВ повинен платитися з усієї суми зарплати.

"Певні надії були в 2003-му, коли замінили прогресивну шкалу оподаткування пропорційною, тоді ці надії не виправдалися. В цьому році надії були на то, що дасть результат зниження процентної ставки Єдиного соціального внеску практично в два рази, але це теж не реалізувалося", – розповідає експерт.

Скільки Україна витрачає на пенсії

Дохідна частина бюджету України в цьому році – 595 мільярдів гривень. ¼ від цієї суми (145 мільярдів гривень) витратять на пенсії. Ще 112 мільярдів ПФ отримає за рахунок ЄСВ. "Частина ВВП йде на виплату пенсій, на дотацію. Ці гроші повинні були бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру. А ми змушені з бюджету забирати останні гроші, яких там і так мало, для того, щоб просто наших пенсіонерів утримувати на тому злиденному рівні, який сьогодні є", – пояснює міністр соцполітики Андрій Рева.

Україна, як зазначає економіст Павло Кухта, вже кілька років займає перше місце серед всіх країн світу, витративши на пенсії майже 16% свого ВВП в 2014 році. При цьому більше 70% пенсіонерів отримують, з урахуванням надбавок і доплат, менше середнього рівня звичайної пенсії за віком (+1535 гривень станом на січень 2015-го).

"Держава витрачає багато, багато ресурсів забирає, але її здатність керувати цими ресурсами невелика. Зазвичай країни, які витрачають багато, мають розвинену й ефективну державу. Країни зі слабкою державою зазвичай витрачають менше. Це призводить до високого податкового навантаження. Багато витрачаємо – багато забираємо через податки", – пояснює Павло Кухта.

Економіст нагадує: на початку 2000-х Україна витрачала на пенсії 8% ВВП, пенсійний фонд був бездефіцитний. "У 2004-му році було прийнято рішення запровадити мінімальну пенсію всім громадянам пенсійного віку, навіть якщо вони не добрали собі страхового стажу. Тоді з'явився дефіцит. Потім ніхто особливо нічого з цим не робив. У 2009-му році була криза, економіка впала, а пенсійні обов'язки нікуди не поділися. І ми вийшли на те, що 18% ВВП витрачали на пенсії", – розповідає Кухта.

Наприклад, в Грузії цей показник – 3,9% ВВП, а в Туреччині – 5% ВВП. Щоб вирішити цю проблему, уряд прийняв рішення з 1 січня цього року відсоткову ставку ЄСВ знизити з 37 до 22%. Одним з лобістів цього рішення був Павло Кухта.

Фото: архів

"Це рішення з точки зору конкурентоспроможності бізнесу, в принципі, себе виправдало. Але до чого це призвело? Відносно невеликий дефіцит Пенсійного фонду зріс. Система, при якій ми за рахунок ЄСВ фінансували пенсії, зникла. Тепер говорити, що Пенсійний фонд сам себе фінансує, ми не можемо", – пояснює експерт.

Заступник директора компанії "Пенсійно-актуарний консультант" Олександр Ткач упевнений, що зростаючий дефіцит ПФ – серйозна проблема для України. "Ми вже зайшли за граничну цифру. Пенсійні витрати не повинні перевищувати 10% ВВП. Якщо перевищує 10%, вважається, що це серйозна проблема. У нас витрати на пенсійний фонд перевищують 17%. Загроза давно настала. Хворий вже при смерті", – пояснює Олександр Ткач.

"Піднімати пенсійний вік – мертвому припарки"

Старший експерт Світового банку Олексій Случинський впевнений, що такий інструмент, як солідарна пенсійна система в Україні, "поламаний". Більш того, на думку аналітика, навіть накопичувальна система кардинально на ситуацію не вплине.

В Україні необхідно підвищувати пенсійний вік і мінімальний страховий стаж для отримання трудової пенсії, однак і це не допоможе позбавити від "дірки" в бюджеті ПФ, заявив експерт на лекторії "Ключові аспекти пенсійної реформи". Нагадаємо, на даний момент жінці для отримання пенсії необхідно 30 років стажу, чоловікові – 35 років. Для отримання соціальної пенсії достатньо 15 років стажу.

Страхововой стаж українців скорочується. Якщо в 90-х середній стаж пенсіонерів досягав 34 років, зараз – всього 30 років. Ще одна проблема чинної пенсійної системи, зазначає старший експерт Світового банку, сверхправа окремих пенсіонерів (ветеранів, чорнобильців тощо). При цьому, як зазначає експерт, уже через 15 років таких категорій просто не залишиться. На даний момент до 30% витрат ПФ – подібні сверхправа і "дотяжки" до мінімальної пенсії тим, хто не набрав необхідний робочий стаж.

Фото: архів

Як підрахували у Світовому банку, коли ставка ЄСВ досягала в середньому 36% від зарплати, держава могла забезпечити українцям рівень заміщення (відсоток від зарплати) 40%. Зараз же, коли ставка ЄСВ знизилася, реальний рівень заміщення, який може забезпечити ПФ, – приблизно 20%. Решта припадає покривати за рахунок державного бюджету. Підняття пенсійного віку може незначно виправити ситуацію, проте проблему це не вирішить. "Піднімати пенсійний вік – мертвому припарки", – говорить Олексій Случинський.

"Піднімати пенсійний вік – мертвому припарки", – говорить Олексій Случинський.

Є альтернатива – перейти до програмного фінансування, яке ляже на плечі бюджету держави. "Якщо є надбавки – окрема програма, яка фінансується державою... Для мене пріоритет – піти від дефіциту ПФ. Підняття пенсійного віку, збільшення страхового стажу – це все потрібно і це повинно робитися. Але потрібно навести порядок так, щоб люди розуміли, скільки вони будуть отримувати через 10-20 років. Вони це зрозуміють тоді, коли буде порядок", – упевнений експерт.

У той же час генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова впевнена, що в Україні необхідно вводити накопичувальний рівень пенсійної системи.

"Для того, щоб забезпечити коефіцієнт заміщення 60% в солідарній системі навантаження на фонд заробітної плати повинно бути 36%, і 12-15% при комбінації солідарної та накопичувальної системи ... Економічно в три рази дешевша накопичувальна система. Теза – ми міняємо одну систему на іншу – неправильно. Потрібно вводити дві системи, які б доповнювали одна одну", – розповідає Галина Третьякова.

Відзначимо, якщо в Україні запрацює накопичувальна система, крім ЄСВ, доведеться платити ще один податок. Ці кошти будуть акумулюватися на персональному рахунку. "Наша позиція щодо реформування пенсійної системи в Україні зараз є принциповою, а введення накопичувальної системи пенсійних виплат – це наш пріоритет", – зазначив кілька місяців тому віце-прем'єр Павло Розенко. Відповідний законопроект вже знаходиться в Раді.

Сучасних пенсіонерів реформа не торкнеться, проте всім українцям віком до 35 років доведеться в 2017-м додатково платити 2%, а у 2022-му – 7%. Українці старше 35, але молодше 55 років, можуть добровільно приєднатися до накопичувальної системи і виплачувати внески.

"З 1 січня 2017 року вводиться другий рівень системи пенсійного забезпечення. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на зазначену дату виповниться не більше 35 років", – йдеться в законопроекті. Також законопроектом звільнять солідарну систему від невластивих для неї виплат (дострокові пенсій, пільгових пенсій тощо). На ці цілі кошти будуть виділятися з державного бюджету.

Експерти чекають наслідків

"Якщо нічого не робити – це найгірший варіант. Є розуміння, що потрібно щось реформувати і щось міняти", – розповідає провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. При цьому, за словами експерта, кожен крок тягне за собою певні наслідки.

Підвищити пенсійний вік

Результати:

• Знизиться кількість пенсіонерів
• Збільшиться кількість платників ЄСВ за рахунок тих, хто повинен був стати пенсіонером, але продовжить працювати
• Скорочуються ризики бідності за рахунок більш тривалого періоду роботи

Наслідки:

• Вікова дискримінація – українцям старше 60 років складно знайти роботу
• Доведеться реформувати сфери зайнятості, медицини та освіти

Підвищення мінімального страхового стажу, необхідного для "трудової" пенсії

Результати:

• Скорочення кількості "трудових" пенсій – менше витрат ПФ
• Мотивація для більш тривалого трудового стажу

Наслідки:

• Збільшення витрат на соціальну допомогу
• Збільшення ризиків бідності літніх людей
• Зниження мотивації для участі в страховій пенсійній системі

Фото: архів

Введення накопичувального рівня пенсійної системи

Результати:

• Пенсійні заощадження стануть ресурсом для розвитку економіки – гроші будуть працювати
• Мотивація для участі у пенсійному страхуванні
• Диверсифікація фінансування пенсійної системи зміцнить її

Наслідки:

• Державні зобов'язання не зменшується
• Накопичувальна система дуже вразлива до економічної ситуації (гроші можуть знецінитися)

Нагадаємо, на даний момент мінімальна пенсія – лише 1170 гривень. Стільки отримують, за інформацією Пенсійного фонду, понад 100 тисяч осіб. Фактично вони перебувають за межею бідності. Всього в Україні понад 12 мільйонів пенсіонерів. В результаті різкої інфляції в 2015-му, саме українці на "заслуженому відпочинку" болючіше всіх відчули на собі удар економічної кризи.