Реформа від МОЗ: п'ять кроків до платної медицини

Українці через п'ять років будуть лікуватися за євростандартами, обіцяють в Міністерстві охорони здоров'я. Днями там презентували концепцію фінансування медицини, прийняту в країнах ЄС. Як роз'яснили нам у прес-службі міністерства, суть її проста: держава замість нинішньої стратегії загальної безкоштовної медицини, якої на практиці немає, визначить гарантований пакет безкоштовних медпослуг, а решта послуг, подорожче, людині доведеться платити самостійно або вдаватися до допомоги свого страхового поліса. Держава, в свою чергу, обіцяє розвивати систему добровільного медстрахування і допомагати тим, хто не може сам оплатити дороге лікування (аналог субсидій по житлокомпослуг. – Авт.). Що стосується оплати праці лікарів, то вона буде залежати від кількості і якості вилікуваних пацієнтів (див. Інфографіку) – як це прийнято в ЄС. Також в рамках пакету гарантованих послуг хворий отримає право лікуватися не тільки за місцем проживання, а й в будь-якому іншому медзакладі країни.

Незважаючи на велику кількість пунктів, частина з яких – затратні фінансово та програмно, в МОЗ налаштовані оптимістично і обіцяють впровадити програму за п'ять років – до кінця 2020 року. Фахівці в галузі медицини ідею реформування підтримують. Але прогнозують, що впровадити її буде непросто – може не вистачити ресурсів. А для початку потрібно перемогти корупцію.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ДУМКИ. За словами експертів, пропоновану модель фінансування медицини не можна назвати повноцінно європейської, так як вона не передбачає розвиток приватних клінік і як і раніше спирається на мережу госмедучрежденія. Але це – перший крок до лікування за євростандартами. "Саме кардинальне в концепції – це відмова від прийнятого зараз фінансування лікарень, виходячи з числа ліжко-місць, незалежно від того, який відсоток їх використовується, – аналізує заслужений лікар, професор Вадим Шипулін. – Введення системи оплати за реально надані послуги теж добре: зарплата виросте у лікарів, до яких "стоїть черга". Але потрібен прозорий механізм контролю над тим, скільки вилікували пацієнтів, а розробники його не запропонували. Що стосується гарант-пакета, то в наших реаліях він напевно буде мінімальним: надання екстреної медичної допомоги та первинні консультації. А для того, щоб за тебе заплатили з казни, доведеться надати безліч довідок, перш за все про доходи". На думку Шипуліна, тут повинна працювати страхова медицина, а також необхідний розвиток приватних лікарень. А у нас і те, і інше не розвинуте насамперед тому, що не по кишені більшості населення – можливо, варто прийняти закон, що зобов'язує роботодавця включати медстраховку в соцпакет працівника, а дітей, інвалідів та пенсіонерів страхувати за рахунок держави.

Експерт з охороні здоров'я міжнародного фонду "Відродження" Олена Кучерук вважає, що в концепції немає головного – як в створюваному Нацагентстві з охорони здоров'я не допустити корупції при закупівлях ліків і оплату послуг: "У всі часи посаду головного по закупкам в МОЗ вважалася "хлібною". Якщо механізм держзакупівель та оплат буде збудований так, щоб мінімізувати корупцію, це дасть результат. Але провести реформу за п'ять років можна, якщо МОЗ і профільний комітет Ради працюватимуть злагоджено. А поки все йде дуже важко".