"Шанувальники": чим живуть фанати Майкла Джексона в Україні

Пам'ять про Майкла: флешмоб і велика лялька

Киянка Юлія Сірош – мабуть , одна з найбільш послідовних прихильниць Джексона в Україні . Вона скрупульозно збирає інформацію про артиста і навіть виступила офіційним перекладачем на російську мову світового бестселера Джозефа Вогеля Man in the Music .

Починаючи з 1990- х , коли рух " джексономанів " в Києві тільки зароджувався , наша героїня почала збирати унікальні раритетні речі , що мають відношення до Джексона . В її колекції – величезна фотокнига вагою в 13 кг ( ! ) , квиток на лондонський концерт Майкла в 2009 році, який ... так і не відбувся , перший випуск платівок 1987 і 1994 року – за цей час вони теж стали колекційними .

Особлива пристрасть нашої героїні – ляльки – Джексон : є кілька фабричних ліцензійних примірників , які поміщаються на долоні , а є і зроблена на замовлення , висотою в 70 см . Звичайно , це дороге задоволення , але шанувальники ще в далеких 90 – х купували на Петрівці французькі тематичні журнали про кумира Black and Wite за 500 тисяч купонів ( для порівняння : диск Джексона коштував тоді 2 млн купонів ) .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Зараз я захоплена створенням листівок, присвячених Майклу, – розповідає Юлія. – Є серія в стилі знаменитих піджаків Джексона, які стали символами епохи. Оздоблюю їх різним декором, вигадую сюжети. До речі, Майкл дуже любив, коли шанувальники дарували йому подарунки "хендмейд".

Колекція. У Юлі кілька фігурок Джексона. Фото: архів Ю. Сірош

С2009 року Юлія Сірош з однодумцями в день народження Джексона – 29 серпня – проводять на Хрещатику танцювальні триб'ют и. Спочатку це робили ті , хто займався хореографією : в танці було всього чотири блоки з найвідоміших хітів . Потім ініціативу підхопила Юлія : ідея розвивалася і зараз перетворилася в ціле танцювальне шоу .

"Номери зазвичай ставлю я, інші доповнюють, - пояснює наша героїня. – Розучуємо рухи по відео і об'єднуємо в одне ціле. Хоча правильніше було б сказати, що хореограф наших постановок – сам Майкл".

Фан-клуб: тусовки і вечір пам'яті

" У 1993 році мені було 12 років , я слухав в основному російську попсу . Одного разу друг приніс касету Майкла – музика мені тоді не дуже сподобалася , але все ж зацікавила . Потім я подивився передачу ОРТ про Джексона – і почалося !

"Джексономани" збиралися тоді в парку Шевченка. Ініціаторами офіційної реєстрації клубу в 1996 році стали наші дівчатка, Ксюша і Таня. Це був прекрасний час! В еру інтернету багатьом не зрозуміти, що таке йти до когось додому, щоб подивитися відео Майкла, радіти кожній фотографії або статті про нього. А тоді нам хотілося говорити про кумира, ділитися новинами, плакатами і записами. Саме завдяки фан-клубу я дізнався про музику Майкла набагато більше, ніж це було доступно іншим".

"Я гримувався під Майкла, одягався і танцював, як він, – згадує Олексій. – Але це не було заробітком – тільки один раз мені символічно заплатили 50 грн. З часом наш рух згас: ми стали старшими, з'явилися інші турботи ... Іноді зустрічалися і згадували, як все починалося. Організували в одному клубі вечір пам'яті Майкла після його відходу. У мене до цих пір зберігаються американські журнали за 2009 рік, в яких повідомляється про смерть Короля ... Зараз виросло нове покоління фанатів, після 2009 року пішла нова хвиля. І це говорить про те що Майкл – артист, якого будуть любити завжди".

1996 рік. "Джексономани" збиралися в київському парку Шевченка. Фото: архів С. Іванова

Унікальні альбоми колекції Костянтина. Фото: архів К. Поліщука

HISTORY: 12 годин під дощем і сни про майкла

Для 38-річної Ганни з Дніпра захоплення всього життя почалося в дитинстві: в 11 років на обгортці жуйки вона побачила фото Джексона. Його кліпи тільки-тільки почали крутити по ТБ, і багато зацікавилися Майклом завдяки екзотичній зовнішності і манері танцювати. Аня захопилася всерйоз: розучувала "місячну ходу" кумира, шукала разом з подругою однодумців. Дівчатка розвішували оголошення, писали в газети. Відгук був неймовірним – 20 листів в день в середньому отримували школярки! Інформацію про кумира збирали по крупицях, обмінювалися вирізками із західних журналів, обговорювали нові пісні і навіть ... сни, в яких їм був Майкл. Батьки, звичайно, були проти такого захоплення, але все ж дали 17-річній дочці грошей на поїздку в Москву, на концерт Джексона HISTORY: йшла осінь 1996 року.

"Щоб пробитися в перші ряди, ми прийшли на стадіон "Динамо" вранці, – згадує Анна. – Незважаючи на холод і вогкість, до обіду фанати зайняли весь простір перед сценою. За дві години до концерту я так втомилася і промокла, що вже нічого не хотілося ... Але ось – з'явився він! Гарний неймовірно, йшов під парасолькою і посміхався. Навіть не вірилося, що я бачу його так близько! Стадіон ревів, в руках фанатів були плакати, прапорці, квіти ... З перших звуків музики втома і відчай в моїй душі змінилися захопленням – заради цього варто було мокнути і чекати. На наступний день ми з іншими фанатами їздили за ескортом Джексона по всій Москві. Звичайно, я собі не так все уявляла: до нього не підпускали навіть за п'ять метрів, про автографи і мови не йшло. Пощастило декільком москвичкам – Майкл залишив свій розчерк на їх листівках" .

Киянку Марину Борімчук – прихильницю , неймовірно схожу на свого кумира в гримі і одязі " під Джексона " , Аня вважає духовним двійником артиста : " Танцюючи , вона відчувала Майкла , а не " косила " під нього . Її часто запрошували на концерти " . Сьогодні Анна активно ділиться інформацією про кумира на інтернет – форумах , п'є чай з чашки з його зображенням , а всі рінгтони її мобільного – пісні Джексона .

Думки українців

Кіра Вдовиченко, інженер-механік:

- Ми з Джексоном народилися в один день – 29 серпня. Тому , приймаючи вітання , завжди згадую про нього ... Не перестаю захоплюватися неповторною " місячною ходою " , пронизливими піснями . Він був людиною неймовірної скромності і широти душі .

Наталія Бизова, хормейстер:

Тимур-Ернест Вілцанс, школяр:

Маріанна Гук, PR-менеджер:

- Для мене Майкл Джексон – це ціла епоха народження нової поп – музики . Саме ритми і мотиви його пісень колись надихнули мене , ще зовсім дитину , займатися танцями . Вважаю , Джексон завжди буде Королем поп – культури – першим і неперевершеним .

Віктор Ніренберг, підприємець: