Віталій Андронік
Провідний оглядач 11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчаток у науці. Свято засноване з метою досягнення повного і рівного доступу жінок і дівчат до науки. Річ у тім, що у світі серед науковців лише 28% жінок. В Україні цей показник вищий – 45%. Основна причина такого розподілу – стереотипи, що наука не жіноча справа.
"Сьогодні" розповідає про п'ять успішних українок в науці.
Елла Лібанова
науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України. Очолює відділення економіки НАН України та Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи
Елла Лібанова вивчає демографічні процеси, бідність і людський розвиток.
Вона фундатор кількох нових для національної науки напрямів досліджень: ринок праці, бідність і соціальне відторгнення, людський розвиток, які перетворилися на самостійні наукові школи.
Завдяки Еллі Лібановій в НАН відновили Інститут демографії, який існував у 1919-1938 при Українській академії наук, його очолював тоді учений-демограф Микола Птуха.
У 2009 р. вона стала академіком НАН України за спеціальністю "соціоекономіка" і очолила відділення економіки НАН України. Жінка-академік у галузі економіки — таке в Україні сталося вперше. Також Елла Лібанова стала першою жінкою на посаді академіка-секретаря відділення НАН України.
Вчена запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яка нині має статус офіційної та використовується Держкомстатом України для щорічних розрахунків.
Також Елла Лібанова співавторка доповідей про людський розвиток в Україні, які готуються під егідою ООН.
Доробок Елли Лібанової налічує понад 500 наукових праць, зокрема, понад 60 у міжнародних виданнях ООН‚ Світового банку‚ ЮНІСЕФ‚ ПРООН, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з міграції, Фонду народонаселення ООН тощо.
Читайте інтерв’ю з Еллою Лібановою на сайті "Сьогодні": Чому українці вимирають мільйонами і яке майбутнє нас чекає: інтерв’ю з головним демографом Еллою Лібановою (рос.)
Нана Войтенко
вчена-нейрофізіолог, завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України доктор біологічних наук, професорка
Нана Войтенко вивчає виникнення та поширення болю. Вона народилася 1968 року в Баку (Азербайджан). Закінчила аспірантуру Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України.
У 1997-2003 рр. вона працювала в США над науковими проєктами. В Україну Нана Войтенко повернулася після отримання гранту. Це дозволило відкрити лабораторію в Україні та продовжувати роботу тут. У лабораторії Войтенко досліджують патологічні зміни нервової системи за умов експериментального цукрового діабету, особливу увагу звертаючи на молекулярні та клітинні механізми пошкодження нервових клітин.
Нана Войтенко – одна із найавторитетніших нейрофізіологів Європи. За базою даних Scopus, її наукові роботи цитувалися понад 1000 разів.
Ольга Броварець
провідна наукова співробітниця відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України доктор фізико-математичних наук
Народилася у Ніжині Чернігівської області у 1986 році. У 2016 році стала наймолодшою доктором фізико-математичних наук України у віці 29 років.
Ольга Броварець працює у міждисциплінарних напрямках молекулярної біології, молекулярної фізики, хімічної фізики та квантової хімії, зокрема вивчає механізми виникнення спонтанних точкових мутацій у ДНК. Ользі Броварець вдалося довести, що можна запрограмувати ракову клітину на "самогубство". Науковиця вважає, що це може стати передумовою для розробки ліків від раку.
Тетяна Татарчук
доцентка кафедри хімії факультету природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Науковиця очолює Навчально-науковий центр хімічного матеріалознавства та нанотехнологій. Зараз вона займається українсько-польським науковий проєктом "Фотокаталітичні гібридні системи для очищення води" спільно із науковцями Ягеллонського університету Кракова. Вчені розробляють матеріали у вигляді порошків та фільтрів, які очищатимуть воду від органічних та неорганічних токсикантів.
При цьому токсичні домішки повністю руйнуватимуться до нешкідливих компонентів повітря: вуглекислого газу, води і азоту.
У науковому центрі, який очолює Татарчук, вже розробили сорбенти для очищення води від важких металів та токсичних органічних речовин.
Наприклад, є сорбенти, які дають змогу очищати воду від стронцію, нікелю, хрому, від радіонуклідів. Їхня дія підтверджена науковими дослідженнями і публікаціями.
Крім того, у центрі розробили магнітні сорбенти, які можна легко відокремити від води, тоді порошок легко вилучити, і тоді вода залишається чистою.
Анна Соїна
провідна інженерка-дослідниця відділу радіофізики геокосмосу Радіоастрономічного інституту
Анна Соїна досліджує електромагнітні характеристики оточуючого середовища та електромагнітну екологію.
Вона учасниця25-ї наукової експедиції на українську антарктичну станцію "Академік Вернадський". На станції вона виконує обов’язки озометриста, проводить вимірювання концентрації озону для моніторингу змін "озонової діри" над Антарктидою. Займається гідрометеорологічними та океанографічними дослідженнями. До речі, в Україні жінкам вперше дозволили брати участь у експедиціях у 2019 році.
Звісно, успішних жінок-вчених в Україні більше ніж п'ять. В Україні серед науковців – 45% жінок. Наша країна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Найбільше жінок-науковців у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук, у галузі технічних наук – 34,1%.
Раніше "Сьогодні" писав про молодих українських учених, які просувають науку в Україні вперед.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми