Пробачити Росії: хто і навіщо лобіює інтереси Москви в ПАРЄ

У вівторок, 23 січня ввечері в Страсбурзі відбулося перше засідання ad-hoc комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (РЄ), де обговорювалися механізми повернення російської делегації. Нагадаємо, що після анексії Криму і початку війни на Донбасі Москву позбавили права голосу, участі в спостережних місіях і керівних структурах ПАРЄ. З січня 2015-го на знак протесту російська делегація перестала приїжджати до Страсбурга, а з минулого року – платити щорічні членські внески до бюджету РЄ. Тільки за 2017-й Москва заборгувала понад 22 млн євро і погрожує не заплатити і цього року, якщо її права в ПАРЄ не відновлять в повному обсязі.

Для цього генсек РЄ Турбйорн Ягланд і президент Асамблеї Мікеле Ніколетті роблять все можливе. Наприклад, створили комітет ad-hoc, який повинен запропонувати зміни до регламенту Асамблеї. Якщо їх підтримають, російська делегація може повернутися до ПАРЄ вже в другій половині цього року. Але шансів на це, за словами членів української делегації в Парламентській асамблеї, мало – рішення в залі не підтримають. Але це не означає, що друзі Москви припинять спроби повернути російську делегацію до ПАРЄ.

Гроші не пахнуть

У жовтні минулого 2017 року генсек РЄ Турбйорн Ягланд з'їздив до Москви порадитися з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим, як повернути російську делегацію до ПАРЄ, і відразу після НО взявся виконувати домовленості. Виступаючи на відкритті січневої сесії в Страсбурзі в понеділок 22 січня, Ягланд дав зрозуміти, що Росію не варто виганяти з ПАРЄ лише за анексію Криму і військову агресію на Донбасі. При цьому, на його думку, Росія повинна повернутися до роботи в Асамблеї до саміту організації навесні 2019 року.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Для цього, за словами генсека РЄ, потрібно "гармонізувати правила організації". У жовтні сайт "Сегодня" докладно описував, як прийнята резолюція вже обраного президента Парламентської асамблеї Мікеле Ніколетті відкриває дорогу до скасування політичних санкцій проти РФ за анексію Криму і війну на Донбасі. Під санкціями мається на увазі позбавлення Росії права голосу в ПАРЄ, участі в спостережних місіях і керівних структурах. Через це Росія не подає списки своїх депутатів для участі в роботі Асамблеї, поки, за словами рупорів Кремля, в ПАРЄ не ліквідують інструмент санкцій.

На знак протесту Москва перестала платити свою частину внесків до бюджету РЄ. За словами генсека Турбйорна Ягланда, РЄ переживає фінансову кризу і змушений скорочувати свою активність. "2017 року Росія недоплатила до бюджету 22 млн 300 тис євро. Це рішення ставить під загрозу нормальну роботу РЄ. Якщо Росія і цього року утримається від виплати внесків, це означатиме втрату ще 33,8 млн євро", – заявив міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен, виступаючи в Страсбурзі.

Скоротила свої внески і Туреччина, яка до цього добровільно платила більше, тоді як Росія платити взагалі відмовилася. Здавалося, такий крок Анкари в Страсбурзі повинні були тільки привітати, але на свою адресу Туреччина почула лише критику. Турбйорн Ягланд заявляє про фінансову кризу в організації, необхідність скорочення її витрат, але відновити турецькі виплати до колишнього рівня він не вважає за можливе.

Цього року загальне недофінансування РЄ може досягти 53 млн євро. У такій ситуації було б логічно розподілити неоплачений внесок Росії між іншими державами-учасниками. Але, як розповів сайту "Сегодня" постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба, Турбйорн Ягланд категорично відкинув можливість того, щоб борг Росії було компенсовано всякою іншою державою-членом. "Він переконаний, що Росія повинна заплатити ці гроші. Проблема в тому, що замість того, щоб вимагати від Росії виконання хоча б якихось пунктів резолюцій ПАРЄ, намагаються через коліно зламати всю Раду Європи заради того, щоб росіяни нічого не виконували і повернулися до ПАРЄ", – пояснив "Сегодня" Дмитро Кулеба.

Голова Комісії російського Радфеду з інформаційної політики Олексій Пушков через свій Twitter вже запропонував, щоб членські внески Москви оплачувала Україна. Йому прямо зі Страсбурга відповів член української делегації в ПАРЄ Олег Ляшко: "Ми готові заплатити за Росію, коли Росія заплатить Україні за завдані нам збитки за Донбас і Крим".

На думку експертів, Росія вдалася до відкритого шантажу – фінансування в обмін на цінності. Більш того, за словами аналітика Центру "Нова Європа" Дарії Гайдай, представники Росії навіть відкрито заявили, що взагалі не збираються виконувати рішення ПАРЄ.

"Скасування санкцій проти Росії без будь-якого прогресу у виконанні резолюцій ПАРЄ означатиме руйнування довіри до Ради Європи як організації, здатної захищати права і свободи людини в Європі. Намагаючись повернути Росію до ПАРЄ, секретаріат Ради Європи свідомо ігнорує не тільки анексію Криму, російську присутність на Донбасі, але і грубі порушення прав людини, тортури, незаконні ув'язнення в Криму і на окупованих територіях Донбасу. Заради збереження свого штату Раді Європи пропонують закрити очі на порушений, для моніторингу яких вона і була створена", – нагадує Дарія Гайдай.

Як повертатимуть Росію?

За словами Дмитра Кулеби, щоб повернути російську делегацію до роботи в ПАРЄ, створили спеціальний комітет ad-hoc. Вчора, 23 січня, в Страсбурзі відбулося його перше закрите засідання, куди, як особливо важливих гостей, запросили віце-спікера Держдуми Петра Толстого і голову Держдуми з міжнародних справ Костянтина Косачева (який, до слова, перебуває під санкціями, і в'їзд до Євросоюзу йому заборонений ).

"Прихильники повернення РФ, розуміючи, що офіційного статусу в ПАРЄ Росія на сьогодні не має, просто відправили до російського парламенту офіційне запрошення надіслати своїх представників, як спеціально запрошених гостей. Тобто, Косачев, який голосував за анексію Криму, і якого повинні навіть на поріг не пускати, сьогодні є почесним гостем", – розповів "Сегодня" Дмитро Кулеба.

Косачев і Толстой брали участь у вчорашньому першому засіданні ad-hoc комітету. А українських нардепів, крім голови нашої делегації Володимира Ар'єва (якого в понеділок обрали віце-президентом Асамблеї на 2018 рік), вигнали з зали. Після півторагодинних дебатів Мікеле Ніколетті пообіцяв представити напрацьовані комітетом пропозиції наприкінці червня на засіданні Бюро Асамблеї на літній сесії. Представники Росії Толстой і Косачев, за словами Володимира Ар'єва, утрималися від виступів на комітеті, але пообіцяли подати свої пропозиції до наступного засідання 8 березня.

Позафракційний Борислав Береза, який також входить до української делегації в ПАРЄ, розповів сайту "Сегодня", що через комітет ad-hoc російське лобі в Асамблеї намагається внести зміни до регламенту. "Зміни в тому, що національна делегація може заявлятися не тільки в січні (подавати список своїх депутатів, які братимуть участь в сесіях ПАРЄ. – Авт.), але і в інший час. Крім того, вони намагаються скасувати норму, згідно з якою повноваження делегації можуть оскаржити в сесійній залі інші делегації. Але після вчорашнього засідання цього комітету можна говорити, що європейські парламентарії зі скепсисом дивляться в бік змін регламенту, якщо РФ не почне виконувати резолюції ПАРЄ", – сказав "Сегодня" Борислав Береза.

Що ж, на думку аналітика Центру "Нова Європа", тут на кону не тільки легітимність Ради Європи. На її думку, небезпека повернення російської делегації до ПАРЄ в тому, що це рішення може спровокувати ефект доміно в країнах-членах Ради Європи. З'явиться небезпечний прецедент, що при певних "особливих" умовах про санкції можна забути.

"У свою чергу, Кремль зможе заявити про відсутність будь-якої міжнародної ізоляції через Крим і Донбас, про розуміння і готовність до діалогу з боку т.зв. європейських партнерів. Варто пам'ятати, що Україна не одна в цьому протистоянні. У європейських політичних і експертних колах розуміють небезпеку подібного сценарію, тому, зокрема, понад 40 європейських експертів підтримали звернення до Ради Європи з вимогою не піддаватися на шантаж Росії. Завдяки цьому спільному тиску вдалося не допустити повернення російської делегації вже під час січневої сесії 2018 року", – підсумувала Дарія Гайдай.