Екскурсії до Чорнобиля з кожним днем стають все популярнішими. "Поїздка за дозою" вабить як жителів України, так і іноземців. Уже доступні піші, водні та навіть авіапоїздки до Зони відчуження.
"Сьогодні" вирішили проїхатися екскурсійним маршрутом і відчути масштаб атомної трагедії ХХ століття. Заодно і зробили заміри радіаційного фону. Зазначимо, що в Києві в середньому "фонить" від 0,12 до 0,2 мікроЗіверт/год. (12-20 мікрорентген/год.). А допустима норма – 0,3 мікроЗіверт/год. або 30 мікрорентген/годину.
Під'їжджаємо до 30-кілометрової Зони відчуження – КПП "Дитятки". Тут в обов'язковому порядку проходимо паспортний контроль. Після – видається накопичувач радіації і дозиметр, він же "лічильник Гейгера". Робимо відразу ж виміри – 0,14 мікроЗіверт/год, тобто навіть менше, ніж у деяких районах Києва.
Рухаємося далі – в село Залісся. Дорогою гіди ставлять фільм про Чорнобильську трагедію. Розповідає в ньому сам ліквідатор. Кінець квітня 1986 року. Техніка не справляється, радіація просто напросто "з'їдає" електроніку німецьких роботомашин. Ліквідатори працюю вручну.
"До нас тепер треба звертатися "Ваша Світлість", – жартують ліквідатори після зміни, що будуть світитися в темряві, адже кожен день вони отримували кінську дозу опромінення.
А тим часом – приїжджаємо в Залісся. Тут гіди дозволяють зайти в покинуті будинки, магазини, місцевий Будинок культури і навіть погуляти селом. "Фонить" всього на 0,02 мкЗт/г більше. У Києві на Майдані Незалежності й то більше.
Проїжджаємо ще 20 км вглиб і нас чекає новий КПП "Лелев". Це вже в'їзд у 10-кілометрову зону відчуження. Знову паспортний контроль. Поки перевіряють – робимо заміри радіації. Поки 0,18 мкЗт /г.
Кілька кілометрів вглиб і вправо – нас чекає закритий об'єкт "Чорнобиль-2". У 1986 році там була військова частина. А на карті – ніби піонерський табір. Чому "Чорнобиль-2"? Тому що недалеко від міста Чорнобиль, в якому було тільки одне відділення пошти. Тобто цифра "2" – своєрідний код, що означає неіснуючу пошту. Якщо в місті хтось шукав друге відділення, значить "не свій" і треба терміново повідомити про чужинця біля секретного об'єкта. Зараз же від військової частини залишилася табличка, покинуті будинки, стадіони і ... загоризонтна радіолокаційна станція "ДУГА-1" для раннього виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Розміри вражають. Дугу запустили за пару місяців до вибуху четвертого реактора. І досі не можуть демонтувати.
"Демонтувати ДУГУ-1 можна тільки, якщо повалити її. Але в такому випадку вона впаде плазом, що може викликати сейсмохвилі і коливання під саркофагом над четвертим блоком", – розповідає гід.
Традиційно робимо заміри фону – в різних місцях досягає максимум 0,26 мкЗт/г, тобто київську санітарну норму ми й досі не перевищили.
Далі за маршрутом село Копачі. Це повністю поховане під землею село за 4 км від ЧАЕС. Тут уже стоять таблички зі знаком радіації. Фон перевищує санітарну норму в 0,3 мкЗт/г тільки точково.
Тепер автобус везе нас на саму Чорнобильську атомну станцію. Але раптом досить спокійний і акуратний водій починає гнати, а гід пропонує піднести до вікна наші дозиметри! Радіаційний фон зашкалює! Лічильники Гейгера розриваються – з допустимих 0,3 мкЗт/г за секунду ми вже бачимо 12, потім 15, і навіть 19 мкЗт/г. Тобто 1900 мкрн/г! Ми проїжджаємо дезактивований Рудий ліс на місці західного радіоактивного сліду від першого, найпотужнішого викиду від вибуху 4-го енергоблоку. Оскільки деревину вимити неможливо було через пористість, весь ліс тоді вирубали і закопали, а на цьому місці вже виросли нові дерева. Промчали ми цю ділянку, що фонить, швидко, але наші накопичувачі все "взяли" і в кінці екскурсії покажуть накопичену дозу.
Під'їжджаємо до Чорнобильської атомної електростанції. Ось він – четвертий блок, саркофаг.
На фото нижче порівняння – 4-й блок до аварії і зараз.
До речі, біля саркофага лічильники Гейгера показували максимум 0.89 мкЗт/г. Тобто 89 мкР/год, що зовсім не небезпечно (враховуючи, що знаходилися ми там до 20 хвилин).
Далі за розкладом обід на території атомної станції. Вхід тільки через рамки дозиметричного контролю.
У їдальні фон менший, ніж у Києві – 0,12 мкЗт/г. Смачно обідаємо і далі в дорогу.
Прип'ять ... Занедбані багатоповерхівки, проспекти і площі, які вже заросли. Природа взяла своє. Гіди включають фільм про Прип'ять до години "Х". І роблять стоп-кадри місць, де ми проїжджаємо. Для порівняння – гуртожиток на одному з головних проспектів "до/зараз".
Відвідали в Прип'яті колишній парк розваг, готель Полісся, будівлю міськвиконкому – перший штаб ліквідації наслідків аварії, універмаг, ДК "Енергетик", "чортове колесо"; дитячий садок, стадіон. Рівень радіації від 0,32 мкЗт/г до 0,92 мкЗт/г. Точково були значні перевищення. В основному це мох, або металеві кришки каналізацій.
І через саме місто Чорнобиль почали наш шлях до Києва. Зараз в Чорнобилі мешкає 3 тисячі осіб. Всі – працівники ЧАЕС. Фон у Чорнобилі точно такий же, як і в Києві.
На КП "Лелев" вже пройшли не паспортний контроль, а дозиметричний. Те ж саме і в "Дитятках". Перевірили і нас, і автобус, на якому їхали. Чисто.
І нарешті – результати! Доза, яку ми накопичили за весь день в зоні ЧАЕС – 3 мкЗт або 300мкР. Це приблизно добова доза в Києві. Для розуміння, це в 160 разів менше, ніж доза, що отримуємо за одну флюорографію, і в 3600 разів менше, ніж
Нагадаємо, за даними Держагентства з питань зони відчуження, в 2019 році збільшилася кількість туристів, що відвідали Чорнобиль. Зараз ця кількість перевищила 90 тис. осіб, тоді як за весь минулий рік на екскурсіях побували 72 тис. людей.
Спеціально для туристів вчені розробили спеціальний путівник:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми