"Чому "орфографія" пишеться через ф, а "ортопед" через т?": Інтерв'ю з експертом про новий правопис

25 серпня 2018, 12:29

За словами Володимира Калашника, мовні норми, які збираються впровадити, не узяті "зі стелі", а спираються на традиційну промову

Нещодавно Міністерство науки і освіти України представило новий проект українського правопису, розроблений на фундаменті української традиції. Проект пропонує нові правила написання слів, які увійшли в ужиток в українській мові. Всі бажаючі мають можливість ознайомитися з його текстом на сайті МОН до 15 вересня.

Реклама

Ми запитали у експерта, українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, академіка АН ВШ України Калашника Володимира Семеновича, наскільки великі очікуються зміни.

- Скажіть, ви брали участь у обговоренні проекту?

- Так, я член правописної комісії і брав участь в обговоренні багатьох цих питань.

- У кількох словах узаконюють початкову літеру "и": индик, ирод, ирій, ич (вигук), икавка…

Реклама

- Справа в тому, що в діалектах це було, так говорять. Я сам з Полтавщини, в нас ніколи не казали "індик". Українське "і" та "и" дуже близькі. У родовому відмінку хочуть, щоб третя відміна була – Кого? Чого?  – "радостИ", "вольностИ", а не "радостІ", "вольностІ". Я підтримую це. Ми вирівняли всі відмінки, крім називного, все на "і" закінчується. Українські  застиглі форми підказують, що тут мало б бути "и". Ми кажемо "почастИ" а не "почастІ", "безвістИ пропав" а не "безвістІ пропав". А в нас підтасували, тому що в російській всюди "і". А "и" – специфічна українська риса, воно недалеке від "і", але інакше забарвлює слово.

Специфічні риси української мови збереглися в діалектах, у якихось застиглих давніших формах, ці риси треба підтримати. Бо те інше, до чого вухо наше звикло, воно нав’язане.

Правопис 20-х років, Харківський (його ще називають Скрипниківський, бо Скрипник його підписав), значно ближчий до української мови. "И" на початку – у словнику Грінченка подивіться, є ці слова. Цей словник відбивав живу мову, так, як воно звучить а не так, як приписи дають. Правопис – це така прийнята якась умовність.

- Числівник "пів" пропонують писати завжди окремо (пів Києва, пів лимона, пів яблука), але як писати такі слова, як півострів, півкола?

- Написання "пів" разом і окремо. От, чого ми почали "пів" писати то разом, то через дефіс, то через апостроф? "Пів" можна спростити, якщо вона означає слово половина, то треба писати окремим словом. Пів на дев’яту, тобто половина на дев’яту, так і пів яблука – це половина яблука.

Реклама

Кажуть – так є півострів і півкола. Так це ж зовсім інші слова. Півострів – це інше поняття, це не половина острова, а це інша одиниця. Так само і півкола, це не половина кола, а це інша фігура. У вигляді половини кола. Це окреме слово. Там, де половина, треба писати окремо. І дітям було б надто просто: ага, підставив слово "половина" – і пиши окремо.

В тренді
Похолодання, дощі і навіть сніг: синоптики попередили про погіршення погоди

- Чому  саме зараз вирішили це затвердити? Це якось пов’язано з майбутніми виборами?

- Справа в тому, що комісія працювала давно. Ще Звягільський (народний депутат Єфім Звягільський, у 1993 році – перший заступник прем’єр-міністра – Ред.) підписував  указ про склад національної комісії, до якої я потрапив від нашого регіону, Слобожанщини.

Справа в тому, що багато напрацьовано. І якщо сказали "а", треба сказати і "б". Колись треба це завершити. А що воно збіглося з часом перед виборами… Деякі кажуть, що це піар. Ні, раз ми вже  більше 20 років говоримо про це, треба ставити крапку. От давайте ми зараз послухаємо думку громадськості, письменників, вчителів, журналістів, всіх, хто має справу зі словом. Зберемо всі думки.

Я дуже схвально відношусь до того, що Максим Стріха - заступник міністра освіти і науки України, будучи сам фізиком, але, разом з тим, і філологом водночас, долучився до цього і трошки підштовхнув справу. Так що це не прив’язане до якоїсь дати. Це для справи української мови.

Реклама

Ухо наше звикло до того, що скажімо, говорять "орфоепія", "орфографія". Але ми ж "ортопед" кажемо, чому не "орфопед"? І "орто" там повинно було б бути, тому що "ph"там ближче до "т". "Катедрал" у польській мові. Тому що "катедра", а не "кафедра" у польські мові. Взагалі, "ф" – це не наш звук. Цей звук ми запозичили, бо в нас не було "ф"  як такого. І тоді не треба ось це запозичене "ф" ставити де попало. Ми ж не міняємо Пилипа на Філіпа і Хому на Фому. Це тільки передаючі іншомовні слова.

Як би ми в 20-х роках отой правопис, який в діаспорі прийняли, мали на сьогодні, ми б робили великі очі, коли б нам казали "каФедра" замість "каТедра". Це пізніші утворення. Але не всі моменти треба повертати, є те, що засвоїлось і пішло в практику. А в частині суспільства воно так і залишилось. Бо діалекти це підтверджують. Кажуть наприклад: як це, сказати "соли"? А я на Полтавщині ніколи не чув, коли кажуть "дайте "солі". Це природне звучання народної мови. І коли діалекти переписують, то переважна більшість, дві третини, кажуть "и", а не "і". Так навіщо ж ми будемо казати "солі"?

- Тобто, треба прислухатися до діалектів?

- Треба перевірити все. Якщо 75% в діалекті "и", а не "і", то це специфічна риса мови, а не помилкове мовлення. Ми цю діалектну основу, специфічну рису мови, закріплюємо правописом. Багато з цього підтверджується пам’ятками, в яких написано саме так. 

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Українському центрі оцінювання якості освіти підбили підсумки ЗНО в 2018 році. Влада і експерти б'ють на сполох – у підростаючого покоління серйозні проблеми з математикою, англійською і навіть українською мовою.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти