Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Рівно 25 років тому, 24 серпня, Верховна рада УРСР прийняла постанову і Акт проголошення незалежності України, авторства Героя України Левка Лук'яненка. Саме цю дату прийнято вважати, так і законодавчо так закріплено, днем народження незалежної держави Україна. Хоча за фактом офіційно незалежність України стали визнавати в світі після проведення референдуму і остаточного розпаду СРСР. На долю нашої держави і українців випало чимало випробувань: побудова держави, вертикалі влади та державних інститутів, становлення фінансової системи, поява своїх лідерів і еліт, які іноді вели країну не тим курсом. Через це і виникали революції і суспільні вибухи, які говорять про здатність українців як нації до самоорганізації перед лицем глобальних проблем і загроз. Зрозуміло, що за всі ці 25 років нашої Незалежності можна знайти чимало мінусів і промахів, як владних еліт, так і самих українців, які і голосували за ці самі еліти на виборах. Але, в підсумку, всі опитані Сегодня.ua – президенти, дипломати, політики і експерти сходяться в одному: на відміну від Росії Україна змогла вирватися з лап радянського минулого і знайти свій вектор руху, за який продовжує кровопролитну війну з Росією. Негативних моментів в 25-річній історії Незалежності, особливо за останні два роки вистачає. Але було багато позитивних і успішних періодів, на яких Сегодня.ua вирішив зупинитися.
В інтерв'ю Сегодня.ua до Дня Незалежності перший президент України Леонід Кравчук каже, що за ці 25 років змінилися самі українці: їх одяг, хода, поведінка і ставлення до держави в порівнянні з радянськими часами. "Змінився вигляд не тільки самого міста, а й людей. Вони по-іншому навіть ходять, по-іншому усміхаються, по-іншому поводяться – вони розкуті. Вони не бояться чогось. Тоді за радянських часів завжди чогось боялися. Хтось контролює, чи ти, скажімо, пішов випадково з роботи, а тобі потрібно бути на роботі. Як за Андропова ловили людей в кінотеатрах, мовляв, а чого ви туди пішли... Тобто, змінилися люди, їх усмішки, їх переконання, сила, віра в те, що вони господарі країни – ось це головне. Вони одягаються по-іншому. Вони були просто "засмоктані", радянські всі. "Синя панчоха" тоді називали жінок. А тепер вони по-іншому одягнені, вони ходять ну, скажімо як в будь-якому європейському місті, в джинсах, дівчата добре одягаються, дуже симпатично виглядають", – вважає Леонід Кравчук.
Фото: А. Яремчук
Напевно всі ще пам'ятають часи початку 90-х з власного досвіду або з розповідей батьків, коли українці думали, що за кордоном краще, і їздили на заробітки в Польщу, в Болгарію, до Чехословаччини, до Туреччини. На кровно зароблені гроші в Україну привозили перші магнітофони, дискети, комп'ютери, одяг і їжу, які були в дефіциті, а то й сказати, що цього всього у нас взагалі не було. Багато в чому цьому посприяли перші прийняті Верховною Радою закони, які відкрили наші ринки для закордонних товарів. Багато українців назавжди емігрували в Америку, Канаду і країни Європи в пошуках кращого життя. У цьому є як негативні, так і позитивні моменти. Наприклад, завдяки багатьом з них світ довідався про Україну як про незалежну державу. Багато в чому, цьому посприяли безперешкодні туристичні поїздки українців за кордон. Неможливо заперечити і внесок української дипломатії за всі 25 років Незалежності. "Були часи, коли ти подорожуєш по світу, а ніхто не розуміє, що таке Україна, де це. І пояснювати, що це не Росія, вже не доводиться. Немає вже такої міжнародної конструкції як "Росія і інші". А на початку 90-х так було. Підростає покоління, яке не пам'ятає, хто такий Ленін і що таке Радянський Союз. Це саме ті, які вийшли на Євромайдан два роки тому", – сказав Сегодня.ua екс-віце-прем'єр з питань євроінтеграції Олег Рибачук.
Однозначно знаковий момент в історії становлення держави не тільки саме проголошення Акту незалежності, а й референдум в грудні 1991 року – 90,32% проголосували за незалежність нашої держави (в анексованому Росією Криму цей показник дорівнював 54,19%). "Результати всеукраїнського референдуму про незалежність в 1991-му, який я ініціював, до цього часу ніхто і сумніву не піддає. Це був великий акт дії народу", – говорив раніше в одному з інтерв'ю Сегодня.ua Леонід Кравчук.
