Богдан Приходько
Провідний редактор Влада Сьогодні 
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про відмову підтримати силову акцію Збройних сил України за допомогою третіх країн на Донбасі. Сайт "Сьогодні" розібрався, що стоїть за заявою глави Республіки і чи не є його слова натяком на вторгнення до України армій Білорусі та Росії.
Велика розмова з президентом
У понеділок, 9 серпня, Олександр Лукашенко провів щорічну зустріч з журналістами та лідерами громадськості. У ході "Великої розмови з президентом" глава держави кілька разів торкнувся теми України і, зокрема, підкреслив, що, якщо Київ посміє силою повернути Донбас за допомогою третіх країн, Білорусь не підтримає Україну.
"Я вас прошу, молю вас, викиньте це з голови. У жодному разі не плануйте вирішувати це питання силовим чином. Якщо ви посмієте це зробити за підтримки третіх країн, я ніколи не буду на вашому боці. Якщо ви знову з Росією зіткнетеся, я буду між вами. Навіть якщо це загрожуватиме моєму життю", – заявив Лукашенко.
Чим небезпечні навчання "Захід-2021"
З 10 по 16 вересня пройдуть спільні стратегічні навчання збройних сил Білорусі та Росії "Захід-2021", анонсуючи які, Олександр Лукашенко зазначив, що захід має підвищити боєготовність союзної країни до нібито загрози з боку НАТО.
Тим часом політологи й військові експерти побоюються, що найімовірніше Україні варто побоюватися загрози від російсько-білоруських навчань.
Про це, зокрема, говорить колишній радник президента РФ Володимира Путіна, голова Інституту економічного аналізу Андрій Ілларіонов в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитру Гордону.
За його словами, Росія може сконцентрувати на кордоні з Україною понад 150 тисяч військовослужбовців.
"Іншими словами, це додаткова тисяча кілометрів фронту, потенційного фронту", – зазначив Ілларіонов.
Він вважає, що спільні російсько-білоруські маневри "Захід-2021" є небезпечним періодом, коли можливо вторгнення Росії. Експерт також додав, що вторгнення Росії може статися як з боку Криму, так і через Донецьку та Луганську області і місто Маріуполь.
"Також дуже вразливе місце – південне узбережжя України. Херсонська область, Запорізька область. Цією територію проходить Північно-Кримський канал, там знаходиться Запорізька атомна та інші електростанції, які дають третину електроенергії нинішньої України. І якщо це, не дай бог, станеться, втрата цього буде непорівнянна з тим, що було, коли був окупований Крим і окупована частина Донбасу. Плюс це закриття Дніпровсько-Південнобузького лиману і двох великих портів – Херсон і Миколаїв, і вихід на пряму видимість і доступність порту Южний і Одеси", – сказав експерт.
Про можливе вторгнення говорить "Сьогодні" і колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, ексголова Штабу АТО генерал-лейтенант Ігор Романенко .
"Існує велика ймовірність того, що вторгнення станеться у вересні, під час спільних навчань з Білоруссю", – сказав він.
Романенко зазначає, що зараз Путін вичікує, чим закінчиться зустріч Зеленського з Байденом, потім, можливо, сам проведе переговори з президентом України і тільки після цього прийме рішення – атакувати Україну чи ні.
"На підготовку до атаки Росії знадобиться тиждень, максимум – два", – зазначає Романенко.
Ексголова Генштабу також додав, що вторгнення, найімовірніше, почнеться зі сходу України.
"Жителям Донбасу масово роздають паспорти РФ. Путіну простіше буде пояснити атаку захистом громадян Росії", – пояснює Романенко.
Ситуація нагадує "грузинсько-абхазький сценарій"
На його думку, ситуація з паспортами нагадує "грузинсько-абхазький сценарій", який використовується Росією перед вторгненням до Абхазії і Південної Осетії.
Передусім варто нагадати, що конфлікти в грузинських автономіях почалися ще на початку 1990-х, а 2008-го настав черговий етап загострення.
Війна в колишній Абхазькій Автономній Радянській Соціалістичній Республіці тривала в 1992-1993-х роках. Після поразки грузинської сторони абсолютна більшість жителів автономій грузинської національності змушені були покинути свої будинки. Найбільше біженців було з Абхазії – приблизно 250 тисяч осіб, половина населення.
Закон про громадянство Грузія ухвалила лише 25 березня 1993 року, коли бойові дії в Південній Осетії (Цхінвальському регіоні) вже припинилися, а війна в Абхазії вже тривала повним ходом. Тому на момент початку війни і кілька років по тому всі жителі цих регіонів все ще користувалися старими радянськими паспортами.
Росія почала видавати закордонні російські паспорти жителям Абхазії і Південної Осетії (Цхінвальського регіону) ще 2000 року. До моменту появи власних абхазьких і південноосетинських паспортів 2006 року російські документи вже отримали переважна більшість населення цих регіонів і стали повноцінними громадянами РФ.
Ситуація з наявністю на формально "чужий" території "своїх" громадян легітимізувала введення російських військ під виглядом миротворчого контингенту.
Схожа ситуація відбувається на Донбасі, де понад 600 тисяч жителів непідконтрольних Україні територій вже отримали російські паспорти. Очевидно, що паспортизація жителів ОРДЛО де-факто розширить сфери російської окупації і посилить російський "ефективний контроль" в регіоні.
Не можна не згадати і той факт, що в разі виникнення планів звільнення Донбасу військовим шляхом Україна, після "паспортизації" жителів "ДНР" і "ЛНР", зіткнеться з реальністю "нападу на російських громадян", яких захищатиме РФ. Аж до прямого і відкритого вторгнення.
Саме з цього почалася пряма російська агресія проти Грузії 8 серпня 2008 року – з відкритого проголошення необхідності захисту власників російських паспортів.
Міжнародна комісія з розслідування обставин війни на Південному Кавказі в серпні 2008 року через рік після тих подій представила своє – "нейтральне" – бачення ситуації. Голова комісії Хайді Тальявіні і 30 військових експертів, істориків і правознавців, представників Росії, Грузії, Євросоюзу, ОБСЄ і ООН, дійшли висновку, що позиція Росії в якомусь сенсі була обґрунтованою.
"Фактично маємо виправдання нападу російських військ на грузинську армію в рамках ареалу проживання власників російських паспортів – Південної Осетії" , – говорилося в висновку міжнародних експертів.
Отже, сьогодні, роздаючи свої паспорти, Росія створює підстави для легітимного прямого військового вторгнення на територію "Л/ДНР". Однак для такої радикальної дії необхідна причина. Така, як, наприклад, силова акція ЗСУ, а якщо ще й за підтримки військових третіх країн – тут, як то кажуть, і карти в руки.
Чи буде провокація Росії
Виходить наступна ситуація: понад півмільйона жителів "Л/ДНР" вже з російськими паспортами, до кордону України стягуються понад 100 тисяч військових Росії і Білорусі. Оптимальний збіг обставин для вторгнення, однак приводу поки немає – ЗСУ не збирається проводити силову операцію. В такому випадку, цілком ймовірно, спецслужби РФ або Білорусі можуть організувати якусь провокацію, наприклад, інсценувати атаку ЗСУ або спровокувати армію України, як це було під час війни Грузії та Росії за Південну Осетію.
До слова, про таке розвитку подій ще навесні говорив представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Сергій Гармаш.
"Росіяни готують на Донбасі військову провокацію, яка може стати приводом для введення до ОРДЛО "російських миротворців", – сказав він.
За словами Гармаша, як і в Грузії, це дозволить Росії переформатувати регіон в військову базу під виглядом безлюдних "ДНР" і "ЛНР", заморозити конфлікт, і дасть можливість відновити військові дії в будь-який потрібний Москві момент.
Чи потрібен "грузинсько-абхазький сценарій" Путіну
В той же час військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов упевнений, що "абхазький сценарій" навряд чи буде реалізований на Донбасі, оскільки в даному випадку він не в інтересах президента Росії Володимира Путіна .
"Легалізація російських військ на території Донбасу не входить в плани Кремля. Провернувши "абхазький сценарій", Росія буде змушена визнати автономію "Л/ДНР", і тоді план повернути Донбас до України впаде, як картковий будиночок", – каже "Сьогодні" Жданов.
За його словами, Путін хоче "заштовхати" Донбас назад до України з особливим статусом, прописаним в Мінських угодах. Статусом, що дозволяє накладати вето на будь-які внутрішні і зовнішні питання.
"У такому разі Донбас зможе заважати Україні рухатися в бік Заходу і розгортатиме нас до Росії. Ось чого домагається Путін. А Лукашенко лише визначив свої позиції: Росія його друг, а Україна – противник. Не більше того", – підсумував експерт.
Що ж сказав Лукашенко
Той факт, що силовий варіант повернення Донбасу малоймовірний, підтвердив і сам Лукашенко.
"Його не буде. Тому що розумних голів в Україні достатньо. Будь-яка ваша спроба силою вирішити питання закінчиться трагедією для України", – сказав президент Білорусі.
Зазначимо, що цю заяву Лукашенко зробив напередодні візиту Зеленського до Байдена. В його словах можна почути натяк, що в разі, якщо все ж силовий варіант станеться, та ще й за участю Заходу, Росія і Білорусь можуть піти на крайні заходи.
Участь Білорусі в переговорах щодо Донбасу
- 5 вересня 2014 року в Мінську була підписана угода про тимчасове перемир'я у війні на сході України. У розробці і підписанні мирної угоди брали участь представник ОБСЄ Посол Хайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов.
- 11-12 лютого 2015 року в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі "Нормандської четвірки" ухвалили план комплексних заходів з виконання Мінського протоколу .
- Надалі переговори на найвищому рівні в Мінську не проходили через пандемію коронавірусу.
Нагадаємо, що рік тому керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував учасникам Тристоронньої контактної групи (ТКГ) Донбасом зустрічатися щотижня, щоб прискорити переговорний процес.
У середині вересня під час поїздки президента України до Відня канцлер Себастьян Курц натякнув, що Австрія готова прийняти у себе перемовників щодо Донбасу.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми