Перемога в ПАРЄ і 13 років Януковичу за держзраду: ТОП-5 головних подій в житті країни

26 січня 2019, 12:00

Ось уже 26 кандидатів у президенти беруть участь в передвиборчій гонці-2019

Читайтеголовніподіїполітичного життяУкраїниза тиждень, що минає, вспеціальномуматеріалісайту"Сегодня".

Порошенко в Давосі "звірив годинник" з МВФ і підписав вигідний договір

Реклама

25 січня в швейцарському Давосі відбувся заключний день 49-го Всесвітнього економічного форуму, і відповідно Український дім закриє свої двері до наступного року вже в обід. Сайт "Сегодня" дізнався, як пройшла одна з наймасштабніших світових зустрічей в 2019-му і що привезуть додому українські політики з гірськолижного містечка. Детальніше читайте про це в спеціальному матеріалі "Давос-2019: йога, сніданок і енергія вітру".

Якщо коротко, то в цьому році нашу країну на форумі традиційно представляв глава держави Петро Порошенко, і за чотири дні він встиг провести цілий ряд зустрічей. Так, гарант "звірив годинник" щодо умов Меморандуму з директором МВФ Крістін Лагард; обговорив, як не допустити втручання РФ у українські вибори з канцлером ФРН Ангелою Меркель і як повернути з РФ полонених українських моряків з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем. Крім того, Порошенко підписав з ЄБРР і двома компаніями договір на 150 млн євро фінансування для будівництва в Україні однією з найбільших вітрових електростанцій "Сиваш".

Тим часом Український дім радував своїх гостей насиченою розважальною програмою: крім стандартних дискусійних панелей, вранці проводили йогу і розтяжку, а вечорами – вечірки.

Реклама

Також відбувся перший в історії форуму в Давосі модний показ. Гостям були представлені сукні-вишиванки молодого українського дизайнера Юлії Магдич. Відзначимо, що для демонстрації своїх творінь дизайнер вибрала не професійних моделей, а волонтерів і журналістів. Одну з вишиванок продемонструвала і кореспондент "Сегодня" Наталія Кравченко.

Крім президента, на форумі була присутня ціла низка українських політиків, серед яких – кандидати в президенти Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко, а також київський градоначальник Віталій Кличко.

Хронологія передвиборчої гонки-2019: що змінилося за тиждень

31 грудня 2018 року в Україні офіційно стартувала виборча президентська кампанія. Самі вибори призначені на 31 березня 2019 року. Результати повинні оголосити до 10 квітня. Дата можливого другого туру – 21 квітня. Переможця ж в ньому повинні оголосити до першого травня. А до 3 червня – провести інавгурацію президента.

Сайт "Сегодня" детально відстежує хронологію президентської кампанії і підібрав для вас найбільш резонансні події передвиборної гонки тижня, що минає.

Так, 21 січня "Радикальна партія" висунула Олега Ляшка на пост президента України. Після надання паперів лідер "Радикальної партії" вийшов до журналістів і закликав інших кандидатів в президенти бути чесними з виборцями.

Також на засіданні Центрвиборчком зареєстрував кандидатами в президенти ще двох претендентів. Один з них – лідер партії "УКРОП" Олександр Шевченко – отримувати посвідчення сьогодні не прийшов. Рішення комісії слухав його представник.

А ось інший зареєстрований кандидат забрав своє посвідчення особисто. Це Роман Насіров – голова Фіскальної служби, якого на початку 2017 відсторонили від посади за підозрою у фінансових махінаціях. Його звинувачують у завданні державі збитків на 2 мільярди гривень. Він зареєструвався як самовисуванець. Після засідання повідомив, що на час передвиборної кампанії взяв відпустку за свій рахунок. І озвучив своє бачення того, як привабити в Україну інвестиції. Каже: в першу чергу їх потрібно шукати всередині країни, у громадян.

На наступний день, 22 січня, помітно збільшилася кількість претендентів на президентство. Офіційно кандидатів – вже 13, а ще четверо бажаючих спробували щастя і принесли документи. Зокрема, в ЦВК приніс документи один з рейтингових політиків-важковаговиків – лідер "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул. Каже: його мета збігається зі стратегією політсили.

Крім Олександра Вілкула, паперу принесли ще три людини. Такий аншлаг політологи безпосередньо пов'язують з Днем Соборності. Ілля Ківа, голова "Соціалістичної партії", не упустив можливості пропіаритися на патріотичних гаслах. Однак так і не зміг чітко пояснити, чому вибрав саме цей день.

Відзначимо, що за весь період передвиборчої кампанії документи в ЦВК вже принесли 26 претендентів. 13 з них – зареєстрували, шістьом – відмовили.

А 23 січня документи в ЦВК принесла Юлія Тимошенко і ще троє відомих політиків – лідер "Народного контролю" Дмитро Добродомов та Олександр Мороз. Він балотується в президенти вже в п'ятий раз. Мороз з ностальгією згадував, як колись працював в будівлі ЦВК і бігав на каву.

Лідер БЮТ прийшла в ЦВК разом з командою. Подавши документи, журналістам повідомила: останні чотири роки лише найкращих фахівців в різних областях і розробляла стратегію відродження країни.

Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, проведеними центром Драгоманова, найвищу підтримку мають троє претендентів на президентське крісло: у Юлії Тимошенко – 17,4%, у Петра Порошенка – 17,1. У Олега Ляшка трохи більше 10-ти відсотків.

