Дар`я Нинько
У середу, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) провела термінові дебати з приводу закону України про освіту. Рішення з рекомендаціями стало досить жорстким, але ключовим аспектом в ньому є прохання прийняти всі майбутні рекомендації Венеціанської комісії щодо цього закону. На думку експертів, саме вони будуть принципово важливими для України. Як заявив президент Петро Порошенко, Україна готова запровадити висновки комісії. Він також підкреслив, що Україна гарантує представникам нацменшин право на навчання рідною мовою, але вчити державну – обов'язково.
Рішення ПАРЄ
Зокрема, в рішенні ПАРЄ кажуть, що асамблея серйозно стурбована ухваленим 5 вересня 2017 Верховною Радою і підписаним 27 вересня 2017 року президентом України Петром Порошенко українським законом "Про освіту". На думку делегатів, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їх права. Крім того, делегати заявили, що не були проведені відповідні консультації з представниками національних меншин щодо ст. 7 закону. Також ПАРЄ просить в повній мірі забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії, на розгляд якої було відправлено закон про освіту.
Втім, резолюція ПАРЄ – це "суто політичний момент", і він не вимагає від України прийняття будь-яких конкретних кроків, заявив народний депутат від БПП, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв.
"Резолюція ПАРЄ щодо закону про освіту: не страшно. Жодних окремих вимог, крім імплементації висновків Венеціанської комісії, – написав Ар'єв. – При цьому, в резолюції наголошено на важливості знання офіційної мови і міститься заклик до сусідів, які ініціювали резолюцію в тому числі, так само ревно захищати права української меншини на їх території".
Як зазначає професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань, найрадикальніші поправки, які пропонувалися делегаціями сусідніх країн, були зняті.
"Важливо, що в резолюції ПАРЄ все-таки йдеться про те, що меншини повинні знати державну мову і держава може вживати необхідних заходів для того, щоб забезпечити вивчення ними її", – підкреслив експерт. Надалі саме висновок Венеціанської комісії міститиме правову оцінку дій України, і поставить певну планку – де Україна повинна піти на якісь поступки, а де – ні", каже він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Президент України Петро Порошенко на пленарному засіданні ПАРЄ висловив надію, що висновки Венеціанської комісії дозволять зняти всі суперечливі трактування цього закону, який "фактично має на меті забезпечити гідне місце для всіх національних меншин в єдиному українському суспільстві". Більш того, він висловив упевненість, що висновки комісії Україна повністю запровадить.
При цьому, як зазначив президент, Україна гарантує представникам нацменшин право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим. Він підкреслив, що ситуація, коли діти, що належать до нацменшин в Україні, не володіють українською, є неприпустимою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Те, що для України принципове значення матимуть рекомендації Венеціанської комісії, підкреслюють і політичні експерти. Стосовно ж резолюції ПАРЄ, то вона стала результатом певних альянсів всередині асамблеї, зазначає політолог Володимир Фесенко.
"Проблема була в тому, що тема стосувалася дуже делікатного питання. Питання про права національних меншин, як і будь-які права і свободи, для Європи завжди є делікатним, і тут важко протистояти, – каже експерт. – Я думаю, що помилка насправді була допущена спочатку. Занадто поспішали з ухваленням цього закону і недооцінили ці ризики. Треба було діяти гнучкіше".
При цьому, на думку Фесенка, критика закону і конфлікт з низкою сусідніх країн не означає, що Україна повинна йти на всілякі поступки. Зараз необхідно шукати компромісний варіант, відстоюючи необхідність українізації освіти. Склалася ситуація, коли більшість випускників зі шкіл, де навчання проходить мовами нацменшин, наприклад, угорською або румунською, не знають української мови, зазначає експерт.
Стосовно ж рекомендацій Венеціанської комісії, то вони теж міститимуть критику окремих норм, за яким послідує деяке пом'якшення українського закону про освіту, передбачає Фесенко. Але в підсумку необхідно зберегти баланс між дотриманням прав нацменшин і необхідністю обов'язкового знання української мови, каже він.
"Тези на захист викладання мовами національних меншин будуть винесені. Але, при цьому, я думаю, що Венеціанська комісія виходитиме з освітніх стандартів, які стосуються викладання і державних мов, і мов нацменшин, які існують в європейських країнах. Стандарти різні, але, наприклад, в країнах Балтії і в низці інших країн Європи ці вимоги набагато жорсткіші, ніж в Україні", – говорить Фесенко.
Як зазначає Олексій Гарань, те, що ст. 7 нового закону викличе подібні проблеми, було зрозуміло з самого початку, і зараз можливість компромісу шукати все ж потрібно, наприклад, щодо формулювань в ній. Так, в законі можна уточнити, яка частина предметів може викладатися мовами меншин. На думку Фесенка, компромісом може стати збереження обов'язкового викладання ключових предметів українською мовою і можливість вибору предметів, які викладатимуться мовою нацменшин.
Угорщина хоче переглянути Угоду про асоціацію України і ЄС
Нагадаємо, однією з країн, яка найактивніше виступає проти нового закону України "Про освіту", є Угорщина. Голова МЗС цієї країни Петер Сіярто виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.
За даними ЗМІ, сусідня країна звернулася з проханням винести питання про український закон на розгляд на наступній зустрічі Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС.
Як стверджують джерела в Раді ЄС, запит офіційного Будапешта був прийнятий, але до ідеї перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей, вже підписаний, ратифікований всіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і діючий міжнародний договір практично неможливо.
На думку Олексія Гараня, ці вимоги, як і реакція Будапешта в цілому, – це популізм, спрямований насамперед, на внутрішню політику в Угорщині. І якщо позиція Угорщини має значення, то саме ця заява Україні нічим не загрожує
"Угода не тільки підписана, але і ратифікована, – каже політолог Володимир Фесенко. – Теоретично, звісно, може бути односторонній вихід Угорщини з Угоди. Це було б дуже неприємною ситуацією не тільки для нас, але і для Брюсселя".
При цьому, як зазначає експерт, перегляд подібних угод уже після ратифікації – складна процедура. Більш того, якщо вимога Угорщини і буде виконано, то за ним може піти ланцюгова реакція – наприклад, інші країни теж захочуть переглянути подібні угоди. Тому Брюссель такі дії Угорщини нейтралізуватиме. Але якщо вона все ж піде цим шляхом, то створить проблеми і для самої себе, вважає політолог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Нагадаємо, що 28 вересня 2017 року МЗС України направило закон "Про освіту" на експертизу до Венеціанської комісії.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми