Свято в радіаційному пеклі. "Чорнобильській" демонстрації в Києві – 35 років (фото)

Нещодавно Україна відзначила 35-у, ювілейну, річницю аварії на Чорнобильській АЕС. Однак сьогодні виповнюється 35 років після події, яка стала символом ставлення радянської влади до потерпілих і її головною характеристикою.

Читайте також:

Перший віртуальний гід з подорожей Чорнобильською зоною відчуження

1 травня 1986 року, через п'ять днів після найстрашнішої ядерної аварії в історії, в центрі Києва пройшов традиційний святковий парад до Дня Праці, що багато років потому отримав назву "Чорнобильської демонстрації".

Хоча 30 тисяч жителів Прип'яті евакуювали 27 квітня, масштаби аварії на ЧАЕС намагалися приховати.

Саме в цей час паніку били за кордоном – ще 29 квітня вийшов тираж британської газети London Times, на першій сторінці якого було застереження шведських вчених про "величезний ядерний витік на радянському заводі".

Це викликало питання і західних, і радянських журналістів. В результаті влада мусила зізнатися, але першотравневий парад все ж провели.

Тоді як рівні радіації в місті досягли свого піку в 2500 мікрорентген на годину (це в 125 разів більше за норму), партійне керівництво УРСР вітало натовпи киян, що крокували Хрещатиком. Вони не здогадувалися, що наражають своє життя на небезпеку.

У проведенні демонстрації звинувачують першого секретаря ЦК КПУ і тодішнього керівника України Володимира Щербицького. Насправді він був проти цієї ідеї – його змусило керівництво СРСР, щоб показати відсутність паніки і звичайне життя в місті.

Дочка Щербицького – Ольга Володимирівна – стверджує, що перед її батьком лежав вибір: здати партійний квиток або провести першотравневу демонстрацію, щоб не сіяти паніку.

Очільник УРСР хотів, щоб члени Політбюро і керівники міста взяли участь разом зі своїми сім'ями, зокрема з дітьми та онуками. І більшість з них дійсно брала участь. Також Щербицький домігся скорочення тривалості ходи – в результаті вона тривала менше години.

1/5

У ті дні йшлося про повну евакуацію Києва, навіть підраховувалася необхідна кількість потягів, але в Москві вирішили почекати до осені й оцінити ситуацію.

Офіційно Михайло Горбачов повідомив радянським громадянам про трагедію тільки 14 травня. Тобто, через майже три тижні. Однак вперше він визнав проведення першотравневого параду в Києві помилкою лише в 2006 році.

Втім, свято 1 Травня було не єдиним "радіаційним" заходом, який подарувала киянам радянська влада. 6 травня у місті пройшов етап 39-х Міжнародних велогонок світу, а 9 травня – День Перемоги.

Нагадаємо, що на 35-ту річницю аварії на ЧАЕС президент Володимир Зеленський ввів в експлуатацію нове сховище для відпрацьованого ядерного палива на станції.

А що кажуть очевидці евакуації Прип'яті, ви можете дізнатися на нашому сайті.