Минуле волонтерів: гонщики, вчителі та банкіри

Минув рік, як в Україні почало зароджуватися масовий, організований і унікальний у світі волонтерський рух. Відлік добровольці ведуть з часів Євромайдану – багато хто, хто зараз допомагає армії, до цього підтримували революцію. Вони розповіли "Сегодня", ким працювали до переломних подій в Україні – хто за освітою і чим заробляли на життя.

Як виявилося, добровольці приходили з самих різних сфер – в мирному житті вони були компьютерщиками, менеджерами, гонщиками, священиками, вчителями, юристами та артистами. Частина з добровольців намагаються суміщати свою роботу з волонтерством, інші звільнилися і повністю присвятили себе допомозі армії.

ВОЛОНТЕР У ПОВЗУНКАХ. Одна з найбільш відчайдушних волонтерів України, банкір, що знаходиться в декреті, 28-річна мешканка Миколаївської області Вікторія Ходаковська, їздить в зону бойових дій зі своєю однорічною донькою, уточнюючи при цьому, що дитина, донька Мілана, почала волонтерити з двотижневого віку. "Перша поїздка була в Київ на Майдан, ми везли хлопцям продукти та медикаменти. Порахувала тоді це своїм обов'язком. Якщо не ми будемо допомагати, то хто? – Каже Вікторія. – Після цього був Крим, зенітна частина. Тоді везла найнеобхідніше – продукти й амуніцію. На Схід їжджу також з донькою, навіть коли стріляють. Були і в Слов'янську, і в Дебальцеве, куди вона вперше приїхала коли їй було 3 місяці. Бійці, коли бачать мене з донькою, так і кажуть: "Спасибі, що приїжджаєш з нею. Ми розуміємо, заради кого тут воюємо". Я не тільки доставляю вантажі, а й допомагаю виїхати звідти тим, у кого є необхідність. За освітою я банкір, у мене є невеликий бізнес – приватний кінозал. Він продовжує працювати".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ГОНЩИЦЯ НА ПЕРЕДОВІЙ. За словами іншого волонтера, Івана Звягіна, який опікає кіборгів з донецького аеропорту, в їх рядах однією з найбільш відчайдушних вважається відома в Європі та Україні автогонщиця Галина Алмазова. "Її завдання – оперативно довезти з Донецького аеропорту до лікарні пораненого бійця. Буває, що вночі "швидка" під її управлінням мчить 140-160 км\год (за словами самої Галини, позивний її авто – "Вітерець". – Авт.)", – розповів нам Звягін. Про себе розповідає, що до війни працював юристом.

З НОТАРІАТУ НА ФРОНТ. "А я працювала помічником нотаріуса. Для мене переломним моментом став розстріл людей на Майдані, в ці дні я зрозуміла, що не можна сидіти склавши руки. На Схід моя перша поїздка була в Дебальцеве Донецької області, в липні, ми звідти вивозили переселенців – вагітних жінок. Поєднувати волонтерство з роботою не вийшло, довелося звільнитися. Ми завжди на передовій, рятуємо поранених, – говорить 37-річна волонтер екстреної медслужби Ольга Кроха. – Не кривлячи душею, можу сказати, що волонтери живуть за рахунок тих коштів, якими допомагають інші волонтери і населення".

УЧИТЕЛЬ. У минулому вчитель, а зараз керівник одного з підприємств і волонтер Юрій Москаленко нам розповів, що переломним моментом стало 18 квітня, коли його попросили про допомогу – він повинен був завести найнеобхідніше в район міста Слов'янська. "Тоді я не доїхав до точки призначення, але це тільки заохотило, – говорить волонтер. – У першу поїздку ми везли цигарки, печиво, воду, шкарпетки та інший одяг. Як зараз пам'ятаю – завантажив свій бусик і поїхав. Зараз знаю волонтерів, які за професією і бухгалтери, і швачки, і страхові агенти, і вчителі. Волонтерство забирає весь час, спимо по 3-4 години на добу, інакше не вистачить часу. До речі, за першою освітою я теж вчитель, викладав російську мову під час дипломної і післядипломної практики". За словами Юрія, зайнятість погано позначається на роботі його фірми, але він планує допомагати нужденним і далі.

Актор-волонтер

До недавнього часу боєць, який воював на горі Карачун поблизу Слов'янська, а тепер волонтер Мирослав Гай – за професією актор. "Я професійний актор, працював в театрі. Також викладач акторської майстерності в нацуніверситеті імені Карпенка-Карого. Цим займався ще до Майдану. Викладав студентам майстерність сценічного руху, – розповів нам Гай. – Крім того, займався рукопашним боєм, але в зоні бойових дій такі навички не використав, лише під час протистоянь на Майдані. На війні головне – автомат". В акторських колах нам розповіли, що серед волонтерів є навіть оперна співачка, яка поки що воліє не афішувати своє ім'я, але допомагає армії не менше, ніж інші.