Повністю хроніки президентської кампанії-2019 читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Україна обирає президента: хронологія передвиборної гонки")

Суд визнав Януковича винним у держзраді

Реклама

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав винним у державній зраді екс-президента Віктора Януковича. Про це оголосив суддя Владислав Дев'ятко.

"Суд постановив Януковича Віктора Федоровича визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5. ст. 27, ч. 2 ст. 437 КК і призначити йому покарання у вигляді 13 років позбавлення волі", - сказав суддя.

Дев'ятко також зазначив, що за двома іншими статтям покарання призначали в 12 років в'язниці. Однак за сукупністю злочинів екс-гаранту призначив загальний тюремний термін 13 років.

В тренді
В Україні може з’явитися своя система ПРО "Залізний купол"
В тренді
Я був безкомпромісний. Перший коментар Степанова після звільнення
В тренді
В Україну завітає похолодання: як зміниться погода до кінця тижня
Дощ на Хрещатику у Києві

Нагадаємо, 5 грудня стало відомо, що Оболонський районний суд Києва ухвалив рішення озвучити вирок Януковичу в справі про держзраду. До цього обвинуваченому пропонували виступити з останнім словом, проте цього не сталося через його нібито госпіталізацію через отриману травму після гри в теніс. Однак суд все ж відмовився перенести останнє слово і чекати, поки екс-гарант видужає.

Реклама

Всього в справі швидкого екс-президента Віктора Януковича налічується близько 100 томів, пройшло 90 судових засідань.

Читайте хроніку слідства в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Бійки адвокатів і зриви засідань: що потрібно знати про те, як Янукович затягував суд")

Україна і Ізраїль домовилися про військове співробітництво

22 січня в Міноборони розкрили деталі договору Держконцерну "Укроборонпром" з Ізраїлем про військове співробітництво. Як повідомляє прес-служба Міноборони, "Укроборонпром" підписав Меморандум про співпрацю з ізраїльською компанією Elbit Systems Ltd. Документ був підписаний під час офіційного візиту до Ізраїлю міністра оборони України Степана Полторака.

Фото: сайт Міністерства оборони України

"Документ визначає подальший розвиток спільних проектів по системам забезпечення зв'язку, спостереження і розвідки для сухопутних і повітряних сил, повітряно-рятувального обладнання, радіолокаційним станціям, обладнання для захисту портів, модернізації бронетанкової техніки", - йдеться в повідомленні.

Меморандум передбачає, що реалізація подальших проектів буде відбуватися з використанням механізмів обміну технологіями та практичним досвідом застосування нових озброєнь.

У Міноборони зазначили, що Elbit Systems Ltd є високотехнологічною компанією, яка займається реалізацією оборонних програм у всьому світі, розробкою і постачанням широкого спектру повітряних, сухопутних і військово-морських систем, а також продуктів для забезпечення оборони і національної безпеки.

Україна в ПАРЄ пійшла на компроміси, але домоглася свого

24 січня Україна здобула чергову перемогу над російським агресором на міжнародній арені. Парламентська Асамблея Ради Європи за підсумками дебатів на тему агресії Росії в Азовському морі 103 голосами прийняла резолюцію, що відповідає інтересам нашої держави. Проти проголосували лише троє європейських парламентаріїв, 16 утрималися.

Дебати в ПАРЄ, а головне – затвердження за їх підсумками резолюції важливу роль відігравали для нашої держави з кількох причин. По-перше, важлива була реакція цього міжнародного органу як така.

По-друге, ключовим завданням України сьогодні залишається звільнення полонених моряків, захоплених Росією 25 листопада в результаті агресії в Керченській протоці.

Нагадаємо, самі моряки і наша держава вважає їх військовополоненими, в той час як Росія розглядає їх як правопорушників: моряків звинувачують по "кримінальній" статті в незаконному перетині кордону, скоєному групою осіб за попередньою змовою. Визнання полонених моряків військовополоненими на міжнародному рівні серйозно зміцнило б позиції захисту і сприяло їх звільненню. У перспективі ж – надає серйозні аргументи українській юстиції при подачі позовів до міжнародних судів за фактом військової агресії Росії в Керченській протоці.

Українська делегація дуже серйозно підійшла до питання дебатів. У Страсбург разом з депутатами поїхали родичі полонених моряків і їх адвокат Микола Полозов. У день дебатів рідні військовополонених роздавали євродепутатам в кулуарах ПАРЄ зворушливі жовто-блакитні кораблики, закликаючи підтримати Україну.

На засіданні Бюро ПАРЄ Україна домоглася, щоб дебати відбулися, причому відбулися в форматі, який передбачає затвердження резолюції. Другим важливим плацдармом став розгляд проекту резолюції в політичному комітеті ПАРЄ. Для України важливо було не допустити правок, які могли б нівелювати суть проекту. Але не менш важливим для України було домогтися затвердження своїх правок.

Втім, згадка Женевської конвенції була все ж компромісом. Спочатку Україна домагалася прямого визнання в тексті документа українських моряків військовополоненими. У свою чергу, союзники Росії в політичному комітеті виступили категорично проти навіть натяків на таке формулювання. У підсумку українській делегації довелося діяти обхідними шляхами. В результаті кваліфікували українських моряків як військовополонених через Женевську конвенцію.

Як це було, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня" ("Вичавили по максимуму: як Україна боролася в ПАРЄ")

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти