Ухвалення закону про українську мову: Верховна Рада зробить спробу №2 в четвер

4 жовтня 2018, 07:19

Ілля Требор

Є чотири документи, але експерти вже визначилися з фаворитом

Український парламент сьогодні може поставити крапку в шестирічній епопеї мовного "закону Колесніченка-Ківалова". Його в лютому цього року Конституційний суд (КСУ) визнав неконституційним, і відтоді використання державної мови в країні нічим не регулюється. Цей законодавчий вакуум і збираються заповнити народні депутати.

Друга спроба

Реклама

Закон "Про основи державної мовної політики" авторства двох регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова, зокрема, передбачав, що якщо число носіїв регіональної мови на певній території не менш 10% від загальної чисельності населення, то ця мова можна використовувати в офіційному документообігу нарівні з державним. Дія поширювалося на 19 мов. При цьому неоднозначно було прописано поняття "рідної мови": "Перша мова, яку людина опанувала в дитинстві".

28 лютого цього року КСУ назвав "закон Колесніченка-Ківалова" таким, що суперечить Основному закону. Серед причин звучали блокування трибуни під час його ухвалення (липень 2012-го), відсутність порівняльної таблиці до другого читання і масове кнопкодавство. Після вердикту суду в країні утворився вакуум у мовній політиці. При цьому більше року в парламенті лежать кілька проектів, які повинні вирішити цю проблему. Про пріоритетність питання з початку вересня говорить спікер ВР Андрій Парубій.

"У четвер ключове питання цього тижня – проект закону "Про мову в Україні". Таких проектів, що пройшли комітет, чотири. Я пропонуватиму, щоб ми обговорили їх за повною процедурою і вибрали один, який зможемо прийняти в першому читанні і на базі якого зможемо почати роботу до другого ", – заявив він в понеділок.

Чотири проекти

На думку експертів, фаворитом перегонів залишається проект, поданий нардепами Миколою Княжицьким і Іриною Подоляк. Під ним підписалися майже 80 нардепів. За ним єдиною робочою мовою в будь-яких державних чи комунальних інстанціях, судах і армії має бути українська. Це ж стосується і таких сфер, як освіта, наука, охорона здоров'я, спорт і навіть транспорт. За порушення цих правил загрожують штрафи до 8500 тис. грн. Крім того, закон зобов'язує ЗМІ перейти на українську мову – за порушення – штраф у 10 200 грн. При повторному порушенні ця цифра збільшиться майже до 12 тис. грн. Стежитимуть за виконанням закону "мовні інспектори". Вони зможуть бути присутніми на засіданні будь-яких державних органів, вимагати документи у громадських організацій і політичних партій, а також призначати розміри штрафів. Всього їх буде 27 осіб на всю країну (по одному на кожну адміністративну одиницю), а підкорятимуться вони "уповноваженому з питань захисту державної мови". Останньому можна буде поскаржитися на публічну зневагу державної мови, після чого уповноважений може запустити мовну перевірку в тому або іншому держоргані.

З'явиться також Національна комісія зі стандартів державної мови, яка надалі стверджуватиме правила української мови. Також на її базі створять Центр української мови для тестування чиновників на знання української мови. Крім того, без сертифіката від цього центру можна буде балотуватися на пост президента або депутата будь-якого рівня.

Реклама

Альтернативний проект (під ним підписалося трохи більше 30 парламентаріїв) практично нічим не відрізняється від документа Княжицького. Єдина відмінність – більші штрафи. Цей варіант передбачає, що телеканали, які порушують закон про державною мовою, платитимуть фіксовану суму штрафу, 10% від своєї ліцензії.

Обговорять нардепи в четвер ще два проекти. Перший також передбачає створити Нацкомісію з стандартів мови і обов'язкову сертифікацію чиновників. Однак він дозволяє вести телеефір не тільки українською мовою. Крім того, в ньому дозволено документообіг регіональними мовами. Нарешті, останній проект, який називається "Про мови в Україні", найліберальніший з усіх існуючих. Він гарантує вільне використання мов корінних народів і національних меншин в українській культурі. Але пункт про обов'язкову сертифікацію чиновників з української мови в ньому також присутній.

Законопроекти: шанси та ризики

Політолог Володимир Фесенко вважає, що найбільші шанси – у проекту Княжицького.

"Найімовірніше, завтра за нього і проголосують. Але це поки тільки перше читання, і до другого, напевно, згладжуватимуть гострі кути документа", – пояснив він.

Політаналітик Руслан Бортник згоден, що голосуватимуть за цей проект.

"Він виписаний краще за всі інші і, мені здається, максимально узгоджений з владою. Ймовірно, саме він стане базою для подальшої роботи. Але в нинішньому вигляді він може спровокувати проблеми в зовнішній політиці. Наприклад, загострить наші проблеми з Угорщиною, з якої останні місяці і без того натягнуті відносини", – додає експерт.

Втім, аналітик Українського інституту майбутнього Тарас Березовець звертає увагу: сьогодні позиція Угорщини і без того досить жорстка і тому, чи ухвалимо ми новий закон чи ні, ставлення цієї країни не зміниться.

"Навіть якщо ми скасуємо ту саму мовну статтю в новому законі "Про освіту", все залишиться як є. Тому нам потрібно просто приймати цей законопроект без оглядки, а питання відносин з сусідами вирішувати в іншому порядку", – резюмує він.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти