Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Вступив в силу "мовний закон", а Міносвіти готує проект, згідно з яким доведеться вивчити не тільки українську, але ще і англійську мову. Читайте ТОП-5 новин тижня, що минає в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
В Україні вступив в силу закон про мову
16 липня, через два місяці після опублікування в офіційній газеті "Голос України", в Україні набув чинності закон № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Документ регулює порядок її застосування в якості державної в публічних сферах суспільного життя, окрім сфер приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Петро Порошенко, який на той момент був президентом України, під час підписання документа нагадав, що Київ не збирався враховувати думку Москви з мовних питань в Україні.
Детальніше про закон № 5670-д, який до прийняття пройшов понад 2 тис. правок, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Рада прийняла "мовний закон": що потрібно знати про нього".
Президент готовий дати українське громадянство всім етнічним українцям
Україна готова надавати громадянство етнічним українцям без відмови ними від громадянства іншої країни. Днями про це заявив президент України Володимир Зеленський. Зараз, відповідно до закону, при подачі на українське громадянство, іноземець повинен заявити про відмову від вже існуючого. А ось громадянин України спокійно може отримати громадянство іншої країни без відмови від книжечки з тризубом. Що змінить видача громадянства іноземцям-етнічним українцям?
Наш гарант доручив розробити механізм спрощеного надання громадянства людям, права і свободи яких порушені, незалежно від країни. Це відповідь на указ Володимира Путіна, яким той надав можливість отримати громадянство РФ всім жителям Донецької і Луганської областей за спрощеною схемою.
Як уточнила прес-служба Офісу президента (ОП), наше громадянство як друге зможуть отримати етнічні українці з дружніх нам країн, які прагнуть приєднатися до розвитку своєї історичної батьківщини.
"Ми обурені указом президента РФ щодо спрощеного надання українцям російського громадянства, - сказано в повідомленні ОП. – Він спрямований проти наших громадян, що вимушено проживають на тимчасово окупованих територіях і створює перешкоди на шляху до деескалації конфлікту".
Міжнародник Андрій Бузаров підтримує ініціативу президента.
"Це великий крок в частині збереження державності і генофонду України, – впевнений експерт. – Наприклад, угорці активно це використовують для об'єднання закордонних угорців. Якщо закон приймуть, чекаю масових звернень від українців Росії, США, Канади. Для них це означає відновлення історичного зв'язку з батьківщиною". На думку Бузарова, "нові українці" зможуть підштовхнути інтелектуальний обмін між країнами, принести Україні нові економічні вливання, посприяють розвитку "народної дипломатії".
А ось економіст Олег Пендзин не очікує, що етнічні українці-бізнесмени за кордоном, отримавши наше громадянство, стануть масово інвестувати в економіку України.
"Гроші не мають національності, а умови ведення бізнесу у нас однакові як для резидентів, так і для нерезидентів, тому великі інвестиції прийдуть до нас лише тоді, коли покращиться інвестклімат", – вважає Пендзин.
Екс-співробітник Держміграційної служби Сергій Гунько пропонує дочекатися оприлюднення конкретних документів.
"Подвійне громадянство не заборонено законодавством України, – уточнив нам Гунько. – Якщо іноземець клопоче про прийняття до громадянства України, він подає зобов'язання про вихід з іноземного громадянства протягом двох років, але це не є забороною на подвійне громадянство".
Також Гунько нагадав, що діє "паспорт закордонного українця" (аналог "карти поляка" в Польщі), який не дає громадянства, але дозволяє, зокрема, безоплатно здобути вищу освіту, багаторазову українську візу (за наявності візового режиму).
Що потрібно знати про розслідування загибелі МН-17 до п'ятиріччя трагедії
Середа, 17 липня – скорботний день: п'ята річниця загибелі рейсу з Амстердама в Куала-Лумпур авіакомпанії Malaysia Airlines. 17 липня 2014 року літак Boeing 777 розбився в Донецькій області після того, як він був збитий ракетою "земля-повітря". Всі 298 осіб, що знаходилися на борту, загинули.
Перелом у справі збитого літака настав у травні 2018 року, коли у слідства по MH17 з'явився важливий доказ проти Росії – з ракети ЗРК "Бук" вдалося зняти "відбитки пальців" (унікальні індивідуальні характеристики, що дозволяють пізнати кожен конкретний "Бук"). Про це 24 травня 2018 року голова центрального департаменту кримінальних розслідувань національної поліції Нідерландів Уілберт Паулсен. При цьому він підкреслив, що слідчі Міжнародної слідчої групи (JIT) підтвердили багато даних групи Bellingcat – інтернет-видання журналістських розслідувань, заснованому незадовго до авіакатастрофи MH17, яке також паралельно проводить власне розслідування і працює з відкритими джерелами інформації.
Слідом JIT опублікувала відео з доказами, що малайзійський Boeing MH17 був збитий російським "буком" 53-ї бригади. На відео чітко показано, що колона військової техніки, в складі якої був також і "Бук", яким збили літак, не раз була знята і на фото, і на відео під час проходження з території Росії в Україну.
"Кілька тижнів тому ми вже направили російській стороні запит про 53-у зенітну ракетну бригаду під Курськом і про установки, які використовувалися. Зрозуміло, ще на початку розслідування ми попросили їх надати всю наявну в них інформацію, яка має значення, а це, можливо, найважливіша інформація, яку вони могли нам дати. Однак вони не зробили цього. ми також запросили іншу інформацію. Так, ми задали питання (Росії – ред.) про представлені сьогодні уламки ракети від "Бука" і номери на них. Чекаємо відповідей", – сказав глава прокуратури Нідерландів Вестербеке.
Через рік і один місяць, 19 червня 2019 року, імена підозрюваних були названі офіційно. Це росіяни Ігор Гиркин (позивний "Стрілок"), Сергій Дубинський (позивний "Похмурий"), Олег Пулатов (позивний "Гюрза"), і українець Леонід Харченко (позивний "Крот").
Які саме докази вдалося зібрати, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Перший свідок і офіційні підозрювані: що потрібно знати про розслідування загибелі МН-17"
Але Кремль все одно продовжує крутитися і брехати – навіть незважаючи на переконливі докази і першого в справі свідка. Повністю підбірку російських фальсифікацій і брехні читайте в спеціальному матеріалі сайту"Сьогодні" "Фотошоп, крадіжка і "літак з мерцями": головні фейки Кремля про загибель MH17".
Українці розлучаються для того, щоб отримати субсидії
Українці розлучаються для того, щоб отримати субсидії, повідомляють в соцмережах судді і юристи – і ця нова тенденція продовжує набирати обертів. Наприклад, про це пише суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, Олександра Жуковська, яка за останній час розглянула понад 250 справ про розлучення і виявила "пільгову" категорію пар.
"Дійсно, з'явилися розлучення, причиною яких юристи називають подальше отримання субсидії, – розповіла нам Жуковська. – Адже, як відомо, якщо дохід сім'ї вище певного рівня, то сім'ї де-юре не можуть отримати субсидії, а де-факто грошей не вистачає на оплату комунальних послуг. Особливо якщо в сім'ї кілька дітей. принаймні, я так розумію причину таких розлучень, хоча саме подружжя заявляє, що "не зійшлися характерами". Прямо ніхто і ніколи на судовому засіданні не скаже про справжню причину розлучення".
Але, за її словами, причину розлучення видає поведінка партнерів.
"Намагаються переконати, що вже не сім'я, але при цьому сидять поруч на одній лавці, очі опущені, обличчя червоніють, – каже Жуковська і додає – ті, хто дійсно хочуть розлучитися, не сидять на одній лавці і тим більше не тримаються за руки, тому як їх відносини зруйновані. Видно, що для таких пар – це складне рішення. як правило, у них є кілька дітей, в таких сім'ях працює чоловік, а жінка вдома з дітьми".
До цього Жуковська додає, що є приклади того, коли підозри про "субсидійною" причини розлучення пізніше підтверджувалися фактами.
"Коли громадяни забирають судове рішення, яке набрало законної сили, то вже не приховують, що воно необхідне для подачі у відповідні органи. А після цього вже йдуть оформляти субсидію", – резюмувала Жуковська.
Її пост про причини розлучень набрав сотні переглядів в соцмережі, його також прокоментували і інші юристи.
"Розлучень зараз багато як ніколи. Майже за 10 років практики не пам'ятаю, щоб було так багато. Від тих, хто не прожив і року в шлюбі до розлучень після 10-15 років спільного життя. І я ось теж мимоволі класифікую ці пари – серед них дійсно є "субсидійні", але безпосередньо, звичайно ж, про це не говорять, але і такі причини є", – прокоментувала ситуацію ще одна юрист.
У свою чергу, експерт з питань ЖКГ Андрій Никончук також говорить, що йому відомі випадки розлучень заради отримання субсидій.
"Дійсно, є такі ситуації. Протидіяти юридично цього неможливо, тому як жити в шлюбі чи ні – це право кожного. Єдиний механізм контролю того, проживають люди разом чи ні, – це вихід на місце соцінспектора, який шляхом опитування сусідів і огляду житла з'ясує ситуацію. Після цього він може приймати рішення – чи є підстави для призначення субсидії чи ні", – каже Никончук.
Англійська мова стане обов'язковою для здобуття вищої освіти
Англійська стане обов'язковою: Міносвіти готує серйозні зміни. Тепер для вступу до вузу і для випуску треба буде знати англійську на хорошому рівні. Як мінімум, доведеться розуміти лекції, які будуть проходити англійською. Про це йдеться в Концепції розвитку англійської мови від Міністерства образованія.Новие вимоги до англійської мови вступлять в силу через чотири роки – до 2023.
Економічний розвиток залежить від знання громадянами англійської мови, вважають в Міністерстві освіти. У глобальному світі країни пов'язані економічними і науковими відносинами. І вони говорять між собою англійською.
"Коли ми дивимося на Україну, то серед які англомовних країн Європи, у тому числі 32, ми за рівнем знання англійської на 28-му місці. Це говорить про те, що ми втрачаємо потенціал через те, що наші фахівці не знають англійської мови", - заявила міністр освіти Лілія Гриневич.
Тому Міністерство освіти вирішило виправити ситуацію. Через кілька років всіх школярів перевірятимуть на знання англійської, а його знання стане обов'язковою умовою для навчання в вузі.
70% українців вивчали англійську мову, але тільки 35% заявили, що можуть підтримати розмову або зрозуміти новини на радіо або телебаченні англійською, йдеться в дослідженні Kantar TNS Online Track. З 10 балів опитані в середньому оцінили свої знання мови на 3,7. При цьому 90% визнали, що для особистого розвитку вони б вивчали англійську.
В Україні не перевіряються знання англійської. Зовнішнє незалежне оцінювання з цієї мови не є обов'язковим, а його результати не показують ступінь володіння через рейтинговість. Рівень знань залежить від рівня тих, з ким здаєш англійську, каже Любов Залюбовська, координатор освітніх проектів Go Global.
"Об'єктивно учні повинні випускатися зі школи з англійським на рівні В1. За фактом, якщо є рівень А2, – дуже добре. Але спеціалізовані школи часто випускають з рівнем С1 – це дуже високий показник. Друга проблема: недавно я спілкувалася з Британською радою в Україні , у них є проект "Англійська для університетів". За результатами проекту вони побачили, що іноді виходить так, що студенти вступають з нормальним знанням англійської, але до кінця навчання їх рівень не підвищується, а навпаки знижується", - каже Любов Залюбовська.
В Україні низький рівень знання іноземної мови не тільки у випускників шкіл, але і вузів, якщо це не профільна англійська мова. Студенти приходять до вузу з різним рівнем мови, і ті, хто має високий ступінь, змушені підлаштовуватися під відстаючих, оскільки викладач швидше буде орієнтуватися на студентів з більш низькими знаннями.
"Проблема починається в школі і триває в університеті. І в результаті ми маємо, що студенти не дуже добре володіють англійською мовою. Тут багато причин. В першу чергу, навчальні заклади не завжди можуть виділяти багато годин на вивчення мови. А студенти для поліпшення навичок повинні мати постійну практику – спілкуватися, читати літературу і все це повинно бути інтегровано в спеціальні курси", - каже Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти.
У 2019 показником стало ЗНО з англійської на магістратуру. У цьому році його провели для 15 спеціальностей, включаючи культурологію, релігієзнавство, психологію, філософію, соціологію, політологію, право, журналістику, історію і археологію, загальні комунікації і регіональні студії, готельно-ресторанна справа, туризм і міжнародні відносини, а також міжнародні економічні відносини і міжнародне право.
"30% студентів не змогли здати ЗНО з англійської для вступу на магістратуру. Це говорить про дуже низьку підготовку. У нас дуже застарілі програми, які не орієнтовані на те, щоб вивчати сучасні джерела. А більшість з них – англійською мовою. Тому важливо , щоб студенти знали англійську мову. На це і націлене ЗНО на магістратурі. Якби студентам давали завдання вивчати іноземну літературу з профільних дисциплін, вивчати сучасні матеріали, то вони б більше читали, писали і отримували б навички. А коли вони і один-два рази на тиждень приходять на заняття і просиджують їх – це не дуже ефективно", – зазначає Бахрушин.
Всі абітурієнти повинні знати англійську на рівні В1. З 2023 року це стане обов'язковою умовою для вступу на бакалавра. Для цього введуть обов'язкове перевірочне тестування для всіх абітурієнтів. Поки в міністерстві не уточнюють формат перевірки – він може бути як у формі ЗНО, так і стандартизованих іноземних тестів.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми