Олександр Ільченко
Резонансний правовий прецедент зріє у Львові. Тутешній Окружний адміністративний суд задовольнив позов військового прокурора Західного регіону до начальника Західного територіального управління Національної гвардії України і зобов'язав його усунути порушення в нарахуванні та виплаті винагороди за участь в АТО.
Перевірка виявила неправильний підхід при визначенні розміру грошового утримання учасників антитерористичної операції – при цьому військові прокурори посилалися на постанову Кабінету міністрів №158 від 4 червня 2014 року. Згідно з цією постановою, за безпосередню участь у бойових діях в зоні АТО військовослужбовцям, у тому числі строковикам, особам рядового, начальницького складу, резервістам, льотчикам, водіям, а також цивільним співробітникам з 1 травня мала бути виплата в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та зарплати , але не менше 3 тисяч гривень у розрахунку на місяць.
У поданні про усунення недоліків вказувалося, що цю виплату надавали автоматично всім, кого направляли в зону АТО, незалежно від проведеного там часу. Наприклад, полковник Олег Кулик отримав 3 тис. грн всього за 5 днів відрядження – у той час як, за підрахунками перевіряючих, розмір винагороди не повинен був перевищити 1 тис. Полковнику Сергію Скрипнюк переплатили 2,6 тисячі – і це лише за дві доби знаходження в зоні АТО. Прокурори підрахували: з травня по серпень офіцерам теруправління НГУ переплатили понад 20 тис. гривень.
Командування з таким висновком не погодилося, заявивши, що нарахування та виплати проводилися в точній відповідності з тою самим... 158-ю постановою Кабміну.
Тоді й з'явився адміністративний позов до Львівського окружного адмінсуду. Суддя Оксана Карпяк задовольнила його в повному обсязі, визнавши вимоги військової прокуратури Західного регіону законними. Національна гвардія рішення оскаржила.
ПРОТИ ЗРІВНЯЛІВКИ. У теруправлінні НГУ був порушений принцип рівноцінного і справедливого використання бюджетних коштів, переконаний прокурор відділу військової прокуратури Юрій Табака.
- Офіцер, відряджений в зону АТО на кілька днів, отримував стільки ж, скільки нараховується солдату, який місяць стоїть на блокпосту, – сказав він "Сегодня". – За логікою командування Нацгвардії України, обом належить однаково – по 3 тисячі гривень. Ми і поставили питання про впорядкування виплат, щоб винагорода виплачувалася у вигляді певних відсотків за участь у АТО. Якщо у офіцера, припустимо, оклад 6000, то за дві доби знаходження в зоні бойових дій йому належить отримати 410 гривень, але не в 7 разів більше. Інакше це – зрівнялівка.
На думку прокурора, переплачені гроші повинні бути повернуті державі, а ті, кому їх нарахували і видали з порушеннями, зобов'язані повернути надлишки, погасивши борг.
- Можливо, не прямо в касу готівкою внести, а подкорректировав зарплати вже в 2015 році. Але переплати треба компенсувати, – вважає Табака. – А ті, хто помилково вважав, будуть покарані. Не виключено, відкриємо і кримінальне провадження...
"ВЧІТЬ МАТЧАСТИНУ!" В Нацгвардії стоять на своєму і стверджують, що правову колізію породило суб'єктивне тлумачення урядового документа.
- Військова прокуратура трактує постанову №158 на свій лад, – вважає начальник відділу Головного управління НГУ Микола Кутняк. – Там чітко вказано, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується "у розмірі 100 відсотків місячного грошового утримання і зарплати, але не менше 3 тисяч гривень у розрахунку на місяць". Не ЗА календарний місяць, а НА. Це не одне і те ж. Ні про яку пропорційність нарахування та виплати залежно від часу перебування в зоні АТО не йдеться. Багато наші офіцери і контрактники, відряджені туди, були обстріляні "Градами" вже в перший-другий день, і слава Богу, що вижили під шквальним вогнем противника. Були й поранені, і загиблі.
Офіцер юридичного управління главку Роман Северин наводить свої аргументи:
- Підрозділ вибуло в зону АТО, припустимо, 16 вересня, а повернулося 5 жовтня. Тобто – виконувало бойові завдання три тижні, – говорить він. – Відповідно до постанови Кабміну, кожному з тих, хто там був, покладалися виплати та за вересень, і за жовтень – "не менше 3 тисяч гривень". Так виписано в документі. Але у прокурорів своя арифметика. Люди в зоні АТО Батьківщину захищають, щогодини ризикуючи життям і здоров'ям. Держава подбала про їх матеріальну винагороду. Не від хорошого життя воно часто витрачаються не на особисті потреби, не на сім'ю, а на придбання амуніції, засобів захисту, і самого необхідного. А тепер руками прокурорів та суду держава хоче гроші забрати. Про яку мотивації говорити при такому розкладі?
3000 гривень – не бонус, що не подачка, а винагорода за реальну участь у бойових діях з дня початку і до дня їх закінчення, і ця виплата ніяк не пов'язана з календарними термінами, переконаний заступник командира батальйону "Донбас" Олександр Гаврішук.
- Якщо апеляційна інстанція підтримає рішення Львівського окружного адмінсуду, визнавши нарахування грошових коштів неправильним і змусивши повернути виплачене, створиться прецедент, який потім застосують і в Збройних силах, і в Держприкордонслужбі, – підкреслює Гаврішук, у минулому військовий юрист. – Уявляєте, який це викличе соціальний вибух? У моїх резервістів оклад – 980 гривень. І якщо у кожного почнуть вираховувати, вийде, що він буде служити за 20 грн на місяць! Мабуть, комусь вигідно зірвати четверту хвилю мобілізації.
ВИПРАВЛЕНОМУ ВІРИТИ, АЛЕ... 31 січня 2015 Кабмін прийняв ще одну постанову №24 про особливості виплат винагород в особливий період та під час антитерористичних операцій. Там теж є фраза: "Розмір винагороди... не менш, ніж 3000 гривень". Однак додано і слово "пропорційно", що має на увазі вже календарне нарахування коштів – з урахуванням успішного виконання бойових завдань по знищенню вогневої сили противника. "Про цей документ нам відомо, – констатує прокурор Юрій Табака. – Але від своїх вимог не відмовляємося. Все має бути по закону".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми