Катерина Степаненко
редактор 22 лютого виповнилося 5 років з дня втечі екс-президента Віктора Януковича. І хоча місяць тому Оболонський районний суд Києва заочно засудив його до 13 років за держзраду і пособництво у веденні агресивної війни, розслідування злочинів на Євромайдані досі не закінчено.
Трагічні цифри
З 24 листопада 2013 року (фактичний початок Євромайдану) по 22 лютого 2014-го постраждало 1700 учасників протесту і тисяча правоохоронців. Загинуло 107 осіб. За даними Генпрокуратури, п'ять років тому, тільки за лютий, загинуло 78 мітингувальників, понад двісті отримали вогнепальні поранення і ще близько 1000 – інші травми.
Глава управління спецрозслідування ГПУ Сергій Горбатюк, звітуючи у вівторок про хід розслідування щодо вбивств на Майдані, що досі триває, зазначив – про підозри повідомлено 66 особам, за 16 обвинувальні акти направлено до суду, ще за чотирма розслідування тривають. 46 осіб перебувають у розшуку. Він додав: всього у країні розслідується понад 4700 злочинів, скоєних на Майдані, про підозру повідомлено 442 особам, 288 обвинувальних актів направлено до суду, і зараз є 52 рішення суду.
"З них 48 – вироки. Інші – визнання особи винною, але не призначено покарання, закриття справи або за терміном давності, або за іншими підставами. З 48 вироків – дев'ять про реальне позбавлення волі. Вони стосуються "тітушок", – підсумував Горбатюк, додавши, що 36 осіб, яким повідомлено про підозру, продовжують працювати в правоохоронних органах.
З них десятеро – на керівних посадах. Слідчий експеримент, який проводять на вулиці Інститутській у Києві, щоб з'ясувати, зокрема, хто і звідки стріляв, зі слів Горбатюка, планують завершити у березні.
Генпрокурор Юрій Луценко каже, що 46 осіб, які перебувають у розшуку, втекли до РФ. Решта підозрювані – під вартою.
"Поточного року ГПУ фактично завершила слідство щодо осіб, які віддавали злочинні накази, що призвели до вбивств і поранень на Майдані. Комісія експертів і залучених фахівців на підставі 988 томів матеріалів слідства прийшла до висновку – загибель і поранення учасників мирних зібрань на Майдані знаходяться в прямому причинному зв'язку з рішеннями і діями екс-президента Януковича, екс-глави СБУ Олександра Якименка та його підлеглих, екс-міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та його підлеглих, екс-міністра оборони Павла Лебедєва, а також екс-начальника Генштабу Володимира Замани", – зазначив Луценко.
ООН і Європа
Ще 2014 року, під час підписання мирної угоди, передбачалося створення міжнародної комісії з моніторингу розслідувань злочинів на Майдані під егідою Ради Європи. З подачі генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда тоді ж була створена Міжнародна дорадча група (МДГ). Але свій останній звіт вона опублікувала ще навесні 2015-го. У ньому експерти прийшли до висновку, що в більшості злочинів винні бійці спецпідрозділу "Беркут", а українська правоохоронна система не провела необхідних дій для розслідування трагічних подій і часом прямо перешкоджала розслідуванню. Отримати відповіді в Раді Європи або в посольствах країн-гарантів, чи обговорюється зараз створення міжнародної моніторингової комісії, підключення європейських фахівців до розслідування злочинів на Майдані, "Сегодня" не вдалося.
Загалом європейці незадоволені ходом розслідування. У правозахисній організації Amnesty International повідомили:
"Масштаб порушень прав людини, скоєних під час Євромайдану, був за межами того, з чим могла впоратися українська система кримінального судочинства. До того ж, вона пручалася і перешкоджала правосуддю замість того, щоб притягнути до відповідальності колишніх і теперішніх співробітників правоохоронних органів, відповідальних за розстріли протестувальників", – заявив старший директор офісу генсека організації Колм О'Куанахайн. На його думку, п'ять років – "більше ніж довгий термін, з точки зору відновлення справедливості" і "поки всі злочинці не будуть притягнуті до відповідальності, справедливість не буде відновлена".
Глава моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер каже, що організація продовжує працювати з українською владою для притягнення винних до відповідальності.
"Є перешкоди в процесі ідентифікації підозрюваних. Були суттєві затримки в поведінці судових експертиз. Також багато хто з ймовірних винуватців втекли до РФ і стали недоступними для українського правосуддя. Але, незважаючи на ці виклики, є перелік практичних кроків, які уряд України міг б зробити. Наша головна рекомендація – прискорити розслідування, забезпечити його незалежність і неупередженість", – заявила вона.
Політолог Володимир Фесенко, однак, вважає:
"У нас таких масштабних справ, по-моєму, не було в історії. Мова йде про тисячі свідків і сотні експертиз. Потрібно дотримуватися законності, інакше суд просто оскаржить рішення".
Пам'ять. Щорічно в ці дні запалюють Промені гідності. Фото: М. Марків
Хроніка майдану
"Сегодня" згадав основні віхи подій у Києва п'ять років тому.
- 30 листопада 2013
Силовики жорстоко розганяють активістів на Майдані.
- 8 грудня 2013
У Києві відбувається "Марш мільйонів".
- 16 січня 2014
Верховна Рада ухвалює "диктаторські закони", мета яких – звести протести нанівець.
- 19 січня 2014
Почалися масові протистояння між мітингувальниками та силовиками. День отримав назву "Криваве хрещення".
- 22 січня 2014
Перші жертви на Майдані – Сергій Нігоян і Михайло Жизневський.
- 18 лютого 2014
Влада оголосила про початок антитерористичної операції і почали штурм барикад.
- 20 лютого 2014
Найкривавіший день Майдану, вбито 48 осіб.
- 21 лютого 2014
Всю ніч тривають переговори між опозицією, Януковичем, представниками ЄС і РФ. Підписано угоду про проведення позачергових виборів президента у грудні.
- 22 лютого 2014
Віктор Янукович і низка чиновників втікають з України.
Нагадаємо, раніше Луценко розповів, коли направить до суду справу щодо розстрілу Майдану. Слідство встановило 66 осіб, які підозрюються у здійсненні злочинів проти майданівців.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми