Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Згадуємо євромайдан і віримо прогнозам Арахамії, що Земельний кодекс буде прийнятий через три місяці. ТОП-5 новин країни тижня, що минає, в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Шість років розстрілам на Майдані: як це було
Рівно шість років тому, 18 лютого 2014 року, на Євромайдані, який зібрався як протест проти згортання процесу євроінтеграції країни тодішнім президентом України Віктором Януковичем, почався новий виток протистояння мітингувальників із силовиками.
Вуличні бої досягли свого піку 20 лютого, коли невідомі снайпери почали розстрілювати протестувальників. У ті дні в центрі міста загинуло близько ста осіб, яких згодом назвали "Небесна сотня". Всього під час протистоянь, за інформацією МОЗ України, загинули 82 людини (71 демонстрант і 11 правоохоронців), постраждали – 622 особи.
Це протистояння стало завершальним етапом Революції Гідності. 22 лютого Верховна Рада усунула Януковича від обов'язків президента України й призначила дострокові президентські вибори. Згадуємо ті тривожні дні 18-20 лютого в спеціальному фотоматеріалі сайту "Сьогодні".
Скандал у Нових Санжарах через коронавірус
У Нових Санжарах Полтавської області, куди в один з місцевих санаторіїв евакуювали на карантин українців з Китаю, кількість тих, що пікетував 20 лютого, перевищила тисячу. Про це сайту "Сьогодні" повідомила селищний голова Інна Коба.
"Люди не розходяться з траси, як і поліція, і Нацгвардія. Правда, місцеві жителі стоять вже не колонами, а обабіч дороги, що веде в Нові Санжари. При цьому дорога перекрита. Скажу, що людей образила наявність військової техніки. Якби сказали трохи раніше, що до нас привезуть українців з Китаю, то я впевнена, що сьогодні ніхто б не вийшов перекривати трасу. А в підсумку прямо зараз підтягуються люди не тільки з Нових Санжар, а й із сусідніх сіл. Але перекривають дорогу не все, і не всі настроєні категорично. Багато стоять і просто спостерігають. На будь-яке з рішень я вплинути не можу", – розповіла нам Інна Коба.
Місцеві жителі вважають, що медичної центр не має відповідного обладнання, а в разі виникнення хвороби це стане справжньою катастрофою. Учасники акції протесту влаштовують барикади і палять шини. Тим часом на трасі Кременчук – Полтава біля Нових Санжар зібралося багато силовиків, також стоїть бронетехніка. Є повідомлення про зіткнення між місцевими жителями і силовиками.
Новосанжарський протест став причиною для бурхливого обговорення в соціальних мережах, де думки також розділилися.
"Вони такі ж українці, як і ми. А якби в цьому автобусі були ваші рідні, що б ви тоді робили?" – звернувся в соцмережах один з полтавчан до земляків. Ще десятки людей висловили думку, що це українці, яких треба рятувати.
В Офісі президента раніше заявили, що вжито всіх потрібних заходів захисту і жодної бактеріологічної загрози немає.
.
Росія затримала українських рибалок: усі подробиці
15 лютого в західній частині Азовського моря, недалеко від берегів окупованого Криму, співробітники Федеральної служби безпеки Росії знову затримали судно, на якому перебували українці. Воно вийшло в Азовське море із села Райнівка в Запорізькій області.
Росіяни звинуватили капітана в тому, що він не виконав нібито "законну" вимогу прикордонного загону та спробував сховатися. Під час огляду судна було виявлено понад 290 штук камбали-калкана, а також знаряддя лову – ставну сітку. При цьому суднових, реєстраційних документів, зокрема й на право вилову риби, не було.
Судно разом з рибалками було доставлене в Керч для розгляду. Спершу команду затримали на 48 годин до з'ясування обставин події, а 16 лютого Керченський міський суд заарештував рибалок на 10 діб.
Тим часом за фактом незаконного захоплення росіянами українського судна з чотирма людьми на борту українська прокуратура відкрила кримінальне провадження.
Цікаво, що керченські рибалки не залишили своїх українських колег у біді. Як розповів нардеп від "Слуги народу" Павло Мельник журналістам порталу "Крим.Реалії", місцеві рибалки приносили українцям їжу в ізолятор. За словами керченських рибалок, заарештовані почуваються нормально.
З 2020 року українські дитбудинки не братимуть дітей
В Україні з 2020 року дітей не прийматимуть в дитячі будинки, у винятковому випадку діти будуть спрямовані в патронатну або прийомну сім'ю. Про це повідомляє пресслужба Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.
Повідомляється, що з 2020 року держава і суспільство здійснюватиме всі заходи, щоб зберегти можливість проживання дитини з рідними батьками та виховання ними, а також допомагати їм у складних життєвих обставинах. У винятковому випадку дітей направлятимуть в патронатну або прийомну сім'ю або сімейний будинок дитини.
"Діти зможуть жити в будинках дитини до 2023 року. До 2023 року на місці дитячих будинків будуть організовані паліативно-реабілітаційні центри. Ці центри надаватимуть допомогу всім дітям, незалежно від їхнього соціального статусу і віку", – зазначив заступник міністра соціальної політики України Олег Коваль.
Він додав, що із цього року влаштування дітей у дитячі будинки стане платним, а паліативно-реабілітаційні центри не тільки опікуватимуться тими дітьми з особливими потребами, які проходять реабілітацію в центрах, а й надаватимуть усю необхідну допомогу дітям, які вже виховуються в прийомних сім'ях .
Земельну реформу розглядатимуть три місяці
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія прогнозує, що розгляд земельного законопроєкту в другому читанні потребуватиме 2,5-3 місяці, і планує спілкуватися з лідерами тих фракцій, які внесли найбільше поправок. Про це він сказав у кулуарах Верховної Ради у вівторок.
"Очікування такі. Якщо не зміняться суттєво якісь обставини, ми прогнозуємо це, ґрунтуючись на сьогоднішніх цифрах, які ми маємо. Зараз у середньому розгляд однієї поправки займає 3 хвилини. Якщо кількість поправок розділити на 3 хвилини і відняти від цієї цифри все перерви тощо, то це десь 2,5-3 місяці роботи парламенту", – підкреслив Арахамія.
За його словами, тисячі поправок, на яких наполягають члени фракцій "Опозиційна платформа – за життя" і "Батьківщина", – не що інше, як навмисне блокування роботи парламенту.
Нагадаємо, що Верховна Рада увійшла в затяжний процес земельної реформи. У законопроєкті, який розглядають у парламенті, прописані такі новації. Зокрема, парламентарії зменшили кількість землі в одні руки з 200 тисяч гектарів до 10 тисяч. Купівля землі буде дозволена тільки в безготівковій формі, а покупців зобов'яжуть підтверджувати походження коштів. При цьому вартість землі до 2030 року повинна бути нижчою за її нормативно-грошову оцінку. Початкова ціна – 1700 доларів за гектар. Фінальна буде залежати від району, області та конкуренції. Іноземні громадяни, крім росіян, зможуть купити землю тільки після референдуму. А продаж ділянок біля державного кордону буде заборонена.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми