Батьки українських школярів бунтують проти шкільної форми

Незважаючи на що що в школах країни відгриміли останні дзвінки і настали канікули, питання про шкільну форму не зникає з порядку денного. Громадська організація "Батьки SOS" зареєструвала петицію до президента України про її скасування, а баталії на цей рахунок раз у раз спалахують в соцмережах. Виною тому регулярно спливаючі історії, в яких дітей ображають за відмову одягатися "як треба". Так, на Кіровоградщині першокласницю в капрі не пустили на уроки, а на Миколаївщині учениці влаштували публічну догану за джинси з прорізами з подальшим викликом батьків до школи. Скаржиться народ і на недоречність дрес-коду в деяких випадках.

"В гімназії мого сина форма – це не просто "діловий стиль", а недешева і при цьому поганої якості жилетка для всіх і вовняні спідниці для дівчаток. У таку спеку багато дітей в цьому стояли на лінійці", – розповідає мама школяра Богдана Островська.

Про те, що однаковий одяг для учнів – недешеве задоволення, кажуть і цінники в інтернет-магазинах. Там вартість шкільних комплектів (піджак, сорочка, спідниця/брюки) коливається від 700 до 4000 грн – в залежності від типу матеріалу і розміру. Співзасновниця "Батьки SOS" Олена Парфьонова додає, що придбання форми нерідко несе і корупційні ризики.

"Часто від батьків вимагають покупку форми тільки певного зразка, іноді – за завищеними цінами", – зазначає вона в тексті петиції.

Противники форми також вказують на те, що вона часто не може змагатися за зручністю з джинсами, а ще – не дає дітям самовиражатися.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Знайшлися й ті, хто не проти одягнути всіх школярів в однаковий одяг. Їх основний аргумент – рівність.

"Діти повинні вчитися оцінювати один одного за особистісними якостями, а не дивитися, "хто виглядає крутіше", – вважає киянка Олена Тамбовцева.

"Головні проблеми відсутності форми – це зміщення акценту з важливості знань на значимість бренду, а ще булінг тих, хто не вписується в незримі дитячі норми", – додає киянка Людмила Єнотаєва.

Питання шкільного дрес-коду в країні регулюють два документи 90-х років – указ президента і постанова Кабміну про її впровадження, а також забезпечення нею дітей з малозабезпечених сімей. Хоча там нічого не сказано про обов'язковість, саме на ці акти посилаються школи, прописуючи в статутах вимоги до зовнішнього вигляду учнів. Виключити за порушення правил школи не можуть, але регулярно робити зауваження дитині та її батькам – так. При цьому в Міносвіти дотримуються позиції, що школи все ж мають право вводити у себе форму, але повинні радитися з цього питання з батьками.

"Форма налаштовує на навчання і ніяк не впливає на креатив"

У той же час експерти підтримують аргументи прихильників форми, стверджуючи, що шкільний дрес-код йде дітям на благо.

"Форма досить сприятливо впливає на обстановку в школі: вона дозволяє дітям не відволікатися на роздивляння один одного, частково приховує фінансову нерівність батьків, тим самим не допускаючи розшарування класу на" тих і інших", – каже психолог Лілія Вороніна.

"Наявність форми дійсно дисциплінує, дозволяє дітям чіткіше усвідомлювати, що вони в школі і що там – певні правила і свій порядок. В організаційному плані форма – це добре, вона налаштовує на навчальний лад, особливо в молодших класах", – розповів нам голова Асоціації дитячих та сімейних психологів України Сергій Красін.

Він додав, що всупереч поширеній думці однаковий одяг не пригнічує творчість:

"Креатив можна розвивати і в однаковому одязі теж, цей момент більше залежить від майстерності педагога, а речі – другорядний фактор".

Проте, за словами Красіна, однозначної відповіді на питання, чи повинна бути в школі форма, немає:

"У рамках сучасних тенденцій і нової реформи школи, яка в корені міняє підхід до освіти, виникає питання доцільності форми. Нинішня система навчання робить акцент на вільній поведінці дитини, а наявність форми контрастує з цим. Виникає дисбаланс: тут ніби свобода, а паралельно з нею – обмеження. Тому на рівні НУШ наявність форми недоречна, хоча і не дуже заважає".

Нагадаємо, раніше "Сьогодні" писали про те, що у Києві впроваджують нову систему шкільних сніданків. Дитина обиратиме сама, що і скільки їсти.