"Нація проголосувала за Незалежність, причому дивно масово, – згадує результати референдуму в інтерв'ю Сегодня.ua Левко Лук'яненко. – Перша велика акція була єднанням нації навколо національної ідеї. Навіть Крим, де українців було менше, а росіян більше, проголосував 54% за Незалежність. Після цього цілий світ почав визнавати Україну і створювати з Україною дипломатичні відносини. І вже 1992 рік дипломатичні місії були засновані в приблизно 20 державах".
Читайте також: Інтерв'ю з Леонідом Кравчуком: "Якщо Росія надумає захопити Україну, це буде її кінець"
Далі почалася важка і копітка робота по створенню самої держави, вертикалі, інститутів, соціалістичну економіку почали переводити на ринкові рейки, створюючи свою фінансову систему. Може і запізніло, але в 1996 році у нас з'являється своя національна валюта – гривня, яка замінила знецінені мільйонні купонокарбованці. "Наша грошова одиниця (гривня – Авт.) теж доведена до кінця. Тому що, скажімо, назва копійки, тобто однієї сотої гривні, залишили "копійка". Це, знаєте, півкроку зробили. Тому що в українській традиції, в українській мові сота частина гривні – це "крок". Але тоді не вистачило у Мінфіну, при владі волі повернутися до української мови повністю, тому зробили півкроку: замість рубля назвали гривня, а замість копійки не назвали "крок", – сказав Сегодня.ua Левко Лук'яненко.
Фото: С. Ніколаєв
Не можна залишити за дужками і такий важливий для України історичний момент, як прийняття Конституції. Це зараз здається немислимим і неможливим існування незалежної держави без свого Основного закону. Але ж мало хто пам'ятає, що після здобуття Незалежності в 1991 році аж до 1996 року Україна була єдиною країною на пострадянському просторі без своєї Конституції. 8 червня 1995 року президент Леонід Кучма підписав зі спікером Олександром Морозом Конституційний договір, який повинен був діяти до прийняття нового Основного закону. Над затвердженим 28 червня 1996 року варіантом Основного закону робоча група депутатів на чолі з нині покійним Михайлом Сиротою працювала з березня того року. У першому читанні Конституцію проголосували 7 червня, але далі процес прийняття застопорився. Не було узгодження як мінімум з чотирьох питань: статусу Криму, держсимволіку, питань власності та статусу російської мови. Була навіть пропозиція прийняти Конституцію без суперечливих питань, а по них провести референдум. Тим часом, незадоволений швидкістю роботи над Конституцією, президент Леонід Кучма призначив на осінь референдум по внесеному ним ще в березні варіанту Конституції, який передбачав створення двопалатного парламенту і істотно посилював владу президента. Крім того, депутатам пригрозили розпуском, якщо Конституція не буде прийнята в строк. В результаті Конституцію приймали всю ніч з 27 на 28 червня, а референдум восени не відбувся. Прийнятий документ визначав Україну як президентсько-парламентську республіку. Кабмін, згідно з першою Конституцією, призначався президентом за поданням прем'єра. Главу уряду також призначав президент за згодою парламенту.
Але складний процес прийняття Основного закону Незалежної України так і не навчив наші еліти повазі до Конституції. Кожен новий президент, який прийшов до влади, намагався переписати її під себе. Віктор Янукович, що сконцентрував владу в своїх руках, і зовсім повернув у дію Конституцію-96, закрутивши гайки і кинувши країну в диктатуру. "Конституція – це живий організм. Вона живе і розвивається так, як живе і розвивається суспільство. Але так, як український естеблішмент надходив ці роки з Конституцією, і стільки раз, скільки він набив собі гулі, знущаючись над Конституцією, – напевно, це не відбувалося в більшості країн світу, – сказав в інтерв'ю Сегодня.ua надзвичайний і повноважний посол Роман Безсмертний, який стояв біля витоків народження Конституції-96. – І це наштовхує на дуже сумні роздуми. На сьогоднішній день ми вже досягли того часу, коли необхідне системне бачення змін в Україні, яке може і тільки може бути забезпечене через формування нової моделі української влади. А це можливо тільки при зміні конституційних підходів, при зміні нової моделі держави, нової моделі влади, нової моделі економіки, нової моделі місцевого самоврядування і так далі. Сучасної".
Фото: Укрінформ
За всі 25 років Незалежності виділилася одна дуже характерна риса українців – здатність до самоорганізації перед обличчям загроз. "Якщо згадувати основні зміни, які відбувалися в Україні, то вони завжди відбувалися в результаті певних суспільних вибухів. Це і студентський Майдан – "Революція на граніті" (голодування і масові акції протесту студентства та молоді 1990 року – Авт.). Тоді ще практично був "Радянський Союз", але вже тоді студенти вийшли на Майдан і вимагали змін. І всі подальші дії, коли суспільство щораз вимагало змін, і влада або естеблішмент з метою вижити на це реагувала. Це очевидна українська тенденція – таким шляхом мало країн розвивається", – вважає Олег Рибачук.
Разом з цим, як говорив в інтерв'ю Сегодня.ua третій президент Незалежної України Віктор Ющенко, у нас – криза ідентичності: "Розумні західні політики, коли дивляться на те, що відбувається на Сході (де Росія розв'язала війну проти України – Авт.), ясно говорять: "У вас криза ідентичності. З нього почніть, щоб такою слабкою ланкою національної єдності не користувалися ваші вороги".
Фото: архів
Під ворогом потрібно розуміти Росію, яка в 2014-му анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі. "Я стверджую, що в українському суспільстві немає такого рівня протиріч, які б змусили нас взяти зброю і піти брат на брата. У нас є відмінності, які нав'язані в цьому випадку Росією за останні 350 років, яка привела чужу мову, церкву, пам'ять, культуру, книгу, ТВ і так далі. Чому Путін не їде на Житомирщину або Волинь. Він пішов туди, де найслабша наша ідентифікація. Він заходить туди: "Хлопці, це ж готовий "русский мир". Тільки окупанта потрібно привести, свою владу поставити – все інше, як у нас в Калузі, Воркуті і так далі. Це ж все наше! Це готовий "русский мир!", – говорив Сегодня.ua Віктор Ющенко.
На думку першого президента Незалежної України Леоніда Кравчука, ми не приділяли і зараз не приділяємо належної уваги вихованню українців, як нації. "А Росія крок за кроком, день за днем штурмувала, промивала мізки цим людям (в Криму та на Донбасі – Авт.). І вони їх зустріли в багатьох містах і селах хлібом і сіллю. Ось це головне. З'являється там (Росія – Авт.), де є можливість і Тузли, і інших... Не прийде Путін до Львова. А в Донецьк прийшов. Я умовно кажу Путін – російські ідеї. Вони там лягають на ґрунт, сприятливий для них. А ми працювали погано – ось в цьому є проблема", – вважає Леонід Кравчук.
Зі скрипом, але проходить становлення українського істеблішменту і еліт. З кожними новими виборами, які б вони не були, українці вчаться, набивають шишки, проходять "спокуси" гречкою і грошима на шляху до демократії та верховенства права. "У цьому процесі 5-й рік ми є свідками зміни поколінь в українській політиці, приходу молодих людей. Я з великою надією дивлюся на цих молодих людей, які замінили тих, хто був біля витоків української державності. Сподіваюся, що вони будуть здатні далі будувати українську державу", – сказав в інтерв'ю Сегодня.ua Роман Безсмертний.
Також зі скрипом, прозахідна демократична влада, яка прийшла після Євромайдану, йде шляхом важких реформ. Зрозуміло, що запити суспільства вищі, ніж будь-коли, а зміни потрібні вже на вчора, йде боротьба старого з новим. Сформовані на старті реформи децентралізації громади починають розуміти, що є кошти, вони ними можуть розпоряджатися. Хоч і важко, але йде боротьба з корупцією. "Суспільство буде просто вимагати від влади більшої звітності та у теперішній владі і тих, хто хоче прийти до влади, шансів жити по-старому, немає. Коли таке було, щоб прокурори або "дивляться" розуміли, що їх можуть взяти за одне місце, і що вони могли бути предметом корупційних розслідувань? Такого не було. Взагалі всі події зараз відбуваються в прискореному режимі, і війна з Росією змушує еліти змінювати Україну і робити реформи", – писав в блозі для Сегодня.ua Олег Рибачук.
Фото: facebook.com/hromadskeua
Ми відновили з нуля наші Збройні сили і змогли дати відсіч одній з найсильніших армій світу. Перед обличчям військової агресії з боку Росії українці, як нація, згуртувалися, довівши всьому світу, що можуть не тільки реформи проводити, але і з Кремлем воювати. Адже ще три-чотири роки тому ніхто з нас не міг навіть подумати, що нам доведеться воювати з Росією. У багатьох з нас спали рожеві окуляри і ми, нарешті, перестали кидатися туди-сюди, чітко заявивши всьому світу: "Ми хочемо в Євросоюз!". На прохання Сегодня.ua про те, чи можна спрогнозувати події наступних 25 років Незалежності, президенти, експерти і дипломати точно сказали, що нас чекає не один рік війни з Росією. "Нам потрібно побудувати сильну армію, здатну захищатися. Нам потрібно навчитися захищати цивільне населення. Нам потрібно в цих умовах вибудувати систему і модель економіки. Нам потрібно в цих умовах вибудувати нові підходи до соціальної політики і так далі. Ця нинішня ситуація надовго. А це означає, що нам необхідно змінити більшість підходів у внутрішній і зовнішній життя України і політиці", – підсумував для Сегодня.ua Роман Безсмертний.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми