Пробачити Росії: хто і навіщо лобіює інтереси Москви в ПАРЄ

24 січня 2018, 07:56

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи може спровокувати ефект доміно в країнах-членах РЄ

У вівторок, 23 січня ввечері в Страсбурзі відбулося перше засідання ad-hoc комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (РЄ), де обговорювалися механізми повернення російської делегації. Нагадаємо, що після анексії Криму і початку війни на Донбасі Москву позбавили права голосу, участі в спостережних місіях і керівних структурах ПАРЄ. З січня 2015-го на знак протесту російська делегація перестала приїжджати до Страсбурга, а з минулого року – платити щорічні членські внески до бюджету РЄ. Тільки за 2017-й Москва заборгувала понад 22 млн євро і погрожує не заплатити і цього року, якщо її права в ПАРЄ не відновлять в повному обсязі.

Реклама

Для цього генсек РЄ Турбйорн Ягланд і президент Асамблеї Мікеле Ніколетті роблять все можливе. Наприклад, створили комітет ad-hoc, який повинен запропонувати зміни до регламенту Асамблеї. Якщо їх підтримають, російська делегація може повернутися до ПАРЄ вже в другій половині цього року. Але шансів на це, за словами членів української делегації в Парламентській асамблеї, мало – рішення в залі не підтримають. Але це не означає, що друзі Москви припинять спроби повернути російську делегацію до ПАРЄ.

Гроші не пахнуть

У жовтні минулого 2017 року генсек РЄ Турбйорн Ягланд з'їздив до Москви порадитися з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим, як повернути російську делегацію до ПАРЄ, і відразу після НО взявся виконувати домовленості. Виступаючи на відкритті січневої сесії в Страсбурзі в понеділок 22 січня, Ягланд дав зрозуміти, що Росію не варто виганяти з ПАРЄ лише за анексію Криму і військову агресію на Донбасі. При цьому, на його думку, Росія повинна повернутися до роботи в Асамблеї до саміту організації навесні 2019 року.

Для цього, за словами генсека РЄ, потрібно "гармонізувати правила організації". У жовтні сайт "Сегодня" докладно описував, як прийнята резолюція вже обраного президента Парламентської асамблеї Мікеле Ніколетті відкриває дорогу до скасування політичних санкцій проти РФ за анексію Криму і війну на Донбасі. Під санкціями мається на увазі позбавлення Росії права голосу в ПАРЄ, участі в спостережних місіях і керівних структурах. Через це Росія не подає списки своїх депутатів для участі в роботі Асамблеї, поки, за словами рупорів Кремля, в ПАРЄ не ліквідують інструмент санкцій.

На знак протесту Москва перестала платити свою частину внесків до бюджету РЄ. За словами генсека Турбйорна Ягланда, РЄ переживає фінансову кризу і змушений скорочувати свою активність. "2017 року Росія недоплатила до бюджету 22 млн 300 тис євро. Це рішення ставить під загрозу нормальну роботу РЄ. Якщо Росія і цього року утримається від виплати внесків, це означатиме втрату ще 33,8 млн євро", – заявив міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен, виступаючи в Страсбурзі.

Реклама

Скоротила свої внески і Туреччина, яка до цього добровільно платила більше, тоді як Росія платити взагалі відмовилася. Здавалося, такий крок Анкари в Страсбурзі повинні були тільки привітати, але на свою адресу Туреччина почула лише критику. Турбйорн Ягланд заявляє про фінансову кризу в організації, необхідність скорочення її витрат, але відновити турецькі виплати до колишнього рівня він не вважає за можливе.

Цього року загальне недофінансування РЄ може досягти 53 млн євро. У такій ситуації було б логічно розподілити неоплачений внесок Росії між іншими державами-учасниками. Але, як розповів сайту "Сегодня" постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба, Турбйорн Ягланд категорично відкинув можливість того, щоб борг Росії було компенсовано всякою іншою державою-членом. "Він переконаний, що Росія повинна заплатити ці гроші. Проблема в тому, що замість того, щоб вимагати від Росії виконання хоча б якихось пунктів резолюцій ПАРЄ, намагаються через коліно зламати всю Раду Європи заради того, щоб росіяни нічого не виконували і повернулися до ПАРЄ", – пояснив "Сегодня" Дмитро Кулеба.

Голова Комісії російського Радфеду з інформаційної політики Олексій Пушков через свій Twitter вже запропонував, щоб членські внески Москви оплачувала Україна. Йому прямо зі Страсбурга відповів член української делегації в ПАРЄ Олег Ляшко: "Ми готові заплатити за Росію, коли Росія заплатить Україні за завдані нам збитки за Донбас і Крим".

На думку експертів, Росія вдалася до відкритого шантажу – фінансування в обмін на цінності. Більш того, за словами аналітика Центру "Нова Європа" Дарії Гайдай, представники Росії навіть відкрито заявили, що взагалі не збираються виконувати рішення ПАРЄ.

В тренді
Україну заливає дощами – прогноз погоди на 16 квітня (карта)

"Скасування санкцій проти Росії без будь-якого прогресу у виконанні резолюцій ПАРЄ означатиме руйнування довіри до Ради Європи як організації, здатної захищати права і свободи людини в Європі. Намагаючись повернути Росію до ПАРЄ, секретаріат Ради Європи свідомо ігнорує не тільки анексію Криму, російську присутність на Донбасі, але і грубі порушення прав людини, тортури, незаконні ув'язнення в Криму і на окупованих територіях Донбасу. Заради збереження свого штату Раді Європи пропонують закрити очі на порушений, для моніторингу яких вона і була створена", – нагадує Дарія Гайдай.

Як повертатимуть Росію?

Реклама

За словами Дмитра Кулеби, щоб повернути російську делегацію до роботи в ПАРЄ, створили спеціальний комітет ad-hoc. Вчора, 23 січня, в Страсбурзі відбулося його перше закрите засідання, куди, як особливо важливих гостей, запросили віце-спікера Держдуми Петра Толстого і голову Держдуми з міжнародних справ Костянтина Косачева (який, до слова, перебуває під санкціями, і в'їзд до Євросоюзу йому заборонений ).

"Прихильники повернення РФ, розуміючи, що офіційного статусу в ПАРЄ Росія на сьогодні не має, просто відправили до російського парламенту офіційне запрошення надіслати своїх представників, як спеціально запрошених гостей. Тобто, Косачев, який голосував за анексію Криму, і якого повинні навіть на поріг не пускати, сьогодні є почесним гостем", – розповів "Сегодня" Дмитро Кулеба.

Косачев і Толстой брали участь у вчорашньому першому засіданні ad-hoc комітету. А українських нардепів, крім голови нашої делегації Володимира Ар'єва (якого в понеділок обрали віце-президентом Асамблеї на 2018 рік), вигнали з зали. Після півторагодинних дебатів Мікеле Ніколетті пообіцяв представити напрацьовані комітетом пропозиції наприкінці червня на засіданні Бюро Асамблеї на літній сесії. Представники Росії Толстой і Косачев, за словами Володимира Ар'єва, утрималися від виступів на комітеті, але пообіцяли подати свої пропозиції до наступного засідання 8 березня.

Позафракційний Борислав Береза, який також входить до української делегації в ПАРЄ, розповів сайту "Сегодня", що через комітет ad-hoc російське лобі в Асамблеї намагається внести зміни до регламенту. "Зміни в тому, що національна делегація може заявлятися не тільки в січні (подавати список своїх депутатів, які братимуть участь в сесіях ПАРЄ. – Авт.), але і в інший час. Крім того, вони намагаються скасувати норму, згідно з якою повноваження делегації можуть оскаржити в сесійній залі інші делегації. Але після вчорашнього засідання цього комітету можна говорити, що європейські парламентарії зі скепсисом дивляться в бік змін регламенту, якщо РФ не почне виконувати резолюції ПАРЄ", – сказав "Сегодня" Борислав Береза.

Що ж, на думку аналітика Центру "Нова Європа", тут на кону не тільки легітимність Ради Європи. На її думку, небезпека повернення російської делегації до ПАРЄ в тому, що це рішення може спровокувати ефект доміно в країнах-членах Ради Європи. З'явиться небезпечний прецедент, що при певних "особливих" умовах про санкції можна забути.

Реклама

"У свою чергу, Кремль зможе заявити про відсутність будь-якої міжнародної ізоляції через Крим і Донбас, про розуміння і готовність до діалогу з боку т.зв. європейських партнерів. Варто пам'ятати, що Україна не одна в цьому протистоянні. У європейських політичних і експертних колах розуміють небезпеку подібного сценарію, тому, зокрема, понад 40 європейських експертів підтримали звернення до Ради Європи з вимогою не піддаватися на шантаж Росії. Завдяки цьому спільному тиску вдалося не допустити повернення російської делегації вже під час січневої сесії 2018 року", – підсумувала Дарія Гайдай.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти