Саміт НАТО для України: чому ключові члени Альянсу хочуть діалогу з Росією

Дводенний саміт НАТО в Брюсселі добігає кінця і можна підвести перші підсумки для України. Надії на проведення окремого засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні не виправдалися – його заблокувала Угорщина. Навіть, здавалося б, таке потрібне для нас практичне рішення Альянсу збільшити фінансування відкритих для Києва 2014-го шести трастових фондів (а гроші звідти йдуть на лікування поранених, розмінування), знову заблокував Будапешт.

З іншого боку, підсумкова декларація саміту, яку підписали всі 29 країн-членів Альянсу, виявилася для України більш ніж успішною. Документом НАТО не тільки визнав перспективу членства України, посилаючись на рішення Бухарестського саміту, але і закликав Росію вивести свої війська і припинити окупацію. Щоправда, наш аспірантський статус ні в одному з 79-ти пунктів декларації згадки так і не знайшов.

Надії на членство і рішуча підтримка

На полях саміту НАТО Петро Порошенко зустрінеться з Дональдом Трампом. Це підтвердив сам український президент перед входом до штаб-квартири НАТО в четвер вранці. Напередодні резонансної зустрічі Трампа і Путіна в Гельсінкі 16 липня переговори українського і американського президентів стануть дуже сильним сигналом Росії: жодних угод без України за спиною Києва не буде.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

До зустрічі з Трампом Порошенко в четвер уже взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради на рівні глав держав і урядів за участю України та Грузії. Засідання Комісії Україна-НАТО на вищому рівні на саміті Альянсу в Брюсселі, як відомо, заблокувала Угорщина. І, судячи зі слів голови їх МЗС Петера Сійярто, Будапешт продовжить блокувати зближення Києва з Альянсом, поки "Україна не припинить наступ на угорську меншину" (а в ідеалі – не скасує імплементацію "мовної" статті 7 Закону про освіту).

Що ж, у України сьогодні відбулося своє засідання разом з Грузією. До того ж, як заявив представник України при Альянсі Вадим Пристайко, НАТО може збільшити обсяги трастових фондів. "Для нас важливий фонд з лікування наших військовослужбовців. Цей фонд і зараз працює активно, але з тією кількістю поранених, яке у нас є, ми потребуємо більшої підтримки. Нам цікавий фонд з розмінування і знешкодження вибухових пристроїв, нам цікавий фонд з логістики, фонд з управління, нам цікавий обмін розвідувальною інформацією тощо", – додав дипломат. Щоправда, і це рішення знову-таки блокує Угорщина. За словами лідерів НАТО, Альянс, де всі рішення приймаються консенсусом, не може не зважати на думку союзника, оскільки це може стати поганим прикладом для інших.

Незважаючи на те, що саміт НАТО ще триває, підсумкову декларацію лідери 29-ти країн-членів підписали ще вчора. Побоювання багатьох союзників, що Трамп може відкликати свій підпис під таким важливим для Альянсу документом, як це було на саміті G7 в Канаді, не виправдалися. Причому мова декларації саміту НАТО виявилася досить потужною як для самих союзників, так і для України.

По-перше, в п.62 документа Альянс підтвердив північноатлантичні прагнення України, посилаючись на рішення Бухарестського саміту 2008 року (відповідно до рішення Бухарестського саміту НАТО, Україна і Грузія стануть членами Альянсу).

По-друге, дуже сильний п. 7 документа, яким НАТО підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, Молдови і Грузії, закликаючи Росію вивести свої війська з цих країн. "Ми рішуче засуджуємо незаконну анексію Криму Росією, яку ми не визнаємо і не визнаємо. Необхідно припинити дискримінацію кримських татар і членів інших місцевих громад. Міжнародним моніторинговим організаціям повинно бути дозволено виконувати свою важливу роботу з урахуванням захисту прав людини. Ми закликаємо до повної імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами і підтримуємо зусилля Нормандського формату і Тристоронньої контактної групи", – йдеться в п. 7.

По-третє, в п. 8 члени НАТО підтверджують, що "конфлікт в і навколо України в поточних умовах – тема номер один на нашому порядку денному".

По-четверте, в п. 66 підсумкової декларації союзники твердо підтримують право України вибирати своє майбутнє і власний зовнішньополітичний курс без втручання ззовні.

Росія – загроза, але діалог потрібен

Якщо оцінювати саміт НАТО в цілому, він не став чимось проривним або історичним. Але він точно наробив чимало шуму напередодні і не на жарт зіпсував нерви союзникам США. Сайт "Сегодня" вже писав, як Дональд Трамп, не встигнувши приїхати до Брюсселя, обрушився з критикою на адресу Німеччини, назвавши її "повністю залежною від Росії", тому що вона отримує звідти більшу частину своїх енергоресурсів – 60-70%. Прямо за сніданком з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом Трамп нагадав, що колишній канцлер Німеччини (Герхард Шредер – Авт.) є головою (російської – Авт.) нафтогазової компанії.

"Ви скажіть на милість, це доречно? Я скаржився на це з того моменту, як сюди потрапив. Це дуже погано для НАТО. Думаю, нам потрібно поговорити з Німеччиною про це", – сказав Дональд Трамп.

Поснідавши з американським президентом, Єнс Столтенберг прийшов на симпозіум "The Brussels Summit Dialogue", організований впливовими міжнародними неурядовими організаціями в рамках саміту. Трохи віджартовуючись, генсек сказав, що з Трампом вони їли дуже смачний фруктовий салат, тости і апельсиновий сік, та й, в принципі, сніданок оплачував Трамп.

Щоправда, жартами справа і обмежилася. Коли модератор дискусії запитала у Столтенберга, чи дійсно Росія загроза для НАТО, генсек, серед іншого, відповів: "Ми не визнаємо анексію Криму, ми не визнаємо пропаганду, дії в кіберпросторі, втручання у вибори, ми бачили інцидент в Солсбері. Але я не вважаю це аргументом для ізоляції Росії".

Голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко задала генсеку дуже просте запитання: "Україна витрачає на оборону 5% ВВП, виступає контрибутором майже у всіх місіях НАТО, нещодавно ми прийняли сильний закон про нацбезпеки, українська армія займає 8-й рядок в Європі. Ви погодьтеся, що ми заслуговуємо Програми розширених можливостей, яку блокує Угорщина?". Відповідь Єнса Столтенберга була приблизно такою: "Ми і далі підтримуватимемо Україну в рамках існуючих можливостей...".

Але публіку своїми заявами Єнс Столтенберг не здивував. До нього в дискусії на підвищених тонах брали участь міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн і міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, які хоч і обмінювалися взаємними звинуваченнями з приводу покупки Анкарою російських зенітно-ракетних систем С-400, але в риториці щодо Росії один одному вторили.

Урсула фон дер Ляєн повторила слова Єнса Столтенберга про необхідність діалогу з Росією, незважаючи на її агресивну політику. Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина підтримує політику відкритих дверей НАТО і хотіла б, щоб Грузія, Македонія та Боснія і Герцеговина стали членами Альянсу. Про Україну він не згадав, зазначивши лише, що такі країни, як Туреччина і, наприклад, Україна повинні балансувати свою зовнішню політику. Більш того, міністр закордонних справ Туреччини сказав, що не вірить в санкції, як проти Ірану, так і проти Росії.

"Санкції не працюють ні по відношенню до Ірану, ні по відношенню до Росії. Я бачу, коли ЄС в черговий раз продовжує санкції проти Ірану або Росії, ключові країни-члени ЄС проти. Скажіть, хто найбільше торгує з Іраном? Франція, Німеччина і Італія. Хто робить торгівлю з Росією? Цілком очевидно, хто", – сказав голова турецького МЗС.

Його польський колега Яцек Чапутовіч був з ним категорично не згоден: Варшава тут не тільки бачить в Росії справжню загрозу, а й готова оплатити розміщення у себе американської військової бази. Але, ключові європейські столиці, про які говорив Мевлют Чавушоглу, озираючись на Росію, виступають проти. Але остаточне рішення все одно за Варшавою і Вашингтоном. Більш того, ми знаємо, як Польща системно і послідовно виступає проти "Північного потоку-2". І за словами Яцека Чапутовіча, саме "Північний потік" дав Москві більше грошей для модернізації своєї армії, яка потім вторглася до Грузії і України.

"Я думаю, це була помилка, яку зробили європейські країни 2008 року, коли на Бухарестському саміті Україна і Грузія не отримали ПДЧ. "Північний потік-1" надав Росії ресурси модернізувати армію. І Росія зробила це: модернізувала армію, вторглася до Грузії, потім до України. Це була помилка західних країн. Зараз ми обговорюємо "Північний потік-2" – таку помилку", – заявив Яцек Чапутовіч.

Реалістичнішим щодо російської загрози був і міністр оборони Литви Раймундас Каробліс. Звісно, він згадав розгорнуті за рішенням Варшавського саміту багатонаціональні батальйони НАТО в Польщі, Литві, Латвії та Естонії. Щоправда, нагадав, що швидкість реагування сил Альянсу на загрози все ще набагато нижче (60 днів), ніж у Росії (30 днів). При цьому, за словами Раймундаса Каробліса, в декларації саміту відображена прихильність ст. 5 Статуту про колективну оборону, тому Альянс прийде на допомогу країнам Балтії у разі загрози.

На запитання кореспондента сайту "Сегодня" про те, чи вистачить у союзників політичної волі застосувати ст. 5 в разі загрози з боку Росії, адже Україна на собі відчула, що таке безпекові гарантії Заходу за Будапештським меморандумом, міністр оборони Литви відповів: "Ми прекрасно усвідомлюємо ризики і загрози з боку Росії. Але напад на нас буде рівносильним нападу на Рим, Берлін, Лондон...".