Півроку АТО: цифри і факти

У жовтні виповнюється рівно півроку з того дня, як спікер ВР Олександр Турчинов підписав указ про початок АТО на Сході, адже саме на початку квітня була проголошена так звана Донецька народна республіка, і почастішали сутички між сепаратистами і силовиками. За цей час вся країна дізналася, що таке "Іловайський котел", чого варто перемир'я з терористами і у скільки обходиться війна.

ДОСЯГНЕННЯ. Спікер АТО Владислав Селезньов розповів "Сегодня", що за 172 дня проведення антитерористичної операції наша армія стала більш підготовленою. "Сили, які входять до складу АТО навчилися професійніше виконувати бойові завдання. За рахунок збільшення фінансування та допомоги волонтерів у армії з'явилися сучасні радіостанції, які дозволяють оперативно координувати свої дії різним видам військ ЗСУ, – зазначив Селезньов. А президент Петро Порошенко заявив, що згуртованість перед обличчям противника мобілізувала українців і дозволила переоснастити армію. "Армія була розграбована і розтягнули. І я пишаюся, що за 100 днів ми створили армію, яка може захищати країну", – підкреслив глава держави і додав, що в рамках програми переозброєння української армії будуть закуплені безпілотні літальні апарати та інше сучасне обладнання. За словами президента, витрати на армію зростуть до 5% від ВВП, до 84 млрд грн (зараз – 1%, 15 млрд грн).

ТАКТИКА. За час АТО наші сили змінювали способи ведення війни. "Ми діємо так, щоб не допустити втрат серед населення. Деякі об'єкти просто не штурмуємо – щоб зберегти життя і майно мирних людей, хоча за класикою жанру армійські операції мають на увазі роботу авіації і артилерії по об'єктах. Якщо бойовики стріляють по нас, то ми стріляємо у відповідь – тільки за розвіданими позиціям. І то – за умови, що вогневі точки бойовиків перебувають поза населеними пунктами", – розповів Селезньов. Втім, змінили тактику і бойовики: "раніше вони блокували наші підрозділи за допомогою місцевого населення. Потім, коли підтримка населення впала, вони почали використовувати диверсійно-розвідувальні групи: нападали на наші колони, блокпости і швидко відходили. Але, активізувавши розвідку, ми навчилися протистояти і таким нападам", – резюмував Селезньов.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

КОЛИ КІНЕЦЬ? Експерти вважають, що перспективи війни до кінця не визначені, а доля Донбасу повинна вирішуватися не на полях битв, а шляхом мирних переговорів. "Порошенко розраховує, що Україна впорається, і не втратить території, тому до цих пір називає бойові дії в Донбасі АТО, а не війною, – вважає директор Атлантичної ради України Вадим Гречанінов. – Завершення конфлікту ми дочекаємося не скоро. – Адже Путіну потрібно, щоб Донбас перетворився на українську Абхазію. Але війна з Україною показала всьому світу, що насправді являє собою керівництво РФ. Після збитого Боїнга ілюзії щодо Путіна у ЄС пропали остаточно".

Напівзруйнована гордість

Бої завдали величезної шкоди й економіці Донбасу. З початку року промвиробництво Донецької області скоротилося на 20,3%, а гордість регіону – шахти – в напівзруйнованому стані. "Сходили на референдум. А тепер 70% шахт регіону в режимі очікування, затоплені, зруйновані копри та інфраструктура", – розповів "Сегодня" глава НПГУ Микола Волинко.

Матері: політикам потрібно домовитися

Солдатські матері, не досвідчені в тонкощах геополітики та військового мистецтва, вважають, що політики повинні домовитися якнайскоріше. Мама 22-річного офіцера Андрія Манелюк з Вінниці, який зараз з пораненням лежить в госпіталі, розповіла "Сегодня", що проводжала сина на війну з важким серцем. "Мій син хотів бути військовим з самого дитинства. Його обов'язок – захищати свою країну. Йому сказали йти в АТО, і він відразу пішов. Пам'ятаю, коли ми з усіма домашніми його проводжали, він мені сказав: "Мама, якщо мене там не буде, війна прийде і в наш будинок. І почнеться хаос", – згадує сина Тетяна. – Кожен день ми на нервах чекали його дзвінка – щоб хоч на хвилинку почути його голос". В дорогу синові Тетяна дала обереги. "У нього було два хрестика і молитовне лист у кишені форми. Кожен день я ходила по всіх храмах і молилася за нього, ставила свічки", – каже вона.

Матері кажуть: кожен день війни приносить Україні нові жертви. "Політикам потрібно домовитися якнайскоріше. Скільки ще наших хлопців повинно загинути або стати інвалідами? Моя дитина до сих пір в госпіталі. І поки це все не закінчиться, покалічених дітей буде дедалі більше", – скаржиться Тетяна.

Голова організації солдатських матерів України Валентина Артамонова додала, що щодня отримує від схвильованих родичів воїнів сотні дзвінків. "Я кожен день питаю у влади, коли все це закінчиться. І кожен день отримую один і той же відповідь: наказ про демобілізацію буде, коли бойовики припинять вогонь. Значить, політикам потрібно якомога швидше домовитися про мир", – поскаржилася Артамонова.