Віталій Андронік
Провідний оглядач Дистанційну роботу в Україні вирішили врегулювати законодавчо. Адже одне, коли співробітники можуть працювати віддалено і це жодним чином не впливає на результат роботи, оскільки є чіткі критерії, інше питання – перепрофілювання спеціальностей, які повинні працювати саме у певних спеціальних умовах. І не факт, що віддалена робота буде такою ж якісною. Адже умови праці співробітника – одна зі складових якісного результату.
А як зрозуміти і законодавчо обґрунтувати, чи має співробітник всі необхідні умови для дистанційної роботи? Адже в умовах жорсткої конкуренції, зокрема, й на ринку праці, у роботодавців, переважно, немає часу розбиратися, чому та чи інша робота була виконана неякісно. Співробітника звільняють через "профнепридатність", а захистити себе, навіть у разі, коли він працює офіційно або за контрактом – співробітник не може.
Зрештою, депутати зареєстрували проєкт закону, в якому прописані правила роботи українців на віддаленій роботі. Наприклад, роботодавець може прийти додому до співробітника і перевірити, чи є у нього умови для роботи вдома.
Сайт "Сьогодні" розібрався, як зміниться робота вдома, які права і обов'язки з'являться у працівників
Дистанційка стала небезпечною
Дистанційна робота стала чи не єдиним рішенням практично для всіх сфер малого і середнього бізнесу після запровадження жорсткого карантину в Україні. Але саме в той момент з віддаленою роботою виникало чимало проблем, які стосувалися не тільки самої можливості роботи з дому. Йдеться також і про систему безпеки компаній. Адже до внутрішніх даних баз даних доводилося давати доступ для входу ззовні. А чим більше "дірок" – тим вищий ризик хакерської атаки.
Найскладнішим стало перевести велику кількість співробітників на "дистанційку", розповідає Надія Омельченко, віцепрезидентка компанії "ІТ-Інтегратор".
"Якщо раніше віддаленим доступом користувалися одиниці, то буквально за тиждень потрібно було організувати його для сотень, а в деяких випадках для тисяч співробітників", – розповідає Надія Омельченко.
Часто обладнання для віддаленого підключення співробітників до корпоративних мереж просто не витримувало навантаження, кажуть роботодавці. Паралельно потрібно було організувати контроль за діями працівників і захист від витоку корпоративної інформації.
"Ми – ІТ-компанія і тому власними силами швидко і без затримок перевели співробітників на віддалену роботу. Але ми зіткнулися з проблемними організаційними факторами. Перший час деяким нашим співробітникам було досить складно налагодити нормальний робочий процес. Адже, члени сім'ї і домашні тварини теж залишалися вдома. Згодом, звичайно ж, і це питання було вирішене", – додає Надія Омельченко.
Зараз компанія працює за гнучким графіком – три дні на тиждень співробітники в офісі, два вдома.
Були й інші проблеми. Наприклад, у працівника вдома міг зламатися комп'ютер, зникнути інтернет, електрика або трапитися щось ще. Такі випадки в трудовому законодавстві не враховані, як і правила роботи на дистанційній формі, каже Микола Дорошенко, директор компанії DvaCom.net.
"Поняття "дистанційна" і "надомна" робота не розрізнялися взагалі. Роботодавець не може висловити свої претензії при виникненні проблемних ситуацій або непорозумінь", – зазначає Микола Дорошенко.
Верховна Рада ще у березні запровадила у законодавство поняття "віддаленої" і "надомної" роботи. Але зміни приймалися поспіхом без урахування інших особливостей трудового законодавства, каже Алеся Павлинська, радниця-практик трудового і корпоративного права M&A АО Arzinger.
"У моїй практиці у роботодавців і працівників почало виникати багато питань щодо тлумачення нових норм та їх співвідношення з уже чинними. Наприклад, виникали питання, як знайомити працівників з наказами роботодавця дистанційно, як забезпечити вимоги з охорони праці в приватному будинку працівників, як визначати робоче місце працівників (згідно зі ст. 25 КЗпП при укладенні трудового договору забороняється вимагати відомості про реєстрацію місця проживання) та інше", – прокоментувала Алеся Павлинська.
Що пишуть у нових правилах
Нардепи вирішили виправити ситуацію і уточнити правила роботи віддалено у законопроєкті №4051. Якщо він буде ухвалений, то з'явиться чітке розмежування, що таке "дистанційна робота" і "робота вдома".
Дистанційна робота – це коли працівник виконує роботу не у приміщенні роботодавця, а сам вибирає, де працювати і сам відповідає за безпеку і наявність умов для праці. Дистанційна робота може чергуватися з виконанням роботи на території роботодавця.
Робота вдома – працівник працює вдома і не може змінити місце роботи без відома роботодавця. При цьому роботодавець повинен забезпечити співробітника технікою та інструментами для виконання роботи.
При "надомній роботі" на співробітників "поширюється загальний режим роботи підприємства", якщо у трудовому договорі не прописані інші умови. За "дистанційної роботи", навпаки, працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку.
У цьому ж проєкті закону прописані нові права і обов'язки роботодавців і працівників:
- роботодавець може перевіряти житлово-побутові умови працівника на наявність безпечних умов для роботи вдома;
- робота вдома не повинна впливати на зарплату або права співробітника;
- роботодавець зобов'язаний вести облік всіх працівників, які працюють вдома, а також вести реєстраційні списки робочих завдань, доручених працівникові (у такому списку вказується час на виконання завдання, тарифна ставка оплати праці, а також витрати, які виникли у працівника через роботу вдома та розмір виплаченої компенсації);
- роботодавець має право при складанні трудового договору про віддалену роботу отримувати дані про те, де живе співробітник, або про місце, де він буде працювати;
- співробітник повністю матеріально відповідальний за техніку та інструменти, який надає роботодавець для роботи з дому;
- співробітник, який працює віддалено, повинен мати можливість вивчити внутрішній трудовий розпорядок, колективний договір, іншу документацію, яка регулює робочі відносини;
- роботодавець повинен ознайомити віддаленого співробітника з правилами охорони праці, зокрема, за допомогою відеозв'язку;
- працівник, у якого є дитина до трьох років, має право працювати дистанційно.
Загалом, законопроєкт не вносить якихось революційних змін, а лише уточнює і впорядковує зміни щодо дистанційної та роботи вдома, а також гнучкого режиму роботи, які були запровадженя у в березні, зазначає Алеся Павлинська, радниця-практик трудового і корпоративного права юридичної компанії M&A АО Arzinger.
"Законопроєкт усуває кілька правових колізій. Наприклад, що попереджати про перехід на гнучкий режим або дистанційну роботу потрібно за два місяці (за загальним правилом для змін істотних умов праці). В умовах карантину це нереально, тому всі на практиці закривали очі на це порушення. Законопроектом чітко регулюється можливість не дотримуватися двомісячного терміну як раз на час загрози поширення пандемії та інших надзвичайних ситуацій", – зазначає Павлинська.
Загалом роботодавці вважають, що законопроєкт спростить робочі взаємини зі співробітниками. Щонайменше, він розмежовує поняття дистанційної роботи та роботи вдома, і вже чіткіше регулює права і обов'язки як працівників, так і роботодавців.
"Чинний Кодекс законів про працю України ухвалений ще 1971 році, і на сьогодні його норми не повністю враховують сучасні потреби роботодавців і працівників. Вважаю, що новий закон повинен не просто спростити відносини, а й значно допомогти. Оскільки щонайменше він розмежовує поняття дистанційної роботи та надомної, і вже більш чітко врегульовує права та обов’язки як працівників, так і роботодавців.", – говорить Дар'я Колісниченко, начальниця договірного відділу державної IT-компанії "Інфотех".
Хто буде мати більше відповідальності
З одного боку, у проекту закону є позитивні сторони.
Наприклад, врегульовано питання матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну майну роботодавця, говорить Колісниченко. А саме передбачається можливість укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність з працівниками, які виконують роботу за трудовим договором в дистанційному або надомну роботу і користуються обладнанням і засобами роботодавця.
"Крім того, новий Закон передбачає затвердження типових форм трудового договору в надомної і дистанційній роботі, має в свою чергу також допомогти врахувати всі особливості при оформленні трудових відносин. Досить позитивним кроком також вважаю введення норми про право працівника, що має дитину у віці до 3 років , або здійснює догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, виконання своєї роботи дистанційно", – додає Дарина Колісниченко.
У проєкт закону внесли обстеження житлово-побутових умов представниками роботодавця за участю профспілкового органу. У деяких випадках перевірити житло можуть і представники санітарного та пожежного нагляду.
"Не зовсім зрозуміло, як ця норма буде уживатися з наданою в ст. 30 Конституції гарантією недоторканності житла. До того ж провести розслідування нещасних випадків вдома у працівника без його згоди практично неможливо", – каже Алеся Павлинська.
А повна матеріальна відповідальність дистанційних і надомних співробітників буде більшою, ніж керівництва. За трудовим законодавством, відповідальність керівників вищої ланки, або директорів обмежена місячним заробітком, зауважує Павлинська.
Незрозумілим залишається і пункт про компенсацію витрат, які виникли через дистанційну або роботу вдома. У проєкті не уточнюється: йдеться про облаштування робочого місця вдома, чи про компенсацію комунальних платежів і т.п.
"Необхідне розуміння, що саме мається на увазі під компенсацією витрат. Будуть розроблені норми компенсацій і чим вони будуть регулюватися і контролюватися? Водночас, слід пам'ятати, що, по суті, співробітник також економить, працюючи вдома: це і час витрачений на дорогу, витрати на транспорт і обід, який можна приготувати вдома", – зазначає Надія Омельченко.
Але в підсумку дистанційна робота може навіть допомогти скоротити витрати для роботодавця, якщо правильно налагодити роботу, впевнена Дарина Колісниченко. Наприклад, за рахунок скорочення витрат на утримання офісу, зменшення орендної площі, якщо воно орендується. До того ж скоротяться витрати на комунальні послуги, тарифи на які для бізнесу майже вдвічі більше, ніж для побутових споживачів, а також витрати на папір за рахунок переходу на електронний документообіг.
Раніше "Сьогодні" писав, що після послаблення карантину в Україні 37 відсотків працівників оцінили переваги дистанційної роботи і хотіли б використовувати цей формат і надалі. А ще кожен п'ятий (21%) опитаний вважає, що через небезпеку коронавірусу не потрібно скасовувати віддалений формат працевлаштування.
Як змінився ринок праці та правила для українських заробітчан дивіться в сюжеті новин "Сьогодні":
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми